Рішення № 70425663, 15.11.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Справа № 915/979/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник не зявився;

від відповідача: представник не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг

Україна ,

Юридична алреса: пр-т. ОСОБА_1, 1В, м.Київ, 02152,

Поштова адреса: а/с 199, м.Київ, 01001,

до відповідача: Приватного підприємства Импорт-Сервис-Юг,

54050, м.Миколаїв, вул. Остапа Вишні, 92,

про стягнення коштів у сумі 714169 грн. 20 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна (далі - позивач) звернулося у господарський суд з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства Импорт-Сервис-Юг (далі - відповідач) коштів у сумі 714169 грн. 20 коп., а також коштів на погашення судових витрат по справі.

Про дату, час і місце судового засідання з розгляду спору сторони повідомлені у встановленому порядку, проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував. При цьому, направлена на юридичну адресу відповідача ухвала суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернута органами звязку з позначкою адресат вибув. Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою адресат вибув, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обовязку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:

26.09.2013 між сторонами було укладено договір фінансового лізингу № 00008010 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався придбати та передати відповідачу об'єкт лізингу (автомобіль VW Golf Variant A7 2.0 TDI, 2013 року випуску, шасі WVWZZZAUZEP519434) вартістю 294840,00 грн., еквівалент в доларах США 36000,00, на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями українського законодавства та цього контракту, а відповідач, в свою чергу, зобовязався користуватись об'єктом лізингу на умовах фінансового лізингу, сплачувати лізингові платежі, а також інші платежі у відповідності з умовами даного договору.

Розмір, склад та графік сплати лізингових платежів (План відшкодування) сторони визначили у додатку до Договору.

На виконання умов Договору 26.09.2013 року за актом приймання-передачі №00008010 позивач передав відповідачу автомобіль VW Golf Variant A7 2.0 TDI, 2013 року випуску, шасі WVWZZZAUZEP519434.

Відповідно до п. 3. ч. 2 ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг відповідач (лізингоодержувач) зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Сторони у п. 6.1 Договору встановили, що відповідач експлуатує предметом лізингу за умови сплати позивачу платежів відповідно до Графіка покриття витрат на виплати лізингових платежів.

Відповідач свої зобовязання щодо своєчасної оплати лізингових платежів не виконав.

Відповідно до п. 8.3.2 Умов договору, сторони погодили, якщо відповідач повністю або частково не здійснує опплату 1 (одного) Лізингового платежу, при цьому якщо прострочення Лізингового платежу триває більш ніж 30 днів (у відповідності до Закону України Про фінансовий лізинг») Лізингодавець має право розірвати Контракт/відмовитися від Контракту і витребувати Об'єкт лізингу від Лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з. виконавчим написом нотаріуса.

Пунктом 12.6.1. Умов Договору, позивач має право в односторонньому порядку припинити договір у разі, якщо Відповідач не сплатив наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 днів.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2015 року у справі № 915/1334/14 встановлено, що 15.06.2014 позивачем вчинено відмову від договору. Окрім цього, у звязку із неповерненням відповідачем предмета лізингу та прострочення сплати лізингових платежів по договору, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11.09.2014 був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1487, про зобов'язання відповідача повернути позивачу предмет лізингу.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно п. 6.18. договору лізингу, сторони погодили, що у випадку розірвання договору за ініціативою позивача відповідно до п. 12 Договору, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єкта лізингу.

Оскільки відповідач не виконав свої зобовязання щодо своєчасної оплати лізингових платежів за період з липня 2014 по вересень 2017 р., а також повернення предмету лізингу, позивачем нарахована плата за користування обєктом лізингу, яка складає 714169 грн. 20 коп.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Сума основної заборгованості (оплата за користування обєктом лізингу) відповідача перед позивачем по лізинговим платежам становить 714169 грн. 20 коп.

На підставі наведених норм Законів України та положень Договору стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 714169 грн. 20 коп.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані отже, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства Импорт-Сервис-Юг (54050, м.Миколаїв, вул. Остапа Вишні, 92; ідентифікаційний код 36057381) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна (проспект П.Тичини, буд. 1В, м. Київ, 02152, ідентифікаційний код 35571472) 714169 (сімсот чотирнадцять тисяч шістсот девятнадцять) грн. 20 коп. - оплата за користування обєктом лізингу; а також витрати на відшкодування судового збору в сумі 10712 (десять тисяч сімсот дванадцять) грн. 55 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2017 року.

Суддя С.М.Коваль