Рішення № 70425705, 21.11.2017, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 року Справа № 923/1007/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Агропромислове об'єднання "Красний Чабан", с. Преображенка Каланчацького району Херсонської області

до Публічного акціонерного товариства "Червоний Чабан", с. Преображенка Каланчацького району Херсонської області

про набуття права власності на будівлю кошари для утримання овець з артезіанською свердловиною за набувальною давністю

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважений представник ОСОБА_1, довіреність № б/н від 18.09.2017;

від відповідача - уповноважений представник ОСОБА_2, довіреність № б/н від 13.11.2017.

Приватне акціонерне товариство "Агропромислове об'єднання "Красний Чабан" (позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Червоний Чабан" (відповідач) про набуття права власності на будівлю кошари для утримання овець з артезіанською свердловиною за набувальною давністю.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач позов визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Агропромислове об’єднання «Красний чабан» (надалі Позивач) у позові стверджує, що, починаючи з 2002 року утримує овець в будівлі кошари, яка розташована на землях, що межують с пасовищами, орендованими Позивачем. Також з цього часу використовується артезіанська свердловина для напування овець. Ці об’єкти являються нерухомими речами в розумінні ч.1 ст.181 ЦК України. Будівля кошари на момент початку володіння ніким не використовувалася. Тому Позивач вважає, що володіння є добросовісним. З 2002 року, на протязі п’ятнадцяти років, Позивач безперервно утримує та доглядає в будівлі кошари вівці. В 2007 році Позивач прийняв на баланс будівлю кошари та артезіанську свердловину. В 2016 році замовив та виготовив технічний паспорт на будівлю кошари.

Посилаючись на приписи ст.344 ЦК України позивач вважає, що вищевказане майно може бути об’єктом набувальної давності, володіння ним з боку Позивача було добросовісним, відкритим та безперервним. Відсутні інші особи, що претендують на це майно. Також у Позивача відсутній титул (підстави) для володіння майном та набуття права власності. В останній час стало відомо, що ПАТ «Червоний Чабан» (відповідач, код ЄДРОПОУ 00486801) вважає себе власником цього майна, але майно ним не використовується, починаючи з 2000 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч.1, 4 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Отже, задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст.334 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння.

Діючим законодавством визначено ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

На думку суду, вищевказане відповідними доказами позивачем не доведено (що він не знав і не міг знати про те, що володію чужою річчю). Керівником позивача та відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_3. Відповідно до п.1.1. Статуту відповідача – Публічне акціонерне товариство «Червоний Чабан» створене шляхом перетворення Державного племінного заводу «Червоний Чабан» у Вікдрите акціонерне товариство «Червоний Чабан». Публічне акціонерне товариство «Червоний Чабан» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Червоний Чабан». Таким чином керівник був обізнаний щодо титульного володіння майна.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Повне рішення складено 22.11.2017

Суддя В.В.Литвинова