Рішення № 7043579, 03.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.09           Справа № 7/160-09. За позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерноїкомпанії «Нафтогаз України», м. Київ          

до відповідача: Комунального підприємства «Тростянецьтеплоенерго», м. Тростянець

про стягнення 255611 грн. 42 коп.

СУДДЯ РИЖКОВ М.Б.

За участю представників сторін:

Від позивача Хотіна А.О., довіреність № 219/10 від 31.12.08р.

Від відповідача не з‘явився

Секретар с/з Кальченко А.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ДК «Газ України» заборгованість за поставлений природний газ за договором № 06/06-1844 БО-29 від 29.12.2006р. в сумі 156769 грн. 31 коп., 68 999 грн. 09 коп. інфляційних збитків, 11 919 грн. 58 коп. три відсотки річних, 17923 грн. 44 коп. – пені.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита в розмірі 2557,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання повноважного представника не направив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином: поштові відправлення повернулись на адресу господарського суду з відміткою: «за зазначеною адресою не існує», тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа слухається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

29 грудня 2006 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» і Комунальним підприємством «Тростянецьтеплоенерго» укладено договір № 06/06-1844 БО-29 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів (далі - Договір).

Відповідно до умов даного Договору позивач зобов’язується передати у власність відповідача в 2007 році (з 01 січня 2007 року по 31 січня 2007 року) природний газ в обсязі 375,6 тис. куб.м., а відповідач зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору, а саме: перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 26.01.2007 року до договору на постачання природного газу № 06/06-1844 БО-29 від 29.12.2006 року доповнено пункт Договору підпунктом 2.1.1. в наступній редакції: «2.1.1. Постачальник передає покупцю в період з 01 лютого 2007 року по 28 лютого 2007 року газ в обсязі до 356,3 тис. куб.м.» та викладено пункт 11.1. Договору в наступній редакції: «11.1. Даний договір набирає чинності з 01 січня 2007 року і діє в частині поставки газу до 28.02.2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення».

Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 28.02.2007 року до договору на постачання природного газу № 06/06-1844 БО-29 від 29.12.2006 року доповнено пункт Договору підпунктом 2.1.2. в наступній редакції: «2.1.2. Постачальник передає покупцю в період з 01 березня 2007 року по 31 березня 2007 року газ в обсязі до 298,5 тис. куб.м.» та викладено пункт 11.1. Договору в наступній редакції: «11.1. Даний договір набирає чинності з 01 січня 2007 року і діє в частині поставки газу до 31.03.2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення».

Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 28.03.2007 року до договору на постачання природного газу № 06/06-1844 БО-29 від 29.12.2006 року доповнено пункт Договору підпунктом 2.1.3. в наступній редакції: «2.1.3. Постачальник передає покупцю в період з 01 квітня 2007 року по 30 квітня 2007 року газ в обсязі до 86,7 тис. куб.м.» та викладено пункт 11.1. Договору в наступній редакції: «11.1. Даний договір набирає чинності з 01 січня 2007 року і діє в частині поставки газу до 30.04.2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення».

Відповідно до актів передачі-приймання №№ 26, 27, 25, 26 природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних організацій та інших суб’єктів протягом січня – квітня 2007 року позивачем протранспортовано і передано відповідачу природний газ в обсязі 778,749 тис. куб.м. на загальну суму 772269,80 грн.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов’язання у встановлені договором строки не виконав, борг за отриманий природний газ оплачував невчасно, розрахувався частково в розмірі 615500,49 грн.

Таким чином, на момент звернення з позовом сума боргу відповідача перед позивачем за поставлений природний газ за Договором становить 156769,31 грн.

Крім того, за неналежне виконання умов договору позивачем було нараховані інфляційні збитки за період з лютого 2007 року по червень 2009 року в розмірі 68999,09 грн., пеня за період з 18.03.09р. по 18.09.09р. в розмірі 17923,44 грн. та три відсотки річних за період з 11.02.2007 року по 18.09.2009 року в розмірі 11919,58 грн.

Отже, загальна сума заявлена позивачем до стягнення, і не сплачена відповідачем на день подання позовної заяви, за неналежне виконання умов Договору поставки природного газу складає 255611,42 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що вимоги позивач підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Подібна норма, щодо виконання зобов’язання міститься у статті 526 Цивільного кодексу України.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що при невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 6.1. даного договору, постачальник має право обмежити постачання газу покупцеві або припинити у встановленому законодавством порядку.

Матеріалами справи, зокрема актами передачі-приймання (а.с.21-24), підтверджується, що позивач виконав належним чином свої зобов’язання за Договором постачання природного газу, поставивши відповідачу природний газ у встановлені строки та встановленого об’єму, натомість відповідач порушив умови договору несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувавшись за поставлений природний газ.

Відповідно до ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1. даного Договору, покупець сплачує на користь постачальника суму заборгованості та пеню.

Оскільки відповідач не надав належних доказів сплати заборгованості за поставлений йому природний газ чи обґрунтованих заперечень на вимоги позивача в цій частині, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений природний газ за Договором № 06/06-1844 БО-29 від 29.12.2006 року в розмірі 156769,31 грн. обґрунтованими та законними, і такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Частиною 2 статтею 625 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок сторони, яка прострочила виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума інфляційних збитків складає 68999,09 грн., 3% річних – 11919,58 грн.

Суми інфляційних збитків та трьох відсотків річних нараховані позивачем у відповідності до чинного законодавства, є обґрунтованими, і, оскільки відповідач не подав докази їх сплати, підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Що стосується заявленої до стягнення суми пені, суд вважає, що вона нарахована в порушення чинного законодавства України, оскільки відносно відповідача ухвалою господарського суду від 14.05.2008 року порушена справа № 7/148-08 про його банкрутство та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Абзацом 4 частини 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, стягнення суми пені в даному випадку суперечило б вимогам закону, в зв’язку з чим суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог в частині стягнення пені.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, і стягуються пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 216, 217, 224, 229 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Тростянецьтеплоенерго» (вул. 50р. СРСР, 1Б, м. Тростянець, Сумська область, 42600, ід. код 32118136) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ід. код 31301827) 156 769 грн. 31 коп. заборгованості за Договором № 06/06-1844 БО-29 від 29.12.2006р. на постачання природного газу, 68 999 грн. 09 коп. інфляційних збитків, 11 919 грн. 58 коп. - три відсотки річних, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 237 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 219 грн. 45 коп.

3. У задоволенні інших вимог – відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                              (підпис)                     М.Б. РИЖКОВ

Повний текст складений та підписаний 08.12.09р.

Суддя