Рішення № 70424878, 14.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017Справа № 910/15593/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Житлопромбуд"

про стягнення 26 966,36 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Козаченко Р.Л. (представник за довіреністю від 12.10.2017р.);

від відповідача: не з'явились.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпро" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Житлопромбуд" (надалі - відповідач) суми заборгованості за Договором №422-О оперативної оренди обладнання від 12.05.2016р. в розмірі 26 966,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору, позивач передав відповідачу у строкове платне користування майно, проте останній належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце якого повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 17.10.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено до 14.11.2017р.

В судове засідання 14.11.2017р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 14 листопада 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2016р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено Договір № 422-О оперативної оренди обладнання (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець надає орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку (в т.ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору.

Передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту (ів) прийому-передачі (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1.1. Договору орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту знаходження обладнання у орендаря (згідно актів прийому-передачі), а у разі використання обладнання не повний календарний місяць - орендна плата нараховується за фактичну (згідно п. 4.3 Договору) кількість днів знаходження обладнання в оренді (згідно актів прийому-передачі).

Пунктами 4.1.3., 4.1.4. Договору передбачено, що орендодавець до десятого числа кожного місяця, наступного за оплачуваним (за який нараховується орендна плата), направляє орендарю поштою (цінним листом із описом вкладення) або кур'єром оригінал акту наданих послуг в двох примірниках; орендар зобов'язаний підписати і повернути орендодавцю один підписаний оригінал акту наданих послуг до двадцятого числа місяця, наступного за оплачуваним (за який нараховується орендна плата).

Згідно п. 4.1.5. Договору орендар сплачує орендну плату щомісячно. За перші 30 календарних днів оренди орендар сплачує орендну плату у вигляді 100% попередньої оплати.

Відповідно до п. 4.1.6. Договору сторони узгодили, що орендна плата може сплачуватись на розсуд орендаря наступним чином:

- у вигляді 100% попередньої оплати загальної орендної плати за місяць (із врахуванням фактичної кількості обладнання, що знаходиться у орендаря). Строк оплати - до 26 числа оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця (пп. 4.1.6.1.) або

- із відстрочкою на період 26 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця (пп. 4.1.6.2.).

Розмір орендної плати сторони погодили в пункті 4.2. Договору.

Ставка орендної плати (без ПДВ) за один місяць складає 3,7% від вартості переданого в оренду обладнання. Дана ставка застосовується виключно при умові оплати орендарем орендної плати відповідно до п. 4.1.6.1. Договору (п. 4.2.1. Договору).

Ставка орендної плати (без ПДВ) за один місяць складає 4,2% від вартості переданого в оренду обладнання. Дана ставка застосовується виключно при умові оплати орендарем орендної плати відповідно до п. 4.1.6.2. Договору (п. 4.2.2. Договору).

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що початком оплачуваного періоду (нарахування орендної плати) є дата дня одержання обладнання (дата підписання акту прийому-передачі).

Відповідно до п. 3.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017р., а в частині повернення обладнання, оплати заборгованості з орендної плати та інших платежів - до повного виконання орендарем своїх обов'язків за Договором.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у тимчасове користування (оренду) обладнання (будівельну опалубку) на підставі договору, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому-передачі № 0124 від 22.07.2016р., № 0129 від 27.07.2016р. та № 0058 від 18.08.2016р.

Додатковою угодою № 1 до договору сторони погодили ставку орендної плати за серпень 2016р. в розмірі 3,2% від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу послуги з оренди обладнання на загальну суму 111 966,36 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченим копіями актів приймання-здавання виконаних робіт та додатків до них, а саме:

- № 000087 від 31.07.2016р. на суму 26 870,70 грн.;

- № 000102 від 31.08.2016р. на суму 57 012,78 грн.;

- № 000126 від 30.09.2016р. на суму 3 687,90 грн., вказані акти підписні та скріплені печатками сторін та копіями актів приймання-здавання виконаних робіт:

- № 000141 від 31.10.2016р. на суму 3 687,90 грн.;

- № 000158 від 30.11.2016р. на суму 4 186,26 грн.;

- № 000178 від 31.12.2016р. на суму 5 183,04 грн.;

- № 000003 від 31.01.2017р. на суму 6 478,74 грн.;

- № 000034 від 28.02.2017р. на суму 4 859,04 грн., які не підписані відповідачем, проте були надіслані позивачем в порядку, визначеному п. 4.1.3. Договору (належним чином засвідчені копії описів вкладень у цінні листи про направлення актів містяться в матеріалах справи) та з огляду на те, що вказані акти відповідачем не підписані та не повернуті позивачу у передбачений п. 4.1.4. Договору строк та відсутності письмової мотивованої відмови від їх підписання, на підставі п. 4.1.4.1. Договору такі акти та суми орендної плати вважаються беззастережно визнаними орендарем, а послуги є такими, що прийняті в повному обсязі (на вказані в актах суми).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи виписки по рахунку позивача №26001052621495, відповідачем виконав свої зобов'язання зі сплати орендної плати частково, перерахувавши позивачу суму грошових коштів в розмірі 100 000,00 грн.

При цьому, листом вих. № 30/08/16 від 30.08.2016р. відповідач просив здійснити залік оплати за компенсацію вартості ремонту опалубки в сумі 15 000,00 грн. з суми передплати за оренду опалубки, яка перерахована на рахунок позивача згідно платіжного доручення № 146 від 21.07.2016р.

Згідно з п. 3.3. Договору орендодавець має право відмовитися від договору найму якщо орендар не вносить плату протягом трьох місяців підряд. У разі відмови орендодавця від договору він є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачу було направлено (докази направлення у матеріалах справи) повідомлення за № 17 від 17 лютого 2017р. про відмову від Договору № 422-0 оперативної оренди майна від 12.05.2016р. з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 22 107,32 грн. (станом на 17.02.2017р.) та повернення обладнання вартістю 83 061,25 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів за період з жовтня 2016р. по лютий 2017р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки між сторонами укладено договір оренди, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акти прийому-передачі № 0124 від 22.07.2016р., № 0129 від 27.07.2016р. та № 0058 від 18.08.2016р.) підтверджується факт передачі обладнання в оренду, користування ним відповідачем та існування за відповідачем заборгованості у розмірі 26 966,36 грн. (111 966,36 грн. (загальна сума орендної плати за договором) - 100 000,00 грн. (часткова оплата відповідачем вартості орендної плати) - 15 000,00 грн. (залік оплати за компенсацію ремонту опалубки згідно листа відповідача вих. № 30/08/16 від 30.08.2016р.)) у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання зі сплати орендних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. п. 4.1.6. Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача з внесення орендної плати на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Факт наявності боргу за договором перед позивачем на суму 26 966,36 грн. документально підтверджений та у встановлений законом спосіб відповідачем не спростований.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/15593/17 позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 26 966,36 грн. суми основного боргу.

Судовий збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Житлопромбуд" (ідентифікаційний код 38371471, адреса: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 52, оф. 21) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпро" (ідентифікаційний код 35086385, адреса: 01601, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 22-24, оф. 203-Б) 26 966,36 грн. (двадцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень 36 коп.) суми основного боргу та 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.2017р.

Суддя С.М. Морозов