Рішення № 7043327, 08.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.09                                                                                           Справа№ 32/208

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства „Фірма „Маркостиль”, м.Львів.

До відповідача: Дочірнього підприємства будівельного управління №45 Відкритого акціонерного товариства „Прикарпатбуд”, м.Дрогобич Львівська область.

Про стягнення 7 530,03 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Тибінка В.Я. –проект (довіреність б/н від 26.10.2009р.).

Від відповідача: не з»явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Приватне підприємство „Фірма „Маркостиль”, м.Львів подало позов до ДП будівельного управління №45 Відкритого акціонерного товариства „Прикарпатбуд”, м.Дрогобич Львівська область про стягнення 7 830,03 грн. Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 09.11.2009р. до стягнення заявлено 7530,03 грн.

Ухвалою суду від 14.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 27.10.2009р. Розгляд справи відкладався на 10.11.2009р., 24.11.20009р. та 08.12.2009р.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 27.10.2009р. подали спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник позивача позовні вимоги в частині стягнення 6330,03 грн. підтримав.

Відповідач в судове засідання 08.12.2009р. не з»явився, причин неявки не повідомив. Станом на 08.12.2009р. від відповідача заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами при відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.09.2008р. між ППФ «Маркостиль»(продавець) та ДП БУ№45 ВАТ «Прикарпатбуд»(покупець) укладено договір купівлі-продажу № 0109/08 (далі по тексту –договір) згідно умов якого продавець зобов»язується продати та здійснити монтаж товару (дверей протипожежних) за адресою: м.Дрогобич, вул.Зварицька, школа № 9, а покупець зобов»язується прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

Загальна сума договору становить 14330,00 грн. (п.2.2. договору).

Згідно п.3.2. договору продавець приступає до виконання замовлення за умови оплати в розмірі 100% суми товару протягом 10 банківських днів з дня підписання договору.

Товар згідно умов п.4.1. повинен бути поставлений протягом 30 банківських днів за умови отримання продавцем 100% оплати загальної суми даного договору.

Згідно п.5.1. договору датою поставки вважається дата отримання товару покупцем,

що підтверджено документально: підписами відповідальних осіб у прийомо-здавальних документах.

Позивач на виконання умов договору поставив та здійснив монтаж протипожежних дверей згідно замовлення відповідача.

Відповідач роботу прийняв по акту № 75 від 22.09.2208р., претензій щодо поставлених та змонтованих дверей висловлено не було.

Станом на дату подання позовної заяви відповідач згідно платіжних доручень № 836 від 03.12.2008р. на суму 6500,00 грн. та № 383 від 13.08.2009р. на суму 300,00 грн. оплатив борг частково на загальну суму 6800,00 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач оплатив ще 1200,00 грн. згідно платіжного доручення № 482 від 19.11.2009р.

Відтак, борг становить 6330,03 грн., станом на дату прийняття рішення відповідачем не оплачений.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову. При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відпровідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він

не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Укладений між сторонами договір купівлі-продажу № 0109/08 від 01.09.2008р. має ознаки договору купівлі-продажу та договору про надання послуг, оскільки згідно його умов позивач повинен був продати двері протипожежні та здійснити їх монтаж.

Факт виконання позивачем умов договору підтверджується актом приймання-передачі № 75 на суму 14330,03 грн., який підписаний сторонами та скріплений печатками (оригінал судом оглянуто). Будь-яких претензій зі сторони відповідача щодо придбаних та встановлених дверей висловлено не було.

Відповідач оплатив заборгованість частково на загальну суму 8000,00 грн., факт сплати підтверджується платіжними дорученнями № 836 від 03.12.2008р. на суму 6500,00 грн., № 383 від 13.08.2009р. на суму 300,00 грн., № 482 від 19.11.2009р. на суму 1200,00 грн. Причому остання проплата здійснена відповідачем після порушення провадження у справі.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 6330,03 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України слід стягнути з відповідача повністю, оскільки часткова проплата була здійснена ним після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 655, 901 ЦК України, ст.ст.193, 202 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов згідно заяви про уточнення позовних вимог задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства будівельне управління № 45 Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд», Львівська область, м.Дрогобич, вул.Фабрична, 61 (код ЄДРПОУ 30084870, п/р 26006301480317 у Дрогобицькій ФАКБ «Національний кредит», МФО 385361), на користь Приватного підприємства «Фірма «Маркостиль», м.Львів, вул.Зелена, 251-в (код ЄДРПОУ 30706890, р/р 26004013585 у Першій Львівській філії ВАТ «Кредобанк», МФО 325365) 6 330,03 грн. основного боргу, 102 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. В частині стягнення 1200,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя