Рішення № 7043231, 03.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.09                                                                                           Справа№ 23/227

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (надалі –ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”), м. Київ,

до відповідача Відкрите акціонерне товариство (надалі –ВАТ) по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів,

про стягнення 18378591,98 грн.

За участю представників:

від позивача: Працьовита С.М. –представник;

від відповідача: Станько М.М. –представник.

Суть спору: ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ, звернулась до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ВАТ по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів, 15625662,72 грн. заборгованості за поставлений у березні 2009 р. з ресурсу вересня 2008 р. природний газ, 1792482,27 грн. пені, 687529,16 грн. інфляційних, 272917,83 грн. трьох відсотків річних та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані, зокрема нормами п. п. 5.1., 6.1 Договору № 10/03/01-06/09-317-Р поставки природного газу, ст. ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 ЦК України.

У судовому засіданні, призначеному на 17.11.2009 р., оголошувалась перерва до 03.12.2009 р.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала повністю. Відповідач у відзиві просить суд зменшити розмір штрафних санкцій та розтермінувати виконання рішення на два роки.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Між сторонами у справі 10 березня 2009 р. укладено Договір поставки природного газу № 10/03/01-06/09-371-Р. На підставі цього договору позивач передав відповідачу у березні 2009 р. з ресурсу вересня 2008 р. природний газ на суму 15625662,72 грн., що підтверджується відповідним Актом приймання - передачі природного газу від 31 березня 2009 р., який наявний у матеріалах справи. Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за газ, що передається згідно цього договору, здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача протягом 3 (трьох) днів з моменту укладання Договору. Відповідач за отриманий природний газ станом на день розгляду справи судом не розрахувався.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 611, ст. 625 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт поставки позивачем відповідачу природного газу на на суму 15625662,72 грн. підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання - передачі природного газу. Представник відповідача у судових засіданнях з розміром заборгованості погодився. Відтак, 15625662,72 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За наведених обставин, позивачем відповідно до вимог ст. 625 ЦК України обгрунтовано заявлено до стягнення суму боргу з урахуванням 687529,16 грн. інфляційних за період прострочення платежів з березня 2009 р. по вересень 2009 р. та 272917,83 грн. трьох процентів річних за 213 днів прострочення платежу, починаючи з 14.03.2009 р.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 1792482,27 грн. пені, то господарський суд вважає за доцільне зазаначити наступне. Відповідно до п. 6.1. Договору № 10/03/01-06/09-371-Р в разі неоплати або несвоєчасної оплати за газ у строки, зазначені у п. 5.1. Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Таким чином, позивачем згідно з умовми договору та ст. 232 ГК України заявлено до стягнення 1792482,27 грн. пені за період прострочення платежу з 14.03.2009 р. по 14.09.2009 р. Однак, відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду у виняткових випадках, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вирішуючи спір у справі, суд враховує скрутне матеріальне становище відповідача, наявність на день вирішення справи судом значної заборгованості населення за спожитий природний газ перед відповідачем та заборгованість відповідача по заробітній платі. Вказане підтверджується довідкою відповідача про стан розрахунків із виплати заробітної плати по ВАТ “Львівгаз” та довідкою про дебіторську заборгованість перед ВАТ “Львівгаз”. За наведених обставин, суд вважає за доцільне задоволити клопотання відповідача і зменшити розмір пені до 1433985,82 грн.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає, оскільки у матеріалах справи відсутні та ВАТ по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” суду не подано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Долучені відповідачаем копії судових рішень про стягнення з нього заборгованостей, навпаки, свідчать про те, що розстрочення виконання рішення може у майбутньому спричинити повне чи часткове невиконання рішення у справі в зв”язку з відсутністю у відповідача грошових коштів.

На підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, та керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 551, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 199, 218, 220, 230, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 121 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) на користь Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПО 31301827) 15625662,72 грн. основного боргу, 687529,16 грн. інфляційних, 272917,83 грн. трьох процентів річних, 1433985,82 грн. пені, 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя