Ухвала суду № 70432429, 22.11.2017, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/1339/16-ц

Провадження № 2/663/27/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року м. Скадовськ

Скадовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Клімченка М. І.

секретаря Молошенко В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Юрвіде», третя особа пансіонат «Лазурний Збруч», про визнання права власності, та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юрвіде» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, сектору державної реєстрації Скадовської районної державної адміністрації, третя особа пансіонат «Лазурний Збруч» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування записів про реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Скадовського районного суду Херсонської області перебуває вказана цивільна справа; головуючий суддя – Клімченко М. І.

До початку судового засідання представник відповідача за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юрвіде» ОСОБА_3 надав клопотання, яке підтримав в судовому засіданні, про відвід головуючому судді. В клопотанні вказано, що існують обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді, а саме, що суд у складі судді Клімченка М. І. був введений в оману та виносив рішення на користь Пансіонату «Лазурний Збруч», що в подальшому скасовувались апеляційними судами. Крім того, ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 18.06.2013 року було скасовано вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 28.12.2012 року (головуючий суддя Клімченко М. І.) та справу направлено на додаткове розслідування. Предметом вказаної кримінальної справи та цивільних справ, що розглядалися судом, є одне і те ж саме майно, а тому суд може бути упередженим та однобічно розглядати позов про визнання права власності на майно та зустрічний позов про визнання недійсності договорів купівлі-продажу.

Представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та третьої особи Пансіонату «Лазурний Збруч» за первісним позовом – ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Інші учасники процесу в судове засідання не з’явилися, про розгляд справи були повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили.

Вислухавши думку представника відповідача за первісним позовом ТОВ «Юрвіде» ОСОБА_3, вивчивши надану заяву та матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 20 ЦПК України для відводу головуючого судді Клімченка М. І., так як суддя під час розгляду всіх справ діє в межах наданих законом повноважень, не допускаючи порушень прав учасників процесу, виконуючи завдання цивільного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав фізичних осіб, поважаючи честь і гідність усіх учасників цивільного процесу, здійснюючи правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Разом з тим, частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

З приводу безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об’єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Також суд зважає на таке: «Правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Декюббер проти Бельгії»).

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Довіру неможливо примусово створити адміністративним рішенням. Довіра це суб’єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв’язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

Разом з тим, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Якщо до складу суду існують сумніви в безпристрасності і справедливості, то такий суд повинен заявити самовідвід. Кожен суддя, у відносинах безпристрасності якого є сумніви, повинен вийти із складу суду, розглядаючи справу. Інакше є недовіра («Пьєрсак проти Бельгії», «Лангбергер проти Швеції»). Критерії правової впевненості у справедливому розгляді судових справ підтверджені також у справах «Барановський проти Польщі №12718/87», «Стіл проти Сполученого королівства» від 23.09.1998 року.

Зазначений принцип правової впевненості при розгляді справ у судовому розгляді визначено, як обов’язковий.

Враховуючи упереджене ставлення представника відповідача за первісним позовом ТОВ «Юрвіде» до головуючого судді, його переконаності про неможливість суддею здійснити розгляд справи з дотриманням принципів об’єктивності та неупередженості, що в свою чергу ображає гідність судді, з метою забезпечення права представника відповідача за первісним позовом ТОВ «Юрвіде» на розгляд справи поза будь-яким розумним сумнівом, суддя вважає необхідним заявити собі самовідвід.

З огляду вищенаведеного та неможливості передбачити результат розгляду справи, заявляю собі самовідвід з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін щодо об’єктивності, неупередженості та безсторонності судді.

Також необхідно зауважити, що у випадку можливого задоволення заявлених позивачем вимог, недовіра представника відповідача за первісним позовом ТОВ «Юрвіде» до суду лише збільшиться.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 23-25, 209, 210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юрвіде» ОСОБА_3 про відвід судді Клімченка Максима Ігоревича – відмовити.

Задовольнити самовідвід судді Клімченку Максиму Ігоревичу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Юрвіде», третя особа пансіонат «Лазурний Збруч», про визнання права власності, та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юрвіде» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, сектору державної реєстрації Скадовської районної державної адміністрації, третя особа пансіонат «Лазурний Збруч» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування записів про реєстрацію права власності.

Цивільну справу передати в канцелярію Скадовського районного суду Херсонської області для визначення іншого судді у порядку встановленому ч. 3 ст. 11-1 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. І. Клімченко