Рішення № 70430986, 23.11.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2490/17

Провадження № 2/591/1748/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря - Майбороди А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання правової допомоги та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення сплаченого гонорару, -

в с т а н о в и в :

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 серпня 2016 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги, у відповідності до умов якого позивач зобов’язувався надавати відповідачу послуги в сфері права з питань ведення цивільних, кримінальних, господарських справ, в свою чергу відповідач зобов’язувалася оплатити послуги адвоката на умовах і в розмірі вказаному в Додатку №1 до вказаного договору.

У поясненні, викладеному у письмовій формі, відповідач повідомила адвоката, що ОСОБА_3 шахрайським шляхом, зловживаючи довірою заволоділа та присвоїла грошові кошти Клієнта в сумі 5000 доларів США..

Адвокатом, на виконання умов вказаного договору була проведена робота, яка була погоджена з відповідачем, щодо притягнення ОСОБА_4 до відповідальності та стягнення на користь відповідача грошових коштів :

- формування правової позиції клієнта у к.п. № 12016200440003572 від 19.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України;

- підготовка та подача клопотань до СВ Сумського ВП ГУ Національної поліції в Сумській області, необхідних для розслідування вказаного кримінального провадження;

- неодноразове ознайомлення з матеріалами справи року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України;

- підготовка та направлення (за погодженням з відповідачем) до Ковпаківського районного суду м. Суми позовної заяви про витребування коштів з незаконного чужого володіння, які набуті без достатньої правової підстави.

Позивач вказує, що ним у повному обсязі та своєчасно виконувалися обов'язки протягом дії договору, проте з моменту підписання договору про надання правової допомоги відповідач неодноразово переносила час розрахунку, посилаючись спочатку на очікуваний продаж заміського будинку, потім очікування переказу. Оскільки відповідачка звернулася до позивача через близьких позивачу людей, підстав не довіряти відповідачці щодо розрахунку у позивача не виникало.

У зв’язку з невиконанням обов’язку відповідачем, позивач 25 лютого 2017 року був змушений направити на адресу відповідачки претензію, в якій були зазначені: обсяг виконаної роботи, порушення умов договору відповідачкою та наслідок таких порушень - одностороннє розривання договору з правом звернення до суду для стягнення несплаченого гонорару.

Посилаючись на те, що відповідач не виконала взяті за укладеним договором зобов’язання щодо оплати наданої правової допомоги в сумі 500 дол. США, що становить еквівалент станом на момент подачі позову суму в розмірі 13251 грн., позивач за первісним позовом просить суд стягнути вказану суму з ОСОБА_2 в якості адвокатського гонорару.

Не погодившись з заявленим до неї позовом, відповідач ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 з зустрічним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 серпня 2016 року вона по рекомендації свого чоловіка ОСОБА_5 та разом із ним звернулася за консультацією до адвоката ОСОБА_6 щодо проблемного для неї питання з приводу укладеного між нею та ОСОБА_4 усного договору позики, якій вона передала 5000 доларів США без розписки та фактичного складання письмового договору позики. ОСОБА_6, перебуваючи в офісі ОСОБА_1 м. Суми пл. Незалежності, 3/1 оф. 63-Е в присутності останнього та його батька повідомив її про необхідність укласти договір про надання правової допомоги з ОСОБА_1, куди буде включений він та ПП «Анвер», власником якого є батько ОСОБА_1 - ОСОБА_7 В той же день між нею та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової допомоги, в якому згідно Додатку № 1 клієнт ОСОБА_2 у день підписання вказаного додатку передає гонорар в розмірі 500 доларів США, який і був переданий нею адвокату ОСОБА_1А в офісі за вказаною адресою в присутності її чоловіка, адвоката ОСОБА_6 та батька ОСОБА_1 - ОСОБА_7 Також зазначає, що ОСОБА_1 повідомив про необхідність в цей же день сплатити витрати на поточну роботу, яка буде їм виконуватися, в розмірі 300 доларів США, що нею і було зроблено. Жодних розрахункових документів щодо вказаної оплати в розмірі 800 доларів США з даного приводу їй надано не було.

У подальшому ОСОБА_1 допоміг їй написати заяву про вчинення кримінального правопорушення від 19 серпня 2016 року та подати її до СВ СВП ГУНГІ у Сумській області. Слідчим були внесені відомості до ЄРДР за фактом вчинення стосовно неї шахрайських дій 05 лютого 2016 року з боку ОСОБА_4 Надалі слідчим були проведені слідчі дії, а саме допити свідків та її допит в якості потерпілої без будь-яких клопотань захисників. Крім того, зазначає, що в жодній слідчій дії адвокат ОСОБА_1 участі не приймав.

На початку листопада 2016 року ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з приводу того, що слідство зупинилося та необхідно вжити якісь заходи щодо його відновлення, на що останній їй відповів, щоб вона звернулася до слідчого. Вона в свою чергу заперечила та сказала, що вона йому та його колегам заплатила грошові кошти, щоб вони надавали їй правову допомогу, але вони нічого робити не бажають. Після того, як вона пішла з офісу, ОСОБА_6 передзвонив її чоловіку ОСОБА_5 та сказав, що вони будуть працювати в даному напрямку і щоб вона не хвилювалась. Але пройшло ще багато часу, а справа стояла на місці. Тому зранку 27 лютого 2017 року вона знов прийшла в їхній офіс, де був тільки адвокат ОСОБА_1, який сказав, що ніякого гонорару не брав. Потім близько 17 год. 27 лютого 2017 року вона ще раз приходила до офісу ОСОБА_1, де останнього не було, а там були ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які також почали заперечувати будь-яку сплату гонорару. В подальшому ОСОБА_1 взагалі почав уникати позивача за зустрічним позовом.

З даного приводу 28 лютого 2017 року вона написала письмове звернення на ім'я адвоката ОСОБА_1 за місцем знаходження його офісу щодо надання розрахункового документу про отримання гонорару в розмірі 800 доларів США, а також просила надати письмовий звіт про виконану роботу щодо надання правової допомоги разом із копіями підтверджувальних документів за зазначеним договором, копію позовної заяви від 17 лютого 2017 року, яка була направлена без її відома та узгодження до Ковпаківського районного суду м. Суми. В свою чергу адвокат ОСОБА_1 її лист проігнорував, та не отримав вказаний лист.

Після неодноразових звернень 15 березня 2017 року вона зустрілася із слідчим Гаташем О.В., який надав їй на ознайомлення всі матеріали, під час якого вона виявила ряд клопотань свого колишнього представника - адвоката ОСОБА_9: про залучення його в якості представника потерпілого від 19 серпня 2016 року, про визнання її потерпілою від 19 серпня 2016 року, про допит свідків ОСОБА_10, ОСОБА_5 від 22 серпня 2016 року, надання для ознайомлення матеріалів від 01 вересня 2016 року, про допит ОСОБА_4, ОСОБА_11 від 15 вересня 2016 року, про допит ОСОБА_12, ОСОБА_13 від 26 вересня 2016 року, про ознайомлення від 30 вересня 2016 року та проведення інших слідчих та процесуальних дій, які були чомусь залучені слідчим лише в лютому 2017 року без відповідної реєстрації в канцелярії, без винесення відповідного процесуального рішення згідно ст. 220 КПК України. В свою чергу деякі клопотання взагалі незрозуміло кому навіть адресовані. Вищевказані документи були в окремому файлі і під час ознайомлення нею з матеріалами кримінального провадження сам слідчий вказав, що йому невідомо звідкіля взялися дані документи адвоката ОСОБА_1

Зазначає, що її представник, з яким вона розірвала угоду, взагалі не брав участі у слідчих діях у даному кримінальному провадженні, а дані клопотання за 2016 рік залучені вже у лютому 2017 року, коли у них виник конфлікт.

29 березня 2017 року вона написала письмову заяву адвокату ОСОБА_1 про розірвання з ним договору щодо надання правової допомоги та відправила вказаний документ електронної поштою, оскільки він ігнорував як зустрічі зі нею так і отримання письмової кореспонденції.

Посилаючись на вказане, ОСОБА_2 зазначає, що нею було сплачено гонорар адвокату ОСОБА_9 в сумі 800 доларів США, проте робота ним виконана на суму 100 доларів США, а тому просить суд зобов’язати повернути ОСОБА_1 на її користь грошові кошти в розмірі 700 доларів США, що станом на час подання зустрічного позову становить 17843 грн. сплаченого гонорару, а також стягнути судові витрати.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом-відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 підтримали заявлені позовні вимоги та заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідач за первісним позовом – позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_14 заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, та просили задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, свідків, вивчивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.

Згідно з вимогами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Зі змісту ч. 1 ст. 11 ЦПК України вбачається, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 15 серпня 2016 року, укладеного між адвокатом ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5446/10 від 08.10.2015 року) та ОСОБА_2, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов’язання надання послуг у сфері права з питань ведення цивільних, кримінальних, господарських справ, що підтверджується копією договору (а.с.13-16).

Пунктом 1 Додатку № 1 до вказаного договору визначений порядок розрахунків між сторонами договору, згідно якого сторонами досягнута домовленість про те, що адвокат здійснює виконання покладеної на нього договором додаткової роботи (підготовку до виконання) за договором про надання правової допомоги з розміром гонорару в сумі, яка дорівнює еквіваленту 500 дол. США, який сплачується клієнтом у день підписання цього додатку. Клієнт додатково сплачує 20% від усіх сум матеріальних, моральних, майнових, страхових компенсацій, виплат отриманих клієнтом від ОСОБА_4 внаслідок неповернення нею взятих раніше грошових коштів. Гонорар сплачується у день його отримання клієнтом.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який укладається в письмовій формі.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Відповідно до ст. 903 ЦК України плата за договором про надання послуг здійснюється замовником у розмірі, встановленому договором.

Під час судового розгляду встановлено, що договір про надання правової допомоги 15 серпня 2016 року був укладений за взаємною згодою та вільним волевиявленням сторін, та відповідач ОСОБА_2, підписуючи його, погодилася з умовами та розміром гонорару адвоката ОСОБА_1, що вона не заперечувала у судовому засіданні.

Зазначений правочин недійсним у судовому порядку не дійсним в судовому порядку не визнавався, а тому, відповідно до ст. 204 ЦК України, діє презумція правомірності правочину.

Відповідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України - порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

На підтвердження виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем ОСОБА_1 надано такі докази:

- копія ордеру серії КС № 259441 від 16 серпня 2016 року (а.с. 17),

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 серпня 2016 року, з якого вбачається, що за заявою ОСОБА_2 19 серпня 2016 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 1 ст. 190 КК України про те, що 05 лютого 2016 року ОСОБА_3, знаходячись на робочому місці в магазині «AFM», який розташований на другому поверсі «Центрального універмагу» за адресою м. Суми, вул. Кооперативна,1, шляхом зловживання довірою та обманом заволоділа грошима, які належать ОСОБА_2 (а.с. 26),

- копія клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 про допуск в якості представника ОСОБА_2, яка є заявником по к.п. №12016200440003572 про скоєння злочину щодо неї ОСОБА_4 від 19 серпня 2016 року (а.с. 46),

- копія клопотання адвоката ОСОБА_1 про визнання потерпілою ОСОБА_2 у зазначеному кримінальному провадженні від 19 серпня 2016 року (а.с. 47),

- копія постанови ст. слідчого Сумського відділу поліції (м. Суми) ГУ НП в Сумській області ОСОБА_15 від 26 серпня 2016 року про визнання ОСОБА_2 потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12016200440003572 від 19 серпня 2016 року (а.с. 27),

- копія протоколу допиту потерпілої ОСОБА_2 від 26 серпня 2016 року (а.с. 28-30),

- копія клопотання представника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 про допит в якості свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_5 від 22 серпня 2016 року (а.с. 48),

- копія протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 29 серпня 2016 року (а.с. 31-33),

- копія протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 26 серпня 2016 року (а.с. 34-35),

- копія клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 про допит свідка ОСОБА_11 від 15 вересня 2016 року (а.с. 51),

- копія протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 23 вересня 2016 року (а.с. 36-37),

- копія клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 про допит свідків ОСОБА_12, ОСОБА_18 від 26 вересня 2016 року (а.с. 52),

- копія протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 26 вересня 2016 року (а.с. 38-39),

- копія протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 28 вересня 2016 року (а.с. 40-41),

- копія протоколу допиту потерпілої ОСОБА_2 від 29 жовтня 2016 року (а.с. 42-43),

- копія протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 26 жовтня 2016 року (а.с. 44-45),

- копії клопотань представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 про надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження від 01 вересня 2016 року (а.с. 49), від 30 вересня 2016 року (а.с. 53), від 25 січня 2017 року (а.с. 55),

- копія клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 про допит ОСОБА_4 від 15 вересня 2016 року (а.с. 50),

- копія клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 про одночасний допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_11, додатковий допит потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_5 (а.с. 54).

Суд приходить до висновку, що вказані докази є належними та свідчать про здійснення обов’язків позивачем ОСОБА_1 по виконанню досягнутої згідно договору домовленості щодо надання ОСОБА_2 послуг у сфері права. Доводи ОСОБА_2 щодо того, що вказані документи не містять прізвища слідчого, якому вони адресовані, що вони перебували в окремому файлі, та під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження сам слідчий вказав, що йому невідомо, звідки взялися ці документи, не спростовують надані позивачем докази. Так, під час судового розгляду відповідач ОСОБА_2, а також свідок ОСОБА_5 зазначали, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося трьома слідчими Мамоновою, Гаташ та Марченком, а отже відсутність вказівки слідчого при зверненні позивача з клопотанням, штампу реєстрації вказаних документів не свідчить про невиконання позивачем своїх обов’язків по наданню правової допомоги. Також про це не свідчить і та обставина, що документи перебували в окремому файлі, оскільки свідок ОСОБА_5, будучи допитаним в судовому засіданні, надав покази про те, що коли він з дружиною ознайомлювався з матеріалами кримінальної справи, слідчий надав справу, яка не була зшита.

Крім того, 17 лютого 2017 року до Ковпаківського районного суду м. Суми від представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 направлено позовну заяву про витребування коштів з ОСОБА_4 (а.с. 18-21).

Суд не може прийняти доводи зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 з приводу того, що подання зазначеного цивільного позову не було з нею погоджено ОСОБА_1, оскільки відповідно до умов п. 1.2. укладеного сторонами договору про надання правової допомоги для виконання предмету договору під час здійснення адвокатської діяльності адвокат на власний розсуд має право представляти і захищати права, свободи та інтереси клієнта.

Суд враховує і те, що зазначені у зустрічному позові ОСОБА_2 доводи щодо невиконання ОСОБА_1 умов договору по наданню правової допомоги були предметом розгляду дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, та рішенням від 21 червня 2017 року за скаргою ОСОБА_2 в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 відмовлено у зв’язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку з боку адвоката (а.с. 88-90).

Сам факт надання позивачем ОСОБА_1 послуг з надання правової допомоги не заперечувався відповідачем ОСОБА_2, в тому числі і доводами зустрічного позову, в якому остання посилається на те, що така робота здійснювалася, але на її думку не у повному обсязі.

Враховуючи наведене, дослідивши докази у їх сукупності, у суду відсутні докази на спростування позиції позивача-відповідача ОСОБА_1, а тому суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість його позовних вимог.

Що стосується заявлених ОСОБА_2 зустрічних позовних вимог про зобов’язання ОСОБА_1 повернути грошові кошти – частину безпідставно сплаченого гонорару в розмірі 700 доларів США, суд приходить до такого висновку.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 при розгляді справи не надала переконливих доказів на підтвердження своїх посилань та вимог щодо передачі відповідачу за зустрічним позовом суми гонорару в розмірі 500 дол. США та на оплату витрат на поточну роботу в сумі 300 дол. США, а отже належним чином не довела факту передачі грошей відповідачу за цим позовом.

Посилання ОСОБА_2 на покази свідка ОСОБА_5, як на доказ передачі нею ОСОБА_1 коштів, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані обставини передачі грошових коштів не можуть ґрунтуватися на показах свідків. Суд також критично відноситься до показань цього свідка, з огляду на те, що він є чоловіком позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2

Також ОСОБА_2 не підтверджено належними доказами доводи її позову щодо виконання робіт адвокатом ОСОБА_1 в обсязі, оціненою в розмірі 100 дол. США, оскільки умови укладеного договору про надання правової допомоги не містить детального визначення обсягу послуг адвоката, та сторонами погоджено фіксований розмір гонорару адвоката.

З цих же підстав суд не може прийняти до уваги і доводи щодо звернення ОСОБА_2 з заявою про розірвання укладеного між сторонами договору, оскільки з огляду на фіксований розмір гонорару вказана обставина не є підставою для задоволення позовних вимог про його повернення позивачу за зустрічним позовом, до того ж факт передачі суми гонорару не доведено позивачем за зустрічним позовом..

Таким чином ОСОБА_2 не підтверджено належними доказами факт передачі нею грошових коштів в розмірі 800 доларів США.

Обставини щодо звернення ОСОБА_2 за консультацією до адвоката ОСОБА_6 та впевненості, що зазначений адвокат сумісно з ОСОБА_1 взяв зобов’язання надавати правову допомогу позивачу за зустрічним позовом, не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються письмовим доказом – договором про надання правової допомоги від 15 серпня 2016 року, укладеного ОСОБА_2 саме з адвокатом ОСОБА_1 Також не мають правового значення з огляду на наявний вказаний письмовий доказ показання свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_5 щодо обставин, які передували укладенню вказаного договору.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог первісного позову ОСОБА_1, позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 щодо повернення сплаченого гонорару задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Суд вважає, що сплачена позивачем за первісним позовом сума судового збору в розмірі 640 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму гонорару адвоката в розмірі 13251 грн. 00 коп., а також 640 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.П.Сидоренко