Ухвала суду № 70435065, 23.11.2017, Апеляційний суд Київської області

УХВАЛА

Іменем України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Іванової І.В., Гуля В.В.,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 2 жовтня 2017 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Солнєчний луч» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У вересні 2017 року ОСББ «Солнєчний луч»звернулось до суду з вищезазначеним позовом.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 2 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, відповідач ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме правил підсудності, просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою повернути позовну заяву позивачеві без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, а він зареєстрований і постійно проживає у Голосіївському районі м. Києва, а тому заяву подано із порушенням правил територіальної підсудності.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суддя першої інстанції керувався ст. 122 ЦПК України та виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 119,120 ЦПК України, а справа підсудна Обухівському районному суду Київської області.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, оскільки вони відповідають матеріалам справи і узгоджуються із вимогами закону.

Відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, тобто правила виключної підсудності встановлюється щодо позовів, предметом яких виступають об'єкти нерухомості (будівлі, земельної ділянки тощо), тобто залежно від предмета позову.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. (п.42 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ").

Посилаючись у своїй апеляційній скарзі на порушення судом норм ч.1 ст. 109 ЦПК України, апелянт не звернув уваги на те, що предметом спору є заборгованість за надані житлово-комунальні послуги по утриманню квартири, що розташована в смт. Козин, Обухівського району Київської області, спір стосується нерухомого майна і підсудність у даному випадку визначає ст. 114 ЦПК України, тобто позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини ( виключна підсудність).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначившись із підсудністю наявного спору між сторонами, постановив оскаржувану ухвалу і не порушив порядок відкриття провадження у справі, встановлений ст. 122 ЦПК України.

Доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції та впливали на законність та обґрунтованість постановленої судом ухвали, апеляційна скарга не містить.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 312-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 2 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ч.1 ст.324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: