Постанова № 70436404, 14.11.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Провадження №2-а/554/439/2017

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 листопада 2017 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі головуючого судді Струкова О.М., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, суддя у відставці, звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити постанову, якою визнати протиправним рішення № 441 від 28 серпня 2017 року ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Подільського району) про відмову йому в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області №06-29/322/9/2017 від 15 серпня 2017 року, а також зобов’язати ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, призначеного йому після виходу у відставку, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме: з 22 грудня 2016 року.

Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Вищої ради юстиції №3438/0/15-16 від 19 грудня 2016 року та згідно наказу в.о. голови Апеляційного суду Полтавської області від 21 грудня 2016 року № 07-09/92 він був звільнений з посади судді, у зв’язку із поданням заяви про відставку.

Після звільнення ОСОБА_2 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області йому нараховано розмір довічного грошового утримання.

У подальшому, позивачем з’ясовано, що у довідку про суддівську винагороду, видану Апеляційним судом Полтавської області для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не була вказана матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в розмірі посадового окладу 17600 гривень, що в розрахунку помісячно складає 1466,67 гривень.

15 серпня 2017 року за вих. № 06/29/322/9/2017 Апеляційним судом Полтавської області позивачу була видана нова довідка для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з якою позивач звернувся до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Подільського району) для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.

Рішенням ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Подільського району) №441 від 28 серпня 2017 року йому відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, у зв’язку з відсутністю правових підстав.

Вважає вищевказане рішення Управління Пенсійного фонду України про відмову у проведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання протиправним, а тому він змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Представник відповідача - ОСОБА_2 об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких в задоволенні позову просить відмовити у зв'язку з його безпідставністю та зазначав, що позивачем пропущено строки звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем та відповідачем обставини, та докази, що містяться у матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 з 24 березня 1998 року по 07 грудня 2004 року працював суддею Ленінського районного суду м. Полтави, а з 08 грудня 2004 року по 21 грудня 2016 року – суддею Апеляційного суду Полтавської області. Даний факт підтверджується Указом Президента від 07 вересня 1996 року №814/96, копією Постанови Верховної ради України від 18 листопада 2004 року №2194-ІV, копією трудової книжки Серія БТ-ІІ № 1171999.

Відповідно до рішення Вищої ради юстиції №3438/0/15-16 від 19 грудня 2016 року та згідно наказу в.о. голови Апеляційного суду Полтавської області від 21 грудня 2016 року №07-09/92 позивач був звільнений з посади судді у зв’язку із поданням заяви про відставку (а.с. 6).

З 22 грудня 2016 року позивачу ОСОБА_2 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області нараховано щомісячне довічне грошове утримання судді на підставі довідки, виданої Апеляційним судом Полтавської області ( а.с.7).

15 серпня 2017 року за вих. № 06/29/322/9/2017 Апеляційним судом Полтавської області позивачу видана нова довідка для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з якою він звернувся до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Подільського району) для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді (а.с.9).

Рішенням ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Подільського району) №441 від 28 серпня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, у зв’язку з відсутністю правових підстав (а.с.10).

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з наступного.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів при здійсненні ними своїх повноважень, закріпленої у ч. 1 ст. 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 8 частини 5 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, право на отримання виплат (пенсії, щомісячного довічного грошового утримання), рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

При цьому, в п.2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що за змістом статті 126 Конституції України положення ч. 3 ст. 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з ч.8 ст. 14 Закону України "Про судоустрій України" (в редакціях, що були чинними на час розгляду справи судом) треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

В п.3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп/2007 суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України "Про статус суддів". Згідно з ч.1 ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 Конституції України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Статтею 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453- VІ (IX розділ) передбачено надання суддям щорічної оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Тобто виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.

Згідно з ст. 6.4 Європейської хартії про статус суддів – суддя, що досяг встановленого законом віку для входу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

До того ж, відповідно до п.п.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Частиною 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453- VІ, з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016, встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, її виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а тому відповідно входить до структури заробітної плати судді, з якої нараховувався та був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці як складова частина заробітної плати.

Крім того, згідно зі ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст.41 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Наведений правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 березня 2015 року у справі №21-70а15, яка в силу вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень у тому числі органів державної влади.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, виходячи з якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що чинне законодавство дає право на перерахунок позивачу довічного утримання з урахуванням виплат йому матеріальної допомоги.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є законними і обґрунтованими та підлягають до задоволення.

При цьому, суд приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом даного характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 видана нова довідка від 15.08.2017 року № 06-29/322/9/2017 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 9), у зв»язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із врахуванням ст.99 КАС України, а саме з 15.08.2017 року.

Керуючись ст.ст. 6-14, 71,159-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та зобов'язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення № 441 від 28 серпня 2017 року ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Подільського району) про відмову перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області №06-29/322/9/2017 від 15 серпня 2017 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, призначеного ОСОБА_1, після виходу у відставку, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 15 серпня 2017 року.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів.

Суддя О.М.Струков