Рішення № 70429909, 23.11.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/4098/17

Провадження № 2/521/3017/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Поліщук І.О.,

при секретарі – Святецькій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб – органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації ОСОБА_3 міської ради, Територіального відділу Служби у справах дітей ОСОБА_3 міської ради у Малиновському районі про визначення місця проживання дітей, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третіх осіб – органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації ОСОБА_3 міської ради, Територіального відділу Служби у справах дітей ОСОБА_3 міської ради у Малиновському районі про визначення місця проживання дітей, в якому просить суд визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1. Свій позов обґрунтовує тим, що є батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 Вказане підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження. Позивач вказує, що на даний час вони з матір'ю дітей не можемо дійти згоди щодо визначення місця проживання дітей. При цьому мати дітей забирає дітей разом із собою з постійного місця проживання та знаходиться у невідомому місці на терміни, що можуть складати декілька місяців. Також ОСОБА_2 самостійно змінила місце проживання дітей та вивезла їх за кордон. Відповідно до довідки Ф1 постійне місце проживання дітей та матері знаходиться за адресою АДРЕСА_2. (за вказаною адресою мати дітей зареєстрована разом із старшим сином, молодший син доки що місця реєстрації не має, але також постійно проживає за цією адресою). Вказане підтверджується копією вказаної довідки. Відповіддю № 06/833 від 09.02.2017 року Служби у справах дітей ОСОБА_3 міської ради вказано, що ОСОБА_2 пояснила під час проведення профілактичної бесіди, що тимчасово проживає за кордоном. Вказане підтверджується копією відповіді Служби у справах дітей ОСОБА_3 міської ради від 09.02.2017 року № 06/833. Позивач окремо зауважував, що мати його дітей, постійно виїжджаючи за кордон з дітьми проти його волі на довгі терміни, порушує його права і обов'язки на піклування про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, право дитини на належне батьківське виховання, його обов'язок утримувати дітей. Окрім цього мати дітей фактично не має доходів та не може забезпечувати потреб дітей, фактично вона та діти знаходяться на його утриманні. На підтвердження вказаних обставин до суду будуть надані копії квитанцій про надання їй грошової допомоги, хоча ці обставин відповідачка визнає особисто. Також у дітей немає за кордоном навіть консульського захисту, оскільки вони знаходяться на території так званої «Придністровської Молдавської Республіки», яке є зоною замороженого військового конфлікту, Україною не визнана та відповідно українського консула на цій території не має. Обставини щодо «Придністровської Молдавської Республіки» є загальновідомими та багато разів починаючи з 2007 року висвітлювались у Українських ЗМІ, а тому доведенню не підлягають. Діти є громадянами України та їх права перебувають під захистом саме нашої країни. Таким чином, позивач вважає що з причин неправильної поведінки колишньої дружини відносно нього, страдають у першу чергу інтереси дітей, які в м. Одесі мають всі необхідні умови для задоволення вказаних інтересів. Оскільки інтереси дітей є домінантними для батьків, то діти мають проживати постійно з позивачем в АДРЕСА_3, що стало причиною для звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та додатково пояснив суду, що під час судового засідання були переговори між сторонами про можливе мирне вирішення спору, в яких він запропонував відповідачці самостійно проживати з дітьми у квартирі за адресою АДРЕСА_4. Сторона відповідача на це не погодилась. Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації ОСОБА_3 міської ради вважав доцільним визнати місце проживання малолітніх дітей разом з матір'ю за вищевказаною адресою. Позивач пояснював, що заради інтересів дітей, нехтуючи своїми інтересами, згоден звільнити свою квартиру, щоб забезпечити дітям безпеку та найкращі умови існування. Однак відповідачка відмовляється, і це підтверджує факт ставлення відповідачем власних інтересів вище інтересів дітей, що у першу чергу ставить під загрозу безпеку дітей, а також порушує їх права, та інтереси, які є найважливішими у вирішенні цієї справи.

Представник позивача обґрунтовуючи позовні вимоги звернув увагу суду, що Згідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, що відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Таким чином, виходячи з дій позивача страдають у першу чергу інтереси дітей, які в м. Одесі мають всі необхідні умови для задоволення вказаних інтересів. Виходячи з того, що інтереси дітей є домінантними для батьків, то діти мають проживати постійно зі мною в АДРЕСА_3. У зв'язку з вищевказаними обставинами, тобто зловживання матір'ю власними правами та порушенням моїх прав та прав моїх дітей, неможливістю вирішити цю справу позасудовим способом, вважає доцільним визначити місце проживання моїх дітей за адресою АДРЕСА_2 разом із батьком. Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Частиною 1 ст. 161 СК України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. На підтвердження обставин передбачених ч. 1 ст. 161 СК України до суду надані докази, що позивач офіційно працює та має постійний дохід, що підтверджується довідкою з ПАТ «Одесагаз» від 06.03.2017 року про місце роботи та строк роботи; витяг з єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а саме права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 за ОСОБА_1; характеристики на ОСОБА_1 від 05.03.2017 року з місця його проживання; Акт огляду житлових умови № 61 по вул. Святослава Ріхтера, № 134 в м. Одесі від 21.02.2017 року; довідка Ф1 від 02.03.2017 року. Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, затвердженої резолюцією 1386 (XIV) Генеральної асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитини не повинна, окрім тих випадків, коли є виняткові обставини (відсутність самостійного доходу, зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, аморальна поведінка, яка може зашкодити розвиткові дитини), бути розлученою зі своєю матір'ю. Статтею 3 Конвенції «Про права дитини», яка набрала чинності для України 27 лютого 1991 року, проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Пунктом 54 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (Заява N 31111/04) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у Справі Olssonv. Sweden (N 2) від 27 листопада 1992 року, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Представник позивача просив суд врахувати перелічені обставини та задовольнити позов.

Відповідачка будучи присутньою в судовому засіданні проти позову заперечувала, вказуючи, що після розлучення з ОСОБА_1 їй не зручно проживати разом з колишнім чоловіком у однокімнатній квартирі. Оскільки на даний час вона офіційно перебуває у декретній відпустці по догляду за молодшим сином, їй зручніше проживати разом зі своєю матір’ю, яка допомагає з дітьми. ОСОБА_2 розповіла суду, що має намір після досягнення молодшим сином трирічного віку вийти на роботу в ОСОБА_3, діти переїдуть разом з нею, будуть відвідувати дитячий садок. На даний час вона тимчасово мешкає з дітьми у м. Тираспіль Придністровської Молдавської Республіки, діти мають добрі умови для життя, ними опікуються, а позивач має можливість постійно їх відвідувати і ніяких перешкод у спілкування з дітьми позивачу ніхто не чинить.

Представник відповідачки заперечував проти позову посилаючись на доводи викладені у письмових запереченнях поданих до суду 12.09.2017 року.

Представник третьої особи – органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації ОСОБА_3 міської Ради в судовому засіданні підтримав висновок органу опіку та піклування про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з їх матір’ю – ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_6.

Суд, вислухавши позивача, відповідачку, їхніх представників, представника органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації ОМР, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом установлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 червня 2017 року шлюб між сторонами розірвано.

Сторонами не заперечувалося, що на час припинення шлюбних відносин малолітні діти залишилася проживали разом з матір’ю за адресою: АДРЕСА_7.

Рішенням Малиновського районного суду міста ОСОБА_3 від 24 травня 2017 року з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 1/6 частці з усіх видів його заробітної плати, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходу, заробітку щомісячно до досягнення сином ОСОБА_4, трирічного віку,а саме до 19.03.2018 року.

Сторонами не оспорюється, що після розірвання шлюбу взаємовідносини між сторонами не склалися, стосунки припинилися, позивач та відповідачка стали проживати окремо. Позивачем не оспорюється, що він надав згоду на тимчасовий виїзд своїх дітей – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у супроводі їх матері – ОСОБА_6 до Республіки Молдова, Держави Ізраїль терміном з 01.06.2016 року по 01.06.2017 року, заява посвідчена 30.05.2016 року, ОСОБА_7 приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу. Малолітні діти, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у встановлений термін на територію України не повернулися, залишилися проживати разом з матір ю за адресою: Молдова, АДРЕСА_8.

У позовній заяві про визначення місця проживання дітей з ним – батьком, ОСОБА_1 позивач вказував, що ОСОБА_2 самовільно змінила місце проживання малолітніх дітей, перешкоджає йому вільному спілкуванні з дітьми за місцем їх проживання у м. Тираспіль. Окрім цього сам позивач та його представник зазначали, що умови проживання дітей за кордоном на території так званої «Придністровської Молдавської Республіки», яке є зоною замороженого військового конфлікту є небезпечними, так як діти – громадяни України не мають навіть консульського захисту.

Частиною 1 ст. 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з тим, ч. 2 ст. 161 СК України чітко визначено, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

На рівні національного законодавства встановлено перелік обставин, за наявності яких малолітню дитину не можуть передати для проживання разом з матір'ю. Такими є: відсутність у матері самостійного доходу; зловживання матір'ю спиртними напоями або наркотичними речовинами; аморальна поведінка матері, яка може зашкодити розвиткові дитини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови № 16 від 12 червня 1998 року «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб і сім'ю України», вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам дітей. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

При розгляді справи, судом досліджувався висновок органу опіки та піклування № 1852/01-20 від 20.07.2017 року, з мотивувальної частини якого вбачається, що орган піки та піклування, розглянувши лист служби у справах дітей ОСОБА_3 міської Ради від 30.05.2017 року № 06/3625, висновок від 30.05.2017 року, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20.03.2017року справа № 521/4098/17. заяву ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 (кол. вул. Щорса)АДРЕСА_9, про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, і ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_4. та надані документи, встановив, що у ОСОБА_1 від шлюбу з ОСОБА_2 є малолітні діти – ОСОБА_4, 19.03.2015р.н., (а/з від 26.03.2015 року № 2908 зроблений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_3 реєстраційної служби ОСОБА_3 міського управління юстиції) та ОСОБА_5. 19.05.2012р.н., (а/з від 26.05.2012 року № 4306 зроблений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_3 міського управління юстиції). ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках належить квартира за адресою: м. Одеса, вул. С. Ріхтера (кол. вул. Щорса)АДРЕСА_10. в якій зареєстровані ОСОБА_1. ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_5, 19.05.2012р.н. Малолітній ОСОБА_4, 19.03.2015р.н.. реєстрації за місцем проживання не має. Взаємовідносини між батьками не склалися, стосунки припинилися та батьки почали проживати окремо. Мати дітей – ОСОБА_2 перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, згідно довідки управління соціального захисту населення в Малиновському районі департаменту праці та соціальної політики ОСОБА_3 міської ради від 12.05.2017 року № 1646/12-01-14 отримує державну допомогу при народженні дитини – ОСОБА_4, 19.03.2015р.н., у розмірі 860,00 грн. щомісячно.

Батько дітей – ОСОБА_1 надав згоду на тимчасовий виїзд своїх дітей – ОСОБА_4, 19.03.2015р.н., та ОСОБА_5. 19.05.2012р.н., у супроводі їх матері – ОСОБА_2 до Республіки Молдова, Держави Ізраїль терміном з 01.06.2016 року по 01.06.2017 року, заява посвідчена 30.05.2016 року, ОСОБА_8, приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 1316.

Малолітні діти, ОСОБА_4, 19.03.2015р.н., та ОСОБА_5, 19.05.2012р.н.. у встановлений термін на територію України не повернулись, залишилися проживати разом з матір'ю за адресою: Молдова, АДРЕСА_11.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання малолітніх ОСОБА_4, 19.03.2015р.н., та ОСОБА_5, 19.05.2012р.н., який складений Тираспольським управлінням опіки та піклування, підтримки родин в групі ризику, від 11.04.2017року, за адресою:м. Тирасполь, АДРЕСА_12, створені всі необхідні умови для проживання та виховання неповнолітніх дітей. Діти перебувають на обліку у ДУ «Тираспольський клінічний центр амбулаторно-поліклінічної допомоги «Поліклініка № 3». Рада опіки та піклування зазначає, що обоє батьків характеризуються позитивно, мають власне житло у м. Одесі, в якому створені всі умови для проживання дітей. Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

На підставі наданих документів та враховуючи вищевикладене, та згідно зі ст.ст. 19. 141.157. 160. 161 Сімейного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», принципу 6 Декларації прав дитини, п. 9 Міжнародної Конвенції «Про права дитини», ст.34 п.І-б п.п.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки га піклування, пов'язаної з захистом прав дитини», та відповідно до «Положення про Малиновську районну адміністрацію ОСОБА_3 міської ради», затвердженого рішенням ОСОБА_3 міської ради від 26.04.2017 року № 1934- VII, висновку служби у справах дітей ОСОБА_3 міської ради, а також протоколу засідання ради опіки та піклування від 29.06.2017 року за № 12: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації виходячи з інтересів дітей вважає доцільним визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом із матір'ю ОСОБА_2 за адресою: м. Одеса, вулиця С.Ріхтера (колишня вулиця Щорса)АДРЕСА_13.

Згідно ч.ч.5,6,ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаний в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Розглядаючи дану справу, суд приймає за основу письмовий висновок органу опіки та піклування від 28.08.2014 року, тому що він прийнятий з урахуванням всіх обставин справи та взаємовідносин, що склалися між сторонами.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Отже, для розлучення малолітніх дітей, якими є ОСОБА_5 та ОСОБА_4, з матір'ю необхідна наявність виняткових обставин, що передбачені ч. 2 ст. 161 СК України. Вирішуючи спір, суд звертає увагу зазначені положення, а тому не встановивши виключних обставин, які б давали підстави дійти висновку про можливість розлучення дітей з матір'ю, приймає рішення про відмову в позові.

З цих підстав з урахуванням доводів визначених вище у мотивувальній частині рішення, суд вважає, що позивач не довів можливість визначення судом місця проживання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним – батьком ОСОБА_1.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 5, 6, 19, 161 СК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи – органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації ОСОБА_3 міської Ради, Територіального відділу Служби у справах дітей ОСОБА_3 міської ради у Малиновському районі про визначення місця проживання дітей – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками процесу до апеляційного суду Одеської області в десятиденний термін. Особи, що приймали участь у справі але не були присутні при проголошенні рішення, мають право на його оскарження в десятиденний строк з дня отримання копії рішення суду.

Головуючий: