Рішення № 70425131, 21.11.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2017 р. Справа № 925/1399/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 адвокат,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства АВ-ПАК, м. Дніпро

до приватного підприємства Золотоніська птахофабрика, с. Ковтуни,

Золотоніського району, Черкаської області

про стягнення 362 684 грн. 88 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом приватне підприємство АВ-ПАК до приватного підприємства Золотоніська птахофабрика про стягнення боргу в розмірі 362 684 грн. 08 коп., а саме: 349 584 грн. 80 коп. основний борг, 9 805 грн. 08 коп. інфляційні втрати та 3 295 грн. 00 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Позивачем невірно визначено ціну позову, оскільки сума заявлених позовних вимог складає 362 684 грн. 88 коп., а не 362 684 грн. 08 коп., як зазначав сам позивач.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також загальну суму позовних вимог ціна позову становить 362 684 грн. 88 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02 листопада 2017 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21 листопада 2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився.

21 листопада 2017 року на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у звязку з перебуванням юрисконсульта у відпустці.

Пунктом 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року №28 визначено, що електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Клопотання відповідача не підписане електронним цифровим підписом.

Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних.

В звязку з чим клопотання відповідача судом до уваги не приймається.

Крім того в пункті 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

До клопотання не було надано жодних доказів, що підтверджують неможливість явки представника в судове засідання.

Крім того, керівник приватного підприємства Золотоніська птахофабрика не був позбавлений можливості уповноважити іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з юридичною особою трудовими відносинами, або зявитися в судове засідання особисто.

В звязку з чим, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні, яке відбулося 21 листопада 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1399/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що протягом березня-червня 2017 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 502 584 грн. 00 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

- № РН-0000005 від 17 березня 2017 року на суму 118 800 грн. 00 коп.;

- № РН-0000018 від 22 квітня 2017 року на суму 99 912 грн. 00 коп.;

- № РН-0000034 від 10 травня 2017 року на суму 115 588 грн. 80 коп.;

- № РН-0000038 від 29 травня 2017 року на суму 44 160 грн. 00 коп.;

- № РН-0000053 від 01 червня 2017 року на суму 68 227 грн. 20 коп.;

- № РН-0000052 від 03 червня 2017 року на суму 55 896 грн. 00 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки у вищенаведених видаткових накладних.

Звертаючись до суду позивач зазначав, що відповідач зобовязання по оплаті поставленого товару виконав частково сплативши 153 000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 12-14, 18, 19).

Таким чином позивач просив суд стягнути з відповідача 349 584 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, як це передбачено ч.1 ст. 639 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

За таких обставин суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого позивач зобовязався здійснити поставку тари пухирчатої №20 та ящики, а відповідач в свою чергу сплатити вартість поставленої продукції.

Позивач свої зобовязання виконав повністю і поставив відповідачу товар.

Відповідач зобовязання щодо оплати товару в повному обсязі на даний час не виконав.

Згідно ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В п. 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань вказано, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача до суду строк оплати поставленого товару настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Проте, позивачем не вірно визначено суму боргу за поставлений товар, оскільки товару було поставлено на суму 502 584 грн. 00 коп., сплачено відповідачем 153 000 грн. 00 коп.

Таким чином сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача складає 349 584 грн. 00 коп., в решті стягнення 0,80 коп. слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 9 805 грн. 08 коп. інфляційних втрат та 3 295 грн. 00 коп. 3% річних (розрахунок міститься в позовній заяві).

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3. судом встановлено, що 3% річних та інфляційні нараховано вірно, а тому заявлені до стягнення суми підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства Золотоніська птахофабрика, с. Ковтуни, Золотоніського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 32908049 на користь приватного підприємства АВ-ПАК, вул. Костомарівська, 4, оф. 211, м. Дніпро, ідентифікаційний код 40995876 349 584 грн. 00 коп. основного боргу, 9 805 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 3 295 грн. 00 коп. 3% річних та 5 439 грн. 73 коп. витрат на сплату судового збору.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 22 листопада 2017 року.

Суддя А.В.Васянович