Постанова № 70424954, 16.11.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017 року Справа № 912/1743/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 керівник, виписка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців б/н від 22.12.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_4 прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області, довіреність № 05-1360-17 від 13.09.2017 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2017 року у справі №912/1743/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг", м. Дніпро

до відповідача: Прокуратури Кіровоградської області, м. Кропивницький

про захист ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Кіровоградської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Коприг" з позовною заявою до прокуратури Кіровоградської області (відповідач), в якій просить визнати недостовірними та такими, що принижують ділову репутацію ТОВ "Коприг" відомості, що містяться в ухвалах Ленінського районного суду м. Кіровограда за наведеним у позові переліком, відносно ведення ТОВ "Коприг" незаконної діяльності та належності ТОВ "Коприг" до "підприємств-вигодонабувачів" чи "вигодонабувачів" (в різних формах висловлювання та різних відмінках).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відомості відносно ТОВ "Коприг", які були оприлюднені в зазначених вище ухвалах Ленінського районного суду м. Кіровограда, є недостовірною інформацією, які принижують ділову репутацію позивача та завдають останньому шкоду. За твердженням позивача, поширювачем інформації є відповідач, оскільки саме за клопотанням слідчого прокуратури Кіровоградської області суд приймав рішення та саме зміст клопотання такого слідчого викладений в ухвалах Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2017 року у справі №912/1743/17 (суддя Тимошевська В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що звернення слідчого до суду з клопотаннями, в якому зазначена згадувана позивачем інформація щодо ТОВ "Коприг", не є поширенням слідчим інформації відносно ТОВ "Коприг", оскільки в даному випадку мало місце реалізація слідчим відповідних положень Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення кримінального провадження та вчинення слідчих (розшукових) дій. Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, викладена в клопотаннях слідчого інформація є коротким викладом обставин кримінального правопорушення, у звязку з розслідуванням якого подається клопотання. Зазначена слідчим в клопотаннях інформація подана до суду не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а для розгляду судом клопотань. При цьому, такі клопотання задоволенні Ленінським районним судом м. Кіровограда.

Також, суд послався на пункт 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1, відповідно до якого у порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, для яких законом установлено інший порядок оскарження.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Коприг" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі не погоджується із висновками місцевого господарського суду, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та суперечать нормам законодавства України.

Скаржник зазначає, що він не відноситься до жодного учасника кримінального провадження 42016120000000013, яке знаходиться в провадження прокуратури Кіровоградської області, та не розуміє, на підставі яких даних цього кримінального провадження позивач був згаданий у клопотаннях слідчого та якими доказами чи доводами ці відомості підтверджуються.

Господарський суд усунувся від встановлення звязку позивача та вказаного вище кримінального провадження та навіть не намагався зясувати, на підставі яких даних слідчим було заявлено відповідні клопотання із відомостями відносно позивача, які не відповідають дійсності.

Крім того, за положеннями кримінального процесуального кодексу України слідчий не має права вказувати у клопотаннях відомості, що не відповідають дійсності, та які не встановлені відповідним процесуальним документом, процесуальною дією та взагалі будь-якими доказами.

Скаржник з посиланням на абз. 5 пункт 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 вважає, що оскільки поширена спірна інформація була зазначена в процесуальних документах, а саме клопотаннях слідчого та до того ж позивач не був та не є учасником процесу, в якому була поширена спірна інформація, то позивач має повне право захищати свою ділову репутацію звернувшись із цією позовною заявою до господарського суду, оскільки іншого способу захисту порушеного права позивача в даному випадку не передбачено.

Прокуратура Кіровоградської області у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіна Е.В. (доповідач) суддів: Подобєд І.М., Антонік С.Г.) апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 01.11.2017 року.

01.11.2017 року розпорядженням В.о. керівника апарату суду ОСОБА_5 №1842/17 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматичну систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 912/1743/17 у звязку з перебуванням головуючого судді доповідача Орєшкіної Е.В. судді Подобєда І.М. у відрядженнях та перебуванням у відпустці судді Антоніка С.Г.

Таким чином, в результаті повторного автоматичного розподілу, справу №912/1743/17 було передано судді - доповідачу Іванову О.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 року справу №912/1743/17 (у складі колегії суддів: головуючого судді Іванов О.Г.(доповідач) суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2О.) прийнято та призначено до розгляду на 16.11.2017 року.

В судовому засіданні 16.11.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднені в електронній формі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда згідно до наведеного в позові переліку.

За змістом вказаних ухвал в них значаться наступні відомості стосовно ТОВ "Коприг":

"... що свідчать про незаконну діяльність підприємств-вигодонабувачів, а саме:.... ТОВ Коприг (код 33718667)...." або "Послугами щодо мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ та незаконного формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із вище переліченими суб'єктами фіктивного підприємництва користуються наступні підприємства вигодонабувачі:..... ТОВ Коприг (код 33718667).....".

Зазначаючи, що вказані відомості, які оприлюднені в ухвалах Ленінського районного суду м. Кіровограда відносно ТОВ "Коприг" є недостовірними та такими, що принижують ділову репутацію позивача і завдають шкоди останньому, ТОВ "Коприг" згідно поданого позову просить визнати такі відомості недостовірними та такими, що принижують ділову репутацію останнього.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

За статтею 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині, відтак юридична особа має право на захист особистого немайнового права у спосіб, передбачений статтею 277 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Згідно зі ст. 200 Цивільного кодексу України та Закону України "Про інформацію" інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 Цивільного кодексу України суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Статтею 227 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до частини 4 статті 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків вважається юридична особа, у якій вона працює.

Тобто вказаною статтею Кодексу визначено суб'єкта, який має відповідати за поширення інформації - особа, яка її поширила або юридична особа, в якій така особа працює, автор статті на відповідній посаді. Вказана особа має довести достовірність поширеної інформації.

Позивач згідно поданого позову визначає відповідачем за пред'явленою вимогою прокуратуру Кіровоградської області, оскільки, за твердженням позивача, саме слідчим прокуратури Кіровоградської області поширено недостовірну інформацію в клопотаннях до суду.

В пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах чи в іншій формі хоча б одній особі.

У свою чергу недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Закон України "Про доступ до судових рішень" встановлює відкритість судових рішень та внесення їх електронних копій до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Позивач згідно позовної вимоги просить визнати недостовірною інформацію, яка міститься в ухвалах суду. Вказані ухвали винесені Ленінським районним судом м. Кіровограда за результатами розгляду клопотань слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2016 року за № 42016120000000013. Зазначені в таких ухвалах відомості стосовно ТОВ "Коприг" є змістом клопотань слідчого, з якими останній звернувся до суду.

В той же час, в абз. 1 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що у порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження. У такому ж порядку не можуть розглядатися наукові спори, тобто вимоги про спростування інформації наукового характеру.

Не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі (абз. 4 пункту 17 постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року № 1).

Якщо ж недостовірну інформацію було поширено в ході розгляду іншої справи зазначеними вище учасниками процесу відносно інших осіб, які не були учасниками процесу, то ці особи, якщо вони вважають, що така інформація порушує їх особисті немайнові права, вправі звернутися до суду за захистом своїх прав у порядку, передбаченому процесуальними кодексами (абз. 5 пункту 17 постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року № 1).

Отже, абзац 5 пункту 17 постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року № 1 встановлює виключення із загального правила, передбаченого абзацом 4 пункту 17 даної постанови Пленуму ВСУ, та його неможливо застосовувати окремо.

Таким чином, системний аналіз абзаців 4 та 5 пункту 17 постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року № 1 свідчить про те, що право на звернення до суду за захистом своїх прав у порядку, передбаченому процесуальними кодексами виникає за наявності таких обов'язкових умов:

- недостовірну інформацію було поширено в ході розгляду іншої справи;

- недостовірну інформацію було поширено зазначеними вище учасниками процесу.

В той же час, за доводами позивача звернення слідчого до суду з клопотаннями, в якому зазначена згадувана позивачем інформація щодо ТОВ "Коприг", мало місце в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2016 року за № 42016120000000013, а не в ході розгляду іншої справи.

В даному випадку мало місце реалізація слідчим відповідних положень Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення кримінального провадження та вчинення слідчих (розшукових) дій. Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, викладена в клопотаннях слідчого інформація є коротким викладом обставин кримінального правопорушення, у звязку з розслідуванням якого подається клопотання. Зазначена слідчим в клопотаннях інформація подана до суду не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а для розгляду судом клопотань. При цьому, такі клопотання задоволенні Ленінським районним судом м. Кіровограда.

Вищезазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги про права та обовязки слідчого при складанні відповідних процесуальних документів, передбачені положеннями кримінального процесуального кодексу України.

Колегія суддів констатує, що позивачем не надано доказів поширення відповідачем будь-якої, в тому числі й недостовірної інформації щодо ТОВ "Коприг" в ході розгляду іншої справи, ніж в межах кримінального провадження № 42016120000000013.

Більш того, позивачем взагалі не надано до суду ухвал Ленінського районного суду м. Кіровограда, у яких містяться відомості стосовно ТОВ "Коприг", у звязку з чим господарський суд з обєктивних причин не мав можливості встановити звязок між позивачем та вказаним кримінальним провадженням.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги з посиланням на абз. 5 пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 про те, що оскільки позивач не був та не є учасником процесу, в якому була поширена спірна інформація, то позивач має повне право захищати свою ділову репутацію звернувшись із цією позовною заявою до господарського суду, є безпідставними, та такими, що не відповідають діючому законодавству.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог у даній справі та відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг", м. Дніпро залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2017 року у справі № 912/1743/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 21.11.2017 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя Л.О. Чимбар