Рішення № 70421673, 17.10.2017, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/10579/17

Заочне

РІШЕННЯ

іменем України

17 жовтня 2017 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Осіпенко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Тиріної В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором №900/6360/11 від 09 листопада 2011 року. В обґрунтування своїх позовних вимог вказали, що 09.11.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № 900/6360/11, відповідно до умов якого відповідачу ОСОБА_1, було надано кредит в сумі 250000 грн. на придбання автомобіля, терміном до 10.11.2014 року. У якості забезпечення виконання зобов’язань було укладено Договір застави від 09.11.2011 року, за яким в заставу передається легковий автомобіль марки AUDI, модель Q3, колір - білий, рік випуску - 2011. номер кузова - VIN-IVAUZZZ8U2CR002595 WAUZZZ8U2CR00259, тип легковий (універсал), реєстраційний номер НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САК190437, видане ВРЕР м. Луганськ 08.11.2011 року. Також, 09 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2, було укладено договір поруки № 900/6360/11.

12.10.2015 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» було укладено договір відступлення права вимоги № 12/10/16 від 12.10.2016 року, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 900/6360/11 від 09.11.2011 року укладено між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, перейшли до ТОВ «Українська факторингова компанія»

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачами умов кредитного договору та порушенням істотних умов договору, станом на дату укладання договору про відступлення права вимоги у відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 72303,25 грн., тому у ТОВ «Українська факторингова компанія» виникло право на стягнення кредитної заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Сукупний індекс інфляції з 10.07.2014 року - 29.05.2017 року становить 188,28 %. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 900/6360/11 з урахуванням індексу інфляції становить 136131,76 грн., 188,28%*72303,25/100. З яких: 72303,25 - розмір заборгованості за кредитним договором №900/6360/11 від 09.11.2011 року; 63828,51 грн.- збитки від інфляції. Таким чином, з огляду на викладене, загальна сума заборгованості відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, становить 136131,76 грн., яку просять стягнути солідарно з відповідачів.

В судове засідання ТОВ «Українська факторингова компанія» уповноваженого представника не направили, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Проти винесення по справі заочного рішення не заперечували.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур’єр».

У відповідності із ч.1 ст.224 ЦПК України, судом ухвалено розгляд справи в заочному порядку.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними позовних вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 09.11.2011 року, між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № 900/6360/11, відповідно до умов якого відповідачу ОСОБА_1, було надано кредит в сумі 250000 грн., на придбання автомобіля, терміном до 10.11.2014 року. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків та інших витрат (а.с. 4-9).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до змісту ч.1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

В якості забезпечення виконання зобов’язань було укладено Договір застави від 09.11.2011 року, за яким в заставу передається легковий автомобіль марки AUDI, модель Q3, колір - білий, рік випуску – 2011, номер кузова - VIN-IVAUZZZ8U2CR002595 WAUZZZ8U2CR00259, тип легковий (універсал), реєстраційний номер НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САК190437, видане ВРЕР м. Луганськ 08.11.2011 року (а.с. 12-13).

09 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2, було укладено договір поруки № 900/6360/11, згідно умов якого останній зобов’язався відповідати за належне виконання позичальником всіх його обов’язків по кредитному договору перед банком в повному обсязі (а.с. 10-11).

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов’язання. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

12 жовтня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» було укладено договір відступлення права вимоги №12/10/16 від 12.10.2016 року, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №900/6360/11 від 09.11.2011 року укладено між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, перейшли до ТОВ «Українська факторингова компанія» (а.с. 14-21).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень частини 1статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ч.1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачами умов кредитного договору та порушенням істотних умов договору, станом на 12.10.2016 року у відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 72303,25 грн., яка складається з: 72303,25 грн.,- залишок заборгованості за кредитом, (а.с. 29).

Частиною першою ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за змістом ст.552, ч. 2 ст.625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. При цьому указана міра відповідальності підлягає застосуванню за позовом кредитора на підставі Закону незалежно від того, чи передбачили сторони таку відповідальність в умовах договору.

Отже, інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання. Знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів є наслідком зменшення купівельної спроможності споживчих товарів та послуг учасниками цивільних відносин.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Таким чином, у ТОВ «Українська факторингова компанія» виникло право на стягнення кредитної заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Сукупний індекс інфляції за період 10.07.2014 року - 29.05.2017 року становить 188,28%. Отже, загальний розмір заборгованості за кредитним договором №900/6360/11 з урахуванням індексу інфляції становить 136131,76 грн. (188,28%*72303,25/100). З яких: 72303,25 розмір заборгованості за кредитним договором № 900/6360/11; 63828,51 грн. збитки від інфляції.

З урахуванням обставин справи, вищезазначених норм права, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості.

Відповідно до положень ч. 1ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526,530,549,550, 554,625,629 ЦК України, ст.ст.10,11, 209, 212, 214-215,224-226 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» заборгованість за кредитним договором № 900/6360/11 від 09.11.2011 року в розмірі 136131 (сто тридцять шість тисяч сто тридцять одну) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» в рівних частках судовий збір по 1020 (одна тисяча двадцять) грн. 99 коп. з кожного, а всього 2041,99 грн.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення у десятиденний строк з дня отримання копії рішення суду, шляхом подання відповідної письмової заяви до Сватівського районного суду Луганської області.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Сватівський районний суду Луганської області у десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги.

Суддя Л.М. Осіпенко