Рішення № 7043498, 09.12.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2009 р. Справа № 15/401/09

м. Миколаїв

За позовом: Прокурор м. Миколаєва, 54015, м. Миколаїв, вул. Бузький бульвар, 15, в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

До відповідача: Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 18, код ЄДРПОУ 05410659;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Миколаївській області, 54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18, код ЄДРПОУ 33896684;

про: зобов’язання вчинити певні дії

Суддя Ржепецький В.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Слободяник О.П. довіреність № 1583-209/14/22 від 17.06.2009р.

Від відповідача: представник не з’явився.

Від 3-ї особи: представник не з’явився.

Прокурор: Волкожа С.В.

04.09.2009р. Прокурор м. Миколаєва звернувся в господарський суд Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів про зобов’язання звільнити земельну ділянку, привести її у придатний до використання стан та повернути за належністю.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом отримано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити участь повноважного представника в судовому засіданні.

Клопотання позивача судом відхилено з огляду на недотримання останнім вимог ст. 33 ГПК України, а саме неподання належних доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин. Внаслідок чого неявка представника позивача визнається господарським судом неповажною.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Враховуючи, що позивач був повідомлений про розгляд справи господарським судом, не був позбавлений можливості забезпечити участь у справі повноважного представника за довіреністю у відповідності до ч. 3 ст. 28 ГПК України, строк вирішення даного спору закінчився, позивач не звертався з клопотанням про продовження строку вирішення спору, в клопотанні про відкладення не зазначено обставин, на підставі яких спір неможливо вирішити за наявними у справі матеріалами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

За згодою прокурора та представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2009р. Прокурор м. Миколаєва звернувся в господарський суд Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів про зобов’язання звільнити земельну ділянку, привести її у придатний до використання стан та повернути за належністю.

Розглянувши позовну заяву прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

За договором на право тимчасового користування землею №144-99 від 30.12.1999р., земельна ділянка площею 5289 кв.м, розташовану за адресою: м.Миколаїв, вул..Космонавтів, поблизу ДБК Ленінського району, надана відповідачеві у довгострокове тимчасове користування строком на п’ять років

Згідно ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р. № 963-IV (із змінами), самовільне зайняття земельних ділянок –це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 963, державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

При перевірці дотримання вимог земельного законодавства, держінспектором управління з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області встановлено, що Миколаївська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 5289м2 розташовану за адресою: м.Миколаїв, вул..Космонавітв, поблизу ДБК Ленінського району, про що складено відповідний акт від 27.08.2009р.

Згідно ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний до використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Приписи статтей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статтей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 ЦК України, зокрема, ст.764 цього Кодексу визначено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 759, ч. 2 ст. 792 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Частиною 6 ст. 93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 16 Закону України „Про оренду землі” особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцевим розташуванням земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду землі” строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу ч. 1 ст. 31 цього Закону, договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

          Щодо поновлення договору оренди земельної ділянки Закон України „Про оренду землі” містить положення, які не є тотожними відповідним нормам ЦК України та ГК України.

          Стаття 33 вказаного Закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

          Тобто, цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

          Враховуючи, що законодавством передбачений спосіб волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії, а таке рішення стосовно продовження строку дії договору № 144-99 від 30.12.99р. не приймалось, тому вважати його продовженим підстав не має.

Внаслідок наведеного матеріалами справи підтверджено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 5289 кв.м, розташовану за адресою: м.Миколаїв, вул..Космонавітв, поблизу ДБК Ленінського району, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -          

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов’язати Миколаївську обласну організацію Всеукраїнська спілка автомобілістів (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 18, код ЄДРПОУ 05410659) звільнити земельну ділянку площею 5289 кв.м, розташовану за адресою: м.Миколаїв, вул..Космонавітв, поблизу ДБК Ленінського району, привести її у придатний для використання стан та повернути за належністю Миколаївській міській раді.

Стягнути з Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 18, код ЄДРПОУ 05410659) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р 31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 85,00грн. державного мита,

Стягнути з Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 18, код ЄДРПОУ 05410659) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р 31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя