Рішення № 7043778, 03.12.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2009 Справа № 3/206-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Компанія "Дніпро" м. Херсон

до Херсонського окружного адміністративного суду м. Херсон

про стягнення 329365 грн. 70 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - начальник юр відділу Небрат Л.П.

від відповідача - уповноважена особа Дутчак В.В.

                               в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 329365 грн. 70 коп. основного боргу та судових витрат, посилаючись на невиконання відповідачем розрахунків за договором оренди адміністративної будівлі від 15.04.2008 року №17.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що Державна судова адміністрація України виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів (п.9 ст.126 Закону України «Про судоустрій України»). Херсонський окружний адміністративний суд є розпорядником нижчого рівня. На стадії формування бюджетного запиту на 2009 рік Херсонський окружний адміністративний суд враховував необхідні кошти на оплату отриманих послуг з оренди та надавав необхідні розрахунки до ДСА України, але кошторис установи по КЕКВ 1136 «Оренда»затверджено на період січень –жовтень 2009 року лише в сумі 90000,00 грн., а неодноразові звернення до ДСА України з проханням вирішити питання фінансування видатків для розрахунків за оренду в необхідному розмірі залишені без задоволення.

Відповідач стверджує, що повне виконання ним розрахунків за договором оренди може бути здійснено лише після внесення змін до кошторису на 2009р. та виділення коштів головним розпорядником коштів, яким є Державна судова адміністрація України.

В судовому засіданні відповідач не заперечував факту несвоєчасного внесення орендної плати та заборгованості в сумі 329365,70 грн., але посилався на відсутність бюджетного фінансування. У відзиві відповідач також просить залучити до участі у справі як відповідача Державну судову адміністрацію України, але в судовому засіданні представник відповідача не наполягав на задоволенні цієї вимоги.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти залучення Державної судової адміністрації України в якості відповідача, посилаючись на те, що обов'язок щодо здійснення розрахунків за договором оренди покладено на відповідача, а не на Державну судову адміністрацію України, тому саме відповідач порушив права і охоронювані законом інтереси позивача і саме до нього відповідно до вимог ст. 1, 21 ГПК України спрямовані позовні вимоги позивача.

Відповідно до договору оренди №17 від 15.04.2008року та умов додаткової угоди від 15 січня 2009року зобов'язання щодо здійснення своєчасних розрахунків покладені на орендаря –Херсонський окружний адміністративний суд. Ні умовами договору, ні умовами додаткових угод не передбачено обов'язку Державною судової адміністрації України щодо здійснення розрахунків з позивачем, тому відсутність належного фінансування з Державного бюджету не є підставою для залучення Державною судової адміністрації України як відповідача по справі за договором оренди. Крім того, відповідно до ст. 24 ГПК України заміна відповідача можлива за згодою позивача. Такої згоди позивач по справі не надає.

З урахуванням зазначеного, клопотання відповідача про залучення в якості відповідача Державної судової адміністрації України, задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Між відкритим акціонерним товариством "Компанія "Дніпро" (позивач по справі) та Херсонським окружним адміністративним судом (відповідач) 15 квітня 2008року укладено договір оренди №17. Згідно з зазначеним договором в користування відповідача, як орендаря за договором, позивач зобов’язався передати належну йому на праві власності адміністративну п'ятиповерхову будівлю з цокольним поверхом, загальною площею 2244,23 кв.м., яка розташована в м.Херсоні по вул. Робочій №66.

Під час оренди сторонами була підписана додаткова угода до договору оренди від 15.01.2009року, якою узгоджувався розмір орендованих площ, а також розмір і порядок внесення орендних і комунальних платежів.

Позивачем до матеріалів справи не надано актів приймання-передачі майна. Факт передачі орендованого майна встановлено рішенням господарського суду у справі №4/146-09 (а.с.10-12) за позовом Відкритого акціонерного товариства «Компанія «Дніпро»до Херсонського окружного адміністративного суду, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Державна судова адміністрація України. Тому, з урахуванням приписів ст..35 ГПК України, суд дійшов висновку щодо преюдиціальності цього факту. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову.

Пунктом 7.1 договору оренди від 15.04.2008року сторони узгодили, що договір набуває чинності з дня підписання акту прийому-передачі майна і діє до 14.04.2011року.

Права та обов'язки сторін обумовлені розділом 3 договору оренди. Так, відповідно до пункту 3.1.1 орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати на користь орендодавця платежі, розмір яких встановлений розділом 5 договору.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Стаття 286 ГК України визначає орендну плату як фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї діяльності у строки, визначені договором. Сторони чітко передбачили умовами договору (пункт 5.1) фіксований платіж –орендну плату в розмірі (відповідно до додаткової угоди від 15.01.2009року) щомісячного платежу за оренду, який становить 65.873 грн., з яких 10.978 грн. –ПДВ.

Пунктами 5.2, 5.3 договору оренди встановлено, що рахунки позивач виставляє не пізніше трьох робочих днів після закінчення звітного періоду (календарного місяця). Орендар проводить оплату за користування майном пропорційно за розрахунковий період дії договору на підставі актів виконаних робіт.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а відтак саме в інтересах сторін при укладенні договору є узгодження усіх умов договору, в тому числі і розміру орендної плати та порядку її сплати, що і було здійснено сторонами як розділом 5 договору оренди, так і умовами додаткової угоди від 15.01.2009року.

Відповідно до статті 629 ЦКК України договір оренди від 15.04.2008року та додатки до нього є обов'язковими для виконання сторонами і сторони не вправі ухилятися від їх виконання.

Відповідачем не заперечується ні факт отримання щомісячних актів виконаних робіт, ні факт отримання рахунків для оплати. При розгляді справи було встановлено, що правовідносини сторін склалися таким чином, що оплата орендної плати повинна була здійснюватися орендарем після підписання актів виконаних робіт, згідно з виставленими рахунками позивача, в яких зазначалася сума, належна до сплати, призначення платежу та період нарахування платежів. Тобто, сторони дійшли до згоди, що розрахунки здійснюються щомісячно, на підставі виставлених рахунків позивача, які повинен оплачувати відповідач.

За період з червня 2009року по жовтень 2009року на підставі актів виконаних робіт та рахунків позивачем нараховано відповідачу орендних платежів на суму

329365,70 грн. Доказів погашення зазначеного боргу відповідач суду не надав, тому 329365,70 грн. підлягають стягненню на користь позивача.

Відповідно до частини 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. При цьому відповідно до частини 5 зазначеної норми плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Аналіз вищезазначених норм та правовідносин сторін свідчить про те, що орендна плата підлягає сплаті щомісячно, незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача та його фінансування. Відсутність фінансування, за рахунок якого можливе погашення заборгованості перед орендодавцем, не може бути підставою для звільнення орендаря від обов’язку належного виконання зобов’язань по розрахунках перед орендодавцем.

          Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          Оскільки позивачем платіжним дорученням №847 від 12 листопада 2009 року зайво сплачено грошові кошти на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд дійшов висновку видати йому довідку на повернення грошових коштів в сумі 136,00 грн.

          В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

           Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

                              в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          2. Стягнути з Херсонського окружного адміністративного суду м. Херсон вул. Робоча, 66 код 35330156 (інші реквізити суду невідомі) на користь Відкритого акціонерного товариства "Компанія "Дніпро" м. Херсон вул. Робоча, 66 код 14313145 (інші реквізити суду невідомі) –329365 грн.70 коп. основного боргу, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 3293,66 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя В.В.Людоговська

Рішення оформлено відповідно до

вимог ст.84 ГПК України 04.12.2009 року