Ухвала суду № 70430265, 23.11.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21161/17

Провадження № 2-а/522/2706/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Шенцевої О.П.,

при секретарі – Соболевій О.М.,

розглянувши заяву представника Фізичної особи підприємця ОСОБА_1про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання дій та припису незаконними та скасування припис, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1звернувся до суду зі позовом до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання дій інспектора Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради ОСОБА_2 щодо складання припису від 08.11.2017 року незаконними, визнання незаконними припису Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 08.11.2017 року № 013788 та скасування його.

Також, представником позивача подана заява про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити виконання припису Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 08.11.2017 року № 013788 та заборонити вчиняти дії з демонтажу будь-яких елементів вуличної торгівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Глушка, 16.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає що заявлено клопотання обґрунтоване та підлягає частковому задоволенню на підставі нижченаведеного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до ч.1, 3 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Згідно ч.4 ст.117 КАС України, адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Таким чином, законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суд України №2 від 06.03.2008р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

При цьому, відповідно до п.17 а.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою (клопотанням) про забезпечення позову, суд вважає, що клопотання можливе задовольнити частково, а саме в частині заборони виконати припис Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 08.11.2017 року № 013788.

В частині заборони вчиняти дії з демонтажу будь-яких елементів вуличної торгівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Глушка, 16, суд вважає, що клопотання необґрунтоване та задоволенню не підлягає на підставі нижченаведеного.

Так, із поданого представником позивача клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в частині заборони вчиняти дії з демонтажу,не наведено суду жодних істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, а також того, що без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим захист цих прав свобод та інтересів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Судом такі підстави також не встановлені.

Окрім того, суд зауважує, що запропонований позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, оцінюючи в сукупності вищенаведене та наявні у справі докази, суд вважає, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в частині заборони вчиняти дії з демонтажує необґрунтованим та непідтвердженим жодними доказами, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Фізичної особи підприємця ОСОБА_1про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання дій та припису незаконними та скасування припис – задовольнити частково.

Заборонити виконання припису Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 08.11.2017 року № 013788.

В іншій частині клопотання – відмовити.

Копії ухвал направити для виконання до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Виконання ухвали здійснюється негайно. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

23.11.2017