Рішення № 70435902, 22.11.2017, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1912/17

Провадження № 2/553/952/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 28.01.2008 року між Банком та відповідачем укладений кредитний договір б/н, за умовами якого відповідачу надано кредит в сумі 700 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки ОСОБА_1 не виконувала належним чином свої зобов’язання, станом на 30.06.2017 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 14069 грн. 84 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 669 грн. 84 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом – 9653 грн. 82 коп., заборгованість за пенею та комісією – 2600 грн. 00 коп., а також штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) – 646 грн. 18 коп. Просить стягнути з відповідача вказану суму боргу та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позов підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явилася, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без її участі та клопотання про застосування позовної давності при вирішенні спору, у зв'язку з чим просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

28.01.2008 року ОСОБА_1 заповнено та підписано заяву б/н, на підставі якої в цей же день отримано платіжну карту, відкрито картковий рахунок, на який зараховано суму кредитного ліміту у розмірі 500 грн. 00 коп. з базовою відсотковою ставкою за користування кредитним лімітом 36,0 % на місяць з розрахунку 360 днів у році. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку її карти. Порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості. Погашення заборгованості по кредитному ліміту може здійснюватися як шляхом внесення коштів на карту клієнтом, так і шляхом списання Банком коштів з дебетної карти.

Згідно змісту вказаної заяви ОСОБА_1 ознайомлена та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй у письмовому вигляді, виражає згоду з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Як встановлено в п. п. 1.1, 1.2 ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг, належним чином заповнена заява підписується Клієнтом й, таким чином, Клієнт виражає свою згоду, що Заява разом з Пам'яткою клієнта та Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами складає укладений договір про надання банківських послуг. ОСОБА_2 регулюють відносини між Банком та Клієнтом щодо відкриття і обслуговування карткового рахунку Клієнта, а також інших банківських послуг, вказаних в Заяві.

В п. 6.5 ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг встановлено обов’язок Клієнта погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 8.6 ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг визначено, що при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених даним договором, більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. плюс 5 % від суми позову.

При цьому, в п. 5.3 ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг передбачено, що Банк має право проводити зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно з п. 4.9 Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.

В період користування ОСОБА_1кредитною лінією розмір кредитного ліміту змінювався Банком та був збільшений.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1, наданого ПАТ "Приватбанк", відповідач користувалася коштами кредитного ліміту, який у встановленому договором порядку та строки не погасила, в результаті чого станом на 30.06.2017 року має прострочену заборгованість за кредитним договором у розмірі 14069 грн. 84 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 669 грн. 84 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом – 9653 грн. 82 коп., заборгованість за пенею та комісією – 2600 грн. 00 коп., а також штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) – 646 грн. 18 коп.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобов’язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань.

Вирішуючи клопотання відповідача про застосування позовної давності, суд враховує наступне.

Наявні у справі докази безперечно свідчать про те, що кредитний договір між сторонами по справі укладений на підставі заяви відповідача ОСОБА_1 від 28.01.2008 року, вона користувалася кредитними коштами та періодично здійснював погашення заборгованості.

Зміст розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1, приєднаний позивачем до даного позову, свідчить про те, що останній платіж на виконання кредитним зобов'язань здійснений відповідачем 16 липня 2014 року, з того часу вона жодних дій з виконання зобов’язань перед банком не вчиняла, жодного платежу в рахунок погашення заборгованості, тобто на підтвердження факту визнання боргових зобов’язань перед позивачем, не здійснювала.

Позовна заява ПАТ КБ "ПриватБанк", яка є предметом розгляду по даній справі, надійшла до суду 01.08.2017 року, складена представником 18 липня 2017 року, тобто більше ніж через 3 років після вчинення відповідачем останньої дії, яка могла бути розцінена як визнання кредитних зобов'язань.

Як встановлено в ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В ст. 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, за загальним правилом перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливість реалізації свого права в примусовому порядку через суд.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припинення дії ) договору, як з певними моментам ( фактами ), які свідчать про порушення прав особи.

Позивачем не надано доказів, які б вказували на переривання строку позовної давності, заяв про поновлення позовної давності позивачем до суду не подано.

За змістом положень ст. 259 К України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

При цьому, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту існування між сторонами у справі договору про збільшення позовної давності позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи вищевикладене, те, що на час звернення позивача до суду з даним позовом сплинула позовна давність, поважних причин її пропуску під час розгляду справи не встановлено, суд вважає обґрунтованою заяву відповідача про застосування до даних позовних вимог позовної давності та приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову з цих підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь в розгляді справи, але не були присутні при проголошенні рішення, – в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.