Рішення № 7043329, 05.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.09 Справа№ 9/144

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1, м. Тернопіль, ідентифікаційний номер фізичної особи-підприємця за ЄДР НОМЕР_1,

До відповідача: Дочірнього підприємства «МП Україна»компанії «МП Льогер А/С»(Данія), код ЄДРПОУ 31475377, смт. Новий Яричів, Кам»янка-Бузького району, Львівської області,

Про стягнення загальної суми боргу у розмірі 97696 грн. 00 коп. та судові витрати.

За участю представників:

Від позивача: не прибув,

Від відповідача: Шатула О.Г. представник за довіреністю від 28.08.2009р.

Представнику роз”яснено права та обов”язки визначені статтею 22 ГПК України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник сторони не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав письмове клопотання.

Суть спору: розглядається справа за позовом Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1, м. Тернопіль, до відповідача: Дочірнього підприємства «МП Україна»компанії «МП Льогер А/С»(Данія), смт. Новий Яричів, Кам»янка-Бузького району, про стягнення основного боргу у розмірі 54 929 грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 2 674,95 грн., пені у розмірі 13 152,04 грн., втрат від інфляції у розмірі 12 304,71 грн. та стягнення судових витрат (згідно заяви про уточнення позовних вимог вхідний № 22081 від 27.10.09р.).

Ухвалою суду від 04.08.2009 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 01.09.2009р., про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені (докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 01.09.2009р. розгляд справи відкладено на 24.09.2009р., а 24.09.2009р. за клопотанням сторін продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладено на 27.10.2009р.

27.10.2009р. в судовому засіданні оголошено перерву до 05.11.2009р., про що сторони були повідомлені під розписку (докази в матеріалах справи).

Представник позивача в дане судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд належним чином не повідомив, про оголошення перерви в судовому засіданні до 05.11.2009р. до 14 год. 30 хв. був належним чином повідомлений, під розписку (докази в матеріалах справи). В процесі розгляду справи, позивач, 24.09.2009р. в судовому засіданні, подав заяву про уточнення позовних вимог, за вхідним № 22081 від 27.10.2009р. надіслав по пошті заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача на свою користь основний борг у розмірі 54929 грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 2674,95 грн., суму пені у розмірі 13152,04 грн., суму втрат від інфляції у розмірі 12304,71 грн. та судові витрати, надав поштову квитанцію про надсилання заяви про уточнення позовних вимог відповідачеві, у попередніх судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач в процесі розгляду даної справи подав відзив на позовну заяву (вхідний № 17711 від 01.09.09р.), позовні вимоги визнав частково в сумі 53 429,89 грн., у зв»язку із сплатою 15.09.2009р. платіжним дорученням № 1217 позивачу 1500,00 грн. основного боргу, про що подав відповідні докази, не погодився із нарахованим розміром пені, вважає, що розрахунок суперечить ч. 6 статті 232 ГК України та ч. 2 статті 343 ГК України, 24.09.09р. в судовому засіданні подав доповнення до відзиву на позовну заяву, позовні вимоги визнав частково в сумі 53 429,89 грн., не погодився з розрахунком розміру пені, просить відповідно до п. 3 статті 83 ГПК України зменшити розмір пені, застосувати п. 1 ст. 233 та п. 2 ст. 224 ГК України, зменшити розмір санкцій, належні до сплати санкції як надмірно великі, просить врахувати ступінь виконання зобов»язання 85%, що борг складає лише 15% від ціни договору, що оплата відповідачем позивачу за вказаним договором проведена в сумі 120 000,00 грн. за цінами, що вдвічі перевищували середньо ринкову ціну на аналогічний асортимент товару, за вхідним № 22890 від 05.11.09р. подав доповнення до відзиву, у якому зазначає, що позивач просить додатково стягнути з відповідача 2 605,51 грн. 3% річних, а уточнений розрахунок пені на суму 13 152,04 грн. не відповідає дійсності, так як проведений з порушенням п. 2.4. договору поставки, тобто збільшений на 659,04 грн., долучив розрахунок розміру пені, просить зменшити розмір пені з 12 493,00 грн. до 1000,00 грн. застосувавши п. 3 статті 83 ГПК України, зменшити розмір інфляційних втрат з 12 304,71 грн. до 1500,00 грн. та розмір 3% річних з 2 605,51 грн. до 500,00 грн. з підстав зазначених у доповненні до відзиву поданому в судовому засіданні 24.09.09р. та даному доповненні.

Суд, заслухав пояснення представника відповідача, оглянув подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що у справі достатньо доказів для розгляду справи без участі представника позивача, який був належним чином, під розписку, повідомлений про перерву в судовому засіданні до 05.11.2009р. до 14 год. 30 хв.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

Позивач: ОСОБА_1 є суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою (Приватним підприємцем), йому присвоєно реєстраційний номер фізичної особи підприємця за ЄДР: НОМЕР_1, місце проживання за ЄДР: АДРЕСА_1, що підтверджується оригіналом Витягу з ЄДР серії НОМЕР_2, який видано станом на 13.08.2009р., свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, дата його заміни 24.07.2008р., перебуває на обліку в ДПІ м. Тернополя з 09.06.2000р. та в міському відділі ПФ НОМЕР_3 від 29.06.2000р. (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Дочірнє підприємство «МП Україна»компанії «МП Льогер А/С»(Данія), код ЄДРПОУ 31475377, є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 31475377, місцезнаходження: вул. Міцкевича, 54, смт. Новий Яричів, Кам»янка-Бузького району, Львівської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 371193, довідкою про включення до ЄДРПОУ№ 283, свідоцтвом платника ПДВ № 18449266, Статутом Дочірнього підприємства «МП Україна»компанії «МП Льогер А/С»(Данія) (нова редакція) (докази в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, між суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою (Приватним підприємцем) ОСОБА_1 (Позивачем у справі) та Дочірнім підприємством «МП Україна»компанії «МП Льогер А/С»(Данія) (Відповідачем - у справі) 09 червня 2008 року було укладено договір № 01-К/06-2008р.

09 червня 2009р. між тими самими сторонами укладено Додаток № 1 до договору № 01-К/06-2008 «Специфікація».

Зазначений договір № 01-К/06-2008р. та додаток до нього № 1 від 09.06.2008р., що є невід»ємною частиною договору ( п. 1.2.) складено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками двох сторін, що відповідає вимогам статті 207 ЦК України та є правомірним правочином, відповідно до статті 204 ЦК України.

За своєю правовою природою, основними так і неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір № 01-К/06-2008р. від 09.06.2008р. є договором поставки, який укладено відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до Договору № 01-К/06-2008р. від 09.06.2008р., позивач (Продавець) зобов'язався передати відповідачу (Покупцю), а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору товар: пиловник дубовий, 1-го, 2-го та 3-го сорту за ціною, діаметром, визначеною у додатку № 1 до даного договору - специфікації, який є невід»ємною частиною договору (п. 1.1., п. 1.2. договору).

Вартість товару вказується в додатках до даного договору, що є невід»ємними частинами та складаються відповідно до письмових заявок Покупця (п. 1.2. договору).

Ціна та загальна вартість договору визначено у п. 2 ( п.п. 2.1. 2.5.) договору.

Так, у п. 2.2. визначено орієнтовну загальну ціну договору 500000,00 грн. Остаточна сума договору визначається згідно фактичних накладних до даного договору, що є його невід»ємними частинами ( друге речення п. 2.2. договору).

Товар поступає від продавця до покупця узгодженими партіями про що складається накладна на передачу товару ( п. 2.3. договору).

Пунктом 2.4. сторони передбачили, що покупець здійснює оплату за фактично поставлену партію товару у строк не більше 5 банківських днів з дати такої поставки.

Оплата проводиться шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця згідно підписаних фактичних накладних ( п. 2.5. договору).

Відповідно до п. 3. договору сторони передбачили права та обов»язки сторін (п.п. 3.1. 3.6.).

Відповідно до п. 3.6. договору, додатку № 1 до зазначеного договору, сторони передбачили передачу товару по якості та кількості на складі покупця із підписанням відповідної накладної, сорти товару та ціна кожного сорту зазначені у п. 1.1. додатку № 1.

Відповідальність сторін визначена у п. 4 договору.

Так, у п. 4.2. сторони передбачили, що у разі несвоєчасного здійснення оплати за поставлений по даному договору товар покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від заборгованої суми за кожен день такого прострочення оплати.

У п. 4.5. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання умов даного договору у разі настання форс-мажорних обставини, які належить підтверджувати довідкою Торгової промислової палати України.

В судовому засіданні встановлено, що на виконання умов зазначеного договору, позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 319 298 грн. 45 коп., за який відповідач розрахувався частково.

Так, відповідач сплатив позивачу аванс у розмірі 22000 грн. 00 коп., а саме: 05.06.2008р. в сумі 9 000,00 грн., а 12.06.2008р. 13 000,00 грн., 18.06.08р. позивач поставив відповідачу товар на суму 54 452, 00 грн., заборгованість склала 32 452,00 грн., 26.06.08р. відповідач сплатив позивачу за поставлений товар частково, суму 32 452,00 грн., 30.06.08р. позивач поставив відповідачу товар на суму 34 916,56 грн., 11.07.08р. поставив товар на суму 43 687,80 грн., за що відповідач 17.07.2008р. розрахувався частково, в сумі 10 000,00 грн., заборгованість склала 68 604,36 грн., 18.07.08р. позивач поставив відповідачу товар на суму 9 000,00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем склала 77 604,36 грн., 23.07.08р. відповідач розрахувався за поставлений товар частково в сумі 24 916,56 грн., заборгованість склала 52 687,80 грн., 30.07.2008р. позивач поставив відповідачу товар на суму 44 171,30 грн., заборгованість відповідача перед позивачем склала 96 859,10 грн., 15.08.08р. відповідач сплатив позивачу борг частково в сумі 30 000,00 грн., борг склав 66 859,10 грн., 22.08.08р. відповідач сплатив позивачу 25 000,00 грн., борг склав суму 41 859,10 грн., 28.08.08р. позивач поставив відповідачу товар на суму 44 934,16 грн., відповідно, борг склав суму 86 793,26 грн., 29.08.08р. позивач поставив відповідачу товар на суму 40 289,27 грн., борг відповідно склав суму 127 082,53 грн., 04.09.08р. позивач поставив відповідачу товар на суму 47 847,26 грн., загальний борг відповідача перед позивачем склав суму 174 929,89 грн., 15.10.2008р. відповідач борг частково погасив у розмірі 30 000,00 грн., борг склав 144 929,89 грн., 10.11.08р. відповідач сплатив ще 40 000,00 грн., борг склав суму 104 929,89 грн., 12.12.2008р. відповідач частково погасив борг у розмірі 20 000,00 грн., борг склав 84 929,89 грн., 13.01.09р. відповідач частково погасив борг у сумі 30 000,00 грн., відтак станом на 13.01.2009р. залишилася неоплаченою сума боргу 54 929 грн. 89 коп., 15.09.2009р. відповідач сплатив позивачу 1500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1217 від 15.09.09р.

Поставка позивачем відповідачу товару: половника дубового підтверджується накладними № 22 від 04.09.08р., № 21 від 29.08.08р., № 20 від 28.08.2008р., № 019 від 30.08.08р., № 018 від 11.07.08р., № 05 від 30.06.08р., № 04 від 18.06.08р. (докази в матеріалах справи).

Сплата відповідачем позивачу коштів за поставлений товар підтверджується виписками з особових рахунків, які видано Хмельницькою обласною філією Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»14.07.09р. та підтверджують оплату за поставлений товар за період 13.01.09р., 12.12.08р., 10.11.08р., 15.10.08р., 22.08.08р., 15.08.08р., 23.07.08р., 14.07.08р., 26.06.08р., 12.06.08р., 05.06.08р. та платіжним дорученням № 1217 від 15.09.2009р. знаходяться в матеріалах справи.

З метою врегулювання спору у досудовому порядку, позивач вживав заходів до врегулювання спору у претензійному порядку, надіслав відповідачу 23.09.08р. претензію за № 23/09, з вимогою сплатити борг у розмірі 174929,89 грн., яка була залишена відповідачем без реагування. 06.10.08р. позивач направив відповідачу претензію за № 6/10 з вимогою сплатити борг у розмірі 174929,89 грн., борг за якою був погашений частково. 10.12.2008р. позивач направив відповідачу претензію за № 10/12 з вимогою погасити борг у розмірі 104929,89 грн., борг за вказаною претензією був погашений відповідачем частково.

15.01.09р. позивач направив відповідачу претензію за № 15/01 з вимогою погасити 54929,89 грн. Зазначена претензія залишена відповідачем без реагування.

Тобто, станом на час звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем, складала 54929 грн. 89 коп., що визнано відповідачем.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 15 вересня 2009р. відповідачем, частково, погашено розмір основного боргу в сумі 1500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1217 від 15.09.2009р., призначення платежу: оплата половнику дубового згідно Договору № 01-К/06-2008 від 09.06.2008р.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем, на час постановлення рішення, складає 53429 грн. 89 коп. ( 54929,89 грн. 1500,00 грн.).

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

П. 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 13152 грн. 04 коп. (згідно заяви про уточнення позовних вимог, поданої за вхідним № 22081 від 27.10.09р.), яка нарахована відповідно до пункту 4.2. Договору № 01-К/06-2008 від 09.06.2008р., у якому, передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення оплати за поставлений по даному договору товар покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від заборгованої суми за кожен день такого прострочення оплати.

Оскільки викладене у п. 4.2. договору суперечило частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, частині 2 статті 343 ГК України, статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»в редакції Закону України від 10.01.2002р. № 2921-111, позивач шляхом подання заяв про уточнення позовних вимог, вчинив перерахунок розміру пені за період з 24.06.2008р. по 24.12.2008р., про що зазначив у заяві про уточнення позовних вимог вхідний № 22081 від 27.10.09р.

Як випливає з п. 2.4. вищевказаного договору, покупець здійснює оплату за фактично поставлену партію товару у строк не більше 5 банківських днів з дати такої поставки.

Однак, перевіривши нарахування розміру пені, яке вчинено позивачем у заяві про уточнення позовних вимог вхідний № 22081 від 27.10.09р. встановлено, що позивачем вчинено нарахування розміру пені за період з 24.06.2008р. по 24.12.2008р. у сумі 13152,04 грн. з наступного дня після здійснення поставки кожної партії товару, а не з урахуванням оплати за фактично поставлену партію товару у строк не більше 5 банківських днів з дати такої поставки, як це сторонами передбачено у п. 2.4. договору.

Враховуючи вимоги п. 2.4. договору, частину 6 статті 232 Господарського кодексу України, частину 2 статті 343 ГК України, статтю 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»в редакції Закону України від 10.01.2002р. № 2921-111,судом вчинено перерахунок розміру пені за періоди, зазначені у заяві про уточнення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідачем 05.06.08р. та 12.06.08р. було, авансом, сплачено 22000,00 грн. (9000,00 грн. + 13000,00 грн.), поставка товару на суму 54 452,00 грн. відбулася 18.06.08р., оплата згідно п. 2.4. за фактично поставлену партію товару у строк не більше 5 банківських днів з дати такої поставки, отже, 54 452, 00 грн. сума за поставлений товар 22 000,00 грн. - авансових платежів = 32 452,00 грн., остаточна оплата проведена 26.06.2008р., отже з 24.06.08р. по 26.06.08р. складає 2 дні прострочення платежу в сумі 32 452,00 грн., пеня за вказаний період = 42, 56 грн.;

30.06.08р. позивачем поставлено товар на суму 34 916,56 грн. + 5 днів передбачених п. 2.4. договору, початок періоду для нарахування пені = 06.07.08р. по 16.07.08р., прострочення платежу складає 11 днів, пеня = 251,86 грн.

11.07.08р. відбулася наступна поставка товару на суму 43 687,80 грн. + 5 днів на оплату за цю партію поставки, згідно п. 2.4. договору, право на нарахування пені виникло 17.07.08р., в той же час, 17.07.08р. відбулася часткова оплата відповідачем боргу 10 000,00 грн., отже станом на 17.07.08р. загальний борг за поставку товару, яка мала місце 30.06.08р. та 11.07.08р. складає 68 604,36 грн. (78604,36 грн. 10000,00 грн. = 68604,36 грн.), відтак, за період з 17.07.08р. по 23.07.2008р. прострочення платежу у розмірі 68 604,36 грн. складає 7 днів, ставка НБУ 12%, подвійна ставка НБУ 24%, розмір пені, обрахований від суми боргу 68 604,36 грн. за 7 днів прострочення платежу = 314,91 грн.

18.07.2008р. відбулася поставка товару на суму 9 000,00 грн. + 5 днів на оплату, відповідно до п. 2.4. договору = 23.07.08р.; 23.07.08р. відбулася часткова оплата боргу в сумі 24 916,56 грн., відтак загальний розмір боргу станом на 23.07.08р. складає 52 687,80 грн., право на нарахування пені виникло з 24.07.08р. по 04.08.08р. 12 днів прострочення платежу, ставка НБУ у цей період - 12%, подвійна облікова ставка = 24%, отже розмір пені = 414,59 грн.

30.07.08р. позивач поставив відповідачу товар на суму 44 171,30 грн., загальний розмір боргу складає 96 859,10 грн. + 5 днів п. 2.4. договору, відтак за період з 05.08.08р. по 14.08.08р. = 10 днів прострочення платежу, ставка НБУ 12%, подвійний розмір ставки НБУ = 24%, відтак розмір пені за цей період = 635,14 грн.

15.08.09р. відповідач сплатив 30000,00 грн., борг відповідно = 66859,10 грн., за період з 15.08.08р. по 21.08.08р. 7 днів прострочення платежу, ставка НБУ у цей період 12%, подвійна облікова ставка = 24%, пеня = 306,89 грн.

22.08.08р. відповідач сплатив 25 000,00 грн., борг = 41 859,10 грн., за період з 22.08.08р. по 30.08.08р. 9 днів прострочення платежу, ставка НБУ у цей період 12%, подвійна облікова ставка = 24%, пеня від суми 41 859,10 грн. = 247,04 грн.

28.08.08р. позивач поставив відповідачу товар на суму 44 934,16 грн. + 5 днів відповідно до п. 2.4. договору, відтак загальний борг = 86 793,26 грн., за період з 30.08.08р. по 31.08.08р. 2 дні прострочення платежу, пеня = 113,83 грн.

29.08.08р. позивач поставив відповідачу товар на суму 40 289,27 грн. + 5 днів на оплату згідно з п. 2.4. договору, загальний розмір боргу = 127 082,53 грн., за період з 01.09.08р. по 09.09.08р. 9 днів прострочення платежу, ставка НБУ у цей період 12%, подвійна облікова ставка = 24%, пеня = 750,00 грн.

04.09.08р. позивач поставив відповідачу товар на суму 47 847,26 грн. + 5 днів передбачених на оплату п. 2.4. договору, загальний борг = 174 929,89 грн., прострочення оплати платежу з 10.09.08р. по 14.10.08р. = 35 днів, ставка НБУ у цей період 12%, подвійна облікова ставка = 24%, пеня за цей період = 4014,78 грн.

15.10.08р. відповідач сплатив позивачу 30 000,00 грн., загальний борг складає 144 929,89 грн., за період з 15.10.08р. по 09.11.08р. 26 днів прострочення платежу, ставка НБУ у цей період 12%, подвійна облікова ставка = 24%, пеня = 2470,94 грн.

10.11.2008р. відповідач сплатив позивачу 40 000,00 грн., борг складає 104 929,89 грн., за період з 10.11.08р. по 11.12.08р. 32 дні прострочення платежу, ставка НБУ у цей період 12%, подвійна облікова ставка = 24%, пеня = 2201,81 грн.

12.12.08р. відповідач сплатив позивачу 20 000,00 грн., борг = 84929,89 грн., за період з 12.12.08р. по 24.12.08р. прострочення платежу, пеня складає 728,65 грн.

Всього, за вказаний вище період розмір пені складає 12 493 грн. 00 коп. (42,56 грн. + 251,86 грн. + 314,91 грн. + 414,59 грн. + 635,14 грн. + 306,89 грн. + 247,04 грн. + 113,83 грн. + 750,00 грн. + 4014,78 грн. + 2470,94 грн. + 2201,81 грн. + 728,65 грн.).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні витрати в сумі 12 304 грн. 71 коп. та 3% річних у сумі 2 674 грн. 95 коп., які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних втрат складає 12 304 грн. 71 коп., розрахунок інфляційних втрат проведено позивачем, окремо, за кожен місяць, від суми боргу, яка склалася у відповідний період.

Так, за вересень 2008р. від суми боргу 174 929,89 грн. (борг виник 04.09.08р. по 30.09.08р.), при індексі інфляції за цей період 101,1%, розмір інфляційних втрат = 1924,23 грн. (174929,89 грн. х 101,1%) : 100% = 176854,1188 - 174929,89 = 1924,2288 = 1924,23 грн.); за жовтень 2008р. борг виник станом на 15.10.08р. в сумі 144 929,89 грн., по 31.10.08р., інфляційні втрати = 2463,81 грн. (144 929,89 грн. х 101,7%) : 100% = 147 393,6982 144 929,89 грн. = 2 463,8082 = 2 463,81 грн.). За листопад 2008р. борг = 104 929,89 грн., який виник станом на 10.11.08р. по 30.11.08р., індекс інфляції в листопаді 2008р. складав 101,5%, інфляційні втрати = 1573,95 грн. (104929,89 грн. х 101,5%) : 100% = 106503,8384 - 104929,89 грн. = 1573,9484 = 1 573,95 грн.); за грудень 2008р. борг 84 929,89 грн., який виник станом на 12.12.2008р. по 12.01.2009р. (84 929,89 грн. х 102,1%) : 100% = 86713,4177 84929,89 = 1783,5277 = 1783,53 грн.; борг у розмірі 54 929,89 грн. виник станом на 13.01.09р., інфляційні втрати нараховуються позивачем за червень 2009р., включно.

Індекс інфляції у зазначений період складав: у січні 2009р. - 102,9%, лютому 2009р. - 101,5%, в березні 2009р. 101.4%, в квітні 09р. 100,9%, в травні 09р. 100,5%, у червні 09р. 101,1%, отже: (54929,89 грн. х 102,9%) : 100% = 56522,8569 54929,89 = 1592,97 грн.) + (54929,89 х 101,5%) : 100% - 54929,89 = 823,95 грн.) + (54929,89 х 101,4%) : 100% - 54929,89 = 769,02 грн.) + (54929,89 х 100,9%) : 100% - 54929,89 = 494,37 грн.) + (54929,89 х 100,5%) : 100% - 54929,89 = 274,65 грн.) + (54929,89 х 101,1%) : 100% - 54929,89 = 604,23 грн.).

Загальний розмір інфляційних втрат складає 12 304,71 грн. (1924,23 грн. + 2463,81 грн. + 1573,95 грн. + 1783,53 грн. + 1592,97 грн. + 823,95 грн. + 769,02 грн. + 494,37 грн. + 274,65 грн. + 604,23 грн.).

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь три проценти річних у розмірі 2674 грн. 95 коп., відповідно до статті 625 ЦК України.

Судом вчинено перерахунок 3% річних, розмір яких складає 2520 грн. 76 коп., виходячи з того, що позивачем, при обраховуванні розміру 3% річних, не враховано вимог п. 2.4. договору, тобто без урахування 5-ти днів визначених договором для оплати за кожну партію товару поставленого позивачем.

Отже, від суми боргу 32 452,00 грн. за 2 дні (24.06.08р. 25.06.08р.) три проценти річних складають суму 5,32 грн., від суми боргу 34 916,56 грн. за 5 днів прострочення платежу позивачем нараховано три проценти річних в сумі 14.31 грн., яка судом береться до уваги, не зважаючи на те, що 30.06.08р. позивачем поставлено товар на суму 34 916,56 грн. + 5 днів передбачених п. 2.4. договору, початок періоду для нарахування 06.07.08р. по 16.07.08р., прострочення платежу 11 днів, а так як позивачем взято 5 днів, а не 11, тому зазначена сума і прийнята судом до обрахунку трьох відсотків за вказаний період, оскільки це є правом позивача.

11.07.2008р. відбулася поставка товару на суму 43 687,80 грн. + 5 днів на оплату за цю партію, згідно п. 2.4. договору, право на нарахування відсотків річних виникло 17.07.2008р., в той же час, 17.07.08р. відбулася часткова оплата відповідачем боргу 10 000,00 грн., отже станом на 17.07.08р. загальний борг за поставку товару, яка мала місце 30.06.08р. та 11.07.08р. складає 68 604,36 грн. (78604,36 грн. 10000,00 грн. = 68 604,36 грн.), відтак, за період з 18.07.08р. по 22.07.08р. прострочення платежу у розмірі 68 604,36 грн. складає 5 днів, три проценти річних від яких = 28,10 грн.;

Від суми боргу 52 687,80 грн. за 7 днів прострочення платежу, 3% річних = 30,23 грн., від боргу в сумі 96 859,10 грн. за 2 дні три проценти річних = 15,88 грн., за період з 01.08.08р. по 14.08.08р. прострочення 14 днів, від суми боргу 96 859,10 грн., 3% річних = 111,15 грн., 15.08.08р. сплачено відповідачем 30 000,00 грн., борг станом на 15.08.08р. по 21.08.08р. = 66 859,10 грн., прострочення 7 днів, розмір 3% річних = 38,36 грн., 22.08.08р. відповідачем сплачено 25 000,00 грн., борг станом на 22.08.08р. = 41 859,10 грн. по 27.08.08р. 6 днів прострочення, 3% річних = 20,59 грн.,

28.08.08р. позивач поставив відповідачу товар на суму 44 034,16 грн. + 5 днів для оплати згідно п. 2.4. договору, відтак загальний розмір боргу в сумі 86 793,26 грн. виник станом на 02.09.08р.; 29.08.09р. позивач поставив відповідачу товар на суму 40 289,27 грн. + 5 днів на оплату п. 2.4. договору, станом на 02.09.08р. = 127 082,53 грн., за 2 дні прострочення платежу в сумі 86 793,26 грн. (02.09.08р. та 03.09.08р.) три проценти річних = 14,22 грн.

Від суми боргу 127 082,53 грн. за 2 дні прострочення платежу 3% річних = 20 грн.83 грн., оскільки 04.09.08р. позивач поставив відповідачу товар на суму 47 847,26 грн. + 5 днів на оплату згідно з п. 2.4. договору, 3% річних від суми боргу 127 082,53 грн. повинні бути нараховані лише за 2 дні (03.09.08р. та 04.09.08р.).

Від суми боргу 174 929,89 грн. розрахунок 3% буде наступним - 04.09.08р. відбулася поставка товару на суму 47 847,26 грн. + 5 днів на оплату, згідно п. 2.4. договору, нарахування трьох процентів річних починається з 09.09.08р. по 14.10.08р., відтак розмір 3% річних за 36 днів та складає суму 516,23 грн.

15.10.08р. відповідачем, в рахунок погашення основного боргу сплачено позивачу 30000,00 грн., борг в сумі 144929,89 грн. виник станом на 15.10.08р. і по 09.11.08р. = 26 днів прострочення платежу, три проценти річних за 26 днів = 308,87 грн.

10.11.08р. відповідачем в рахунок погашення основного боргу сплачено позивачу 40 000,00 грн., борг у розмірі 104 929,89 грн. виник станом на 10.11.08р. і по 11.12.2008р. 32 дні прострочення, три проценти річних = 275 грн. 23 коп.

12.12.2008р. відповідачем в рахунок погашення основного боргу сплачено 20 000,00 грн. боргу, борг у розмірі 84 929,89 грн. виник станом на 12.12.08р. і по 12.01.09р. = 32 дні прострочення платежу, три проценти річних = 223 грн. 00 коп.,

13.01.09р. відповідачем в рахунок погашення основного боргу сплачено 30 000,00 грн., борг у розмірі 54 929,89 грн. виник станом на 13.01.09р. і по 30.07.09р. - 199 днів прострочення, три відсотки річних = 898,44 грн.

Виходячи з наведеного, розмір трьох процентів річних складатиме суму 2 520,76 грн. (5,32 грн. + 14,31 грн. + 28,10 грн. + 30,23 грн. + 15,88 грн. + 111,15 грн. + 38,36 грн. + 20,59 грн. + 14,22 грн. + 20,83 грн. + 516, 23 грн. + 308, 87 грн. + 275,23 грн. + 223,00 грн. + 898,44 грн.), а не 2674,95 грн., яка нарахована позивачем без урахування п. 2.4. договору.

Відповідачем подано клопотання (вхідний № 22890 від 05.11.09р. та клопотання від 24.09.09р.) про зменшення розміру пені до 1000,00 грн., інфляційних втрат до 1500,00 грн., трьох процентів річних до 500,00 грн.

Як вбачається із наведеного вище у цьому рішенні, пеня складає суму 12 493 грн. 00 коп., розмір інфляційних втрат 12 304,71 грн., три проценти річних 2 520,76 грн.

Відповідно до п. 3 статті 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання.

Частиною 3 статті 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено право суду зменшувати розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов»язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов»язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п. 2 статті 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов»язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Заслухавши пояснення представника відповідача в цій частині, оглянувши та дослідивши подані ним документи на підтвердження своїх доводів щодо зменшення розміру пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд прийшов до висновку, що твердження відповідача є такими, що заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

За вказаним договором позивач поставив відповідачу товар на суму 319 298,45 грн., відповідачем протягом 2008р. 2009р., борг частково погашено, станом на 15.09.2009р. залишилася неоплаченою сума 53 429,89 грн., в даному випадку, судом взято до уваги ступінь виконання відповідачем зобов»язання за даним договором, що складає 85%.

Суд також виходив з того, що відповідач, хоч і неналежним виконанням за договором № 01-К/06-2008 від 09.06.2008р., починаючи з січня 2009р., не завдав позивачу значних збитків, в частині не одержаних ним доходів, оскільки останній не вимагав стягнення збитків із відповідача, що підтверджується як позовною заявою, так і заявами про уточнення позовних вимог.

Відповідачем подано документи, які заслуговують на увагу та підтверджують обставини, які на думку суду мають істотне значення, оскільки підтверджують спад виробництва у відповідача, зниження обсягів виготовленої та реалізованої продукції, аж до зупинення виробництва, що підтверджується довідкою Вих. № 31/08 від 31.08.2009р. про стан виробництва ДП «МП Україна», Балансом станом на 31 грудня 2008р. (Форма 1) та Звітами про фінансові результати за 2008 рік (Форми № 2), в т.ч. Звітом про фінансові результати станом на 23.07.2009р., які були відповідачем, офіційно, подані до податкових органів: 20.02.09р., 23.07.09р., зазначені обставини також підтверджуються Звітами з праці (Форми № 1-ПВ) за січень-грудень 2008р., січень-листопад 2008р., січень-жовтень 2008р., січень-вересень 2008р., станом на січень 2009р., за січень-лютий 2009р., за січень-березень 09р., за січень-квітень 09р., за січень-травень 09р., за січень-червень 09р., за січень-липень 09р., з яких випливає, що у відповідача мало місце скорочення чисельності штату за період з серпня 2008р. по серпень 2009р., з 34 працівників до 18 працівників.

Вищезазначені Звіти з праці (Форми № 1-ПВ) були, офіційно, подані відповідачем до Кам»янка - Бузького районного центру зайнятості: 07.12.08р., 03.10.08р., 06.02.09р., 19.03.09р. 07.04.09р., 19.05.09р., 07.07.09р., згідно Закону України "Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (докази в матеріалах справи).

Отже, клопотання відповідача, щодо зменшення розміру пені, відповідно до п. 3 статті 83 ГПК України, статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України, підлягає до задоволення, відтак стягнути з відповідача на користь позивача 1000,00 грн. пені, при цьому, як зазначено вище у цьому рішенні, враховано ступінь виконання зобов»язання боржником 85%, заборгованість виникла наприкінці 2008р. у зв»язку із спадом виробництва та проведенням у зв»язку з цим, скороченням чисельності штрату працівників з 34 чол. до 18; враховано майновий стан сторін, які беруть участь у зобов»язанні, що заслуговують на увагу.

Щодо зменшення розміру відсотків річних та інфляційних втрат, про які клопоче відповідач, то передбачені статтею 625 ЦК України три відсотки річних та інфляційні втрати не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8); відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9); а також іншими засобами, передбачених законом.

Частиною 3 статті 219 ГК України, встановлено, що якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов»язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Як випливає із довідки наданої Львівською Торгово-промисловою палатою № 19-09/833 від 01.09.2009р. (оригінал довідки в матеріалах справи): у вересні грудні 2008р., у зв»язку із загальновідомими кризовими явищами в економіці держави, ціни на продукцію (пиловник дубовий), що поставлялась позивачем відповідачу, знизилися майже у два рази, а саме: ціна 1-го сорту пиловника дубового діаметром 26-34 см., з ПДВ складала 1100,00 грн. за 1 куб. м., діаметром 36-48 см. - 1650,00 грн., діаметром 50 см. і більше 2050,00 грн. з ПДВ; 2-го сорту пиловника дубового, діаметром 26-34 см., складала 810,00 грн. з ПДВ за 1 куб.м., діаметром 36-48 см. 1250,00 грн. з ПДВ, діаметром 50 см. і більше 1510,00 грн.; 3-го сорту пиловника дубового, діаметром 26-34 см. 550,00 грн. з ПДВ, діаметром 36-48 см. 850,00 грн. з ПДВ, діаметром 50 см. і більше 1150,00 грн.; а станом на серпень 09р. відпускна ціна 1-го сорту пиловника дубового, діаметром 26-34 см. з ПДВ складала 1100,00 грн. за 1 куб. м., діаметром 36-48 см. - 1650,00 грн., діаметром 50 см. і більше 2050,00 грн. з ПДВ; 2-го сорту пиловника дубового, діаметром 26-34 см., складала 810,00 грн. з ПДВ за 1 куб.м., діаметром 36-48 см. 1250,00 грн. з ПДВ, діаметром 50 см. і більше 1510,00 грн.; 3-го сорту пиловника дубового, діаметром 26-34 см. 550,00 грн. з ПДВ, діаметром 36-48 см. 850,00 грн. з ПДВ, діаметром 50 см. і більше 1150,00 грн. (джерело інформації: ДП «Кам»янський лісгосп»), згідно інформації наданої Львівській торгово-промисловій палаті ДП «Сарненським лісовим господарством», відпускна ціна половника дубового 1-го сорту, діаметром 26-34 см., складала 785 грн., діаметром 36-48 см. 1285 грн., 50 см. і більше 1660 грн. без ПДВ; відпускна ціна пиловника дубового 2-го сорту, діаметром 26-34 см., складала 585 грн., діаметром 36-48 см. 933,33 грн., діаметром 50 см і більше - 1250 грн. без ПДВ, 3-го сорту діаметром 36-34 см. 210 грн., діаметром 36-48 см. 350 грн., 50 см. і більше 420 грн. без ПДВ (докази в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів даної справи, у 2008 2009 р. позивач поставляв відповідачу, товар: пиловник дубовий 1-го сорту, діаметром 26-34 см. за ціною 1858,33 грн. без ПДВ за 1 куб.м., діаметром 36-48 см. за ціною 2241,67 грн. без ПДВ, діаметром 50 см. і більше за ціною 2575 грн. без ПДВ; пиловник дубовий 2-го сорту діаметром 26-34 см. по ціні 1525 грн. без ПДВ за 1 куб.м., діаметром 36-48 см. за ціною 2133,33 грн. без ПДВ, діаметром 50 см. і більше - за ціною 2450 грн. без ПДВ; а пиловник дубовий 3-го сорту діаметром 26-34 см. по ціні 1208,33 грн. без ПДВ за 1 куб.м., діаметром 36-48 см. за ціною 1541 грн. без ПДВ, діаметром 50 см. і більше по ціні 1650 грн. без ПДВ, що підтверджується Додатком № 1 до договору № 01-К/06-2008 від 09.06.2008р. та накладними (докази в матеріалах справи).

З аналізу вищенаведених документів випливає, що на внутрішньому ринку по пропозиціях на пиловник дубовий, різних сортів, ринкові (відпускні) ціни на продукцію: пиловник дубовий, були на 40% нижчими, ніж ціни, за якими відпускався товар: пиловник дубовий 1-го, 2-го та 3-го сортів, позивачем відповідачу у період 2008р. за договором № 01-К/06-2008 від 09.06.2008р., відповідач розраховуватися з позивачем за отриманий ним товар, за цінами, встановленими у додатку № 1 від 09.06.09р. до договору, що підтверджується накладними, які є у справі.

Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що позивач поставляв відповідачу товар: пиловник дубовий, 1-го, 2-го та 3-го сортів за цінами вищими від ринкових (відпускних) на 40%, отже, відповідач, несвоєчасною оплатою 53 429,89 грн. за поставлений товар, які залишилися непогашеними станом на час подання позову до господарського суду, не спричинив позивачу значних збитків, оскільки останній не звертався з позовом про стягнення завданих йому збитків, несвоєчасною сплатою за договором, отже, позивач не зазнав значних інфляційних втрат, що підтверджується довідкою Львівської Торгово-промислової палати № 19-09/833 від 01.09.2009р.

Разом з тим, судом враховано правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, які направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового звільнення відповідача від відповідальності у вигляді сплати трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно-задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Позивачем за даним позовом сплачено державне мито у розмірі 976 грн. 00 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315 грн. 00 коп. (118 грн. 00 коп. + доплата 197 грн. 00 коп.).

Стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволених вимог, підлягає сума 807,48 грн. державного мита (53 429,89 грн. розмір задоволеного основного боргу + 12 493,00 грн. - пені + 12 304,71 грн. інфляційних втрат + 2 520,76 грн. - 3% річних = 80 748,36 грн., 1% від 80748,36 грн., згідно п.п. «а»п. 2 ст. 3 Декрету КМ України «Про державне мито»= 807,48 грн.).

Витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені позивачем в загальній сумі 315,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 361 від 14 квітня 2009р.

Пропорційно задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 97 грн. 53 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу від суми 118,00 грн., виходячи із розрахунку: (80 748,36 грн. х 118,00 грн.) : 97 696,00 грн. ціна позову = 97,53 грн.).

Витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 197 грн. 00 коп. підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 47 ГПК України, як надмірно сплачені, виходячи з наступного.

Як зазначено вище у цьому рішенні, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені позивачем в сумі 315,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України № 361 від 14 квітня 2009р., яка була чинною на час подання позову.

Постановою КМ України № 693 від 08.07.2009р. постанова КМ України № 361 від 14 квітня 2009р. була скасована (Офіційний вісник України.2009 р., № 29, ст.974).

У зв»язку цим відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат за інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов»язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»(Офіційний вісник України, 2005р. № 52, ст. 3301; № 46, ст. 3080; 2007р. № 28, ст. 1116) у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 361 від 14 квітня 2009р., якою розмір витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу був визначений в сумі 118,00 грн. (Вісник господарського судочинства. 4/1009. С. 6).

З 13.08.2009р. набрала чинності постанова КМ України від 05.08.2009р. № 825, якою встановлено розмір витрат за інформаційно-технічного забезпечення судових процесів в сумі 236,00 грн.

Позовна заява подана позивачем до господарського суду 30.07.2009р. за вхідним № 5588, тобто, на час, коли була скасована постанова Кабінету Міністрів України № 361 від 14 квітня 2009р., а постанова КМ України від 05.08.2009р. № 825, якою встановлено розмір витрат за інформаційно-технічного забезпечення судових процесів в сумі 236,00 грн., ще не набрала законної сили.

Виходячи з наведеного, надмірно сплачені позивачем витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 179 грн. 00 коп. повернути позивачеві з Державного бюджету України, відповідно до статті 47 ГПК України.

Заява позивача про забезпечення позову від 29.07.2009р. відхилена ухвалою господарського суду Львівської області від 04.08.2009р. у справі № 9/144.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4 3 4 7 , 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 85, 116 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «МП Україна»компанії «МП Льогер А/С»(Данія), (код ЄДРПОУ 31475377, місцезнаходження: вул. Міцкевича, 54, смт. Новий Яричів, Кам»янка-Бузького району, Львівської області) на користь Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1 (реєстраційний номер фізичної особи підприємця за ЄДР: НОМЕР_1, місце проживання за ЄДР: АДРЕСА_1) 53429 грн. 89 коп. - основного боргу, 1000 грн. 00 коп. - пені, 1500 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 500 грн. 00 коп. відсотків річних, 807,48 грн. - державного мита та 97 грн. 53 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати позивачу: ОСОБА_1 (реєстраційний номер фізичної особи підприємця за ЄДР: НОМЕР_1, місце проживання за ЄДР: АДРЕСА_1) довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 179 грн. 00 коп.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Суддя