Ухвала суду № 70427219, 14.11.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

14 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 серпня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про припинення державної реєстрації нежитлового приміщення як безпідставної,

в с т а н о в и л а :

Ленінський районний суд м. Кіровограда рішенням від 23 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 5 липня 2017 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовив.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 2 серпня 2017 року відмовив ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

30 жовтня 2017 року до Верховного Суду України звернувся ОСОБА_4 із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 серпня 2017 року з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 16 Цивільного кодексу України.

На підтвердження підстави перегляду судового рішення заявник надав постанови Верховного Суду України від 21 травня 2012 року, 13 лютого та 12 червня 2013 року, 4 жовтня 2017 року.

Водночас ОСОБА_4 подав клопотання, у яких просить зупинити виконання ухвалених у справі рішень, а також звільнити його від сплати судового збору, пославшись на скрутний майновий стан та вимоги статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_420/ed_2017_05_17/pravo1/T113674.html?pravo=1> (далі - ЗУ «Про судовий збір» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_05_17/pravo1/T113674.html?pravo=1>).

Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 82 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1847/ed_2017_08_03/pravo1/T041618.html?pravo=1> та статі 8 ЗУ «Про судовий збір» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_420/ed_2017_05_17/pravo1/T113674.html?pravo=1> суд, враховуючи майновий стан сторони, може ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

У зв'язку з підтвердженням доводів заявника відповідними доказами клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення підлягає задоволенню.

Разом з тим, перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, на підставі статей 15, 16 Цивільного кодексу України дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не передбачений законом, оскільки власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні правовідносини. При цьому суд урахував, що судовим рішенням визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету міської ради на підставі якого вчинено переведення частини житлової квартири до категорії нежитлових приміщень та зобов'язано ОСОБА_5, ОСОБА_6 провести перелічені у виконавчому листі дії щодо ліквідації наслідків самочинного будівництва.

Надані для порівняння постанови Верховного Суду України прийняті у справах про: визнання договору поруки припиненим (21 травня 2012 року № 6-20цс11); визнання прилюдних торгів, договору купівлі-продожу та свідоцтв недійсними й застосування реституції (13 лютого 2013 року № 6-17цс12); здійснення перерахунку оплати за комунальні послуги (12 червня 2013 року № 6-32цс13); зобов'язання вчинити дії (4 жовтня 2017 року № 6-568гс17).

Таким чином, у справах, за результатами розгляду яких прийнято надані заявником для порівняння постанови, та у справі, рішення в якій просить переглянути заявник, наявні різні предмети позову, зміст позовних вимог та встановлено різні фактичні обставин.

Підстави для висновку про те, що зазначена ухвала суду касаційної інстанції не відповідає викладеним у вказаних постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, відсутні.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Ураховуючи викладене, а також вимоги пункту 2 частини першої статті 3601 ЦПК України, клопотання ОСОБА_4 про зупинення виконання ухвалених у справі судових рішень підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 82, 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а :

Клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від сплати судового збору за подання і розгляд заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 серпня 2017 року.

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про припинення державної реєстрації нежитлового приміщення як безпідставної за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 серпня 2017 року відмовити.

Клопотання ОСОБА_4 про зупинення виконання судових рішень залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Л І. Охрімчук

В.М. Сімоненко