Рішення № 7043655, 08.12.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2009 р.Справа № 17/95-1964

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паралель", м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль

за участю представників сторін:

позивача: Безугла А.О., уповноважена, довіреність № 03/09 від 01.10.2009р.;

відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання сторони.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паралель", м. Київ, звернулося 15.10.09р. (згідно штампу пошти на конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль, про стягнення заборгованості в розмірі 11040,34 грн. за поставлений згідно накладної №1160 від 15.06.09р. товар (в тому числі 17,21 грн. - 3% річних).

Позов обґрунтовується копією накладної №1160 від 15.06.09р.; копією накладних на зняття з відповідального зберігання згідно з розпорядженням на відвантаження №1160 від 15.06.09р.; копією податкової накладної №1160 від 15.06.09р.; копією платіжної вимоги № 14-09 від 14.09.09р. з доказами її вручення відповідачу; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2009р. порушено провадження у справі № 17/95-1964 та призначено її до розгляду в судовому засіданні 10.11.2009р. Судове засідання було відкладено в порядку ст. 77 ГПК України на 08.12.09р. у зв’язку з хворобою судді Андрусик Н.О.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та подав витребувані згідно ухвали суду від 23.10.09р. документи.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов не представив, його повноважний представник у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення без номеру та №02573299), клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.

За таких обставин, враховуючи що явка сторін не визнавалася судом обов’язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

За змістом ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як випливає з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Паралель" згідно усної домовленості, по накладній №1160 від 15.06.09р. передано, а відповідачем у справі прийнято у власність товар –на загальну суму 12442,44 грн. Факт отримання Товару підтверджується підписом відповідача в графі накладної про отримання, податковою накладною №1160 від 15.06.09р., накладними на зняття з відповідального зберігання згідно з розпорядженням на відвантаження №1160 від 15.06.09р., оформленими логістичним оператором –ТОВ «Українські вантажні кур’єри», який в силу укладеного з позивачем договору про надання логістичних послуг №19/КЛО від 03.01.05р. (копія знаходиться в матеріалах справи) здійснював доставку товарів контрагентам ТОВ «Паралель».

Отже, за даних обставин суд вважає, що між сторонами по справі виникло господарське зобов’язання.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач стверджує, що Приватним підприємством "Продекспорт", м. Тернопіль, порушено господарське зобов’язання в частині проведення оплати вартості отриманого товару, внаслідок чого станом на 12.10.2009р. (дата складання позовної заяви №1210) борг відповідача не сплачений і складає 11023,13 грн. (з урахуванням повернення товару згідно прихідних накладних №280 та №281 від 24.09.09р.).

Відповідно до ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Позивач свої зобов’язання виконав належним чином, факт передачі товару підтверджується наявною в матеріалах справи накладною №1160 від 15.06.09р., що також не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку. Проте сторонами не був встановлений строк виконання зобов’язання, а тому слід керуватися ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Надіслана на адресу відповідача платіжна вимога №14-09 від 14.09.2009р. (отримана відповідачем 18.09.2009р.) з вимогою в семиденний термін погасити борг, який станом на момент оформлення вимоги складав 13760,69 грн., залишена Приватним підприємством "Продекспорт" без відповіді та повного задоволення.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Станом на день прийняття судом рішення відповідач не погасив заборгованість в розмірі 11023,13 грн. та не надав суду жодних документів, які б спростовували суму заявленого до стягнення боргу чи підтверджували б його сплату.

У зв’язку з наведеним, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основного боргу є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 11023,13 грн. боргу за поставлений згідно накладної товар.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши поданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних в розмірі 17,21 грн. (нарахованих за період з 24.09.2009р. по 12.10.2009р.), господарський суд, враховуючи, що вимогу про сплату боргу вручено відповідачу 18.09.2009р., відтак, кінцевою датою оплати вартості отриманого товару згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України є 25.09.2009р., тому право на нарахування передбачених ст. 625 ЦК України санкцій у позивача виникло - 26.09.2009р.

З огляду на наведене, суд, здійснивши власний арифметичний розрахунок, вважає правомірними, такими, що відповідають закону, встановленим судом обставинам справи, вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних, нарахованих за період з 26.09.2009 р. по 12.10.2009р. (17 днів) у розмірі 15,40 грн.

Щодо вимог про стягнення 1,81 грн. –3% річних, то такі до задоволення не підлягають, оскільки є необґрунтованими та безпідставно нарахованими.

В силу вимог ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 08.12.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 11, 15, 16, 205, 509, 525-526, 530, 625, 691-692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль, вул. Живова, 15А, ідентифікаційний код 30047671 –11023,13 грн. основного боргу, 15,40 грн. –3% річних та 346,34 грн. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паралель", м. Київ, Печерський район, вул. Московська, 24/21, ідентифікаційний код 31777060.

3. В решті позову –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „10” грудня 2009 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя