Рішення № 7043800, 01.12.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2009 Справа № 14/219-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лиманський", с. Куцуруб, Очаківський район Миколаївської області,

до відповідача-1: Колективного підприємства "Промжилбуд", м. Цюрупинськ Херсонської області,

до відповідача-2: Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", м. Харків,

про стягнення 4 129 918 грн. 62 коп.,

за участю представників:

позивача: Ващук Я.В., дов. № 301 від 21.10.09 р.,

відповідача-1: на засідання суду не прибув,

відповідача-2: на засідання суду не прибув.

Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про виправлення описки від 30.11.09 р., просить стягнути з відповідачів солідарно 3400742грн.40коп. основного боргу, 160523грн.22коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 58179грн.81коп. з урахуванням 3% річних, 510473грн.19коп. пені, відповідно до умов договору поставки від 07.10.2008 року № 22/10/08 з додатковою угодою № 1 від 07.10.2008 р. та гарантійного листа № 26 від 02.10.08 р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 525, 526, 560, 563. 625, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідачів, повідомлених про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися своїм правом на участь у вирішенні спору, відповідач-2 про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду відповідач-2 не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить розглянути справу без участі його представника, посилаючись на наступні обставини.

КП "Промжилбуд" надало СВК "Лиманський" гарантійний лист № 26 юр від 02.10.2008 року в якому просило продавати виноматеріал ДП "Харківський завод шампанських вин", оскільки цей завод є державним підприємством і наскільки відомо по інформації з мережі Інтернет та друкованих видань, є самим потужним виробником шампанських вин.

Відповідно до ч. 2 ст. 560 ЦК України, гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Однак, лист № 26 юр від 02.10.2008 року наданий на адресу СВК "Лиманський" не є гарантією в розумінні статті 560 ЦК України.

КП "Промжилбуд" розуміє лист № 26 юр від 02.10.2008 року, як ділове листування та пропозицію, про прийняття якої вирішував на власний розсуд та ризик СВК "Лиманський".

Таким чином, на думку Відповідача-1, його вини у тому, що ДП "Харківський завод шампанських вин" не розрахувалось за поставлений виноматеріал немає.

За згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до умов договору поставки № 22/10/08 від 07 жовтня 2008 р. (надалі за текстом –Договір), сільськогосподарський виробничий кооператив "Лиманський" (надалі за текстом - Позивач) поставив державному підприємству "Харківський завод шампанських вин" (надалі за текстом - Відповідач-2) за період з 14.10.08 р. по 03.04.08 р. виноматеріали на загальну суму 5 350 742,40 грн., що підтверджується видатковими накладними, актами завантаження винопродукції у цистерни, актами зливу винопродукції (а.с. 41 –150, том справи 1, та а.с.1 –67, том справи 2), а також довіреностями (а.с. 68 –74, том справи 2).

Умовами Договору (п. 3.2. розділу 3 "Ціна, сума договору і порядок розрахунків") передбачено, що Покупець (ДП "Харківський завод шампанських вин"), здійснює оплату на умовах: відстрочення платежу на 30 календарних днів з моменту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (СВК "Лиманський").

На виконання умов Договору поставки від 07.10.2009 року, Відповідач-2, в період з 29.10.08 р. по 27.03.09 р., перерахував в рахунок оплати поставлених виноматеріалів 1 950 000,00 грн. згідно до графіку поставок та оплат доданого позивачем до позову (а.с. 39-40, том справи 1) та платіжних доручень (а.с. 75 –79, том справи 2).

Остання партія товару була поставлена Відповідачу-2 03.04.2009 року, відповідно розрахунок за неї повинен бути проведений 04.05.2009 року, однак залишена Відповідачем-2 без оплати.

Сума основного боргу ДП "Харківський завод шампанських вин" перед Позивачем складає 3 400 742 грн. 40 коп. виходячи з розрахунку 5 350 742,40 грн. (сума поставленого товару) - 1 950 000 гривень (сума оплаченого товару) = 3 400 742,40 гривень.

12.05.2009 року, Позивач та Відповідач-2 склали акт звірки взаєморозрахунків ( а.с. 80, том справи 2) відповідно до якого ДП "Харківський завод шампанських вин" визнав заборгованість за поставлений виноматеріал в сумі 3 400 742 ,40 гривень.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 6.2. Договору поставки від 07.10.2008 року, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 07.10.2008 року, у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар Покупець повинен сплатити Постачальнику пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 ).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 326845грн.23коп. за розрахунком станом на 25.05.09 р., та 183627грн.96коп. за розрахунком після 26.05.09 р.

Разом з тим, остання сума пені (183627грн.96коп.) нарахована за період, що перевищує шість місяців, встановлений ст. 232 ГК України і, за вказаних обставин, не підлягає стягненню.

Враховуючи, що строк виконання грошового зобов’язання відповідачем сплинув 01.09.04р., шестимісячний строк нарахування штрафу відповідно сплинув 02.03.05р., що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу нарахованого за межами шестимісячного строку у розмірі 600грн. 50коп.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно, 160523грн.22коп. та 58179грн.81коп.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги до відповідача-1 задоволенню не підлягають, оскільки лист № 26 юр від 02.10.2008 року є одностороннім документом і не породжує для Відповідача-1 обов'язків гаранта, відповідно до положень ст. ст. 560 –569 ЦК України. Крім того, Відповідач-1 не є банком, іншою фінансовою установою, страховою організацією, відповідно до вимог ст. 560 ЦК України.

Підлягають частковому задоволенню позовні вимоги до відповідача-2 в частині щодо стягнення 3400742грн.40коп. основного боргу, 160523грн.22коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 58179грн.81коп. з урахуванням 3% річних, 326845грн.23коп. пені, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення пені у розмірі 183627грн.96коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-2 та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Фактичне понесення Позивачем адвокатських послуг підтверджується платіжним дорученням № 622 від 21.10.09 р., договорами про надання адвокатських послуг від 20.10.09 р. та від 01.06.06 р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 255, листом на адресу адвоката від 21.10.09 р.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           В задоволенні позовних вимог до відповідача-1 відмовити.

2.          Позов до відповідача-2 задовольнити частково.

3.           Стягнути з Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (ідентифікаційний код - 30590422, адреса - 61017, місто Харків, вул. Лозівська, 20, р\рахунок –26001996105749 у філії ЗАТ "ПУМБ" в м. Харків, МФО 350385) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лиманський" (ідентифікаційний код –00414078, адреса –57550, адреса –57550, Миколаївська область, Очаківський район, с. Куцуруб, вул. Лиманська, 120, р\рахунок –26008001424001 в Миколаївській філії АТ "Укрінбанк", МФО 326580) 3400742грн.40коп. основного боргу, 160523грн.22коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 58179грн.81коп. з урахуванням 3% річних, 326845грн.23коп. пені, 24366грн.19коп. витрат по сплаті державного мита, 225грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 9555грн.37коп. витрат на послуги адвоката. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          В задоволенні іншої частини позову до відповідача-2 відмовити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "11" грудня 2009 р.