Рішення № 7043704, 23.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2009 р. Справа № 63/198-09

вх. № 8268/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Педченко А.П., довіренність від 30.07.2009 року; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенат", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком-авто Харків", м. Харків

про стягнення 117561,48 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 117561,48 грн. заборгованості, з яких: 113966,07 грн. заборгованість по орендній платі та комунальним послугам, 3595,41 грн. пеня, що виникла внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов"язань по договору оренди, укладеного між сторонами 07.03.2007 року. Позов обгрунтовано статтями 526, 610, 611, 759, 762 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

23.11.2009 року до господарського суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій він просить суд стягнути з відповідача 94624,57 грн. заборгованості з орендної плати, 3595,41 грн. пені, посилаючись на те, що відповідачем частково погашена заборгованість в сумі 56682,50 грн., а станом на 05.10.2009 року він повинен сплатити орендну плату за жовтень 2009 року. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

          Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи про отримання копії ухвали суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

07 березня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення (далі - договір), розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Харків, пр. Московський, 199-Д, загальною площею 434,6 кв.м., відповідно до умов якого позивач зобов"язується передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування вищезазначене приміщення.

Відповідно до пункту 4.3.1 договору (в редакції додаткових угод до договору від 03.11.2008 року та 01.06.2009 року) орендна плата складає 36941,00 грн. на місяць.

Відповідно до пункту 4.3.4 договору, відповідач зобов"язаний вносити орендну плату до п"ятого числа оплачуваного місяця.

Відповідно до пункту 4.4 договору, відповідач зобов"яаний щомісячно відшкодовувати вартість спожитих ним комунальних послуг.

Позивач свої зобов"язання по договору виконав в повному обсязі, що підтверджується актом № С-00000021 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень 2009 року на суму 38264,00 грн. та рахунком-фактурою № С-00000021 від 25.06.2009 року на суму 38264,00 грн.; актом № С-00000027 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вересень 2009 року на суму 38341,15 грн. та рахунком-фактурою № С-00000027 від 25.08.2009 року на суму 38341,15 грн.; актом № С-00000024 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень 2009 року на суму 38941,98 грн. та рахунком-фактурою № С-00000024 від 24.07.2009 року на суму 38264,00 грн.

Проте, відповідач свої зобов"язання щодо повного та своєчасного внесення орендної плати та плати з спожиті комунальні послуги по договору не виконав, внаслідок чого, станом на 05.10.2009 року утворилась заборгованість, яка складає 94624,57 грн.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата,розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2.1 договору, у разі несвоєчасної оплати орендної плати по договору, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невнесеної суми за кожний день прострочення.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може бути більшим подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання,якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, а тому, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 3595,41 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 98219,98 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що частина боргу сплачена відповідачем після подачі позову до суду та відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, 173, 174, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком-Авто Харків" (61044, м. Харків, пр. Московський, 247, літ. А-13, р/р 26004010422801 в ПАТ "Альфа-банк" м. Харків, МФО 300346, код 35247203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенат" (63506, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Есхарівська, 6, р/р 260064042 в ХОД "Райфайзен банк Аваль" м. харків, МФО 350589, код 30048078) - 94624,57 грн. основного боргу, 3595,41 грн. пені, 1160,31 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 23 листопада 2009 року