Постанова № 70435287, 20.11.2017, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа №647/1448/17

Провадження №2-а/647/26/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2017 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.,

за участю секретаря Пелюховської Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Бериславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області – Начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Бериславському, Великоолександрівському, Високопільському, Нововоронцовському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель - ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 15.06.2017 р. №150-ДК/0028По/08/01/-17, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 06.06.2017 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області ОСОБА_2 відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.53-1 КпАП України. На підставі даного протоколу 15.06.2017 року винесено постанову про закриття справи та постановлено передати матеріали справи до Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, оскільки зроблено висновок, що в порушенні є ознаки злочину, відповідальність за який передбачено ч.2 ст.197-1 КК України. Вказану постанову позивач вважає незаконною та посилається на те, що згідно норм діючого законодавства, за відсутності доказів реєстрації кургану у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України, земельна ділянка, на якій розташований курган не є землею історико-культурного призначення. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних про наявність будь-якої зони охорони пам’ятки культурної спадщини, також немає підтверджень хто є власником самовільно зайнятої земельної ділянки. Жодним доказом не підтверджено наявність дій з боку ОСОБА_1, як директора ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», щодо зайняття будь-якої земельної ділянки, крім тих, які перебувають в законному користуванні даного підприємства. Крім того, з матеріалів адміністративної справи не зрозуміло, яким чином здійснювався обмір самовільно зайнятої земельної ділянки, такий обмір практично неможливо провести без чіткого встановлення меж земельних ділянок. Позивач вважає, що земельне законодавство ним порушено не було, у зв’язку з чим справу необхідно було закрити без її направлення прокурору. Позивач просив суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №150-ДК/0028По/08/01/-17 від 15.06.2017 року, а справу закрити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначив, що у матеріалах адміністративної справи відсутні докази самовільного зайняття земельної ділянки, також докази особливої цінності цих земель, що свідчить про відсутність складу як адміністративного правопорушення, так і злочину. У зв’язку з чим постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Старший державний інспектор Іщук Н.Р. позовні вимоги не визнала через їх безпідставність та необґрунтованість, просила відмовити у задоволенні позову. Відповідно до письмових заперечень вважає, що позов пред’явлено неналежним позивачем, оскільки оскаржувану постанову винесено відносно посадової особи – директора ПП «ЮТС – Агропродукт-Плюс» ОСОБА_1 На території Макимо-Горьківської сільської ради налічується 5 курганів. У експлікації земель, переданих уприватну власність визначено курган площею 0,2 га, графічно розміщений на земельній ділянці №24, яка передавалась у власність ОСОБА_4, згідно державного акту серії ІІ ХС №007211. ПП «ЮТС – Агропродукт-Плюс» орендує земельну ділянку ОСОБА_4 на підставі договору оренди від 10.10.2015 року. У зазначеному державному акті зазначений план зовнішніх меж земельної ділянки із зазначенням площі земельної ділянки, довжини сторін та зазначенням місця розташування сторонньої земельної ділянки – кургану, яка не передається у власність. Таким чином встановлено самовільне зайняття частини земельнї ділянки державної власності історико-культурного призначення, яка оброблена єдиним масивом із земельними ділянками приватної власності. За даним порушенням видано припис та складено протокол про адміністративне правопорушення відносно директора ПП «ЮТС – Агропродукт-Плюс», яке використовує земельну ділянку на підставі договору оренди. Так як діяння містить ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, на підставі зазначених доказів, старшим інспектором прийнято рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення та передачу матеріалів до Бериславської місцевої прокуратури. Також, ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що під час здійснення перевірки вона із землевпорядником заміряли площу самозахоплення рулеткою, орієнтовно, не піднімаючись на верхню точку кургану, без врахування його висоти. Точну площу самовільно зайнятої частин земельної ділянки визначити не можливо. Курган не був огороджений, проте відрахувавши орієнтовну площу кургану по документах, ними виявлено, що його частина була засіяна пшеницею. На самому пагорбі кургану стерні не було. Зони охорони пам’яток культурної спадщини встановлюються спеціально уповноваженим органом. На час розгляду ОСОБА_2 справи про адміністративне правопорушення, паспорту на пам’ятки історії та культури їй ще передані не були, проте був у наявності акт інвентаризації курганів та інші документи.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, спеціаліста, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

З Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХС №007211 вбачається, що ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 9,67 га, кадастровий номер 6520683600:02:028:0025, що розташована на території Максимгорьківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, передана для товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначена земельна ділянка з 02.02.2012 року перебуває на праві оренди у ПП «ЮТС – Агропродукт-Плюс».

Згідно із планом зовнішніх меж земельної ділянки, у межах вказаної земельної ділянки знаходиться курган 0,20 га., який перебуває у користуванні Максимо-Горьківської сільської ради, що також підтверджується відомостями з публічної кадастрової карти.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів № 59/2 від 21.01.1983 року було скасовано рішення облвиконкому від 14.05.1970 року № 198/9 «Про затвердження списків пам’ятників археології, історії та мистецтва і взяття їх під державну охорону»; взято під державну охорону пам’ятники археології, історії та мистецтва, розташовані на території області; обласному управлінню культури разом із обласною організацією Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури зобов’язано забезпечити точний облік, вивчення пам’ятників, а також контроль за станом їх охорони, збереження та використання на місцях.

За актом про виконання роботи з проведення інвентаризації пам’яток археології (курганів) на території Бериславського району від 06.07.2007 року, на території району зафіксовано 329 курганів, узятих на державний облік, відповідно до планів розташування пам’яток у межах місцевих рад, у тому числі кургани на території Максимо-Горьківської сільської ради.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 18.05.2017 року № 150/0/92-17-ДК старшого державного інспектора Іщук Н.Р. у термін з 25 травня по 31 травня 2017 року було зобов’язано здійснити державний контроль за дотримання земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель сільськогосподарського призначення державної власності, на яких розміщені об’єкти історико-культурного призначення на території Максимо-Горьківської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

За актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом – земельні ділянки № 150/0/92-17-ДК/213/АП/09/01/-17 від 29.05.2017 року, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області ОСОБА_2 за участю спеціаліста ІІ категорії з питань землевпорядкування Максимо-Горьківської сільської ради ОСОБА_5, була проведена перевірка та встановлено на території землевпорядкування Максимо-Горьківської сільської ради, в контурі поля № 42 за межами населених пунктів на земельній ділянці державної власності, на якій розміщується об’єкт історико-культурного призначення – курган площею 0,20 га, який знаходиться в межах земельної ділянки приватної власності ОСОБА_4 та використовується на праві оренди ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», вчинено самовільне зайняття частини земельної ділянки державної власності площею 0,1196 га шляхом її оброблення та вирощування сільськогосподарських культур.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 06.06.2017 року №150/0/92-17-ДК/0024/П/07/01/-17 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області ОСОБА_2 при перевірці дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель державної власності, на яких розміщені об'єкти історико-культурного призначення на території Максимо-Горьківської сільської ради встановлено, що на території Максимо-Горьківської сільської ради в контурі поля №42 на земельній ділянці державної власності, на якій розміщується об’єкт історико-культурного призначення – курган, площею 0,20 га, який знаходяться в межах земельної ділянки приватної власності ОСОБА_4, що використовуються на праві оренди ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», останнім вчинено самовільне зайняття частини земельної ділянки на загальну площу 0,1196 га, що є порушенням ст.ст.125, 126 ЗК України та ст.1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст.53-1 КпАП Україи та п.6 ч.1 ст.211 ЗК України (а.с.5).

З постанови про закриття справи №150-ДК/0028По/08/01/-17 від 15.06.2017 року вбачається, що під час розгляду справи були встановлені обставини, що підпадають під дію п.1 ст.247 КпАП України, а саме відсутність події і складу адміністративного правопорушення. При розгляді справи зроблено висновок, що в порушенні є ознаки злочину відповідальність за який передбачено ч.2 ст.197-1 КК України, та постановлено закрити справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив директор ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» ОСОБА_1; матеріали справи залишено на зберіганні в органі, який виніс постанову; передати до Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області (а.с.7).

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що працює землевпорядником Максимо-Горьківської сільської ради. Вона приймала участь у перевірці вимог земельного законодавства із старшим інспектором Іщук Н.Р., в ході якої було обстежено велику кількість курганів. Ними було виявлено самовільне зайняття земельної ділянки на території Максимо-Горьківської сільської ради. Курган не можливо було визначити візуально, він не огороджений, проте за допомогою математичних відрахувань можливо встановити, що полога частина курганів засівалася пшеницею. На пагорбі кургану стерні не було.

Спеціаліст ОСОБА_6 в судовому засіданні надав пояснення з питання визначення та огородження курганів. Пояснив, що кургани повинні бути визначені певними знаками, проведена їх державна реєстрація. Крім того частина землі розміром 10 м навколо кургану також не повинна оброблятися, вона є охоронюваною. На даний час на зазначений курган державна реєстрація не відбулася.

Частиною 1 статті 211 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно із ст.53-1 КпАП України, самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою адміністративну відповідальність.

Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, за нормою ч.2 ст.197 КК України, тягне за собою кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 7 КпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За частиною 1 статті 242-1 КпАП України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52 - 53-1, 53-3 - 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78-1 - 79, статтями 80-83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 цього Кодексу.

Згідно зі ст.245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За положеннями ст.251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КпАП України передбачено, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пп. 1 п.3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, основним завданням Держгеокадастру є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Визначення поняття самовільне зайняття земельної ділянки міститься у ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" і відповідного до якого, самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до п. «г» ч.1 ст.150 ЗК України, до особливо цінних земель відносяться, в тому числі, землі історико-культурного призначення.

Згідно з ст.53 ЗК України, до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Частиною 1 статті 1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» визначено поняття «пам’ятки культурної спадщини», відповідно до якого це об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, або об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Кургани, відповідно до ч.2 ст.2 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», відносяться до археологічних об’єктів культурної спадщини.

Згідно з ч.2 ст.54 ЗК України, навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

У ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» також визначено поняття «зони охорони пам'ятки» - встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

В порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП, зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення (а відповідно й закриття провадження у справі), та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Вивчивши оскаржувану постанову, суд встановив, що в ній не визначено відповідно до яких норм державним інспектором вимірювались зазначені земельні ділянки, чим вона користувалась, вважаючи, що відбулося самозахоплення, які саме порушення в діях позивача вбачаються, чи є його вина.

В ході судового розгляду встановлено, що у ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» на праві оренди перебуває земельна ділянка, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4, у межах яких знаходиться сторонній користувач Максимо-Горьківська сільська рада – курган, площею 0,20 га.

При здійсненні перевірки вимог земельного законодавства уповноваженою посадовою особою було складено акт перевірки, в якому зазначено про самовільне зайняття частини кургану площею 0,1196 га ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», у зв’язку з чим відносно посадової особи – директора підприємства ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №150/0/92-17-ДК/0024/П/07/01/-17 від 06.06.2017 року.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача щодо звернення до суду неналежного позивача, оскільки за приписами ст. 287 КпАП України, ОСОБА_1 наділений правом оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, яка безпосередньо стосується його суб'єктивних прав та обов'язків.

У ході судового розгляду, ані інспектор Іщук Н.Р., ані землевпорядник не змогли пояснити, яким чином ними було встановлено площу самовільного зайняття частин земельної ділянки та чи саме під курганом. Вони зазначили, що ця площа визначалася орієнтовно, на підставі замірів рулеткою, без врахування висоти кургану, не піднімаючись на його центральну точку. Проте, суду не зрозуміло, як можна заміряти рулеткою площу кургану та встановити його самовільне зайняття із зазначенням конкретної площі такого самозахоплення, зважаючи на те, що кургану за словами вказаних осіб візуально не видно.

Крім того, відповідачем не надано доказів занесення вищезазначеного кургану до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та встановлення навколо нього зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель відповідно до чинного земельного законодавства, а також доказів повідомлення ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» про наявність на орендованій підприємством земельної ділянки пам’ятки культурної спадщини із зазначенням місця її знаходження (де починається та де закінчується) та неможливість використання земель під нею.

У розумінні ст. 251 КпАП України, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою правопорушення, інспектором не надано, що підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення, в якій відсутні записи про фіксування правопорушень в установленому законом порядку, або інші докази винуватості.

В оскаржуваній постанові взагалі відсутні мотиви старшого державного інспектора з посиланням на докази, на яких ґрунтується викладені в ній висновки.

В одному абзаці мотивувальної частини постанови від 15.06.2017 року зазначено про відсутність події і складу у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.53-1 КпАП України, внаслідок чого посадова особа дійшла до висновку про необхідність закриття провадження у справі, про що вказано у першому абзаці резолютивної частини постанови.

В іншому абзаці мотивувальної частини робиться висновок про наявність ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, у зв’язку з чим у другому абзаці резолютивної частини зазначено про передачу матеріалів до Бериславської місцевої прокуратури.

Відповідно до ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Статтею 253 КпАП України визначено, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Отже, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав відсутності події і складу такого адміністративного правопорушення унеможливлює передачу матеріалів прокурору з підстав наявності ознак кримінального правопорушення та навпаки.

За встановлених обставин, суд вважає, що старший державний інспектор при винесенні постанови №150-ДК/0028По/08/01/-17 від 15.06.2017 року не з'ясувала в повній мірі всіх обставин справи, не врахувала заперечень особи, яка притягувалася до відповідальності, не навела обґрунтування та мотиви ухвалення такого рішення, допустила протиріччя при прийняття свого рішення.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на відсутність у справі належних та допустимих доказів самовільного зайняття земельної ділянки, у тому числі під курганом, а також доказів занесення кургану на території Максомо-Горьківської сільської ради Бериславського району Херсонської області до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та встановлення навколо нього відповідних зон охорони пам'яток, що відповідно до чинного законодавства України відносили б його до особливо цінних земель, враховуючи, що при цьому старший державний інспектор Іщук Н.Р. ухвалюючи оскаржувану постанову дійшла до правильного висновку щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення, на підставі чого провадження у справі про адміністративне правопорушення за даним фактом відносно ОСОБА_1 нею було закрито, суд вважає недоцільним скасування постанови у цій частині.

Разом із тим, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача та скасувати другий пункт оскаржуваної постанови в частині передачі матеріалів справи до Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, оскільки у відповідача не було жодних правових підстав робити висновок про наявність складу кримінального правопорушення, який передбачає відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, та відповідно не було підстав вчиняти дії визначені ст. 253 КпАП України, у зв’язку з чим, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

В порядку ст.94 КАС України, судові витрати віднести за рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 72, 86, 94, 102, 159-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 33, 122, 222, 245, 258, 264, 268, 276, 280 КпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 постанови про закриття справи №150-ДК/0028По/08/01/-17 від 15.06.2017 року, винесеної старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 в частині передачі матеріалів справи до Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Бериславський районний суд Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення постанови.

Суддя М.О.Кириленко