Рішення № 7043032, 10.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.09                                                                                 Справа № 4/157

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськшарм", м. Луганськ

до Дочірнього підприємства "Відділ робітничого постачання" відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 5205 грн. 95 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Черної І.М.

У присутності представників сторін:

від позивача: представник - Нікітін С.В., довіреність № 27 від15.08.09;

від відповідача: представник - Кобзева Н.С., довіреність № 648 від 10.12.09.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача богу за поставлений товар в сумі 4752 грн. 35 коп., пені в сумі 325 грн. 17 коп., 3% річних в сумі 47 грн. 20 коп., інфляційні нарахування в сумі 81 грн. 23 коп., відповідно до договору поставки товару № 261/07 від 30.08.2007.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву, зданого у засіданні суду 10.12.2009, позовні вимоги визнав частково, посилаючись на те, що після подання позивачем позову ним частково сплачена сума основного боргу у розмірі 900 грн.00 коп.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

в с т а н о в и в :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем (далі - «Постачальник») та відповідачем (далі –«Плкупець») відповідачу був укладений договір поставки товару № 261/07 від 30.08.2007, відповідно до вказаного договору позивач передає у власність відповідача товар за відповідними накладними, а відповідач зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його сплату на умовах даного договору. ( п.1 договору) (а.с.10).

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору, днем поставки є дата передачі товару покупцю, що вказана у видатковій накладній.

Відповідно до п. 3.2 зазначеного договору, оплата за товар здійснюється покупцем у термін 7 банківських днів з моменту отримання товару від «Постачальника».

Пунктом 3.3 вказаного договору, передбачена відповідальність сторін, за невиконання або неналежне виконання своїх грошових зобов’язань по оплаті за товар, по закінченню терміну оплати постачальник має право застосовувати штрафні санкції, передбачені п. 5.1 даного договору, вимагати повернення поставленого товару, призупинити або припинити подальші поставки.

Відповідно до п. 5.1 договору за порушення строків оплати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Позивач, відповідно до договору поставив відповідачу товар, що підтверджено видатковими накладними : № ЛШ -334698/27948 від 09.07.2009; № ЛШ -336085/28056 від 15.07.2009; № ЛШ -341223/19855 від 30.07.2009 на загальну суму 5415 грн. 27 коп. ( а.с 23-25).

Як вбачається відповідач оплату за поставлений товар провів частково, що підтверджується випискою з банку станом на 14.07.2009 (а.с.26.27).

Основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором поставки товару № 261/07 від 30.08.2007 станом на час подачі позову складає 4752 грн. 35 коп.

Свої зобов’язання відповідач не виконав, оплату за поставлений товар не провів, тому позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 4752 грн. 35 коп.

За порушення п. 3.3 договору, відповідно до п. 5.1 договору позивачем нарахована відповідачу пеня за прострочення платежу у розмірі 325 грн. 17 коп. за період з 21.07.09 по 16.11.09.

Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних в сумі 47 грн. 20 коп. за період з 21.07.2009 по 16.11.2009, інфляційні нарахування в сумі 81 грн. 23 коп. за період з 21.07.2009 по 16.11.2009

          Відповідач відзивом на позовну заяву вимоги позову визнав частково з урахуванням суми сплаченої після подання позову.

          Оцінивши за матеріалами справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача богу за поставлений товар в сумі 4752 грн. 35 коп., пені у сумі 325 грн. 17 коп., 3% річних в сумі 47грн. 20 коп., інфляційні нарахування 81 грн. 23 коп., відповідно до договору поставки товару № 261/07 від 30.08.2007

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків,

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, позивач згідно договору поставки товару № 261/07 від 30.08.2007 укладеного між позивачем та відповідачем поставив товар відповідачу на загальну суму 5415 грн. 27 коп., що підтверджується видатковими накладними: № ЛШ -334698/27948 від 09.07.2009; № ЛШ -336085/28056 від 15.07.2009; № ЛШ -341223/19855 від 30.07.2009 на загальну суму 5415 грн. 27 коп. (а.с 23-25), але відповідач оплату за поставлений товар провів частково, що підтверджується випискою з банку станом на 14.07.2009 (а.с.26-27).

Відповідно до п. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу.

Таким чином, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, але відповідач за поставлений товар оплату провів частково, в порушення вимог ст. 692 ЦК України.

Тому, основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки товару № 261/07 від 30.08.2007 станом на час подачі позову складає 4752 грн. 35 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач після подання позивачем позову, відповідно до акту звірення розрахунків станом на 10.12.2009 частково сплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 900 грн. 00 коп., тому основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 3852 грн. 35 коп. Акт звірення розрахунків станом на 10.12.2009 підписаний сторонами по справі без доповнень та зауважень, скріплений печаткою їх підприємства .

За таких обставин, провадження по справі про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 900 грн. 00 коп., підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки товару № 261/07 від 30.08.2007 станом на 10.12.2009 складає 3852 грн. 35 коп., позивачем нарахована відповідачу обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, та підлягає стягненню з відповідача.

Сума 3% річних в розмірі 47 грн. 20 коп. за період з 21.07.2009 по 16.11.2009, інфляційні нарахування в сумі 81 грн. 23 коп. за період з 21.07.2009 по 16.11.2009, нараховані позивачем обґрунтовано, відповідно до вимог п.2 ст.625 ЦК України, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У судовому засіданні 10.12.2009 за згодою представників сторін судового процесу оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 530, 546, 662 ЦК України, ст. ст.173,193 ГК України , ст.ст. 33,34,44, 49, п.5 ст. 78, п.1.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Відділ робітничого постачання" Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області, вул. Леніна, буд. 30, код ЄДРПОУ 35038242 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськшарм", кв. Шевченко, 22/23, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 35156420, борг за поставлений товар в сумі 3852 грн. 35 коп., пені в сумі 325 грн. 17 коп., 3% річних в сумі 47 грн. 20 коп., інфляційні нарахування 81 грн. 23 коп., витрати по держмиту у сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позовних вимог провадження по справі припинити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –11.12.09.

Суддя                                                             Г.М. Батюк