
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2017 р.Справа № 916/921/17Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лисенко В.А.
Суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
(Склад колегії суддів змінено на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від ІНФОРМАЦІЯ_2)
Секретар судового засідання: Іванов І.В.
За участю повноважних представників сторін:
від прокуратури - Вергін Д.С., за посвідченням;
від позивача - Зубенко В.О., за довіреністю;
від відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області
на рішення Господарського суду Одеської області від 19 червня 2017 року
по справі № 916/921/17
за позовом Заступника прокурора Одеської області
в інтересах держави в особі: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про розірвання договору оренди
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2017 року Заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.), в якому просив суд розірвати договір оренди берегозахисної споруди № 94-ор від 28.01.2010р., укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_4 щодо берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного пляжу «ІНФОРМАЦІЯ_1» між траверсами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (другої черги ПЗС), загальною площею 4 500 м2.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані систематичним порушенням ФОП ОСОБА_4 умов Договору оренди берегозахисної споруди, а саме п. 4.1.1., 4.1.7., 4.1.10. та 4.1.12. та п. 6.1. Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси та невжиттям Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради дієвих заходів щодо усунення вищевказаних порушень та захисту інтересів територіальної громади м. Одеси.
Крім того, мотивуючи позов прокурор в якості підстав для розірвання договору вказує, що актом контролю виконання умов договору оренди від 10.02.2010р. установлені наступні порушення умов Договору, допущені орендарем: незадовільний санітарно-технічний стан, з розміщенням на пляжі тимчасових споруд та дерев'яного настилу, наявність сміття, скупчення будівельних матеріалів і конструкцій незрозумілого призначення.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19 червня 2017 року по справі № 916/921/17 (суддя Літвінов С.В.) у позові відмовлено повністю.
Відмовлячи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для його дострокового розірвання через недоведеність факту порушення ФОП ОСОБА_4 істотних зобов'язань за цим Договором та допущення з боку відповідача порушень Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, які тягнуть дострокове розірвання договору оренди берегозахисної споруди, що повністю виключає можливість задоволення позовних вимог.
Крім того, суд послався на практику Європейського суду з прав людини, як приклад непропорційного втручання держави у право власності відповідача, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи це тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, що потягло за собою ухвалення рішення з порушенням норм матеріального права, а саме ст.ст. 651, 783 Цивільного кодексу та процесуального права, а саме ст.ст. 4-2, 4-3, 22 Господарського процесуального кодексу, що є підставами для його скасування.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор вказує на наявність підстав для розірвання спірного договору оренди за рішенням суду на вимогу позивача та наполягає на тому, що суд першої інстанції, зробивши висновок про те, що діями відповідача не завдано істотної шкоди правам та інтересам позивача, не звернув уваги, що договір може бути розірваний не тільки у разі істотних порушень договору, а й в інших випадках встановлених договором або законом.
Крім цього, апелянт вважає безпідставними доводи суду щодо неприйняття акту контролю виконання умов договори оренди № 94-ор від 28.01.2010р., складеного позивачем 10.02.2017р. з огляду на те, що він складений за відсутністю орендаря, оскільки чинним законодавством не передбачена обов'язкова участь орендаря при здійсненні орендодавцем такої перевірки.
Також прокурор вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на Перший протокол конвенції про захист прав людини і основоположних свобод по цій справі та рішення Європейського суду з прав людини у справа «Щокін проти України» від 14.10.2010р., «Сєрков проти України» від 07.01.2011р., «Трегубенко проти України» від 02.11.2004р. та інші, з огляду на те, що питання, які вирішувались в ході розгляду вказаних справ стосуються права власності, а не виконання договірних зобов'язань між органом місцевого самоврядування та суб'єктом господарювання щодо оренди комунального майна та відповідно мають інший предмет та правову природу.
Більше детальніше доводи викладені у скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17 липня 2017 року судовою колегією у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: ОСОБА_5., Ярош А.І., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2017 року продовжено строк розгляду справи до 02 жовтня 2017 року та розгляд справи відкладено на 25 вересня 2017 року.
В зв'язку з припиненням повноважень судді-члена колегії ОСОБА_5. у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи від ІНФОРМАЦІЯ_2 справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І., яка прийнята до провадження у зміненому складі суддів відповідною ухвалою.
Судовою колегією задоволено клопотання відповідача щодо залучення додаткових документів до матеріалів справи, поважність ненадання яких суду першої інстанції обґрунтована необхідністю спростування доводів апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.
За приписами ст. 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 січня 2010 року між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено Договір оренди берегозахисної споруди № 94-ор (далі - Договір) щодо комунального майна (берегозахисної споруди) у вигляді ділянки штучного пляжу «ІНФОРМАЦІЯ_1» між траверсами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (II черга ПЗС) площею 4 500 м2 відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною договору (а.с. 110-115).
Місцезнаходження споруди: м. Одеса, узбережжя Чорного моря, міський пляж «ІНФОРМАЦІЯ_1», відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною даного договору (додаток № 1) (а.с. 116).
Цільове використання об'єкта оренди: надання громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу підвищеної якості.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що Орендар вступає в термінове платне користування майном у термін, зазначений у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору й акту прийому-передачі майна (додаток № 3).
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», постанови КМУ від 04.10.1995р. № 786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна», постанови КМУ від 27.12.2006р. № 1846 «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна» і складає за перший місяць оренди 9 342 грн. Розрахунок орендної плати додається до даного Договору (додаток № 4) (а.с. 117). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що орендна плата перераховується Орендодавцеві щомісяця до 5 числа поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції.
Пунктом 3.4. Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається за вимогою однієї із сторін у випадку зміни ставки орендної плати і методики її розрахунку, на підставі рішень Одеської міської ради, законів, постанов уряду та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 3.5. Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до діючого законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день сплати.
Відповідно до обов'язків, передбачених Договором, Орендар зобов'язаний, зокрема:
- на підставі пункту 4.1.1 Договору - використовувати орендоване майно відповідно до його призначення й умов даного Договору, а також Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, затверджених рішенням ОМР від 05.04.2007р. № 1133-V «Про затвердження Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси»;
- на підставі пункту 4.1.2 Договору - своєчасно і в повному обсязі платити орендну плату та податок на додану вартість, тощо;
- на підставі пункту 4.1.3 Договору - забезпечити протягом року схоронність орендованого майна, запобігати техногенному погіршенню його стану і берегозахисних властивостей, усувати випадки несанкціонованого орендодавцем вивозу (переміщенню) піску або його розкраданню;
- на підставі пункту 4.1.4 Договору - здійснювати за рахунок власних коштів, у терміни і в обсягах, зазначених приписами орендодавця, ремонтно-відновлювані і профілактичні роботи з метою підтримки берегозахисних функцій пляжу, якщо такі погіршилися в результаті порушень при експлуатації, впливу небезпечних гідрогеологічних або техногенних процесів;
- на підставі пункту 4.1.5 Договору - протягом місяця після укладання даного договору, застрахувати орендоване майно не менш ніж на його балансову вартість на користь орендодавця, у порядку визначеному законодавством. Ризики випадкового руйнування або неприпустимого погіршення експлуатаційних параметрів об'єкта оренди визначається договором страхування з обов'язковим включенням умов договору технічних рекомендацій орендодавця;
- на підставі пункту 4.1.6 Договору - не змінювати цільового використання орендованого майна, визначеного п. 1.1. Договору та не передавати орендоване майно в суборенду іншим особам до одержання згоди орендодавця;
- на підставі пункту 4.1.7 Договору - не встановлювати огородження або інші споруди, перешкоджають вільному входові на пляж. Біля входів на пляж установлюються таблички розміром не менш як 700х400 мм, наступного змісту, на двох мовах: «Вхід безплатний» та «Вход бесплатный». В ході усього терміну користування штучним пляжем суворо дотримуватися вимог діючого законодавства про безкоштовний вхід на територію пляжу та вільне водокористування всіма громадянами. Одержання плати з відпочиваючих на пляжі можливо тільки за конкретні послуги розважально-пляжного сервісу. Надавати безкоштовно звичайні послуги пляжного сервісу окремим категоріям громадян, перелік яких установлюється рішеннями виконавчих органів ОМР і чинним законодавством
- на підставі пункту 4.1.9 Договору - не перешкоджати проведенню робіт орендодавцем із технічного обстеження орендованого майна;
- на підставі пункту 4.1.10 Договору - дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, рішень органів місцевого самоврядування щодо використання берегозахисних споруд та уникати дій, які можуть шкідливо вплинути на їх протизсувні властивості. Не здійснювати на капітальних берегозахисних спорудах (траверсах, підпірних стінках, стабілізованих схилах, інших спорудах) та орендованій ділянці штучного пляжу будівництво будь-яких капітальних об'єктів, реконструкцію або будь-які будівельні роботи, у т.ч. і підготовчі, без одержання повністю оформленої та узгодженої дозвільної документації та попереднього погодження управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради з передачею йому у подальшому 1-го екземпляра ПКД;
- на підставі пункту 4.1.11 Договору - установлювати й розміщувати сезонні об'єкти торгівлі, відпочинку, розваг і побутового обслуговування, після одержання згоди орендодавця та оформлення дозвільної документації у відповідних виконавчих органах Одеської міської ради;
- на підставі пункту 4.1.12 Договору - за рахунок власних коштів організувати й обладнати сезонні (з 01 травня по 01 жовтня) пункт медичної допомоги та рятувальний пост, відповідно до розпорядження міського голови № 1179-01р від 22.09.03р. «Про створення міської системи рятування людей на воді», включаючи навчання штату рятувальників відповідно до вимог Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси або укласти відповідний договір з міською рятувальною службою;
- на підставі пункту 4.1.14 Договору - утримувати ділянку штучного пляжу у технічному стані, який гарантує виконання берегозахисних функцій. З метою уникнення розмивів штучного пляжу з експлуатаційних, техногенних або природних причин, протягом року, за рахунок власних коштів, виконувати ремонтно-профілактичні роботи (поповнити пляж піском). На підставі приписів Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради проводити невідкладні роботи з відновлення орендованих берегозахисної споруди та усувати порушення з її утримання.
Пунктом 4.1.15 Договору визначений, що орендар зобов'язався за власні кошти виконати роботи:
- з відновлення штучного пляжу до його проектної площі - 5 000 м2;
- ремонт підпірної стіни та сходів (протягом 24 місяців);
- протягом терміну оренди утримувати прилеглі схилі в належному санітарному стані.
На підставі пункту 5.1 Договору орендодавець зобов'язується: передати орендареві в орендне користування штучний пляж, відповідно до умов Договору за актом приймання-передачі майна, який є додатком до Договору (п. 5.1.1. Договору); не робити дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованим майном на умовах даного Договору (п. 5.1.2 Договору).
Згідно із пунктом 5.2 Договору Орендодавець має право:
- контролювати наявність, стан, цільове використання й ефективність використання майна, переданого в оренду (п. 5.2.1 Договору);
- виступати із ініціативою про внесення змін у даний Договір або його розірвання у випадку погіршення стану майна, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору з боку орендаря (п. 5.2.2 Договору);
- вимагати дострокового розірвання договору у випадках: невиконання конкурсного зобов'язання, відповідно до п. 4.1.15 Договору; неперерахування орендарем орендної плати протягом 2-х місяців; ухилення орендаря від виконання приписів орендодавця щодо утримання майна у належному стані; невиконання цілком або частково умов п.п. 4.1.1, 4.1.4 - 4.1.7, 4.1.9, 4.1.10, 4.1.12, 4.1.14, 4.1.15; порушення правил обладнання та експлуатації пляжів міста Одеси; не надання протягом одного курортного сезону послуг пляжного сервісу громадянам, використання пляжу не за цільовим призначенням.
Пунктом 6.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України, розпорядчими документами Одеської міської ради та її виконкому.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що даний Договір укладено терміном на 15 років та діє: з 28.01.2010р. по 31.01.2025р.
За умовами пункту 7.1.3 Договору його дія припиняється достроково: за взаємною згодою сторін. В судовому порядку у випадках: допущення з боку орендаря порушень, визначених п. 5.2.3. Договору; невиконання конкурсного зобов'язання, відповідно п. 4.1.15. Договору; неперерахування орендарем орендної плати протягом 2-х місяців; ухилення орендаря від виконання приписів орендодавця щодо утримання майна у належному технічному стані; невиконання орендарем «Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси».
Пунктом 7.2. Договору визначено, що умови його дії зберігають силу протягом усього терміну його дії, у тому числі у випадках, якщо після його укладання законодавством установлені правила, що погіршують стан Орендаря, в частині зобов'язань по орендній платі - до виконання зобов'язань.
Спірний Договір укладено на підставі розпорядження Одеського міського голови № 2446-01р від 31.12.2009р «Про передачу в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного пляжу «ІНФОРМАЦІЯ_1» для надання платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу» (а.с. 118).
Берегозахисна споруда у вигляді штучного піщаного пляжу між траверсами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 другої черги ПЗС, площею 4 500 м2, за адресою: пляж «ІНФОРМАЦІЯ_1» знаходиться на балансі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя і є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси (а.с. 22).
Так, з матеріалів справи вбачається, що 10 лютого 2017 року В.о. начальника УІЗТМ було погоджено акт контролю умов договору оренди від 28.01.2010р. № 94-ор, а також вимог Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси. Відповідно до якого, при обстеженні території ділянки пляжу, розташованої між траверсами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (II черга ПЗС) площею 4 500 м2 (орендар: ФОП ОСОБА_4.), виявлено незадовільний санітарно-технічний стан берегозахисної споруди, з розміщенням на пляжі тимчасових споруд та дерев'яного настилу, наявність сміття, скупчення будівельних матеріалів і конструкцій незрозумілого призначення. Виявлені недоліки є грубим порушенням умов Договору берегозахисної споруди і правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007р. № 1133-V, що є підставою для ініціювання питання щодо подальших дій у відношенні орендаря. При проведенні обстеження на території пляжу був відсутній орендар берегозахисної споруди, а його місце на момент перевірки не було встановлено, прийняття оперативних заходів орендарем щодо усунення виявлених порушень в найкоротший термін було не можливе. Також в акті було зазначено, що орендарем несвоєчасно здійснювалась оплата орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі станом на 01 березня 2017р., що негативно позначилось на виконанні бюджету в частині своєчасного наповнення бюджету міста (а.с. 20-21).
Крім цього, 16 червня 2017 року працівниками УІЗТМ було проведено перевірку стану дотримання вимог щодо утримання берегозахисної споруди, за результатами якої складено акт, з якого вбачається, що при обстеженні території ділянки пляжу, розташованої між траверсами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (II черга ПЗС) (орендар: ФОП ОСОБА_4.) встановлено, що на орендовані ділянці берегозахисної споруди у вигляді штучного пляжу площею 4 500 м2, без узгодження схеми розміщення тимчасових споруд та шезлонгів на 2017 рік розташовані конструкції дерев'яного настилу з розміщенням на ньому двоповерхової споруди бару, двох тимчасових споруд з облаштуванням барних стойок, тимчасові дерев'яні конструкції навісів для відпочинку відпочиваючих, конструкції дерев'яних лежаків та шезлонгів, меблів. В наявності договір на надання медичних послуг та послуг щодо надання порятунку людей. На момент обстеження паспорт на відкриття та функціювання пляжу не оформлений. Акт підписано представником УІЗТМ, представником ДАК, представником департаменту екології та розвитку рекреаційних зон, представником ДСНС України в Одеській області (а.с. 47).
Зазначені порушення охоплюються пунктом 4.1.1 Договору та є правовою підставою за умовами Договору для його дострокового розірвання.
Отже, неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за вищевказаним договором і стало підставою для прокурора звернутись до Господарського суду Одеської області із даним позовом.
Відмовлячи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для його дострокового розірвання через недоведеність факту порушення ФОП ОСОБА_4 істотних зобов'язань за цим Договором та допущення з боку відповідача порушень Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, які тягнуть дострокове розірвання договору оренди берегозахисної споруди, що повністю виключає можливість задоволення позовних вимог.
Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню; вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як зазначалося раніше, умовами Договір оренди берегозахисної споруди № 94-ор від 28 січня 2010 року сторони передбачили, що орендар зобов'язаний використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення, умов даного Договору оренди та Правил устаткування та експлуатації пляжів міст Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007р. № 1133-V.
Пунктом 1.4 вказаних Правил передбачено, що вони є обов'язковими для дотримання усіма юридичними і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які експлуатують міські пляжі, а також для організацій і фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з проектуванням, будівництвом, експлуатацією будинків і споруд, розташованих на пляжах природного походження, берегозахисних спорудах у вигляді штучних піщаних, щебеневих пляжів, залізобетонних майданчиках.
Судова колегія звертає увагу, що наданий відповідачем суду апеляційної інстанції Паспорт пляжу, підписаний заступником керівника місцевого органу виконавчої влади- відповідальними за введення місць масового відпочинку в експлуатацію та членами комісії: в.о. керівника комунальної установи «Рятувально-водолазна служба Одеської міської ради», директором департаменту оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Одеської міської ради, головним державним санітарним лікарем м. Одеси, начальником відділу зі справ інвалідів Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, не є підставою для початку експлуатації відповідачем орендованого пляжу, з огляду на наступне.
Пунктом 3.11 Правил устаткування та експлуатації пляжів міст Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007р. № 1133-V, встановлено, що підставою для початку експлуатації громадських, службових, орендованих і лікувально-оздоровчих пляжів є Паспорт на відкриття і функціонування пляжу (додаток 2), який підписується посадовою особою місцевого самоврядування, яка очолює комісію, створену розпорядженням міського голови. До складу комісії входить представник управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради.
Проте, Паспорт пляжу, наявний в матеріалах справи, виданий за формою, передбаченою Додатком 1 до Правил охорони життя людей на водних об'єктах України (а.с. 126).
За таких обставин, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що даний Паспорт підтверджує обладнання пляжу відповідно до вимог Правил устаткування та експлуатації пляжів міста Одеси та готовий до роботи у літній період.
Також колегія суддів не погоджується з мотивуванням місцевого господарського суду, що посилання прокурора в обґрунтування позовних вимог на ст. 651 Цивільного кодексу України є безпідставним, у зв'язку з ненаданням останнім жодного об'єктивного доказу істотного порушення умов Договору відповідачем, виходячи з наступного.
В матеріалах справи наявний наданий позивачем розрахунок заборгованості з орендної плати за Договором № 94-ор від 28 січня 2010 року, відповідно до якого заборгованість ФОП ОСОБА_4 з орендної плати за період з січня 2016 року по травень 2017 року становить 20 954, 92 грн. (а.с. 39).
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів відповідно до ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували наявність заборгованості останнього з орендної плати, що є самостійною підставою для розірвання договору оренди, передбаченою як умовами укладеного між сторонами Договору, так і діючим законодавством України.
Доводи суду першої інстанції щодо непропорційного втручання держави є хибними виходячи з такого.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
Перший протокол ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р. й із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази, судом апеляційної інстанції вбачається відповідність заходу втручання держави (прокуратури Одеської області та органу місцевого самоврядування - УІЗТМ) в право відповідача на законне володіння орендованим майном критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ, оскільки інтерес держави, окремих регіонів, громад полягає у запобіганні порушення діючого законодавства при користуванні об'єктами комунальної власності.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені ним в рішенні не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення в порядку п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки матеріали справи свідчать про суттєві порушення відповідачем умов Договору оренди берегозахисної споруди, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання щодо належного утримання, обладнання та організації на даній ділянці узбережжя, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позов та апеляційна скарга Заступника прокурора Одеської області є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, апеляційна скарга Заступника прокурора Одеської області підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 19 червня 2017 року по справі № 916/921/17 - скасуванню, з прийняттям нового про задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги в порядку ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, 105 ГПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області - задовольнити.
Рішення Господарського суду Одеської області від 19 червня 2017 року по справі № 916/921/17- скасувати.
Прийняти нове рішення:
«Задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розірвати Договір оренди берегозахисної споруди № 94-ор: ділянки штучного піщаного пляжу «ІНФОРМАЦІЯ_1» між траверсами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (II черга ПЗС), загальною площею 4 500 м2, укладений 28 січня 2010 року між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Прокуратури Одеської області витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 гривень за подачу позовної заяви та 1 760 гривень за розгляд апеляційної скарги.».
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням усіх необхідних реквізитів сторін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови підписано 22.11.2017р.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Суддя Н.М. Принцевська
Суддя А.І. Ярош
Судове рішення № 70425329, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 21.11.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/921/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: