Вирок № 70429478, 23.11.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/112/17

Провадження № 1-кп/520/852/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2017 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

судді Чаплицького В.В.,

за участю секретаря Марченко Я.А.,

провівши в місті Одесі судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42016160000000724 від 07 вересня 2017 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Баку, громадянина України, вірменина, маючого вищу освіту, розлученого, працюючого на посаді начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби у місті Одесі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурори Столбуненко О.Г., Чередник Р.В.,

потерпілий ОСОБА_2,

представник потерпілого ОСОБА_3,

захисник ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

Стороною обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що Наказом виконувача обовязків начальника управління Держпродспоживслужби в м. Одесі № 18 від 28.04.2016 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в м. Одесі з 29 квітня 2016 року шляхом переведення з Одеського міського управління Головного управління Держсанепідемслужби в Одеській області.

У своїй діяльності, ОСОБА_1 повинен керуватися Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Премєр міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоровя України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, дорученнями Міністрів аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників. Актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також наказами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та Положенням про управління Держпродспоживслужби в м. Одесі.

Відповідно до посадової інструкції, затвердженої Наказом Управління Держпродспоживслужби в м. Одесі № 70 від 05.05.2016 року, начальник відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в м. Одесі організовує проведення аналізу небезпечних для здоровя людини факторів середовища життєдіяльності людини, виробничого середовища та організовує здійснення державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства на усіх етапах виробництва та реалізації нехарчової та харчової продукції; здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства за підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх форм власності, фізичними особами та громадянами, виконання ними санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, організовує проведення лабораторних досліджень (випробувань) для цілей державного контролю, організовує проведення обстеження, розслідування, а також санітарно-гігієнічні заходи оцінки середовища життєдіяльності людини, обєктів харчової продукції, готує висновки щодо їх відповідності вимогам санітарних норм; вживає у межах повноважень, передбачених законом, заходи щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності; проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу, видає за результатами її проведення відповідні висновки; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Нехтуючи взятими на себе обовязками, достовірно розуміючи суть злочину та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, будучи державним службовцем 11 рангу, обіймаючи відповідно до наказу № 18 від 28.04.2016 року посаду начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в м. Одесі ОСОБА_1 скоїв умисне кримінально-каране діяння за наступних обставин.

Так, сторона обвинувачення вказує, що 02.09.2016 року представником МП ТОВ «Полімікс» подано на імя начальника ГУ «Одеський лабораторний центр» заяву про проведення відбору та лабораторних досліджень хімічного та бактеріологічного стану води зі свердловини, розташованої за адресою: проспект Маршала Жукова, 32-Б у м. Одеса.

У ході розгляду вказаної заяви ОСОБА_1, будучи державним службовцем 11 рангу, обіймаючи відповідно до наказу № 18 від 28.04.2016 року посаду начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в м. Одесі, 06.09.2016 року з мобільного номеру 067-485-14-65 зателефонував заступнику директора МП ТОВ «Полімікс» ОСОБА_2 та запропонував зустрітись в кафе, розташованому на вул. Дерибасівська у м. Одеса.

Під час зустрічі, яка відбулась 07.09.2016 року, приблизно о 13.00 годині, знаходячись у кафе «Вояж», розташованому по вул. Дерибасівська, 5 у м. Одеса ОСОБА_1, висунув ОСОБА_2 вимогу про передачу йому, не пізніше 10.09.2016 року грошової суми у сумі 10000 (десять тисяч) гривень в якості неправомірної вигоди за організацію надання позитивного висновку щодо результатів аналізів води. У разі відмови від передачі вказаної грошової суми, результати аналізів будуть негативними, що, у свою чергу, сприятиме виникненню у підприємства проблеми з вводом свердловини в експлуатацію.

Крім того, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2, що на МП ТОВ «Полімікс» також може бути накладено штраф за незаконне використання надр.

На виконання вказаної незаконної вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, 10.09.2016 року приблизно о 15 год. 35 хв., знаходячись на вул. Фонтанська дорога, 155 у м. Одеса в автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 передав останньому грошові кошти у сумі 10000 (десять тисяч) гривень, у якості неправомірної вигоди за отримання документів про позитивні результати аналізів води зі свердловини розташованої по проспекту Маршала Жукова, 32-Б у м. Одеса.

Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 затриманий працівниками правоохоронних органів на місці скоєння злочину.

В ході огляду місця події, в автомобілі НОМЕР_1 виявлені та вилучені грошові кошти у вигляді банкнот Національного Банку України номіналом по 200 (двісті) гривень кожна в кількості 50 купюр, усього на загальну суму 10000 (десять) тисяч гривень.

На підставі викладеного, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України, за кваліфікуючими ознаками, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої влади чи службового становища, вчиненого особою, повязаної з вимаганням неправомірної вигоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що все те, що сказав потерпілий ОСОБА_2 сфабриковано, не відповідає дійсності. До отримання протоколу лабораторного дослідження він ніякого відношення не має. Фізично та юридично організація, в якій він працює, не може розглядати ці питання, так як це не відноситься до компетенції та функцій Держпродспоживслужби. Це питання відноситься до лабораторного центру, яке відноситься до Міністерства охорони здоровя, а Держпродспоживслужба відноситься до Міністерства аграрної політики. Ніяких доручень, регламентів, для того, щоб вони могли впливати на розгляд лабораторних досліджень немає. Фізично він не міг це розглядати та впливати на хід розгляду лабораторних досліджень. З ОСОБА_2 він знайомий з 2003 року, працювали в одному районі, були шанобливі стосунки. 29.08.2016 року йому зателефонував ОСОБА_2 та запропонував зустрітися в ресторані «Вояж», на що він погодився. В 13 годині 00 хвилин вони зустрілися в ресторані "Вояж", ОСОБА_2 сказав, що тяжко захворів на рак, виїжджає в Ізраїль та продає своє підприємство «Полімікс», у звязку з чим потрібен висновок про те, що підприємство відповідає вимогам законодавства та просив видати такий висновок. Він йому пояснив, що їх служба після реорганізації ніяких висновків не видає, не має до цього відношення. Потім ОСОБА_2 спитав чи може їх підприємство видати довідку заднім числом, на що він відмовився. Тоді ОСОБА_2 сказав, що на його території є свердловина та попросив дозвіл на свердловину. Він йому пояснив, що дозвіл на свердловину видає Департамент екології та природних ресурсів, яке до їх підприємства не має відношення. ОСОБА_2 поросив вирішити це питання, він сказав що не знає нікого та ці питання не вирішує. Тоді ОСОБА_2 попросив допомогти написати заяву. Він сказав, що може тільки продиктувати. На наступний день ОСОБА_2 зателефонував та він сказав, що йому треба написати заяву на начальника Петрифа. ОСОБА_2 сказав, що йому потрібно зробити дослідження в лабораторії на Гайдара 5, тому він продиктував заяву. Потім ОСОБА_2 спитав чи зможе він вирішити це питання, на що він відповів, що не зможе. 6 вересня 2016 року йому зателефонував ОСОБА_2В, та сказав, що вони здали заяву, але їм не видають рахунок. Після цього він зателефонував в лабораторію, телефон взяв ОСОБА_5, який сказав, що, дійсно таке підприємство здавало воду, але їм не надали реквізити. Він передав це ОСОБА_2 8, 9 вересня 2016 року ОСОБА_2 почав йому телефонувати та пропонувати зустрітися. Він сказав, що не зможе, так як до нього приїжджають гості. 10 вересня 2016 року зранку коли він їхав на пляж з гостями ОСОБА_2 знову зателефонував, він йому запропонував підійти на пляж, той відмовився. Приблизно біля 15 години він відвіз дружину в салон, а коли повертався назад, пішов до ресторану «Риба» для того, щоб замовити стіл на вечір. Коли виходив зустрів ОСОБА_2 Вони сіли за стіл, ОСОБА_2 дістав документи та сказав, що йому не зрозуміло, що там написано, на що він йому пояснив, що вода відповідає всім вимогам. ОСОБА_2 також постійно запитував про його машину. Вони випили, поспілкувались, потім вийшли з ресторану, ОСОБА_2 спитав на якій він машині приїхав, після чого вони підійшли до машини. ОСОБА_2 сів в його машину, потім вийшов біля своєї машини та вони попрощались. Після цього його затримали.

Крім того, відповідаючи на запитання під час судового розгляду, обвинувачений повідомив, що 07.09.2016 року він не був присутній на зустрічі з ОСОБА_2, так як спочатку знаходився на похоронах, потім був в ресторані «Блеф», який знаходився на Французському бульварі. Приблизно о 15 годині 20 хвилин він поїхав на роботу. 31.08.2016 року була зустріч з ОСОБА_2 в ресторані «Вояж» з приводу його дня народження. Також він допоміг ОСОБА_2 написати заяву. При зустрічах не стояло питання щодо грошової винагороди, він тільки консультував ОСОБА_2 Під час зустрічі в ресторані «Риба» ОСОБА_2 йому показував результати лабораторного дослідження. Він один раз телефонував ОСОБА_5. ОСОБА_5 його не інформував про результати дослідження. Він не сприяв в відправці робітників підприємства для відбору зразків, не має відношення до цього, впливати на результати не може. Він не подавав жести ОСОБА_2 в автомобілі. У нього упали окуляри, а ОСОБА_2 їх підняв. Фразу «Ничего страшного» він сказав ОСОБА_2 відносно окулярів. Не бачив як ОСОБА_2 ложив грошові кошти в консоль. Коли він клав окуляри на місце, не бачив щоб на консолі щось лежало. При зустрічі в ресторані «Риба» вони обнялись, коли прощались було рукостискання.

Крім обвинуваченого, в судовому засіданні також було допитано потерпілого та свідка.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що працює заступником директора підприємства «Полімікс». З обвинуваченим знайомий багато років, були нормальні відносини. Точну дату не памятає, в серпні 2016 року, представник підприємства «Полімікс» звернувся до лабораторії для того, щоб зясувати хімічний склад води, яка знаходилась у них шляхом добування зі свердловини, яка знаходиться за адресою: вул. М. Жукова, 32Б. Відповідна заява офіційно була подана в лабораторію та через деякий час, точну дату не памятає, йому зателефонував ОСОБА_1 та запропонував зустрітися та поговорити з цього приводу. Вони зустрілися на вул. Дерибасівська кут вул. Пушкінської, ОСОБА_1 сказав, що так як звернулись із заявою для отримання проби води, у кращому випадку їх можуть оштрафувати, а свердловину закрити, тому все треба робити правильно, щоб вода і в подальшому була, та щоб ніяких адміністративних санкцій не наступило після проведення аналізу води. За те, щоб свердловиною можна було користуватися без поганих наслідків ОСОБА_1 попросив грошову винагороду у розмірі 10000 гривень. Тому, в подальшому, всі дії, які були повязані з відбором води, оплатою, отриманням документів з лабораторії, були здійсненні під керуванням ОСОБА_1 Після того як хтось зі співробітників підприємства після дзвінка ОСОБА_1 поїхав та привіз всі документи, йому передзвонив ОСОБА_1 та призначив зустріч в ресторані «Риба». Після того як йому було запропоновано передати грошові кошти в розмірі 10000 гривень, він звернувся з відповідною заявою в СБУ та прокуратуру. Всі подальші дії проходили під контролем цих органів. На початку вересня на зустріч з ОСОБА_1 він взяв документи, які надала лабораторія, так як йому не було зрозуміло до кінця що там було написано, та грошові кошти у розмірі 10000 гривень, купюри яких були переписані співробітниками СБУ та вручені після огляду. Під час зустрічі він задавав ОСОБА_1 питання щодо того, що було написано в документах. Після цього ОСОБА_1 запропонував пройти в автомобіль марки «БМВ», який був припаркований недалеко від входу в ресторан, та в автомобілі жестом без слів показав куди покласти грошові кошти. Він їх положив в місце біля торпеди. Після цього ОСОБА_1, впевнившись що грошові кошти на місці, попрощався з ним, зупинив автомобіль. Коли він вийшов, ОСОБА_1 поїхав далі, після чого був затриманий.

Відповідаючи на запитання в ході судового розгляду, потерпілий повідомив наступне. За якою адресою знаходиться лабораторія він не памятає, так як особисто там не був, були його співробітники, так як всі вказівки, які ОСОБА_1 давав по телефону він дублював представнику. Фамілії співробітників він не памятає. Дізнався про те, що документи готові від ОСОБА_1 Зі слів ОСОБА_1 він, будучи заступником начальника управління Держпродспоживслужби, мав вплив на експертну службу. Під час зустрічі в ресторані «Риба» ОСОБА_1 все пояснив по кожному пункту експертного документу, що його цікавило. ОСОБА_1 переконав його, що ці документи говорять про те, що вода в свердловині є питною і її можна використовувати за призначенням. Якби він не виконав зазначені дії з приводу проведення дослідження свердловини, могли б настати негативні наслідки, так як зі слів ОСОБА_1 розумів, що останній міг контролювати повністю проходження документів та відповідно їх видачу. Грошові кошти були у нього в кишені, він їх дістав та ОСОБА_1 жестом показав куди їх покласти, що він і зробив. Під час помітки грошових коштів були присутні поняті, працівники СБУ. Не памятає чи супроводжували його поняті до місця передачі грошових коштів, не памятає скільки машин за ним їхали, але їхав він туди точно не один. Після передачі грошових коштів він не був присутній при проведення огляду місця події. До подачі документів до лабораторії не зустрічався з ОСОБА_1 з приводу проведення дослідження води. Не памятає чи привітав ОСОБА_1 з днем народження 30.08.2016 року. Не відомо скільки часу існує свердловина. Не памятає скільки зустрічей з ОСОБА_1 було в ресторані «Вояж». З 02.09.2016 року по 07.09.2016 року в цей період ОСОБА_1 давав вказівки. Він звернувся до правоохоронних органів саме 07.09.2016 року з тієї причини, що розраховував, що ОСОБА_1 це зробить не за грошову винагороду, а по старій дружбі. Звернувся до правоохоронних органів, тому що ОСОБА_1 наполягав на отриманні неправомірної вигоди. Не памятає хто запропонував ресторан «Вояж» як місце для зустрічі. В ресторані «Вояж» не памятає скільки точно пробув, але не більше однієї години. В результатах дослідження було вказано про те, що воду можна споживати як питну, а не тільки як технічну. Лаборантів на підприємство доставляв хтось зі співробітників по його дорученню. ОСОБА_1 вимагав грошові кошти під час зустрічі в ресторані «Вояж», він не заперечував проти цього, так як розумів, що інакше не буде позитивних результатів, тому змушений був погодитись. Не казав ОСОБА_1, що виїжджає на постійне місце проживання в Ізраїль, він дійсно їздив відпочивати біля Ізраїлю, але кордон не перетинав, доїхав до Єгипту. 07 вересня 2016 року ОСОБА_1 висунув вимогу щодо передачі грошових коштів, до цього моменту не висував. Грошові кошти це його особисті накопичення, не памятає де саме були помічені грошові кошти, йому вручили перед тим як була зустріч в ресторані «Риба». Він не був присутній при помітці грошових коштів. Віддавав грошові кошти співробітникам СБУ на своїй роботі за адресою: вул. Маршала Жукова, 32Б. Помічені грошові кошти він поклав собі в кишеню брюк або в праву, або в ліву. Техніка не його, видали коли їхали на затримання ОСОБА_1 Місце зустрічі, яка відбулась 10.09.2016 року запропонував ОСОБА_1 Зустрівся з ОСОБА_1 на вході в ресторан «Риба», це було днем, ОСОБА_1 його чекав. Коли сиділи в ресторані «Риба» він намагався жестом показати, що має грошові кошти, на що ОСОБА_1 сказав «сейчас». Вони встали та пішли до автомобілю ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_1 запропонував йому присісти в машину зі сторони пасажирської двері. ОСОБА_1 сів за кермо, завів машину, закрив її та показав йому очима, тобто жестом, куди покласти грошові кошти, які дістав з карману, що він і зробив. Проїхавши 20-30 метрів, ОСОБА_1 зупинився та висадив його з автомобілю та поїхав далі. Сказав фразу «ОСОБА_6 в гривневом эквиваленте» для підтримання бесіди.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що працює заступником директора державної установи «Одеський обласний лабораторний центр». З обвинуваченим ОСОБА_1 знайомий по роботі, з потерпілим не знайомий. Лабораторія знаходиться за адресою вул. Гайдара, 5А, санітарно-хімічна лабораторія знаходиться за адресою вул. Слипньова, буд. 6. Була заявка від фірми «Полімікс», яка надійшла до їх організації. Після чого була відібрана вода зі свердловини та відправлена на лабораторні дослідження. Не відомо місцезнаходження свердловини. Точна дата коли саме брали проби в свердловині ТОВ «Полімікс» йому не відома, так як це фіксується в акті відбору проб. В його функціональні обовязки входить лише організація. Була проведена оплата за проведене дослідження та виданий результат, а саме протокол лабораторного дослідження. Наскільки він памятає заявка була розписана на лікаря ОСОБА_6 Не відомо хто був лаборантом. ОСОБА_6 не знаходиться в підпорядкуванні у ОСОБА_1 Він не памятає точну дату отримання фірмою «Полімікс» відповіді про хімічний та бактеріологічний стан води. Не памятає скільки часу проводилось дослідження, можливо тиждень або більше. Відносно фірми «Полімікс» від ОСОБА_1 ніяких прохань не надходило під час проведення дослідження, останній не просив скоріше щось організовувати. В одній із телефонних розмов ОСОБА_1 лише поцікавився чи була така заявка. ОСОБА_1 не може бути виконавцем відбору та проведення аналізу води. Проведення дослідження відбувається за такою процедурою: особа надає заявку в приймальню, яка реєструється в журналі вхідної документації, потім вона розписується на лікаря виконавця, яким здійснюється виїзд на місце, відбираються проби в стерильний посуд, доставляється в лабораторію, після чого робиться висновок. Жодних підпорядкувань між його установою та установою де працює ОСОБА_1 немає, у них різні міністерства, органи управління, різні задачі, положення, статутні завдання. Про затримання ОСОБА_1 він дізнався із засобів масової інформації.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а саме:

- рапорт старшого о/у в ОВС 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області від 07.09.2016 року, згідно якого була отримана інформація стосовно можливого факту протиправної діяльності з боку громадянина України ОСОБА_1, а саме вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 07.09.2016 року, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 в м. Одеса по вул. Дерибасівська, 5, ресторан «Вояж», вимагав хабар за позитивне лабораторне дослідження і не перешкоджання подальшого використання свердловини та діяльності ТОВ «Полімікс» від ОСОБА_2;

- наказ директора ТОВ «Полімікс» від 02.02.2010 року, згідно якого ОСОБА_2 прийнятий з 02.02.2010 року на посаду заступника директора з окладом 900,00 гривень в місяць;

- заява директора ТОВ «Полімікс» на імя директора ГУ «Одеський обласний лабораторний центр» про проведення відбору та лабораторних досліджень на хімічний та бактеріологічні аналізи води зі свердловини, розташованої за адресою: м. Одеса, проспект М. Жукова, 32б, на території підприємства ТОВ «Полімікс»;

- доручення слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Одеської області оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 07.09.2016 року, спрямованих на встановлення та виявлення іншої особи, яка вимагає неправомірну вигоду;

- письмова відповідь заступника начальника ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області від 08.09.2016 року щодо виконання доручення, згідно якої вбачається, що в рамках супроводження досудового розслідування по кримінальному провадженню №42016160000000724 від 07.09.2016 року, отримані додаткові дані про наявність у власності ОСОБА_1 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а також встановлено, що службовий кабінет ОСОБА_1 розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 36;

- протокол огляду від 10.09.2016 року з додатком у вигляді відеокасети 8мм, згідно якого слідчим в ОВС другого СВ прокуратури Одеської області на підставі матеріалів кримінального провадження №42016160000000724 від 07.09.2016 року, в присутності понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, проведено огляд місця події, на ділянці місцевості, розташованій у межах вул. Фонтанська дорога, 155, в м. Одеса та в подальшому огляд автомобіля НОМЕР_2, в ході проведення огляду якого було виявлено та вилучено купюри Національного Банку України номіналом по 200 (двісті) гривень кожна в кількості 50 купюр, усього на загальну суму 10000 (десять) тисяч гривень, які в подальшому на місці події упаковані в поліетиленовий пакет після чого поміщені в паперовий конверт білого кольору, опечатані пояснювальною запискою та скріплені підписами слідчого та понятих і печаткою №30 «Для пакетів» УСБУ в Одеській області. Крім того, у ОСОБА_1 виявлено та вилучено особисті грошові кошти загальною сумою 6570 (шість тисяч пятсот сімдесят) гривень та мобільний телефон НОКІА в металевому корпусі. Вказані банкноти на місці події упаковані в паперовий конверт білого кольору, опечатані пояснювальною запискою та скріплені підписами слідчого та понятих. Під час проведення огляду здійснювався безперервний відеозапис на технічний засіб відеокамеру «SONY»;

- протокол освідування особи від 10.09.2016 року, згідно якого старшим слідчим в ОВС 2-го СВ СУ прокуратури Одеської області в м. Одеса, по вул. Фонтанська дорога, 155, біля кафе-ресторану «Риба», в присутності понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проведено освідування ОСОБА_1, в ході якого у останнього здійснено змиви з правої та лівої рук за допомогою ватних тампонів, після чого за допомогою лампи з ультрафіолетовим випромінюванням здійснено освітлення з правої та лівої кистей рук ОСОБА_1, за результатами якого характерного світіння на руках виявлено не було. Ватні тампони були поміщені в поліетиленові пакети, які в свою чергу поміщені в паперові пакети та опечатані печатками №30 «Для пакетів №30» УСБУ в Одеській області. При здійсненні освідування ОСОБА_1 проводилася відеофіксація за допомогою відеокамери «Sony»;

- протокол огляду та вручення грошових коштів від 10.09.2016 року з фототаблицями, згідно якого старшим о/у в особливо важливих справах 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області на виконання листа слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Одеської області від 09.09.2016 року №17/1/2-4370т, постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 09.09.2016 року №15-4362т та постанови про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 09.09.2016 року №15-4363т, в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016160000000724 від 07.09.2016 року, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в присутності понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, проведено огляд грошових коштів у сумі 10000 (десять тисяч) гривень у кількості 50 купюр номіналом по 200 (двісті) гривень кожна, після чого вказані грошові кошти були передані для участі в негласних слідчих діях представнику малого підприємства у формі ТОВ «Полімікс» ОСОБА_2, які він поклав у кожану сумку чорного кольору;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.09.2016 року, згідно якого 10.09.2016 року о 15 годині 40 хвилин, після отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 на вул. Фонтанська дорога, 155, у м. Одесі, був затриманий ОСОБА_1, який пояснив, що неправомірну вигоду від заявника та інших осіб не вимагав та не отримував;

- ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.09.2016 року, якою було накладено арешт на майно, вилучене у ході проведення огляду місця події від 10.09.2016 року за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 155, у рамках кримінального провадження №42016160000000724 від 07.09.2016 року, а саме: грошові кошти у сумі 10000 (десять тисяч) гривень у кількості 50 купюр номіналом по 200 (двісті) гривень кожна, особисті грошові кошти загальною сумою 6570 (шість тисяч пятсот сімдесят) гривень та мобільний телефон НОКІА в металевому корпусі;

- ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2016 року, якою слідчому в ОВС другого відділу прокуратури Одеської області та оперативним співробітникам УСБ України в Одеській області надано дозвіл на проведення обшуку в адміністративній будівлі Управління Держпродспоживслужби у м. Одеса, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 36;

- протокол обшуку від 12.09.2016 року, згідно якого старшим о/у ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2016 року в присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проведено обшук в службовому кабінеті №4 приміщення Управління Держпродспоживслужби у м. Одеса, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 36, у ході проведення якого було виявлено та вилучено блокнот з чорновими записами, який належить ОСОБА_1, та який в подальшому було поміщено в поліетиленовий файл, горловина якого обвязана ниткою червоного кольору. Кінцівки нитки обклеєні паперовою біркою;

- акт здачі-приймання висновку судового експерта № 5140 від 07.11.2016 року за матеріалами кримінального провадження №42016160000000724 від 07.09.2016 року, згідно якого ціна експертизи, яка належить до перерахування становить 3082, 80 (три тисячі вісімдесят) гривні (вісімдесят) копійок;

- висновок № 5140 криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016160000000724 від 07.09.2016 року, складений 07.11.2016 року, згідно якого на наданих на дослідження пятдесяти купюрах номіналом 200 гривень НБУ, на момент дослідження, є спеціальна хімічна речовина (спецбарвник) люмінесцентний порошок. На наданому на дослідження ватному тампоні зі змивами з правої руки ОСОБА_1, на момент дослідження, є спеціальна хімічна речовина (спецбарвник) люмінесцентний порошок. На наданому на дослідження ватному тампоні зі змивами з лівої руки ОСОБА_1, на момент дослідження, сліди спеціальних хімічних речовин (спец барвників) відсутні. Спецбарвник-люмінесцентний порошок на наданому на дослідження ватному тампоні зі змивами з правої руки ОСОБА_1 має загальну родову належність зі спецбарвником-люмінесцентним порошком, який наданий як зразок порівняння;

- письмова відповідь в.о. начальника Управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 12.09.2016 року № 616, згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Управління Держпродспоживслужби в м. Одесі з 29.04.2016 року;

- наказ в.о. начальника Управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 28.04.2016 року № 18, яким ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Управління Держпродспоживслужби в м. Одесі;

- посадова інструкція начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в м. Одесі, якою встановлено загальні положення, професійні та кваліфікаційні вимоги, посадові обовязки, права, відповідальність, взаємодія начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в м. Одесі;

- результат санітарно-мікробіологічного дослідження № 216 від 05.09.2016 року, згідно якого загальні колі-форми, E. Coli, інтерококк відсутні в 100 см3 води;

- протокол № 1959 дослідження проб питної води від 08.09.2016 року, згідно якого досліджений зразок води за показниками відповідає ДСан ПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;

- акт прийому-здачі виконаних робіт, згідно якого вбачається, що сума проведених лабораторних досліджень води з артсвердловини на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники за адресою: м. Одеса, пр-т М. Жукова, 32б, становить 1009,20 (одна тисяча девять гривень двадцять копійок) грн.;

- договір № Екс/338 від 07.09.2016 року, згідно якого між ТОВ «Полімікс» та Державною установою «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» досягнуто домовленості про проведення лабораторних досліджень води з артсвердловини на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники за адресою: м. Одеса, пр-т М. Жукова, 32б;

- протокол огляду від 15.11.2016 року, згідно якого слідчим в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Одеської області в приміщенні службового кабінету № 17 другого слідчого відділу прокуратури Одеської області, у кримінальному провадженні №42016160000000724 від 07.09.2016 року проведено огляд речей та документів вилучених у громадянина ОСОБА_1 на місці огляду від 10.09.2016 року за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 155. Предметом огляду є три пакети прозорого кольору, які опечатані та в яких перебувають вилучені у ОСОБА_1 речі. Після відкриття пакету № 1 в наявності є наступні речі та документи: грошові кошти у вигляді 6570 (шість тисяч пятсот сімдесят) гривень Національного банку України купюр номіналом 500, 200, 100, 20 та 10 гривень. Після відкриття пакету № 2 в наявності є наступні речі та документи: блокнот чорного кольору з записами службового характеру, що немає відношення до кримінального провадження, візитки різних підприємств. Після відкриття пакету № 3 в наявності є наступні документи та речі: мобільний телефон марки «NOKIA» з карткою мобільного оператору «Киевстар» ІМЕЙ № 356049/03/315168/9;

- фототаблиці вилучених 10.09.2016 року в ході проведення огляду місця події в м. Одесі по вул. Фонтанська дорога, 155, особистих грошових коштів ОСОБА_1 у вигляді 6570 (шість тисяч пятсот сімдесят) гривень;

- постанова про приєднання до кримінального провадження в якості речових доказів від 15.11.2016 року, згідно якої до кримінального провадження №42016160000000724 від 07.09.2016 року в якості речових доказів приєднано: відео касета марки «Panasonic» mini DV, з відеозаписом огляду місця події при затриманні ОСОБА_1, 10.09.2016 року; особисті грошові кошти загальною сумою 6570 (шість тисяч пятсот сімдесят) гривень; мобільний телефон марки NOKIA в металевому корпусі; блокнот чорного кольору з записами службового характеру; візитки різних підприємств; грошові кошти вилучені в ході огляду місця події 10.09.2016 року, в автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, у вигляді банкнот Національного Банку України номіналом по 200 (двісті) гривень кожна в кількості 50 купюр, усього на загальну суму 10000 (десять) тисяч гривень;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «відеоконтролю особи» стосовно громадянина України ОСОБА_1 за 10.09.2016 року від 13.10.2016 року з додатком у вигляді диску DVD-R, реєстраційний № 65/4-1815 від 09.09.2016 року, згідно якого старшим о/у в ОВС 1 сектору 1 відділу ГВ БКОЗ Управління СБ України в Одеській області, на виконання доручення слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області від 09.09.2016 року №17/1/2-4370т, наданого у рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження №42016160000000724 від 07.09.2016 року, складено цей протокол за результатами проведення 10.09.2016 року відділом оперативного документування УСБУ в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 09.09.2016 року № 5650т, стосовно ОСОБА_1 відеоконтролю за місцем його знаходження. На диску DVD-R, реєстраційний № 65/4-1815 від 09.09.2016 року, міститься відеофайл тривалістю 00 годин 18 хвилин 08 секунд, на якому зафіксовано зустріч між заступником директора МП у вигляді ТОВ «Полімікс» ОСОБА_2 та заступником начальника управління Держпродспоживслужби в м. Одеса ОСОБА_1;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіоконтролю особи» стосовно громадянина України ОСОБА_1 за 10.09.2016 року від 13.10.2016 року з додатком у вигляді диску DVD-R, реєстраційний № 65/4-1815 від 09.09.2016 року, згідно якого старшим о/у в ОВС 1 сектору 1 відділу ГВ БКОЗ Управління СБ України в Одеській області, на виконання доручення слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області від 09.09.2016 року №17/1/2-4370т, наданого у рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження №42016160000000724 від 07.09.2016 року, складено цей протокол за результатами проведення 10.09.2016 року відділом оперативного документування УСБУ в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 09.09.2016 року № 5650т, стосовно ОСОБА_1 аудіоконтролю за місцем його знаходження. На диску DVD-R, реєстраційний № 65/4-1815 від 09.09.2016 року, міститься аудіозапис тривалістю 00 годин 21 хвилину 31 секунду, на якому зафіксовано розмову між заступником директора МП у вигляді ТОВ «Полімікс» ОСОБА_2 та заступником начальника управління Держпродспоживслужби в м. Одеса ОСОБА_1;

- постанова про приєднання до кримінального провадження в якості речових доказів від 21.12.2016 року, згідно якої до кримінального провадження №42016160000000724 від 07.09.2016 року в якості речового доказу долучено: DVD-R «Verbatim» № 65/4-1815 від 09.09.2016 року, на якому зафіксовано проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1, у вигляді аудіо-відеоконтроля;

- повідомлення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21.12.2016 року, згідно якого слідчим в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Одеської області підозрюваного ОСОБА_1 повідомлено про закінчення досудового розслідування кримінального провадження №42016160000000724 від 07.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;

- постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 09.09.2016 року № 15-4362т, згідно якої прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях постановив для отримання доказів злочинної діяльності ОСОБА_1 провести спеціальний слідчий експеримент у вигляді помітки та вручення грошових коштів, які вимагають від ОСОБА_2 в якості неправомірної вигоди із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів використанням аудіо та відеоконтролю, фотографування та застосування спеціальних технічних засобів для спостереження;

- постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 09.09.2016 року № 15-4363т, згідно якої прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях постановив визнати необхідним використати під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії заздалегідь ідентифіковані (помічені) грошові кошти, як неправомірну вигоду десять тисяч гривень з використанням аудіо та відеозапису, фотографування та застосування спеціальних технічних засобів для спостереження;

- доручення слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Одеської області оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (у порядку ст. 40 КПК України) від 09.09.2016 року на імя заступника начальника Управління начальника ГВ БКОЗ УСБ України, згідно якого слідчий просить доручити оперативним співробітникам ввіреного підрозділу виконання вищевказаних негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1 строком на два місяці, в частині підготовки відповідного завдання, подальшого отримання та обробки інформації;

- клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Одеської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 09.09.2016 року, згідно якого слідчий просить надати дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1, шляхом аудіо- відео контролю за ним та місцем його перебування терміном на 60 (шістдесят) діб з моменту надання дозволу суду.

Крім того, з урахуванням принципу змагальності сторін в кримінальному процесі, судом було безпосередньо досліджено надані стороною захисту докази, а саме:

- письмову відповідь в.о. начальника управління Держпродспоживслужби на адвокатський запит адвоката ОСОБА_4 від 12.09.2016 року № 618, з якої вбачається, що Державна установа «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» не підпорядковується Управлінню Держпродспоживслужби в м. Одесі, у тому числі відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства;

- письмову відповідь в.о. директора Державної установи «Одеський лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» на адвокатський запит адвоката ОСОБА_4 № 12-06-4, від 12.09.2016 року № 01/432, з якої вбачається, що Державна установа «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» є санітарно-профілактичною установою охорони здоровя, належить до сфери управління Міністерства охорони здоровя України та не підпорядковується Управлінню Держпродспоживслужби в м. Одесі, у тому числі відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства;

- письмову відповідь в.о. директора Державної установи «Одеський лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» на адвокатський запит адвоката ОСОБА_4 від 17.08.2017 року № 17-08-1, від 22.08.2017 року № 06.3/2033, з якої вбачається, що органом управління Державної установи «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» є Міністерство охорони здоровя України, якому Центр безпосередньо підпорядкований;

- адвокатський запит адвоката ОСОБА_4 в порядку ст.ст. 4, 5, 20 та 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 17.08.2017 року № 17-08-1;

- статут Державної установи «Одеський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України», ідентифікаційний код: 38477737, який містить загальні положення, найменування та місцезнаходження, мету, предмет діяльності та завдання, правовий статус, майно та фінансування, права та обовязки, управління, уповноважений орган, трудовий колектив та соціальну діяльність, припинення діяльності вказаної установи;

- положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 667 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів»;

- письмову відповідь директора МПП «Екомен» на адвокатський запит від 13.12.2016 року № 16-12/16, від 19.12.2016 року № 15, згідно якої вбачається, що 07.09.2016 року на 12 годину 00 хвилин в ресторані «Блеф» було заброньовано стіл на імя ОСОБА_1 на вісім персон;

- письмову відповідь адміністратора ресторану «Риба» на адвокатський запит адвоката ОСОБА_4 з копією листа бронювання, згідно яких вбачається, що 10.09.2014 року на 19 годину 30 хвилин був заброньований стіл на імя ОСОБА_4 з номером телефону 067-485-14-65.

На підставі викладеного, вислухавши покази обвинуваченого, потерпілого та свідка, дослідивши надані сторонами провадження докази, взявши до уваги доводи сторони обвинувачення та захисту, повно та всесторонньо оцінивши всі обставини у сукупності, суд обґрунтовано приходить до висновку, що безпосередньо під час розгляду справи по суті в суді, стороною обвинувачення не доведено наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої влади чи службового становища, вчиненого особою, повязаної з вимаганням неправомірної вигоди.

Так, згідно обвинувального акту, 02.09.2016 року представником МП ТОВ «Полімікс» подано на імя начальника ГУ «Одеський лабораторний центр» заяву про проведення відбору та лабораторних досліджень хімічного та бактеріологічного стану води зі свердловини, розташованої за адресою: проспект Маршала Жукова, 32-Б у м. Одеса, що підтверджується наявною в матеріалах кримінального провадження відповідною заявою.

Згідно обвинувального акту, у ході розгляду вказаної заяви ОСОБА_1, будучи державним службовцем 11 рангу, обіймаючи відповідно до наказу № 18 від 28.04.2016 року посаду начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в м. Одесі, 06.09.2016 року з мобільного номеру 067-485-14-65 зателефонував заступнику директора МП ТОВ «Полімікс» ОСОБА_2 та запропонував зустрітись в кафе, розташованому на вул. Дерибасівська у м. Одеса.

Під час зустрічі, яка відбулась 07.09.2016 року, приблизно о 13.00 годин, знаходячись у кафе «Вояж», розташованому по вул. Дерибасівська, 5 у м. Одеса ОСОБА_1, висунув ОСОБА_2 вимогу про передачу йому, не пізніше 10.09.2016 року грошової суми у сумі 10000 (десять тисяч) гривень в якості неправомірної вигоди за організацію надання позитивного висновку щодо результатів аналізів води. У разі відмови від передачі вказаної грошової суми, результати аналізів будуть негативними, що, у свою чергу, сприятиме виникненню у підприємства проблем з вводом свердловини в експлуатацію.

Суд критично ставиться до вищевикладених доводів сторони обвинувачення та приходить до висновку про їх повну необґрунтованість та недоведеність жодними належними та допустимими доказами, наданими суду для безпосереднього дослідження, виходячи з наступного.

Згідно наявного в матеріалах кримінального провадження договору № Екс/338 від 07.09.2016 року, між ТОВ «Полімікс» та Державною установою «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» укладено договір про проведення лабораторних досліджень води з артсвердловини на санітарно-хімічні та мікробіологічні показаники за адресою: м. Одеса, пр-т М. Жукова, 32б.

Згідно долученої стороною захисту до матеріалів кримінального провадження письмової відповіді в.о. начальника управління Держпродспоживслужби в м. Одесі від 12.09.2016 року, Державна установа «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» не підпорядковується Управлінню Держпродспоживслужби в м. Одесі, у тому числі відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства. Управління Держпродспоживслужби в м. Одесі належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державна установа «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» до Міністерства охорони здоровя.

Як вбачається з долученої стороною захисту письмової відповіді в.о. директора Державної установи «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» від 12.09.2016 року № 01/432 на адвокатський запит № 12-06-4, Державна установа «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» є санітарно-профілактичною установою охорони здоровя, належить до сфери управління Міністерства охорони здоровя України та не підпорядковується Управлінню Держпродспоживслужби в м. Одесі, у тому числі відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства. Крім того, згідно письмової відповіді в.о. директора Державної установи «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» від 22.08.2017 року № 06.3/2033 на адвокатський запит № 17-08-1 від 17.08.2017 року, органом управління Державної установи «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» є Міністерство охорони здоровя України, якому Центр безпосередньо підпорядкований. Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), діяльність якої координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики, її територіальним органам Центр не підпорядковується, та ніяких документів, які б регламентували взаємодію Центра із зазначеними органами на даний час не створено. Центр є юридичною особою державної форми власності, але не виконує владних управлінських функцій, тобто не є субєктом владних повноважень.

Згідно Статуту Державної установи «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України», Державна установа «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» є санітарно-профілактичною установою охорони здоровя, заснованою на державній власності, що належить до сфери управління Міністерства охорони здоровя України. Уповноваженим органом управління Центру є Міністерство охорони здоровя України.

Згідно Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоровя населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Як вбачається з показань обвинуваченого ОСОБА_1, наданих безпосередньо в судовому засіданні, фізично та юридично організація, в якій він працює, не може розглядати питання надання протоколу лабораторного дослідження, так як це не відноситься до компетенції та функцій Держпродспоживслужби. Вирішення вказаних питань відноситься до компетенції лабораторного центру, який відноситься до Міністерства охорони здоровя, а Держпродспоживслужба, в свою чергу, відноситься до Міністерства аграрної політики. Ніяких доручень, регламентів для того, щоб вони могли впливати на розгляд лабораторних досліджень немає.

Згідно показань свідка ОСОБА_5, який працює заступником директора державної установи «Одеський обласний лабораторний центр», обвинувачений ОСОБА_1 не може бути виконавцем відбору та проведення аналізу води. Проведення дослідження відбувається за наступною процедурою: особа надає заявку в приймальню, яка реєструється в журналі вхідної документації, після чого вона розписується на лікаря виконавця, яким здійснюється виїзд на місце. Відбираються проби в стерильний посуд, які доставляються в лабораторію, після чого робиться висновок. Жодних підпорядкувань між його установою та установою, де працює ОСОБА_1 немає, у них різні міністерства, органи управління, різні задачі, положення, статутні завдання.

Згідно дослідженої в судовому засіданні посадової інструкції начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в м. Одесі, до повноважень обвинуваченого ОСОБА_1 не відноситься контроль за лабораторними центрами МОЗ, проведення аналізів води у свердловинах на підприємствах, перевірка підприємств стосовно стану водозабірних свердловин тощо.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України (далі ВСУ) «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 року, давання хабара полягає в передачі службовій особі майна, права на майно або вчиненні на її користь дій майнового характеру за виконання чи невиконання дії, яку та повинна була або могла виконати з використанням службового становища чи наданої їй влади.

Відповідно до постанови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 05.09.2013 року, кваліфікація діяння за ознаками одержання хабара (основний склад злочину, передбачений статтею 368 КК) завжди потребує встановлення спеціального субєкта злочину службової особи, визначення якої дається у примітці до статті 364 КК, предмета злочинубудь-якої матеріальної вигоди, способу одержання хабара, який може бути будь-яким, причинного звязку між незаконною винагородою та згодою службової особи використати свої службові повноваження чи становище, залежності між оплаченим хабарем результатом та спроможністю і/або реальним застосуванням або ж незастосуванням службових повноважень чи можливостей субєкта злочину.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання, що стороною обвинувачення не було доведено можливості обвинуваченого ОСОБА_1 будь-яким чином контролювати, виконувати та проводити відбір та подальший аналіз зразків води зі свердловини за адресою: м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, 32-Б на території підприємства МП ТОВ «Полімікс», накладати штрафні санкції тощо, що в свою чергу свідчить про відсутність повноважень у обвинуваченого ОСОБА_1 на вчинення дій, повязаних з наданою владою та службовим становищем в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду.

Суд вказує, що прокурор зазначаючи в обвинувальному акті про встановлені на думку сторони обвинувачення фактичні обставини справи, не намагається підтвердити їх жодними доказами. Так, прокурор, за винятком показань самого потерпілого ОСОБА_2, до матеріалів кримінального провадження не долучає жодних доказів, які б свідчили про факт зустрічі обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 близько 13 годині 00 хвилин 07.09.2016 року у кафе «Вояж», за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 5, в ході якої, згідно обвинувального акту, й була висунута вимога про сплату грошових коштів в якості неправомірної вигоди. Водночас, стороною захисту в судовому засіданні було надано письмову відповідь директора МПП «Екомен», згідно якої вбачається, що 07.09.2016 року на 12 годину 00 хвилин, в ресторані «Блеф» був заброньований стіл на імя ОСОБА_1 на вісім персон. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 при наданні показань в судовому засіданні зазначав, що 07.09.2016 року він не був присутній на зустрічі з потерпілим ОСОБА_2, так як спочатку знаходився на похоронах, а потім знаходився в ресторані «Блеф», після чого, близько 15 годині 20 хвилин поїхав на роботу, що в свою чергу спростовує вищевикладені доводи сторони обвинувачення та свідчить про недоведеність в судовому засіданні стороною обвинувачення факту вимагання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у потерпілого ОСОБА_2

Суд звертає увагу й на тому факті, що прокурором в ході судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 зазначалося, що стороною обвинувачення вирішується питання про зміну обвинувачення відносно ОСОБА_1, в звязку з чим на час розгляду справи судом був направлений новий обвинувальний акт на затвердження в порядку ст. 341 КПК України. В звязку з викладеним, судові засідання неодноразово відкладалися в цілях надання прокурору достатнього часу для здійснення вказаних дій та підготовки необхідних процесуальних документів, однак в подальшому прокурор повідомив, що сторона обвинувачення змінювати обвинувачення не буде, що в свою чергу свідчить про наявність сумнівів у самої сторони обвинувачення в частині правильності кримінальної правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні відсутність можливості у обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати будь-який вплив на прийняття рішення за результатами лабораторного дослідження хімічного та бактеріологічного стану води зі свердловини, а також на недоведеності факту вимагання обвинуваченим ОСОБА_1 неправомірної вигоди, суд зазначає й про повну недоведеність в судовому засіданні стороною обвинувачення факту отримання обвинуваченим неправомірної вигоди, що підтверджується відсутністю в матеріалах кримінального провадження належних та допустимих доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження даного факту.

Так, відповідно до ч.1 ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ч.1 ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно п.1 ч.2 ст.87 КПК України, суд зобовязаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Відповідно до п.п.4, 5 п.3.2 рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі, та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Згідно ч.3 ст.17 КПК України, підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Згідно ч.1 ст.247 КПК України, розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.260 КПК України, аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, повязані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.270 КПК України, аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження. Аудіо-, відеоконтроль місця згідно зчастиною першоюцієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченомустаттями 246,248,249 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 5.9, 5.10, 5.30 Розділів IV, V Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої Наказом про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 року, після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Для розсекречення конкретних матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії керівник органу прокуратури надсилає керівнику органу, де засекречено матеріальний носій інформації, клопотання, у якому зазначаються підстави для скасування грифа секретності, обліковий номер та назва матеріального носія інформації. До клопотання долучаються матеріальні носії інформації, грифи секретності яких пропонується скасувати. До розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядкуст. 290 КПК України.

Згідно ч.ч.1, 12ст.290 КПК України,визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобовязаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

З наданих прокурором суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим та прокурором, в порушення вимогст. 290 КПК України, не було надано обвинуваченому та стороні захисту, й відповідно не відкрито суду під час судового розгляду,доступу до ухвали Апеляційного суду Одеської області від 09.09.2016 року № 5650т про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_1 у вигляді аудіоконтролю та відеоконтролю особи, що таким чином позбавляє суд можливості перевірити наявність, законність та обґрунтованість її прийняття. Крім того, суд зазначає, що 29.08.2017 року захисником в судовому засіданні було заявлено клопотання про витребування та надання стороною обвинувачення документів, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії відносно обвинуваченого ОСОБА_1 Проте, протягом більш як двох місяців з дня, як було заявлено клопотання захисника про надання стороною обвинувачення вказаних документів, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, а також протягом всього часу перебування кримінального провадження в суді, прокурором так і не було відкрито та надано для ознайомлення стороні захисту та суду ухвали Апеляційного суду Одеської області від 09.09.2016 року № 5650т. З урахуванням викладеного, суд позбавлений можливості перевірити, чи надавався дозвіл слідчим суддею Апеляційного суду Одеської області на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно обвинуваченого ОСОБА_1, та у випадку наявності такого дозволу, чи у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону були проведені вказані негласні слідчі (розшукові) дії відносно обвинуваченого. Крім того, суд зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи, на підставі яких потерпілому ОСОБА_2 видавалася техніка для запису зустрічей з обвинуваченим ОСОБА_1, відомості про ідентифікацію цієї техніки, а також дані про повернення цієї техніки ОСОБА_2 Таким чином, суд приходить до переконання, що протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «відеоконтролю особи» стосовно громадянина України ОСОБА_1 за 10.09.2016 року від 13.10.2016 року, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіоконтролю особи» стосовно громадянина України ОСОБА_1 за 10.09.2016 року від 13.10.2016 року, доручення оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (у порядку ст. 40 КПК України) від 09.09.2016 року є недопустимими доказами на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

З урахуванням викладеного, суд зазначає й на недопустимості доказу у вигляді додатку до вищевказаних протоколів, а саме диску DVD-R, реєстраційний № 65/4-1815 від 09.09.2016 року, так як останній на порушення вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме ст. 105 КПК України, належним чином упакований не був, не скріплений печатками та підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію, та й в цілому, був отриманий та виготовлений в результаті порушення кримінального процесуального порядку.

При вирішенні питання допустимості доказів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, суд враховує й практику Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ та практику Європейського суду з прав людини. Так, ВССУу справі від 09.04.2015 № 5-229км15 констатував наступне:судові рішення, які є предметом оскарження, у значній мірі ґрунтуються на даних протоколів за результатами негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-та відеоконтролю, спостереження за особою та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, у ході яких було зафіксовано розмови між ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_1. щодо одержання неправомірної вигоди та обставини передачі такої вигоди. Засуджений ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі порушував питання про недопустимість таких доказів з огляду на те, що стороні захисту у повному обсязі не відкривалися і судом не досліджувалися матеріали, які стосувалися санкціонування відповідних заходів судом.Апеляційний суд не дав обґрунтованих відповідей на такі доводи, з урахуванням відсутності у матеріалах кримінального провадження копій ухвал слідчого судді про надання дозволів на застосування зазначених заходів. Таким чином, у провадженні не встановлено, які конкретно негласні слідчі (розшукові) дії були санкціоновані слідчим суддею, щодо кого саме, на який строк та чи діяли правоохоронні органи у межах та у спосіб, передбачених відповідними судовими рішеннями. Тобто з достатньою повнотою не з'ясовано правові підстави та порядок застосування заходів, які тимчасово обмежували конституційні права і свободи ОСОБА_1., ОСОБА_3. та ОСОБА_2., що становило основний критерій допустимості їх результатів як джерела доказів". Аналогічних висновків ВССУ дійшов в ухвалі від 26.11.2015 у справі № 5-2150км15.

В свою чергу, ЄСПЛ у справі "Мірілашвілі проти Росії" від 11.12.2008 в п.200-п.209 зазначив наступне:«У змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.Суд констатував, що рішення про відмову розкрити матеріали, пов'язані з операцією щодо прослуховування телефонних розмов, результатами якого було обґрунтовано обвинувальний вирок національного суду, не супроводжувалося адекватними процесуальними гарантіями, і, крім цього, не було достатньо обґрунтованим».

Таким чином, суд приходить до переконання, що визнання недопустимими доказів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій в даному випадку є законним, належним чином обґрунтованим, та таким, що в повній мірі відповідає практиці Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ та практиці Європейського суду з прав людини.

Суд також зазначає, що попри недопустимість протоколів за результатами негласних слідчих (розшукових) дій відносно обвинуваченого ОСОБА_1 від 13.10.2016 року у вигляді аудіоконтролю та відеоконтролю особи, та долученого до них додатку у вигляді DVD-R диску, судом під час судового розгляду здійснювалося їх безпосереднє дослідження в судовому засіданні. При цьому, ні на наявному відеозаписі та аудіозаписі, ні в протоколі за результатами негласної слідчої (розшукової) дії, в якому зафіксовано зміст розмов між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2, не має жодного висловлювання щодо вимагання, давання чи отримання неправомірної вигоди, а навпаки, зміст розмов між останніми засвідчує дружній характер відносин між ними, а в свою чергу висловлені обвинуваченим ОСОБА_1 твердження, щодо державних санітарних умов, мають характер розяснень, в силу обізнаності останнього у даній сфері. Викладене в повній мірі підтверджується й показаннями обвинуваченого ОСОБА_1, який крім того повідомив, що в ресторані «Риба» замовляв столик на 4 осіб на 19 годину 00 хвилин 10.09.2016 року, де він й зустрівся з ОСОБА_2, що в свою чергу також підтверджується письмовою відповіддю адміністратора ресторану «Риба» на адвокатський запит адвоката ОСОБА_4 з копією листа бронювання, згідно яких вбачається, що 10.09.2014 року на 19 годину 30 хвилин був заброньований стіл на імя ОСОБА_4 з номером телефону 067-485-14-65.

В частині решти доказів, наданих стороною обвинувачення суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2ст. 237 КПК України,огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цьогоКодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно ч. 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч. 3ст. 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, повязаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобовязаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Як вбачається з протоколу огляду від 10.09.2016 року, в ході проведення огляду місця події на ділянці місцевості, розташованій в межах вул. Фонтанська дорога, 155, в м. Одесі, було проведено огляд автомобіля НОМЕР_3, в якому, згідно даного протоколу, й було виявлено грошові кошти у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень. При цьому, суд зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді, якою вказаний огляд був би узаконений. За таких обставин, суд не може визнати в якості допустимого доказу протокол огляду від 10.09.2016 року, так як при його проведенні було порушено процесуальний порядок.

З урахуванням викладеного, суд визнає недопустимим й відеокасету 8мм, на якій зафіксовано проведення огляду місця події 10.09.2016 року, так як процесуальна дія, в рамках проведення якої проводився відеозапис здійснювалася з порушенням процесуального порядку, а тому долучений до визнаного недопустимим протоколу огляду від 10.09.2016 року додаток, у вигляді відеокасети, також є недопустимим доказом. ОСОБА_3 це, суд зазначає й на не доведеності можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення таким відеозаписом, оскільки при дослідженні відеокасети в судовому засіданні на ній було зафіксовано, як після затримання обвинуваченого ОСОБА_1 невідома особа чоловічої статі сідає за кермо транспортного засобу «BMW» д/н НОМЕР_4 та відїжджає на ньому від місця затримання обвинуваченого ОСОБА_1, приблизно на метрів 10-15. В подальшому даний транспортний засіб знаходився поза відеозаписом, зафіксованим на вказаній відеокасеті, що в свою чергу ставить під сумнів факт можливого потрапляння грошових коштів в салон транспортного засобу «BMW» д/н НОМЕР_4. Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово вказував, що жодних грошових коштів не отримував, яким чином вони опинилися в салоні автомобіля НОМЕР_3 йому не відомо. Водночас самі ж процесуальні дії, зафіксовані на відеозйомку, проводилися з процесуальними порушеннями, так як на той час ще підозрюваному ОСОБА_1 не було розяснено його прав та обовязків перед початком проведення таких дій.

В частині допустимості доказу у вигляді протоколу затримання обвинуваченого ОСОБА_1 від 10.09.2016 року, суд зазначає наступне. Так, в протоколі затримання виділено підставу затримання, яка викладена у наступному вигляді: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення. Проте в цьому ж таки протоколі затримання, а також обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1 було затримано після отримання неправомірної вигоди, що свідчить про суперечність викладених в протоколі затримання від 10.09.2016 року обставин в частині часових рамок та відповідно підстав для затримання. Крім того, суд зазначає на невідповідності протоколу затримання від 10.09.2016 року вимогам, передбаченим ст. 104 КПК України, оскільки в ньому відсутні відомості про осіб, які були присутні під час проведення вказаної процесуальної дії, хоча згідно матеріалів кримінального провадження в момент затримання були присутні як поняті, так і інші особи. За таких обставин, суд визначає доказ у вигляді протоколу затримання ОСОБА_1 від 10.09.2016 року недопустимим для підтвердження винуватості у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Щодо висновку криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016160000000724 від 07.11.2016 року № 5140, суд зазначає наступне. Так, згідно висновку експерта, на наданому на дослідженні ватному тампоні зі змивами з правої руки ОСОБА_1, на момент дослідження, є спеціальна хімічна речовина (спецбарвник) люмінесцентний порошок. На наданому на дослідженні ватному тампоні зі змивами з лівої руки ОСОБА_1, на момент дослідження, сліди спеціальних хімічних речовин (спец барвників) відсутні. Як вбачається з протоколу освідування особи від 10.09.2016 року, при здійсненні освітлення за допомогою лампи з ультрафіолетовим випроміненням рук ОСОБА_1, характерного світіння на руках виявлено не було. За таких обставин, суд приходить до переконання, що спецбарвник на правій руці обвинуваченого ОСОБА_1 міг бути отриманий при рукостисканні з потерпілим ОСОБА_2, оскільки згідно показань останнього вбачається, що він доторкався до грошових коштів після їх помітки фарбою, перераховував ці кошти, а також вітався та прощався з ОСОБА_1 за руку. Викладене, в частині рукостискання підтверджується й показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 Таким чином на підставі викладеного, суд не може взяти до уваги даний доказ на підтвердження винуватості у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України вищевказаний висновок експерта від 07.11.2016 року № 5140.

Відповідно до постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 09.09.2016 року № 15-4362т, для отримання доказів злочинної діяльності ОСОБА_1 прокурором прийнято рішення про проведення спеціального слідчого експерименту у вигляді помітки та вручення грошових коштів, які вимагають від ОСОБА_2 в якості неправомірної вигоди із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів. Відповідно до постанови про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 09.09.2016 року № 15-4363т, прокурором постановлено визнати необхідним використання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів як неправомірну вигоду. Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 10.09.2016 року, старшим оперуповноваженим в присутності понятих та громадянина України ОСОБА_2, проведено огляд грошових коштів у сумі 10000 (десять тисяч) гривень, у кількості 50 купюр номіналом по 200 (двісті) гривень кожна, після якого вказані грошові кошти були передані ОСОБА_2 для участі в проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, які той поклав у шкіряну сумку чорного кольору. При цьому, згідно показань потерпілого ОСОБА_2, наданих безпосередньо в судовому засіданні, грошові кошти, які в подальшому використовувалися під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно обвинуваченого ОСОБА_1 належать йому. Крім того, він не був присутній під час помічення грошових коштів та в подальшому отримав грошові кошти, які поклав у кишеню власних штанів за місцем своєї роботи. Суд вказує, що в матеріалах кримінального провадження протокол помічення грошових коштів відсутній, внаслідок чого суд позбавлений можливості перевірити факт помічення саме тих грошових коштів, які в подальшому використовувалися під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_1, та й в цілому перевірити факт помічення грошових коштів. Крім того, суд вказує на суперечності в протоколі огляду та вручення грошових коштів від 10.09.2016 року та показаннях потерпілого ОСОБА_2, наданих в судовому засіданні, так як в протоколі вказано, що огляд та вручення грошових коштів здійснювалося в приміщенні УСБУ в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 43, в присутності ОСОБА_2, а згідно показань останнього, грошові кошти йому вручили за місцем його роботи. Крім того, згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів, грошові кошти ОСОБА_2 поклав у шкіряну чорну сумку, а згідно показань потерпілого, останній поклав грошові кошти в кишеню штанів. З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до переконання про необхідність визнання недопустимими доказів у вигляді постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 09.09.2016 року № 15-4362т, постанови про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 09.09.2016 року № 15-4363т, протоколу огляду та вручення грошових коштів від 10.09.2016 року.

Суд також акцентує увагу на доказі у вигляді посадової інструкції начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в м. Одесі на підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Так, згідно дослідженої в судовому засіданні посадової інструкції ОСОБА_1, останній позбавлений можливості будь-яким чином контролювати, виконувати та проводити відбір та подальший аналіз зразків води зі свердловини за адресою: м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, 32-Б на території підприємства МП ТОВ «Полімікс», накладати штрафні санкції тощо, що в свою чергу спростовує наявність у обвинуваченого ОСОБА_1, встановлених на думку сторони обвинувачення повноважень на вчинення дій, повязаних з наданою владою та службовим становищем в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вказує на послідовність поведінки та показань обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки згідно досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема протоколу затримання ОСОБА_1 від 10.09.2016 року, протоколу огляду від 10.09.2016 року, а також показань наданих в судовому засіданні обвинуваченим, ОСОБА_1 завжди заперечував факт отримання неправомірної вигоди та вказував, що кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України не вчиняв.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні факти, беручи до уваги недопустимість наданих стороною обвинувачення доказів, суд приходить до обґрунтованого висновку, що стороною обвинувачення не було надано достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, та в цілому не доведено наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої влади чи службового становища, вчиненого особою, повязаної з вимаганням неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч.3ст.373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ч.1 ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 8 Конституції Українидекларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У відповідно дост.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

За таких обставин, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд приходить до переконання, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід постановити виправдувальний вирок.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлявся.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимогст.100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування та судового розгляду підлягають скасуванню.

Процесуальні витрати пов`язані з проведенням експертиз підлягають відшкодуванню за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 7, 9, 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,визнати невинуватим у пред'явленому обвинувачені за ч.3ст.368 КК Українита виправдати його, у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід обраний у вигляді застави відносно ОСОБА_1 скасувати.

Внесену заставу відносно ОСОБА_1 у розмірі 55120,00 (пятдесят пять тисяч сто двадцять) гривень повернути заставодавцю ОСОБА_11, в 5 (пятиденний) термін з дня набрання вироком законної сили.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.09.2016 року на грошові кошти, вилучені в ході огляду місця події 10.09.2016 року, в автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, у вигляді банкнот Національного Банку України номіналом по 200 (двісті) гривень кожна в кількості 50 купюр, усього на зальну суму 10000 (десять тисяч) гривень, особисті грошові кошти загальною сумою 6570 (шість тисяч пятсот сімдесят) гривень, мобільний телефон НОКІА в металевому корпусі скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню, після набрання вироком законної сили, а саме:

відеокасету марки «Panasonic» mini DV, з відеозаписом огляду місця події при затриманні ОСОБА_1, 10.09.2016 року, DVD-R «Verbatium» № 65/4-1815 від 09.09.2016 року, на якому зафіксовано проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1, у вигляді аудіо-відеоконтроля зберігати при матеріалах кримінального провадження;

особисті грошові кошти загальною сумою 6570 (шість тисяч пятсот сімдесят) гривень, мобільний телефон НОКІА в металевому корпусі, блокнот чорного кольору з записами службового характеру, візитки різних підприємств повернути власнику ОСОБА_1;

грошові кошти, вилучені в ході огляду місця події 10.09.2016 року, в автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, у вигляді банкнот Національного Банку України номіналом по 200 (двісті) гривень кожна в кількості 50 купюр, усього на зальну суму 10000 (десять тисяч) гривень повернути за належністю.

Процесуальні витрати пов'язані з проведенням криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин в Одеському НДІСЕ у сумі 3 082, 80 (три тисячі вісімдесят дві) гривні (вісімдесят) копійок відшкодувати за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Чаплицький В. В.