Рішення № 7042477, 14.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/37914.10.09 до Комунального підприємства «Індустріальне»Солом’янської районної у м. Києві ради про стягнення 58 376 грн. 74 коп.

                    Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Гранацька Л.В.

від відповідача: Медведь Н.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 58376 грн. 74 коп., з яких 53722 грн. 83 коп. основного боргу та 4653 грн. 91 коп. пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов’язання щодо оплати виконаних робіт за договором № 9/6 від 01.04.2008 р., укладеного між сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.07.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював розмір позовних вимог. Відповідно до останньої заяви, яка прийнята судом, позивач, у зв’язку з тим, що відповідачем частково сплачено заборгованість, просить стягнути з останнього основний борг у сумі 23 722, 83 грн. та 5471, 99 грн. пені.

Розгляд справи неодноразово відкладався в зв’язку з неявкою у судове засідання повноважного представника відповідача, невиконанням ним вимог суду, необхідністю витребування нових доказів у справі.

Відповідач надав відзив на позову, відповідно до якого зазначив, що зазначена позивачем заборгованість утворилася через несплату мешканцями квартирної плати та комунальних послуг. У зв’язку з тим, що відповідач немає законних підстав для стягнення штрафних санкцій з мешканців боржників, він просить суд зменшити суму пені до 50 грн. 00 коп., а суму залишку боргу розстрочити на дев’ять місяців в порядку ст. 121 ГПК України.

Також, оскільки позивач неналежним чином виконував свої обов’язки за договором № 9/6 від 01.04.2008 р., відповідач у відзиві на позов звернувся до суду з клопотанням про зміну порядку розрахунку з позивачем, після проведеного ним перерахунку на відшкодування відповідачу коштів за обслуговування будинків, які він фактично не обслуговував.

Розглянувши вищевказане клопотання відповідача, суд відмовляє відповідачу в його задоволенні з огляду на наступне.

Частина 5 ст. 22 ГПК України надає право відповідачу лише визнати позов повністю або частково.

Право ж відповідача на зміну порядку розрахунку з позивачем за договором № 9/6 від 01.04.08р. може бути ним реалізоване, не шляхом звернення до суду з відповідним клопотанням в порядку ст. 22 ГПК України, а лише шляхом досягнення згоди сторін на приведення договору у відповідність з обставинами, які змінилися, чи за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008р. між Комунальним підприємством “Київжитлоспецексплуатація” та Комунальним підприємством “Індустріальне” Солом’янської районної у місті Києві ради було укладено договір № 9/6 на виконання робіт по технічному обслуговуванню димових і вентиляційних каналів від газових приладів.

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання обсягів робіт з перевірки, прочищення і поточного ремонту вентиляційних каналів і димоходів від газових приладів (газових колонок, печей) відповідно до додатків та разових робіт по ліквідації завалів у вентканалах жилих будинків в терміни, визначені графіком. При цьому сторони керуються діючими Правилами безпеки систем газопостачання України, СНіП, ДБН.

Пунктом 6.1. стронами узгоджено, що договір діє до 31.12.08р.

Відповідно до п. 6.2 договору, якщо жодна із сторні не змінює умови договору, не припиняє дії договору і в місячний термін до закінчення його не попереджає про це письмово іншу сторону, то договір вважається продовженим на наступний термін.

Як вбачається з матеріалів справи жодною із сторін до закінчення строку дії договору № 9/6 від 01.04.08р. не було висловлено заперечень про продовження дії договірних відносин.

Беручи до уваги вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що дію договору № 9/6 від 01.04.08р. було автоматично продовжено на той самий строк і на тих самих умовах.

Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що відповдіач зобов’язаний у триденний термін підписувати акти виконаних робіт або подавати обґрунтовані заперечення.

Отже, умовами договору встановлено, що акти виконаних робіт –є підтвердженням здійснення позивачем своїх зобов`язань за договором та відповідне схвалення відповідачем виконаних позивачем робіт.

Порядок розрахунків врегульовано розділом 4 договору, згідно якого відповідач щомісячно проводить повний розрахунок за виконані обсяги робіт по технічному обслуговуванню димових та вентиляційних каналів від газових приладів протягом 10 днів, слідуючого за звітним місяця, після підписання актів (ф. № 2).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми боргу, судом встановлено, що за період з квітня 2008 року по березень 2009 року загальна вартість виконаних КП «Київжитлоспецексплуатація» робіт є меншою, ніж зазначено позивачем в розрахунку та становить 76394 грн. 70. коп., що підтверджується актами приймання виконаних робіт № 2/58 за квітень 2008 року на суму 7577 грн. 04 коп., № 2 за травень 2008 року на суму 8733 грн. 84 коп., № 21 за червень 2008 року на суму 1200 грн. 18 коп., № 4 за червень 2008 року на суму 979 грн. 03 коп., № 2/62/14 за липень 2008 року на суму 1181 грн. 68 коп., № 2/09 за липень 2008 року на суму 7577 грн. 04 коп., № 2/31 за серпень 2008 року на суму 776 грн. 37 коп., № 2/38 за вересень 2008 року на суму 1200 грн. 18 коп., № 2/48 за вересень 2008 року на суму 979 грн. 03 коп., Б/Н за жовтень 2008 року на суму 13531 грн. 78 коп., № 2/57 за жовтень 2008 року на суму 292 грн. 14 коп., Б/Н за листопад 2008 року на суму 8733 грн. 84 коп., № 2/96 за грудень 2008 року на суму 1200 грн. 18 коп., № 2/10 за січень 2009 року на суму 5885 грн. 22 коп., № 2/88 за грудень 2008 року на суму 1462 грн. 08 коп., Б/Н за січень 2009 року на суму 810 грн. 62 коп., № 2/19 за лютий 2009 року на суму 5784 грн. 00 коп., № 2/44 за березень 2009 року на суму 810 грн. 62 коп., Б/Н за лютий 2009 року на суму 1215 грн. 94 коп., № 2/40а за березень 2009 року на суму 6463 грн. 62 коп. (копії –в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково виконав покладені на нього зобов’язання за договором № 9/6 від 01.04.08р., перерахувавши позивачу 22.07.08р. грошові кошти у сумі 7577 грн. 04 коп. за виконання робіт, 29.08.08р. грошові кошти у сумі 8733 грн. 84 коп. за виконання робіт, 16.09.08р. грошові кошти у сумі 1200 грн. 18 коп. за виконання робіт, 31.10.08р. грошові кошти у сумі 979 грн. 03 коп. за виконані роботи згідно акта № 2/4В за вересень 2008 року та грошові кошти у сумі 1200 грн. 18 коп. за виконані роботи згідно акта за вересень 2008 року, 26.11.08р. грошові кошти у сумі 243 грн. 68 коп. за виконані роботи згідно акта № 2/57 від 31.10.08р. за жовтень 2008 року та грошові кошти у сумі 3000 грн. 00 коп. за виконані роботи згідно акта від 31.10.09р., 31.03.09р. грошові кошти у сумі 3000 грн. 00 коп. за виконані роботи згідно акта № 2/19 від 27.02.09р., 09.04.09р. грошові кошти у сумі 5000 грн. 00 коп. згідно акта № 2/19 від 27.02.09р., 08.05.09р. грошові кошти у сумі 2000 грн. 00 коп. згідно акта 2/19 за лютий 2009 року та грошові кошти у сумі 3000 грн. 00 коп. згідно акта б/н за 2008 року, 28.05.09р. грошові кошти у сумі 3000 грн. 00 коп. згідно акта б/н за березень 2009 року та грошові кошти у сумі 7000 грн. 00 коп. згідно акта б/н за листопад 2008 року.

Окрім того, наданий позивачем протокол про зарахування зустрічних однорідних вимог (копія –в матіералах справи) свідчить про те, що КП «Київжитлоспецексплуатація»за згодою відповідача було зменшено в бухгалтерському обліку заборгованість КП «Індустріальне” Солом’янської районної у місті Києві ради за техобслуговування димовентканалів на суму 471 грн. 76 коп.

Таким чином, загальна сума сплачених відповідачем грошових коштів за період з липня 2008 року до травня 2009 року з урахуванням проведеного сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог становить 46405 грн. 71 коп.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд встановив, що залишок боргу відповідача за виконані позивачем роботи за період з квітня 2008 року по березень 2009 року склав 29988 грн. 99 коп.

У зв’язку з тим, що відповідач не виконував решти покладених на нього грошових зобов’язань, позивач 22.04.09р року звернувся до нього з претензією, відповідно до якої просив розрахуватися з ним за виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, після звернення позивача до суду, було перераховано КП «Київжитлоспецексплуатація» грошові кошти у сумі 15000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, а саме 03.07.09р. - 8000 грн. 00 коп. згідно акта б/н за 2008р., 31.07.09р.-3500 грн. 00 коп. згідно акта б/н за 2008р., 31.08.09р. - 3500 грн. 00 коп. згідно акта б/н за грудень 2008 року.

Відповідно до ч. 1 п. 1 1 ст. 80 ГПК України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутній предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи те, що спір в частині стягнення основного боргу у сумі 15 000 грн. 00 коп. врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом та наданням ним відповідних доказів, суд дійшов висновку припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної вище суми боргу.

Таким чином, станом на час розгляду даної справи заборгованість відповідача перед позивачем є меншою, ніж заявлена матеріальна –правова вимога та складає 14988 грн. 99 коп.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на неналежне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором № 9/6 від 01.04.08р., з відповідним посиланням на акти проведеної перевірки від 16.06.09р. виконання працівниками «Київжитлоспецексплуатація»своїх зобов’язань за вказаним договором з огляду на те, що вказані акти не спростовують належного виконання позивачем робіт за період з квітня 2008 року по березень 2009 року, а лише можуть бути підтвердженням існування не врегульованих між сторонами відносин по якості виконаних позивачем робі за автоматично пролонгованим договором.

Таким чином, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений. Відповідач заявлених до нього позовних вимог не спростував.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 14988 грн. 99 коп.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 5471 грн. 99 коп. за період з 01.12.08р. по 31.05.09р.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що за прострочення оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначено суму загально виконаних позивачем робіт, яка підтверджена наявними в матеріалах справи відповідними актами, та допущено помилку в методиці розрахунку пені.

Тож, враховуючи вищевказані обставини, та беручи до уваги те, що спір в частині стягнення основного боргу врегульовано самими сторонами шляхом перерахування відповідачем боргу після звернення кредитора з позовом, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до 50 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку сплати залишку боргу, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідачем не надано жодних доказів, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений чинним законодавством України, беручи до уваги те, що наведені боржником обставини не є підставою для розстрочення виконання рішення, суд не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Індустріальне»Солом’янської районної у м. Києві ради (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 42, код 35756924)? з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення ? на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, код 03366500) 14988 грн. 99 коп. (чотирнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят вісім) грн. 99 коп. основного боргу, 50 (п’ятдесят) грн.. 00 коп. пені, державне мито в сумі 150 (сто п’ятдесят) грн. 38 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 160 (сто шістдесят) грн. 97 коп.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                          Пригунова А.Б.