Ухвала суду № 70438469, 11.11.2017, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14852/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2017 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Зубець Ю.Г., з участю секретаря Яківчук І.М., прокурора Київської місцевої прокуратури №7 Чаплигіна К.В., захисника Онопрієнко З.В., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроджеця м. Бровари, Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 185, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Київської місцевої прокуратури №7 Чаплигін К.В. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, яке обґрунтовує тим, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №42017101070000221 від 11 листопада 2017 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 185, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361 КК України, встановлено, що що 21.06.2017 в належному ПАТ КБ "ПриватБанк" банкоматі НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, просп. Григоренка, 33/44 невстановлені особи, з використанням банкоматної накладки і відеокамери, скомпрометували 108 карт.

В подальшому, отриману по картам клієнтів Банку інформацію, невстановлені особи при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах нанесли на магнітні стрічки підроблених банківських платіжних карт, ідентичних оригінальним.

06.07.2017 ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 та залученням невстановлених досудовим розслідуванням осіб, діючи за попередньою змовою групою осіб, використовуючи інформацію про ПІН-коди платіжних карт, а також підроблені банківські платіжні картки, здійснили зняття грошових коштів клієнтів у банкоматній мережі м. Києва, країн В'єтнаму та Тайвані.

Зазначеними злочинними діями ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, ПАТ КБ «ПриватБанк» завдано матеріальний збиток на суму 294 117 грн.

Таким чином, за результатами вищевказаних дій ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо несанкціонованого втручання в банкоматну мережу ПАТ КБ «ПриватБанк» було скомпрометовано (зчитана конфіденційна інформація та отримані PIN-коди) 108 карт клієнтів банку, з яких в наступному були незаконно зняті грошові кошти в сумі 294 117 грн., що спричинило збитки ПАТ КБ «ПриватБанк» на вказану суму.10.11.2017 о 14 год. 48 хв. на місці вчинення злочину ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий працівниками прокуратури.

У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав, просив його задовольнити, навівши обґрунтування зазначених в клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність яких викликає необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде в повній мірі запобігати вказаним ризикам.

Захисник Онопрієнко З.В. заперечувала проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його підзахисного ОСОБА_3 та просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши доводи прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 200 КК України є злочином середньої тяжкості та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 361 КК України є тяжким злочином.

Повідомлена ОСОБА_3 підозра підтверджується наступними доказами:

1. Протокол затримання ОСОБА_3;

2. Протокол огляду речей і документів від 08 листопада 2017 року;

3. Протоколи обшуку від 10.11.2017;

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_3 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.

Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов'язки, а також не зможуть запобігти спробам:

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Так, підозрюваний ОСОБА_3, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин ОСОБА_3 може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що спільники ОСОБА_3, використовуючи скомпрометовану ОСОБА_4 інформацію з платіжних карт знімали грошові кошти в Індонезії, В'єтнамі, Тайвані, що свідчить про наявність у ОСОБА_3 стійких злочинних зв'язків за кордоном та потенційну можливість уникнути покарання.

Так, в ході досудового розслідування не встановлено місце проживання ОСОБА_3 у зв'язку з чим не проведений обшук за місцем його мешкання.

Так, ОСОБА_3, не перебуваючи під вартою може сховати знаряддя злочину, що зберігається вдома.

Враховуючи, що ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_3 є раніше знайомими особами, разом займались протиправну діяльність, то існують підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може впливати шляхом вмовляння чи залякування на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінального провадженні.

Враховуючи, що ОСОБА_3 займався незаконною діяльністю з метою збагачення, а також те, що він не має законного джерела доходу, то можна зробити припущення про те, що підозрюваний ОСОБА_3 продовжить вчиняти кримінальні правопорушення.

Звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, прокурором на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361 КК України, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язків.

Все вище наведене вказує на те, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконанню процесуальних рішень у провадженні.

Вказані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а враховуючи те, що такі запобіжні заходи як:

- особисте зобов'язання;

- застава;

- домашній арешт;

не зможуть зашкодити підозрюваному уникнути від органу досудового розслідування, оскільки базуються лише на суб'єктивному відношенні підозрюваного до необхідності виконання покладених на нього обов'язків, а

- особиста порука;

з урахуванням відсутності осіб, які заслуговують на довіру, застосування неможливе.

З урахуванням всього вищенаведеного, лише такий запобіжний захід як тримання під вартою зможе забезпечити нормальну процесуальну поведінку підозрюваного та закінчення досудового розслідування у розумні строки.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо підозрюваного у вчинені тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку органу досудового розслідування та прокурора застава навіть у максимальному розмірі - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, оскільки він вчинив крадіжку (таємне викрадення чужого майна) на суму 294117,00 грн., а отже можна вважати, що сума застави в розмірі 134720 гривень не є для ОСОБА_3 значною.

Все наведене вказує на те, що випадок із ОСОБА_3 є виключним, а тому відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, необхідно визначити заставу у розмірі не менше 180 (сто вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 Чаплигіна К.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 185 ч.5, 200 ч.2, 361 ч.2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити розмір застави у межах 180 (сто вісімдесят) розмірів прожитковго мінімуму для працездатних осіб, що складає 303 120 (триста три тисячі сто двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318005112089, отримувач - ТУДСАУ у м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, МФО - 820172, банк - Державного казначейства служби України м. Київ, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом її дії.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави заставодавцем, роз'яснити йому, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185, ч.2 ст. 200, ч.2 ст. 361 КК України. На заставодавця покладається обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, направити до Київського СІЗО для подальшого утримання.

Строк дії даної ухвали слідчого судді - до 09 січня 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддяЮ. Г. Зубець