Ухвала суду № 70434821, 23.11.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6443/17

Провадження № 2/591/2880/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року Зарічний районний суд м . Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря – Майбороди А.О.

представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача – ОСОБА_3.

розглянувши у судовому засіданні в м. Суми клопотання ОСОБА_3 про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Нотехс» до ОСОБА_3 про виселення, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває справа за позовом ТОВ «ВКП «Нотехс» до ОСОБА_3 по виселення. Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить виселити відповідача з нежитлового приміщення № 2, що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Прокоф’єва, 16, корпус 1, загальною площею 58,1 кв.м., яке належить позивачу на праві власності.

Від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій він посилається на те, що як видно з позовної заяви, спір виник з приводу відсутності правової підстави у відповідача користуватись нежитловим приміщенням позивача для ведення господарської діяльності відповідачем. Відповідач є фізичною особою – підприємцем та з метою здійснення саме підприємницької діяльності і укладався договір оренди спірного приміщення, а тому позивачем пропонується вирішення спору між фізичною особою – підприємцем та господарським товариством, який по суті є господарським, оскільки виник з господарських відносин, та пов’язаний з господарською діяльністю обох сторін. Та обставина, що стороною договору оренди зазначений громадянин України, не впливає на статус відповідача, оскільки статус сторони договору визначається її правами та обов’язками, виходячи з яких можна зробити висновок про правовідносини, які виникли між сторонами та врегулювати які має договір. Таким чином відповідач підписував договір оренди як фізична особа – підприємець, а не як фізична особа, і хоча в договорі про це прямо не вказано, правовідносини, які регулює договір оренди, дають підстави вважати, що договір укладався між господарюючими суб’єктами. Посилаючись на те, що спір виник між суб’єктами господарювання ТОВ «ВКП «Нотехс» та ФОП ОСОБА_3, просить закрити провадження у справі та повідомити позивача, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції господарського суду.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання.

Представники позивача заперечували проти задоволення вказаного клопотання.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За загальним правилом в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, в яких хоча б однією із сторін є фізична особа, а справи, в яких сторонами є виключно юридичні особи, підвідомчі не місцевим судам загальної юрисдикції, а господарським судам.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Аналогічне роз’яснення міститься в п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року, де також вказується, що суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших, є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб’єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно п. 14 вказаної постанови Пленуму спір фізичної особи, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Наприклад, вирішуючи належність спору про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним до цивільної чи господарської юрисдикції, у разі виникнення такого спору між господарським товариством і фізичною особою, яка є приватним підприємцем, суду належить з урахуванням змісту договору та інших правовстановлюючих документів з'ясувати, з використанням якого правового статусу при укладенні такого договору діяла фізична особа: як фізична особа чи як фізична особа - підприємець, а також врахувати, які саме правовідносини між сторонами виникли.

Як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем ОСОБА_3К як фізичною особою права власності позивача та просить усунути перешкоди у користуванні та володінні власником своїм майном шляхом виселення відповідача.

До того ж, згідно наданих копій договорів оренди нежитлового приміщення, відповідач ОСОБА_3 діяв як фізична особа, а тому у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами, відповідач визначений як учасник цивільних відносин, та ознак господарювання вони не мають, що виключає розгляд такого спору в порядку господарського судочинства.

Виходячи з викладеного, доводи відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі, є необґрунтованими.

Таким чином у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись ст. 205 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Нотехс» до ОСОБА_3 про виселення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.П.Сидоренко