Ухвала суду № 7042482, 11.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 17/36711.11.09 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Будреконструкція-1» До відповідача          Департаменту ресурсного забезпечення капітального будівництва та експлуатації об’єктів митної інфраструктури Державної митної служби України

Про зобов’язання підписати акт здачі-приймання робіт

                                                                                           Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

Від позивача          Соловський В.О. (за дов. № 633/11 від 11.11.2009 р.),

                              Роговський А.А. (за дов. № 605/10 від 07.10.2009 р.)

Від відповідача          Дем’янцева О.С. (за дов. №30/1.1-3/2630 від 10.11.2009р.),

                              Радченко І.В. (за дов. № 30/1.1-3/2185 від 17.09.2009 р.)

Обставини справи:

          До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Будреконструкція-1»до департаменту ресурсного забезпечення капітального будівництва та експлуатації об’єктів митної інфраструктури Державної митної служби України про визнання того, що позивачем 08.05.2009 р. виконані в повному обсязі роботи з виготовлення типового проекту вантажного митного комплексу відповідно до договору підряду на розроблення проектно-кошторисної документації від 10.12.2007 р. № 185, а також про зобов’язання підписати акт здачі-приймання робіт з виготовлення типового проекту вантажного митного комплексу за № 3 за договором підряду від 10.12.2007 р. № 185, що засвідчує виконання позивачем 5-го етапу робіт - виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва вантажного митного комплексу.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у порушення умов договору не підписав акт здачі-приймання робіт з виготовлення типового проекту вантажного митного комплексу за № 3 та не надав обґрунтованої відмови у його підписанні, а необґрунтована відмова відповідача від приймання виконаних позивачем робіт фактично унеможливлює реалізацію права позивача на оплату виконаних робіт.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. (суддя Кролевець О.А.) порушено провадження у справі № 17/367 та призначено її до розгляду на 11.11.2009 р..

Відповідно до розпорядження голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 29.10.2009 р. № 01-1/987 справа № 17/367 передана на розгляд судді Удалової О.Г., у зв’язку з обранням Кролевець О.А. на посаду судді Вищого господарського суду України.

Ухвалою від 03.11.2009 р. справа № 17/367 прийнята до провадження суддею Удаловою О.Г.

Представник відповідача позовні вимоги відхилив повністю з підстав, викладених у відзиві на позову заяву. Крім того, відповідач зазначив, що позовні вимоги позивача щодо примусового підписання відповідачем акту здачі-приймання виконаних підрядних робіт № 3 відповідно до договору підряду на розроблення проектно-кошторисної документації на виготовлення типового проекту вантажного митного комплексу № 185 від 10.12.2007 р. та визнання у судовому порядку їх виконаними з 08.05.2009 р. у повному обсязі відповідно до проектно-кошторисної документації за договором підряду від 10.12.2007 року № 185 законодавчо не визначені як форми судового захисту особистого немайнового або майнового права та інтересу юридичної особи.

На думку відповідача, обраний позивачем спосіб захисту прав суб’єктів господарювання суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів та є втручанням у господарську діяльність суб’єкта господарювання, і як наслідок, порушення його вільного волевиявлення.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

          Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

          Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якою визначено також способи захисту суб’єктом господарювання та споживачем своїх прав та законних інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Із положень вказаних норм матеріального права не випливає способу захисту права, обраного позивачем.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову.

Акт приймання-передачі № 3 за договором на розроблення проектно-кошторисної документації № 185 від 10.12.2007 р. є підтвердженням наявності чи відсутності фактів щодо виконання однією стороною та прийняття іншою стороною робіт, що є лише доказом, а не окремим обов'язком щодо виконання сторонами договірних зобов’язань за договором.

Враховуючи те, що вказаний позивачем спосіб захисту не є належним у розумінні ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України та зобов’язання відповідача підписати акт приймання-передачі виконаних робіт суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів та є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, і як наслідок, порушення його вільного волевиявлення, вказаний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80 ч. 1 п. 1-1 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Припинити провадження у справі.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Будреконструкція-1» (02152, м. Київ, вул. Серафимовича, 11, р/р 260063100 у ВАТ «УПБ», МФО 300205, код 30251718) з Державного бюджету України витрати по оплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн., сплачені платіжним дорученням від 06.10.2009 р. № 80, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Суддя                              О.Г. Удалова

Ухвала підписана 10.12.2009 р.