Рішення № 7043726, 25.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2009 р. Справа № 55/236-09

вх. № 7788/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Нікольського О.М.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Камертон", м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 19310,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Камертон", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Харків, 10378,04 грн. основного боргу, 4695,75 грн. пені, 3581 грн. інфляційних витрат, 656,15 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договорів К-1 від 04.01.07 р. та № К-8 від 04.01.08 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 вересня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 27 жовтня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 16 листопада 2009 р.

16 листопада 2009 р. позивач надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що видаткові накладні, додані до позовної заяви, оформлювались згідно рахунків-фактур, в графі "примечание" яких зазначені договори К-1 від 04.01.07 р. та № К-8 від 04.01.08 р., та зазначив, що ніяких інших правовідносин, окрім вказаних договорів, між сторонами не існувало.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 листопада 2009 р. було відкладено розгляд справи на 25 листопада 2009 р.

25 листопада 2009 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що 03.12.08 р. відповідачем була здійснена оплата на суму 500 грн., з яких 131,18 грн. були зараховані як сплата згідно договорів за період з 31.01.07 р. по 14.09.09 р., а решта була зарахована як заборованість за попередніми періодами. А також позивач надав розрахунки пені за договорами № К-1 від 04.01.07 р. та № К-8 від 04.01.08 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичих осіб та фізичних осіб підприємців станом на 17 листопада 2009 року юридична адреса відповідача - АДРЕСА_1, саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

04 січня 2007 р. між Приватним підприємством "Камертон", м. Харків (далі позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № К-1, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставити товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його по номенклатурі, кількості і цінам в строк, вказаний в цьому договорі згідно накладних, які є невід"ємною частиною цього договору.

04 січня 2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № К-8, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставити товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його по номенклатурі, кількості і цінам в строк, вказаний в цьому договорі згідно накладних, які є невід"ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.2 вказаних договорів передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем на умовах відстрочки платежу - 10 банківських днів з моменту поставки товару.

Пунктом 6.1 вказаних договорів передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару відповідно до п. 5.2 цього договору, відповідач зобов"язаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 11.6 договору № К-1 від 04.01.07 р. передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2007 р.

Пунктом 11.6 договору № К-8 від 04.01.08 р. передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2008 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов"язань по даному договору.

Позивачем були виставлені відповідачеві до оплати рахунки-фактури № К-00000511 від 18.01.07 р., № К-00000702 від 24.01.07 р., № К-00000703 від 24.01.07 р., № К-0003490 від 25.04.07 р. ,№К-1 від 01.04.07 р., № К-0005492 від 11.07.07 р., в яких зазначений договір № К-1 від 04.01.07 р., а також рахунки-фактури № К-00001075 від 31.01.08 р. та № К-00002094 від 31.03.08 р., в яких зазначений договір №К-8 від 04.01.08 р., всього на загальну суму 10509,22 грн.

На виконання умов вказаних договорів за період з 18.01.07 р. по 31.03.08 р. позивачем була здійснена відповідачеві поставка товару на загальну суму 10509,22 грн., що підтверджується видатковими накладними № К-364 від 18.01.07 р., № К-509 від 24.01.07 р., № К-55 від 24.01.07 р., №К- 2760 від 25.04.07 р., № К-2753 від 25.04.07 р., № К-4426 від 12.07.07 р., № К-756 від 31.01.08 р., № К-2308 від 31.03.08 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що видаткові накладні, додані до позовної заяви, оформлювались згідно рахунків-фактур, в графі "примечание" яких зазначені договори К-1 від 04.01.07 р. та № К-8 від 04.01.08 р., та зазначив, що ніяких інших правовідносин, окрім вказаних договорів, між сторонами не існувало.

Як було вищезазначено, сторони у договорах чітко встановили строк оплати товару- напротязі 10 банківських днів з моменту поставки товару.

Відповідачем було частково оплачено вказаний товар на суму 131,18 грн., що підтверджується витягом банку від 03.12.08 р.

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що 03.12.08 р. відповідачем була здійснена оплата на суму 500 грн., з яких 131,18 грн. були зараховані як сплата згідно договорів за період з 31.01.07 р. по 14.09.09 р., а решта була зарахована як заборгованість за попередніми періодами.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 10378,04 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 10378,04 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних та інфляційних витрат допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню частково у сумі 655,15 грн. 3% річних та 3367,3 грн. інфляційних витрат, в решті заявлених вимог у сумі 1 грн. 3% річних та 213,70 грн. інфляційних витрат слід відмовити, як зайво нарахованих.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а саме те, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня , позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню. частково у сумі 1119,01 грн. В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 167,03 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення до позовних вимог, суд визнає її як відмову від позову в частині стягнення з відповідача 3409,71 грн. пені, приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, п/р № НОМЕР_2 в АКБ "Меркурій", м. Харків, МФО 351663) на користь Приватного підприємства "Камертон", м. Харків (61166, м. Харків, вул. Кримська, 6, код ЄДРПОУ 25467532, п/р № 260093011676 в АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931) 10378,04 грн. основного боргу, 1119,01 грн. пені, 3367,3 грн. інфляційних витрат, 655,15 грн. 3% річних, 155,19 грн. державного мита та 189,66 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 3409,71 грн. пені провадження у справі припинити на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

В решті заявленої вимоги про стягнення 167,03 грн. пені, 1,0 грн. 3% річних та 213,70 грн. інфляційних витрат відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 26 листопада 2009 року.