Рішення № 70424752, 01.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2017Справа №920/723/17Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної О.С. розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" до Дочірнього підприємства "Аромат" в особі Філії "Сумський молочний завод" про стягнення 85 880,24 грн., за участю представників позивача - Байраненка О.В, довіреність №б/н від 06.05.2017 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року до господарського суду Сумської області звернувся позивач з позовом до відповідача про стягнення 68 608,80 грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки № ТА001241-16 від 21.06.2017 року, а також 9 606,26 грн. пені, 1 398,49 грн. 3 % річних та 6 266,69 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.08.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.09.2017 року.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.09.2017 року справу № 920/723/17 передано за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.09.2017 року справу № 920/723/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.10.2017 року.

Представник відповідача в судове засідання 01.11.2017 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 червня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дунапак Таврія» (постачальник) та Дочірнім підприємством «Аромат» в особі Філії «Сумський молочний завод» (покупець) був укладений договір поставки №ТА 001241-16 (надалі - договір), згідно умов якого (п. 1.1. договору), постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця гофрокартонну продукцію, надалі «товар», а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.3. договору загальна сума договору складає сукупну вартість товару, визначену у видаткових накладних, отриманого покупцем у період дії цього договору.

Пунктом 1.4. договору обумовлено, що постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями, оформленими видатковими накладними, а покупець зобов'язаний приймати та оплачувати такни товар. Під партією товару вважається кількість товару, відвантажена в один транспортний засіб. Обсяг партії визначається у видатковій накладній.

Відповідно до п. 3.2. договору покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату партії товару у розмірі 100% від вартості замовленої партії Товару згідно узгодженої заявки - замовлення або рахунку, якщо інше не передбачене додатком до договору.

Пунктом 3.3. договору визначено, що загальна сума неоплаченого товару повинна погоджуватися в додатку до договору. У випадку перевищення цієї суми, постачальник має право не приймати заявку-замовлення покупця до дати повної оплати попередньо поставлених партій товару.

21.06.2016 року між сторонами по договору було укладено додаткову угода №1 до договору поставки № ТА 001241-16 від 21 червня 2016 року, якою сторони погодились викласти пункт 3.2. договору поставки № ТА 001241-16 від 21 червня 2016 року у наступній редакції: « 3.2. Покупець зобов'язаний здійснити післяоплату у розмірі 100% від погодженої вартості даної партії товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника.» (п. 1 додаткової угоди №1)

Також пунктом 2 додаткової угоди №1 сторони погодили викласти пункт 3.3. договору поставки № ТА 001241-16 від 21 червня 2016 р. у наступній редакції: « 3.3. Загальна сума неоплаченого товару не може перевищувати 133 000,00 грн. з ПДВ. У випадку перевищення цієї суми, постачальник має право не приймати заявку-замовлення покупця до дати повної оплати попередньо поставлених партій товару».

Поясненнями позивача, а також копією видаткової накладної № №7442 від 21.09.2016 року, яка міститься в матеріалах справи, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 68 608,80 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та на даний час має перед позивачем заборгованість у сумі 68 608,80 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 68 608,80 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, позов в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат обґрунтований та підлягає задоволенню 3% річних у розмірі 1 398,49 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 266,69 грн., за розрахунком позивача, який здійснено у відповідності до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 8.2. договору сторони передбачили, що за порушення термінів оплати товару покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженого, але неоплаченого в термін товару за кожний день прострочення.

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору у зв'язку з порушенням відповідачем виконання зобов'язань з оплати у визначений договором строк за поставлений товар позивачем нараховано 9 606,26 грн. пені.

Позовні вимоги в частині стягнення 9 606,26 грн. пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Аромат" в особі філії «Сумський молочний завод» (40009, м. Суми, Ковпаківський район, вул. Білопільський шлях, 15; код 26438113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" (75101, Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська 103; код 38045226) заборгованість за поставлений товар в сумі 68 608 (шістдесят вісім тисяч шістсот вісім) 80 коп., пеню в сумі 9 606 (дев'ять тисяч шістсот шість) грн. 26 коп., 3% річних в сумі 1 398 (одна тисяча триста дев'яносто вісім) грн. 49 коп., 6 266 (шість тисяч двісті шістдесят шість) грн. 69 коп. та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.11.2017р.

Суддя С.О. Чебикіна