Рішення № 7042995, 08.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.09                                                                                 Справа № 8/249

          За позовом Міністерства юстиції України в інтересах держави, м. Київ,

до Державного відкрите акціонерне товариство «Ремонтно-механічний завод», м. Лисичанськ Луганської області,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Державного казначейства України, м. Київ, -

про стягнення 31540 грн. 35 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.

при секретарі судового засідання Скоковій К.Л.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Губіна Ю.В., - головний спеціаліст (довіреність Міністерства юстиції України на представництво інтересів Головному управлінню юстиції у Луганській області № 29-32/155 від 11.12.08), - довіреність № 15-9-4015 від 19.11.09 року;

від відповідача –Іванова Н.М. - керуючий санацією, - ухвала господарського суду Луганської області №119б від 15.09.09 року; паспорт ЕМ №433630, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 13.11.1999 року;

від 3-ї особи –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України збитків у сумі 31540,35 грн.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 20 листопада до 08 грудня 2009 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

До початку судового засідання, призначеного на 08.12.09 року, представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його тим, що Держава Україна на виконання ухвал Європейського суду з прав людини:

від 25.09.07 року у справі за заявою №7598/05;

від 25.09.07 року у справі за заявою №13980/05;

від 25.09.07 року у справі за заявою №14134/05;

від 02.10.07 року у справі за заявою №14130/05;

від 16.10.07 року у справі за заявою №7542/05, -

сплатила грошові кошти у вигляді заборгованості по заробітній платі та коштів для досягнення дружнього врегулювання на користь наступних громадян України:

Кравцова Анатолія Олексійовича –04.12.07 року у сумі 5233,77 грн. (1506,62 грн. + 3727,15 грн.);

Лисенко Людмили Власівни - 27.11 07 року у сумі 5391,70 грн. (1652,43 грн. + 3739,27 грн.);

Фоміної Тетяни Замонівни –27.11.07 року у сумі 6526,62 грн. (2787,35 грн. + 3739,27 грн.);

Яновського Володимира Михайловича –04.12.07 року у сумі 7989,49 грн. (4262,34 грн. + 3727,15 грн.);

Каракотіна Євгена Вікторовича –24.12.07 року у сумі 6398,77 грн. (2694,09 грн. + 3704,68 грн.).

Загальна сума виплат становить 31540,35 грн.

Представник відповідача позов визнав у повному обсязі (відзив на позов від 08.12.09 року за вих. №б/н).

Ним заявлено клопотання про зупинення провадження по цій справі у зв’язку зі знаходженням у провадженні Луганського апеляційного господарського суду справи господарського суду Луганської області №20/43пд (11/189пд), рішення від 22.10.09 року по якій оскаржено в апеляційному порядку. Мотивуючи це клопотання, представник пояснив, що предметом спору по вищевказаній справі є визнання недійсним інвестиційного договору, укладеного 19.05.04 року між ДВАТ «Ремонтно-механічний завод»(далі –ДВАТ «РМЗ», - відповідачем по справі №8/249) та Приватним підприємством «Ремонтно-механічний завод», а також повернення у державну власність та повернення інвестиційних коштів.

Представник позивача заперечив проти задоволення цього клопотання, пославшись на те, що взаємопов’язаність між справами №8/249 та №20/43пд(11/189пд) відсутній, з огляду на що справа №8/249 може бути розглянута по суті до розгляду справи №20/43пд (11/189пд).

Розглянувши клопотання, враховуючи обставини справи, наявні у ній докази та думку представника позивача з цього приводу, суд відхиляє його, повністю погоджуючись з вищевикладеною позицією представника позивача.

Третя особа пояснення на позов та витребувані судом документи не надала, до судового засідання не з’явилася, участь у ньому свого повноважного представника не забезпечила, про причини неявки до суду не повідомила, заяву про розгляд спору за її відсутності до суду не спрямувала, хоча належним чином була поставлена до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Представники сторін не заперечили проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності третьої особи.

На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та наявні у ній докази, а також думку представників сторін, суд, керуючись ст. 22,27,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні, за відсутності третьої особи, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, суд встанови наступні фактичні обставини справи.

Громадяни України Кравцов Анатолій Олексійович, Лисенко Людмила Власівна, Фоміна Тетяна Замонівна, Яновський Володимир Михайлович та Каракотін Євген Вікторовича перебували у трудових правовідносинах з відповідачем.

          13.03.2000 року Арбітражним судом Луганської області відкрито провадження по справі №11/9-б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-ЛТД» (м.Луганськ) до Державного відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод (м.Лисичанськ Луганської області) –про банкрутство, - однак станом на час розгляду цього спору по суті товариство не визнано банкрутом та не припинено його діяльність як юридичної особи (довідка державного реєстратора виконавчого комітету Луганської міської ради №4490122 від 16.11.09 року).

          У зв’язку з невиплатою відповідачем (ДВАТ «РМЗ») як роботодавцем цим громадянам заробітної плати вони звернулися до Лисичанського міського суду Луганської області з позовами про її стягнення.

Суд задовольнив їх позовні вимоги та з метою примусового виконання своїх рішень видав виконавчі листи про стягнення заборгованості з заробітної плати, а саме:

Кравцову А.О. –№2-586 від 03.02.05 року –про стягнення 1506,62 грн.;

Лисенко Л.В. –№2-562 від 24.02.05 року – про стягнення 1652,43 грн.;

Фоміній Т.З. –№2-462 від 16.03.05 року – про стягнення 2787,35 грн.;

Яновському В.М. - №2-587 від 02.03.05 року –про стягнення 4262,34 грн.;

Каракотіну Є.В. –№2-563 від 07.03.06 року –про стягнення 2694,09 грн., -

на підставі яких Відділом державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області (далі –ВДВС) відкрито виконавчі провадження (відповідно): ВП №465240, ВП №1748120, ВП №1709410, ВП 1800148 та ВП №1839162.

          Як вбачається з наявних у справі доказів, сума заборгованості по жодному з цих проваджень з моменту відкриття провадження та цього часу на користь позивачів не стягнута.

          Згідно документальним доказам, наданим позивачем до справи, вчинення виконавчих дій по кожному з виконавчих проваджень зупинено (відповідно): 31.10.05 року; 21.02.06 року; 01.02.06 року; 09.03.06 року та 21.03.06 року.

          З урахуванням вищевикладеного вищеназвані громадяни звернулися до Європейського суду з прав людини з позовами до Держави Україна з приводу тривалого невиконання рішень Лисичанського міського суду, а саме:

Кравцов А.О. –від 03.02.05 року;

Лисенко Л.В. – від 24.02.05 року;

Фоміна Т.З. – від 02.03.05 року;

Яновський В.М. –від 02.03.05 року;

Каракотін Є.В. –від 10.03.05 року.

          Європейський суд з прав людини задовольнив кожен з позовів та виніс ухвали, згідно з якими стягнув з Держави Україна грошові кошти (у гривневому еквіваленті) на користь:

Кравцова А.О. – у сумі 5233,77 грн. (1506,62 грн. + 3727,15 грн.), - ухвала від 02.10.07 року, заява №14130/05;

Лисенко Л.В. – у сумі 5391,70 грн. (1652,43 грн. + 3739,27 грн.), - ухвала від 25.09.07 року, заява №7598/05;

Фоміної Т.З. –у сумі 6526,62 грн. (2787,35 грн. + 3739,27 грн.), - ухвала 16.10.07 року, заява №7542/05;

Яновського В.М. –у сумі 7989,49 грн. (4262,34 грн. + 3727,15 грн.), - ухвала від 25.09.07 року, заява №13980/05;

Каракотіна Є.В. –у сумі 6398,77 грн. (2694,09 грн. + 3704,68 грн.), - ухвала від 25.09.07 року, заява №14134/05.

          Після набрання чинності вищеназваними судовими рішеннями Держава Україна виконала кожне з них, сплативши на користь вищеназваних громадян України присуджені суми грошових коштів, що підтверджується долученими до справи документальними доказами (платіжними дорученнями), згідно яким Міністерство юстиції України за рахунок коштів Державного бюджету України перерахувало на рахунки громадян-стягувачів у Лисичанському відділенні Ощадбанку України, а саме:

          №1139 від 26.11.07 року на суму 3739,27 грн.;

          №1140 від 26.11.07 року на суму 1652,43 грн.;

          №1151 від 03.12.07 року на суму 3727,15 грн.;

          №1152 від 03.12.07 року на суму 4262,34 грн.;

          №1157 від 03.12.07 року на суму 3727,15 грн.;

№1158 від 03.12.07 року на суму 1506,62 грн.;

№1028 від 18.12.07 року на суму 2694,09 грн.

          Ці докази ніким не спростовано.

Таким чином, Державному бюджету України вищезгаданими виплатами з вини відповідача спричинено збитки на загальну суму 31540,35 грн.

          Відповідач визнав позов у повному обсязі.

          ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

          Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

          Частинами 1-2 статті 1166 ЦКУ встановлені загальні підстави відшкодування завданої шкоди, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

          Наявними у справі доказами належним чином доведено, що шкода Державному бюджету України завдана з вини відповідача.

Однак, на виконання вищезгаданих рішень Європейського суду з прав людини цю шкоду на користь позивачів - громадян України відшкодувала Держава Україна за рахунок коштів Державного бюджету, у зв’язку з чим у Держави виникло право вимагати відшкодування завданих їй збитків в порядку регресу за рахунок винної особи, - у даному випадку –відповідача по справі.

          Така вимога Держави ґрунтується на нормі, викладеній у частині 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, що відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

          Відповідно до ст. 2 Закону України від 23.02.06 року №3477-ІУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі –ЗУ №3477-ІУ) рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що Фінансування витрат на виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Міністерство юстиції України є державним органом виконавчої влади, який відповідно до Закону України №3477-ІУ уповноважений в інтересах держави звертатися до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування за рішеннями Європейського суду (ст.ст.1 та 9), - з огляду на що ним (міністерством) правомірно та обґрунтовано заявлено цей позов.

          За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

          Судові витрати відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України покладаються на відповідача як на сторону, якою порушено чинне законодавство, з її вини також державі спричинено збитки та доведено цей спір до суду.

          Керуючись п «а»ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито» та виходячи з того, що ціна позову становить 31540,35 грн., з відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито у сумі 315,40 грн.

Крім того, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.09 року №825 «Про внесення змін до постанови КМУ від 21.12.05 року №1258»з відповідача на користь Державного бюджету України підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

          Судом прийнято до уваги, що позивач за даним позовом на підставі вищеназваного Закону та відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»звільнений від сплати державного мита

          На підставі викладеного, ст.ст.11,16,1166, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,2,3,9 Закону України від 23.02.06 року №3477-ІУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49,75 та 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити у повному обсязі.

          2.Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод», ідентифікаційний код 05515708, яке знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вул. Морозова, 58 Луганської області, - на користь Державного бюджету України на рахунок Державного казначейства України 31116115700028, МФО 820172, ЄДРПОУ 20055032, банк одержувача –Державне казначейство України у місті Києві, - збитки, завдані Державному бюджету України, у сумі 31540 (тридцять одна тисяча п’ятсот сорок) грн. 35 коп.

3.Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод», ідентифікаційний код 05515708, яке знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вул. Морозова, 58 Луганської області, - на користь Державного бюджету України:

          на рахунок 31118095700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО –804013, ОКПО –24046582, КБК –22090200, символ звітності банку –095, державне мито у сумі 315 (триста п’ятнадцять) грн. 40 коп.;

          на рахунок 31211259700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО –804013, ОКПО –24046582, КБК –22050000, символ звітності банку –259, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          Видати наказ Державній податковій інспекції у місті Лисичанську Луганської області.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 08.12.2009 року за згодою представників сторін оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення згідно ст.84 ГПК України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду області у десятиденний термін з дня його підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано –11.12.2009 року.

          Суддя                                                   А.П.Середа