Ухвала суду № 70422672, 21.11.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16947/17

н/п 1-кс/640/9419/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Вакула І.В.,

прокурора Фальченка Д.В.,

слідчого Гайдамаки А.М.,

захисника Найдьонової О.Г.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ УСБУ в Харківській області Гайдамаки А.М. у кримінальному провадженні №22017220000000239 від 25.09.2017р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Енергодар, Запорізької області, громадянин України, освіта вища, одружений, зі слів раніше не судимий, директор ТОВ «ЗЕ Ванс», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

встановив:

Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22017220000000239 від 25.09.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Як вбачається з клопотання, гр. України ОСОБА_2 з метою незаконного зберігання, перевезення з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - кокаїну в особливо великих розмірах вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Приблизно у листопаді 2017р. ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_2 про наявність покупця для збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - кокаїну в особливо великих розмірах. 19.11.2017р. приблизно об 1130 ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи у транспортному засобі «VOLKSWAGEN TIGUAN», р.н. НОМЕР_1, що знаходився на парковці ресторану «Макдональдс» у м. Харкові по вул. Пушкінській, 37, незаконно зберігав, перевозив з метою збуту, та за 85.000 доларів США збув гр. України ОСОБА_6 запаковану у два брикети порошкоподібну речовину білого кольору, що місить у собі наркотичну речовину кокаїн в особливо-великому розмірі масою 210,3636гр. та 229,7418гр.

19.11.2017р. об 1137 ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

20.11.2017р. ОСОБА_2 повідомлена підозра за ч. 3 ст. 307 КК України.

21.11.2017р. ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніш повідомленої підозри за ч. 3 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилались на тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, наявність ризиків, передбачених п. 1, п.2, п.3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинювати злочин, у якому підозрюється.

Просили перевищити розмір застави, посилаючись на значну вартість вилученого кокаїну на чорному ринку.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на безпідставність підозри, недоведеність ризиків. В порядку ст.206 КПК України підозрюваний пояснив, що насильство на досудовому слідстві до нього не застосовувалось. Вину в інкримінованому злочині не визнав, пояснив, що у нього наркотичні засоби не вилучались.

Вислухавши міркування сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, підтверджується: протоколом огляду місця події від 19.11.2017р., висновком експерта від 20.11.2017 №2348; протоколом допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 20.11.2017р.; протоколами обшуків від 19.11.2017р.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих правопорушень, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним прокурором існування на теперішній час ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків, підозрюваних; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те у якому підозрюється.

Щодо доводів захисника про безпідставність зазначених ризиків, слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 в разі визнанні його винним з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних; вчинення іншого кримінального правопорушення, чи продовження того в якому підозрюється, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності у вчиненні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Дійсно, ОСОБА_2, 1966 р.н., одружений, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, підозрюваних; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження того у якому підозрюється, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, віднесеного до категорії особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливе.

З вказаних підстав, слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Згідно ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, яке є корисливим, майнового стану підозрюваного, обставин інкримінованого кримінального правопорушення, особливо-великого розміру вилученого кокаїну та його значної вартості на «чорному ринку», наявності ризиків, передбачених п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, вважає, що застава у розмірах, визначених п.3 ч.5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому призначає заставу у розмірі, що перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, відповідно до абз.2 ч.5 ст. 182 КПК України - в розмірі 1000 (одна тисяча) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 1 600 000 грн. (1000 х 1600 грн. = 1 600 000грн).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ УСБУ в Харківській області Гайдамаки А.М. у кримінальному провадженні №22017220000000239 від 25.09.2017р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27) до 17 січня 2018р.

Визначити суму застави у розмірі 1 600 000 (один мільйон шістсот тисяч) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, код одержувача: 26281249 (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу: застава у справі №640/16947/17, н/п 1кс/640/9419/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 строком на два місяці наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатись з АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого фактичного місця проживання у АДРЕСА_1;

4) здати на зберігання до ГУ ДМС України в Харківській області закордонний паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_2, інші документи, які дають право на виїзд та в'їзд до України;

5) утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, підозрюваними ОСОБА_5, ОСОБА_4

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала в частині визначення розміру застави оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, а в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання особи під вартою її близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому ст.ст. 111,112 КПК України.

Слідчий суддя: Н.В. Єфіменко

Копію ухвали отримав «____»____2017р. ______

ОСОБА_2