Ухвала суду № 70425282, 21.11.2017, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"21" листопада 2017 р. Справа № 5027/805-б/2012

За заявою Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, м.Чернівці

до 1) державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України, м.Чернівці

2) сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька - Мілк", с.Горішні Шерівці Заставнівського району Чернівецької області

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Національна Академія аграрних наук України, м.Київ

про визнання договорів, укладених боржником недійсними та повернення земельних ділянок законному землекористувачу

в межах справи №5027/805-б/2012

За заявою управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях, м.Чернівці

до державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України, м.Чернівці

про банкрутство

Суддя Дутка В.В. представники сторін: від позивача - Харченко В.І., довіреність від 31.08.2017р. від відповідача 1 - ОСОБА_3, довіреність від 20.09.2017р. від відповідача 2 - ОСОБА_4, довіреність від 09.10.2017р. від третьої особи - ОСОБА_5, довіреність від 23.12.2016р. в засіданні приймали участь - ОСОБА_6, довіреність від 10.01.2017р. СУТЬ СПОРУ: У провадженні господарського суду Чернівецької області перебуває справа про банкрутство державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України.

06.09.2017р. через канцелярію суду надійшла позовна заява Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України до державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне", сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька - Мілк" та ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Національна Академія аграрних наук України про визнання договорів, укладених боржником недійсними та повернення земельних ділянок законному землекористувачу.

Ухвалою від 06.09.2017р. прийнято позовну заяву та призначено розгляд справи на 21.09.2017р.

Ухвалами від 21.09.2017р., від 10.10.2017р. розгляд справи відкладався.

17.10.2017р. позивач подав заяву про часткову відмову від позову в частині вимог до ОСОБА_8.

20.10.2017р. відповідач 2 - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Свіженька - Мілк" подав до суду відзив на позов, де просить суд відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю та безпідставністю. Також, відповідач 2 звернувся до суду з клопотанням про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою від 26.10.2017р. відмовлено у задоволенні заяви відповідача 2 про призначення колегіального розгляду справи №5027/805-б/2012.

Представник відповідача 2 подав суду заяву від 26.10.2017р. про застосування строків позовної давності, яка, на думку позивача, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Ухвалою від 26.10.2017р. відмовлено у задоволенні заяви позивача від 17.10.2017р. про часткову відмову від позову; припинено провадження у справі №5027/805-б/2012 в частині позовних вимог до ОСОБА_7 про визнання недійсним договору від 03.08.2011р. та зобов'язати звільнити та повернути позивачу земельну ділянку; відкладено розгляд справи на 02.11.2017р.; зобов'язано сторони надати додаткові документи.

Ухвалою від 02.11.2017р. продовжено розгляд справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 16.11.2017р.

15.11.2017р. позивач подав додаткові пояснення від 14.11.2017р.

16.11.2017р. відповідач 1 подав на вимогу ухвали від 02.11.2017р. засвідчені копії оспорюваних договорів від 29.04.2011р., від 04.08.2011р., від 05.08.2011р., від 03.08.2011р. та їх оригінали для огляду в судовому засіданні. Також, відповідач 1 подав суду заяву про застосування строків позовної давності та заперечення на позовну заяву.

16.11.2017р. відповідач 2 подав письмові пояснення до відзиву на позовну заяву.

Третя особа - НААН України подала заперечення проти доводів відповідачів на позовну заяву.

У судовому засіданні 16.11.2017р. судом досліджені оригінали оспорюваних договорів.

Ухвалою від 16.11.2017р. розгляд справи відкладено на 21.11.2017р.

У судовому засіданні 21.11.2017р. представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідачів просили відмовити у задоволенні позову, застосувати позовну давність.

Представник третьої особи вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає заоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як вбачається з позовної заяви між ДПДГ «Центральне» (Сторона 1) та ТОВ «Свіженька-Мілк» (Сторона 2) укладені договори про надання платних послуг щодо випасання тварин та вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, що належать Стороні 1 на праві постійного користування, в тому числі договір від 29 квітня 2011р., договір від 04 серпня 2011р., договір від 05 серпня 2011р., договір від 03 серпня 2011р.

Позивач вважає, що вищезазначені договори є незаконними, посилаючись на таке.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 15 травня 201 7 року у справі №926/672/15 встановлено, що законним постійним користувачем даних земельних ділянок є Дослідна станція, що підтверджується Державними актами на право постійного користування № 000003 від 10.02.1993 року, № А - 000004 від 03.06.1993 року та листом Держземагенства м. Чернівці.

Таким чином, судовим рішенням у справі №926/672/15 встановлено факт відсутності у ДПДГ «Центральне» права користування спірними земельними ділянками.

Отже, предмет оспорюваних договорів про те, що земельні ділянки, які передані відповідачем 1 в користування відповідача 2 належать на праві постійного користування ДПДГ «Центральне», є нікчемним і спростовуються рішенням господарського суду Чернівецької області від 15 травня 2017 року у справі №926/672/15.

Відповідно до п.4.2 Статуту ДПДГ «Центральне», використання земельних ділянок, переданих державою у постійне користування та майна - у безстрокове безоплатне користування Академії, здійснюється відповідно до законодавства України. Статутів Академії та наукової установи, якій підпорядковане дослідне господарство, а також цього Статуту.

Порядок володіння, користування земельними ділянками та розпорядження майном, питання, пов'язані з вилученням землі і відчуження майна, погоджується виключно з Президією Академії.

Проте, оспорювані договори погоджені не Президією Академії, а директором Буковинського інституту АПВ ОСОБА_11, який повноважень на це не мав.

Більш того, в оспорюваних договорах зазначено, що їх погодив директор Буковинського інституту АПВ ОСОБА_11, в той час коли на печатках, якими засвідчені підписи ОСОБА_11, значиться інша наукова установа, а саме - Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція, що свідчить про вчинену підробку невідомими особами щодо погодження оспорюваних договорів.

Претензію Дослідної станції від 06.06.2017 р. про розірвання вказаних договорів та звільнення земельних ділянок державної форми власності ТОВ «Свіженька-Мілк» відхилила, а відповідь від ліквідатора ДПДГ «Центральне» ОСОБА_12 на вказану претензію взагалі не надійшла.

Вказані довгострокові договори поставки сільськогосподарської продукції з інвесторами, суперечать листу Президента НААН України від 18.12.2015, яким зобов'язано керівників наукових установ, державних підприємств дослідних господарств НААН переглянути та проаналізувати всі існуючі договори, пов'язані із використанням землі на предмет наявності ознак прихованої оренди, відповідності дотримання нормам чинного законодавства і терміново вжити заходів щодо їх розірвання.

Однак, Сторони спірних договорів, «замаскувавши» свої правовідносини під договори про спільну діяльність, без правовстановлюючих документів на право постійного користування землею та без погодження з органом уповноваженим на управління державним майном, фактично вчинили інший правочин - договір оренди земельних ділянок, які перебувають в управлінні НААН та у постійному користуванні позивача.

Таким чином, дослідне господарство «Центральне», яке перебуває у ліквідаційній процедурі і господарська діяльність якого завершена, без наявності правовстановлюючих документів на право користування землею, без погодження з органом, уповноваженим на управління державним майном, продовжує здійснювати господарську діяльність, а саме із залученням третіх осіб незаконно використовує земельні ділянки державної форми власності, що перебувають у постійному користуванні Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН.

З огляду на зазначені обставини, оспорювані договори, укладені на умовах користування земельними ділянками державної форми власності за відсутності у ДПДГ «Центральне» необхідного обсягу цивільної дієздатності, на думку позивача, суперечать вимогам чинного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, а тому підлягають визнанню недійсними в порядку ст.ст. 203, 215 ЦК України, ч.1 ст.207 ГК України.

Згідно з ч.2 ст.208 ГК України, у разі визнання недійсними зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням.

Відтак, позивач вважає, що є підстави для визнання оспорюваних договорів недійсними та зобов'язання судом відповідачів звільнити та повернути за актом приймання-передавання земельних ділянок законному землекористувачу - Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції НААН України.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

1) За умовами Договору від 29 квітня 2011 року, укладеного між ДПДГ «Центральне» (Сторона 1) і ТОВ «Свіженька-Мілк» (Сторона 2) Стороні 1 на праві постійного користування належить 42 (сорок два) та земельної ділянки, яка використовується для пасовища та знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Каштанова.20.

Сторона 1 та Сторона 2 на основі даного Договору домовилися про надання платних послуг щодо випасання тварин та вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці (пасовище) розміром 42 (сорок два) га.

Згідно п.2.1,2.2 вказаного Договору земельна ділянка виділяється для пасовища тварин і використовується виключно по цільовому призначенню. Сторона 2 самостійно за власні фінансові кошти проводить роботи по покращенню стану пасовища та має право звести необхідні тимчасові споруди для своєї діяльності.

Пунктом 3.1, 3.2 вказаного Договору передбачено, що даний Договір починає діяти з 29 квітня 2011 року по 29 квітня 2021 року. Даний Договір не може бути розірваний достроково. При відмові однієї із Сторін достроково розірвати Договір, інша сторона має право звернутися до Господарського суду Чернівецької області з позовом про дострокове розірвання.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 вказаного Договору передбачено умови розрахунку за даним Договором.

18 жовтня 2012 року між Сторонами укладена додаткова угода про внесення змін та доповнень до Договору від 29 квітня 2011 року, якою внесені зміни до порядку оплати за виконання умов цього Договору. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору від 29 квітня 2011 року, набирає чинності з 1 січня 2013 року і діє на протязі строку дії Договору від 29.04.2011 року.

Вказану додаткову угоду підписано керівниками Сторін та погоджено директором Буковинського інституту АПВ ОСОБА_11

Згідно акта виконаних робіт від 28 грудня 2012 року підписаного Сторонами Договору від 29 квітня 2011 року Сторона 1 здійснювала для Сторони 2 науково-консультативне забезпечення при випасанні тварин та вирощуванні сільськогосподарських культур на площі 42 га за 2012 рік на суму 21000 грн.

2) За умовами Договору від 04 серпня 2011 року, укладеного між ДПДГ «Центральне» (Сторона 1) і ТОВ «Свіженька-Мілк» (Сторона 2) Стороні 1 на праві постійного користування належить 70 (сімдесят) га земельної ділянки (рілля), яка використовується для вирощування сільськогосподарських культур та знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Каштанова,20 (урочище Шанці, відділок Садгора).

Сторона 1 та Сторона 2 на основі даного Договору домовилися про надання платних послуг щодо вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці розміром 70 (сімдесят) га.

Згідно п.2.1, 2.2 вказаного Договору земельна ділянка виділяється для вирощування сільськогосподарських культур і використовується виключно по цільовому призначенню. Сторона 2 самостійно за власні фінансові кошти проводить роботи по покращенню стану вказаної земельної ділянки та має право звести необхідні тимчасові споруди для своєї діяльності.

Пунктом 3.1, 3.2 вказаного Договору передбачено, що даний Договір починає діяти з 01 жовтня 2011 року по 01 жовтня 2016 року. Даний Договір не може бути розірваний достроково. При відмові однієї із Сторін достроково розірвати Договір, інша сторона має право звернутися до Господарського суду Чернівецької області з позовом про дострокове розірвання.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 вказаного Договору передбачено умови розрахунку за даним Договором.

18 жовтня 2012 року між Сторонами укладена додаткова угода про внесення змін та доповнень до Договору від 04 серпня 2011 року, якою внесені зміни до порядку оплати за виконання умов цього Договору. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору від 04 серпня 2011 року, набирає чинності з 01 січня 2013 року і діє на протязі строку дії Договору від 04 серпня 2011 року.

Вказану додаткову угоду підписано керівниками Сторін та погоджено директором Буковинського інституту АПВ ОСОБА_11

Згідно акта виконаних робіт від 28 грудня 2012 року підписаного Сторонами Договору від 04 серпня 2011 року Сторона 1 здійснювала для Сторони 2 науково-консультативне забезпечення при випасанні тварин та вирощуванні сільськогосподарських культур на площі 70 га за 2012 рік на суму 35000 грн.

3) За умовами Договору від 05 серпня 2011 року, укладеного між ДПДГ «Центральне» (Сторона 1) і СТзОВ «Свіженька-Мілк» (Сторона 2) Стороні 1 на праві постійного користування належить 25 (двадцять п'ять) га на полі №5 грунтозахисної сівозміни, яка знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Каштанова, 20, відділ Садгора.

Сторона 1 та Сторона 2 на основі даного Договору домовилися про надання платних послуг щодо вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці, вказаній у п.1.1.

Згідно п.2.1, 2.2 вказаного Договору земельна ділянка виділяється для використання виключно для цільового призначення. Сторона 2 самостійно за власні фінансові кошти проводить роботи по відновленню та покращенню стану земельної ділянки та має право звести необхідні тимчасові споруди для сільськогосподарської діяльності.

Пунктом 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 вказаного Договору передбачено, що даний Договір починає діяти з 05 серпня 2011 року по 05 серпня 2012 року. Даний Договір не може бути розірваний достроково. При відмові однієї із Сторін достроково розірвати Договір, інша сторона має право звернутися до Господарського суду Чернівецької області з позовом про дострокове розірвання. Договір вважається продовженим на той самий термін, якщо жодна із Сторін на протязі 30 днів до дати закінчення не надасть письмову заяву із запереченнями щодо продовження його дії.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 вказаного Договору передбачено умови розрахунку за даним Договором.

18 жовтня 2012 року між Сторонами укладена додаткова угода про внесення змін та доповнень до Договору від 05 серпня 2011 року, якою внесені зміни до порядку оплати за виконання умов цього Договору. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору від 05 серпня 2011 року, набирає чинності з 01 січня 2013 року і діє на протязі строку дії Договору від 05.08.2011 року.

Вказану додаткову угоду підписано керівниками Сторін та погоджено директором Буковинського інституту АПВ ОСОБА_11

Згідно акта виконаних робіт від 28 грудня 2012 року підписаного Сторонами Договору від 05 серпня 2011 року Сторона 1 здійснювала для Сторони 2 науково-консультативне забезпечення при випасанні тварин та вирощуванні сільськогосподарських культур на площі 25 га за 2012 рік на суму 12500 грн.

4) За умовами Договору від 03 серпня 2011 року, укладеного між ДПДГ «Центральне» (Сторона 1) і СТзОВ «Свіженька-Мілк» (Сторона 2) Стороні 1 на праві постійного користування належить 34 га земельної ділянки, яка використовується для пасовища та знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Каштанова, 20.

Сторона 1 та Сторона 2 на основі даного Договору домовилися про надання платних послуг щодо випасання тварин та вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці (пасовище), розміром 34 га.

Згідно п.2.1, 2.2 вказаного Договору земельна ділянка виділяється для пасовища тварин і використовується виключно по цільовому призначенню. Сторона 2 самостійно за власні фінансові кошти проводить роботи по покращенню стану пасовища та має право звести необхідні тимчасові споруди для спільної діяльності.

Пунктом 3.1, 3.2, 3.3 вказаного Договору передбачено, що даний Договір починає діяти з 01 жовтня 2011 року по 01 жовтня 2016 року. Даний Договір не може бути розірваний достроково. При відмові однієї із Сторін достроково розірвати Договір, інша сторона має право звернутися до Господарського суду Чернівецької області з позовом про дострокове розірвання. Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 вказаного Договору передбачено умови розрахунку за даним Договором.

18 жовтня 2012 року між Сторонами укладена додаткова угода про внесення змін та доповнень до Договору від 03 серпня 2011 року, згідно якої Сторони дійшли згоди про внесення змін та доповнень до Договору від 03.08.2011 року, а саме пункт 4.2 Договору від 03.08.2011 року викласти в новій редакції, згідно якої оплата за виконання умов цього договору становить 23800,00 грн. (двадцять три тисячі вісімсот грн.) на рік в тому числі ПДВ в сумі 700 грн. (сімсот гривень за 1 гектар) починаючи з 01 січня 2013 року.

Згідно п.п.2,3 додаткової угоди встановлено, що вона є невід'ємною частиною договору від 03 серпня 2011 року, ця додаткова угода набирає чинності з 01 січня 2013 року і діє на протязі строку дії Договору від 03.08.2011 року.

Вказану додаткову угоду підписано керівниками Сторін та погоджено директором Буковинського інституту АПВ ОСОБА_11

Згідно акту виконаних робіт від 28 грудня 2012 року, підписаного Сторонами Договору від 03 серпня 2011 року, Сторона 1 здійснювала для Сторони 2 науково-консультативне забезпечення при випасанні тварин та вирощуванні сільськогосподарських культур на площі 34 га за 2012 рік на суму 17000 грн.

Отже, предметом оспорюваних договорів зазначено надання платних послуг щодо випасання тварин та вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, що належить ДПДГ «Центральне» на праві постійного користування. Метою ж договорів є виділення земельної ділянки та використання її Стороною 2 за цільовим призначенням, яка має право за власні кошти проводити роботи по покращенню стану вказаної земельної ділянки та зводити необхідні тимчасові споруди для своєї діяльності. У свою чергу, Сторона 2 здійснює оплату за надані послуги.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Однак, фактично відповідач 1 за оспорюваними договорами передав відповідачу 2 для використання у комерційних цілях земельну ділянку, при цьому не уклавши договору оренди земельної ділянки у відповідності до вимог Земельного кодексу України та статей 4,15 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, суд дійшов висновку, що оспорювані договори за своїм змістом та правовій природі є договорами оренди землі.

Згідно п. 1.3. Статуту державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України підприємство підпорядковане: безпосередньо - Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України; загальне підпорядкування - Національній академії аграрних наук України, як органу по управлінню державним майном.

Відповідно до пункту 2 постанови Президії Української академії аграрних наук (правонаступником якої є Національна академія аграрних наук України) "Про створення державного дослідного господарства "Центральне Чернівецької державної сільськогосподарської станції на самостійному балансі" від 30.06.1999 Державному дослідному господарству "Центральне" було передано 2652 га, в тому числі 2090 га ріллі та майно, а за Чернівецькою державною сільськогосподарською дослідною станцією залишено 350 га землі, в тому числі 350 га ріллі.

25.12.2013 року прийнята Постанова Президії НААН України, де п.1 даної постанови про передачу землі Буковинській державній дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН постановляє: пункт 2 постанови Президії УААН від 30.06.1999 року (протокол № 13) - скасувати, а в п.2 вище вказаної постанови зазначено, що земельні ділянки 2187,5 га в м. Чернівці та 819 га на території Вижницького району вирішено передати Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

26.03.2014 року прийнята інша постанова Президії НААН України, якою визначено п. 1 постанови Президії УААН від 25.12.2013 року викласти в такій редакції: пункт 2 постанови Президії УААН від 30.06.1999 року (протокол № 13) «Про створення державного дослідного господарства «Центральне» Чернівецької державної сільськогосподарської станції на самостійному балансі» скасувати в частині передачі земель Державному підприємству «Дослідне господарство «Центральне» Чернівецької державної сільськогосподарської станції Української академії аграрних наук».

Наведені постанови Президії НААН України від 25.12.2003р. та від 26.03.2014р. ДПДГ «Центральне» вважало незаконними та подало позов до Національної академії аграрних наук України про скасування вказаних постанов.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.12.2016р. у справі №910/14685/15, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017р., у задоволенні позову відмовлено.

Зокрема, судом встановлено, що з моменту видачі вказаних вище Державних актів на право постійного користування землею у Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України виникло право постійного користування земельними ділянками згідно з планом землекористування та в межах, встановлених зазначеним планом землекористування.

Постанова Президії Української академії аграрних наук від 30.06.1999р., якою ДПДГ «Центральне» передано земельні ділянки, не є правоустановчим документом, що посвідчує права позивача на користування земельними ділянками. Натомість вказана постанова є рішенням органу, уповноваженого управляти майном позивача та може слугувати підставою для оформлення права користування наведеними в них землями.

Позивач (ДПДГ «Центральне») не довів, згідно приписів ст. 33 ГПК України, належними та допустимими доказами наявність права користування спірними земельними ділянками, відтак неможливим у такому випадку є захист відсутнього права користування земельною ділянкою на підставі та у відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

У відповідності до п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Судовим рішенням у справі №910/14685/15 встановлено факт відсутності у ДПДГ «Центральне» права користування спірними земельними ділянками.

Отже, на момент укладення оспорюваних договорів та на час розгляду даного спору ДПДГ «Центральне» не є користувачем земельних ділянок у встановленому законодавством порядку, використання яких передбачено на умовах оспорюваних договорів.

Натомість, згідно Державних актів на право постійного користування № А- 000003 від 10.02.1993 (2187,5 га.) та № А-000004 від 03.06.1993 (825,3 га.) постійним користувачем земельної ділянки площею 3112 га є Чернівецька державна сільськогосподарська дослідна станція.

На сьогоднішній день, постійним користувачем вказаних земельних ділянок є Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України як правонаступник Чернівецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України.

Щодо підписання згаданих вище додаткових угод від 18.10.2012р. погодження директором Буковинського інституту АПВ ОСОБА_11, суд встановив таке.

Погодження оспорюваних договорів директором інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН ОСОБА_11 спростовується зокрема, наказом НААН України від 24.11.2011р. №322 «Про реорганізацію Буковинського інституту агропромислового виробництва НААН». Так, згідно п.6 цього наказу, в.о. директора Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України призначено ОСОБА_11, при цьому у п.7 вказано, що директором Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України є ОСОБА_13

Відтак, судом встановлено, що ОСОБА_11 у період укладання оспорюваних договорів не займав посаду директора Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, а тому не був уповноважений погоджувати від імені Інституту укладення оспорюваного договору.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази погодження договорів президією НААН України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному законодавством.

Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Так, підставою недійсності правочину, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Судом встановлено, що оспорювані договори укладені на умовах користування земельними ділянками державної форми власності за відсутності у ДПДГ «Центральне» необхідного обсягу цивільної дієздатності, суперечать вимогам чинного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, а тому позов у частині визнання недійсними договорів від 29.04.2011р., від 05.08.2011р., від 03.08.2011р. є обґрунтованим.

Позов в частині визнання недійсним Договору від 04 серпня 2011 року, укладеного між ДПДГ «Центральне» і СТзОВ «Свіженька-Мілк» задоволенню не підлягає з урахуванням такого.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.12.2013р. у справі №926/1017/13 задоволено позов ДПДГ «Центральне» до СТзОВ «Свіженька-Мілк», за участю третіх осіб НААН України, Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції, про визнання недійсним договору від 04 серпня 2011р.

Відповідно до 4.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Враховуючи судове рішення у справі №926/1017/13, яке набрало законної сили, інший склад сторін у даному спорі, суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі в цій частині за п.2 ст.80 ГПК України.

Разом з тим, згідно зі ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Позовна вимога про визнання недійсним договору від 04 серпня 2011р. задоволенню не підлягає, оскільки договір вже визнано судом недійсним, тобто предмет спору припинив існування до подання даного позову.

Поряд з цим, відповідачами заявлено про застосування до вимог позивача наслідків спливу строку позовної давності.

Згідно з приписами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної даності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною третьою статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 ст. 267 ЦК України).

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина 5 ст.267 ЦК України).

Відповідачі зазначають, що позивач довідався про укладення оспорюваних договорів ще у 2012 році, а саме при погодженні 18.10.2012р. договорів директором інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН ОСОБА_11, при укладенні договору від 18.10.2012р. про переведення боргу між позивачем та відповідачами. Крім того, позивача було залучено у 2013р. в якості третьої особи у справі №926/1017/13 про визнання недійсним договору між відповідачами. До того ж, 18.05.2011р. позивач отримав подання прокурора Садгірського району м.Чернівці про усунення порушень вимог земельного законодавства.

Позивач у поясненнях від 30.10.2017р. стверджує, що йому стало відомо про існування оспорюваних правочинів лише в кінці 2015р., а це в той час коли ДПДГ «Центральне» звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою від 05.06.2015р. про визнання незаконними та скасування постанов Президії НААН від 25.12.2013р. та від 26.03.2014р.

Суд встановив, що позивач звернувся з даним позовом 06.09.2017р., що підтверджується відміткою канцелярії господарського суду Чернівецької області на першому аркуші позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, Статуту позивача та Статуту відповідача 1, загальне підпорядкування останніх віднесено до НААН України.

Згідно ст.ст.1, 4, 8 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" Національна академія аграрних наук України є суб'єктом управління об'єктами державної власності, тобто уповноваженим органом щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Таким чином, Національна академія аграрних наук України є органом, уповноваженим управляти майном позивача та відповідача 1.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 12.06.2015р. порушено провадження у справі №910/14685/15 за позовом державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України до Національної академії аграрних наук України про визнання незаконними та скасування постанов Президії Національної академії аграрних наук України, а саме: 1) визнання протиправною та не чинною Постанови Президії НААН України від 25.12.2013 року (протокол № 22) "Про передачу землі Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН; 2) визнання протиправною та не чинною Постанови Президії НААН України від 26.03.2014 року (протокол № 4) "Про внесення до постанови Президії НААН від 25 грудня 2013 року (протокол № 22) "Про передачу землі Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

В обґрунтування позовних вимог позивач зробив посилання на те, що скасувавши оскаржуваними постановами пункт 2 постанови Президії Української академії аграрних наук від 30.06.1999 в частині передачі позивачу 2652 га землі відповідач порушив права позивача, як користувача земельними ділянками, які перебувають у користуванні Державного підприємства "Дослідне господарство Центральне" Буковинської державної дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 22.09.2015р. залучено до участі у справі №910/14685/15 Буковинську державну сільськогосподарську дослідну станцію Національної академії аграрних наук України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

29.08.2016р. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду України від 17.05.2016р. матеріали справи №910/14685/15 надіслані до господарського суду Чернівецької області.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.12.2016р. у справі №910/14685/15, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017р., відмовлено у задоволенні позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач міг довідатися про порушення свого права на користування землею та про особу, яка його порушила щонайскоріше з моменту його залучення до участі в справі №910/14685/15, тобто з 22.09.2015р. Відтак, трьох річний строк позовної давності спливає 22.09.2018р.

Посилання відповідачів на те, що позивачу було відомо про укладення договорів 18.10.2012р., а саме при погодженні 18.10.2012р. договорів директором Буковинського інституту АПВ ОСОБА_11, при укладенні договору від 18.10.2012р. за участю Буковинського інституту АПВ в особі ОСОБА_11, судом відхиляються як необґрунтовані.

З матеріалів справи, вбачається, що наказом НААН України від 24.11.2011р. №322 Буковинського інститут АПВ реорганізовано шляхом перетворення у Буковинську державну сільськогосподарську дослідну станцію. Отже, позивач не погоджував оспорювані договори та не укладав договір від 18.10.2012р. №189, а відтак не міг довідатися про їх зміст.

Щодо тверджень відповідачів про залучення у 2013р. позивача в якості третьої особи у справі №926/1017/13 про визнання недійсним договору від 04.08.2011р., то дана обставина не може слугувати відліком позовної давності для оспорювання інших договорів.

Посилання відповідачів на те, що 18.05.2011р. позивач отримав подання прокурора Садгірського району м.Чернівці про усунення порушень вимог земельного законодавства, не заслуговує на увагу, оскільки подання прокурора не стосувалося оспорюваних договорів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині визнання недійсними договору від 29.04.2011р., від 05.08.2011р., від 03.08.2011р., а позовна давність поданих вимогах не пропущена позивачем, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. У частині позову про визнання недійсним договору від 04.08.2011р. суд відмовляє у його задоволенні, оскільки предмет спору припинив існування до подання даного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 208 ГК України, у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням.

Частиною 1 ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Статтею 396 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (частина 2 статті 16 Кодексу).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Негаторний позов пред'являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову є факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт передачі відповідачем 1 у користування відповідача 1 земельних ділянок, що належать позивачу, встановлено судом, не спростовується сторонами цього спору та підтверджено документально.

Відповідно до п.5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 р. № 10, у статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі. Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь- який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов'язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову. Водночас у відповідних випадках судам слід враховувати правила про набувальну давність, передбачені статтею 344 названого Кодексу.

Відтак, позовна вимога про звільнення та повернення за актом приймання-передавання відповідачем-1 земельних ділянок законному землекористувачу - Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Національної академії аграрних наук України, відповідно до договорів від 29.04.2011р., від 05.08.2011р., від 03.08.2011р., від 04.08.2011р.

Внаслідок задоволення позовних вимог про визнання договорів недійсними, звільнення та повернення земельних ділянок забезпечується захист порушеного права власника та користувача земельними ділянками і припиняється використання спірних земель відповідачами даного спору.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 12, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним Договір від 29 квітня 2011 року, укладений між ДПДГ «Центральне» (Сторона 1) і СТзОВ «Свіженька-Мілк» (Сторона 2) про надання платних послуг щодо випасання тварин та вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці (пасовище) розміром 42 (сорок два) га, яка використовується для пасовища та знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Каштанова,20 та додаткової угоди від 1 8 жовтня 2012 року, укладеної між цими ж Сторонами про внесення змін та доповнень до Договору від 29 квітня 2011 року, якою внесені зміни до порядку оплати за виконання умов цього Договору;

3.Визнати недійсним Договір від 05 серпня 2011 року, укладений між ДПДГ «Центральне» (Сторона 1) і СТзОВ «Свіженька-Мілк» (Сторона 2) про надання платних послуг щодо вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці розміром 25 (двадцять п'ять) га на полі №5 грунтозахисної сівозміни, яка знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Каштанова, 20, відділ Садгора та додаткової угоди від 18 жовтня 2012 року, укладеної між цими ж Сторонами про внесення змін та доповнень до Договору від 05 серпня 2011 року, якою внесені зміни до порядку оплати за виконання умов цього Договору;

4.Визнати недійсним Договір від 03 серпня 2011 року, укладений між ДПДГ «Центральне» (Сторона 1) і СТзОВ «Свіженька-Мілк» (Сторона 2) про надання платних послуг щодо випасання тварин та вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 34 (тридцять чотири) га, яка знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Каштанова, 20, відділ Садгора та додаткової угоди від 18 жовтня 2012 року, укладеної між цими ж Сторонами про внесення змін та доповнень до Договору від 03 серпня 2011 року, якою внесені зміни до порядку оплати за виконання умов цього Договору;

5.Зобов'язати державне підприємство «Дослідне господарство «Центральне» Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України (м. Чернівці, вул. Каштанова, 20, код 00729876) звільнити та повернути за актом приймання-передавання Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Національної академії аграрних наук України (вул. Крижанівського Богдана, 21 «А», м. Чернівці, код 00729868) земельні ділянки, які незаконно передані у користування відповідачів відповідно до:

- Договору від 29 квітня 2011 року, укладеного між ДПДГ «Центральне» і СТзОВ «Свіженька-Мілк» про надання платних послуг щодо випасання тварин та вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 42 (сорок два) га;

- Договору від 04 серпня 2011 року, укладеного між ДПДГ «Центральне» і СТзОВ «Свіженька-Мілк» про надання платних послуг щодо вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці розміром 70 (сімдесят) га;

- Договору від 05 серпня 2011 року, укладеного між ДПДГ «Центральне» і СТзОВ «Свіженька-Мілк» про надання платних послуг щодо вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 25 (двадцять п'ять) га;

- Договору від 03 серпня 2011 року, укладеного між ДПДГ «Центральне» і СТзОВ «Свіженька-Мілк» про надання платних послуг щодо випасання тварин та вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 34 (тридцять чотири) га.

6.Відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Договору від 04 серпня 2011 року, укладеного між ДПДГ «Центральне» і СТзОВ «Свіженька-Мілк».

7.Стягнути з державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України (м.Чернівці, вул.Каштанова, 20, код ЄДРПОУ 00729876) на користь Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (м.Чернівці, вул.Крижанівського Богдана, 21 «А», код ЄДРПОУ 00729868) судовий збір 3200, 00 грн.

8.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька - Мілк" (вул.Задубрівська, 2, с.Горішні Шерівці Заставнівського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 36752260) на користь Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (м.Чернівці, вул.Крижанівського Богдана, 21 «А», код ЄДРПОУ 00729868) судовий збір 3200, 00 грн.

Суддя В.В.Дутка