Вирок № 70421532, 17.11.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/5802/17 н.п. 1-кп/415/724/17

ВИРОК

Іменем України

17 листопада 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Шевченко О.В.

за участю: секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Ступченко О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130240001741 від 24.08.2017 у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2017 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом перелізання через балкон, який був відчинений, проник до квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель «GT Е2121В» у корпусі чорного кольору та зарядний пристрій до нього, які належать потерпілому ОСОБА_4, чим завдав останньому матеріальну шкоду, на суму 309 гривень 67 копійок. Після цього обвинувачений ОСОБА_1 разом з викраденим майном зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю і зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності і він їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно 17.08.2017, приблизно о 22 годині, він шляхом перелізання через балкон, який був відчинений, проник до квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель «GTЕ2121В» у корпусі чорного кольору та зарядний пристрій до нього, які належать потерпілому ОСОБА_4. Майном розпорядився на власний розсуд. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання. Викрадене майно потерпілому ОСОБА_4 повернув.

Потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, проте надав заяву, згідно якої просив судовий розгляд провести без його участі, покарання призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який офіційно не працює, інвалідом не являється, має постійне місце проживання, у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно (а.с. 20), на обліку у лікаря психіатра не перебуває (а.с. 18), на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с. 22), відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий (а.с. 17)

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття, відшкодування збитків потерпілому, а також наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який не працює, раніше не судимий (відповідно до ст. 89 КК України), вчинив умисний корисливий злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією частиною 3 статті 185 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття винного відшкодування збитків потерпілому, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який в судовому засіданні вибачився за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, обраний відповідно до ухвали слідчого судді від 21.09.2017, залишити без змін.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим не пред'явлений.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням в рамках даного кримінального провадження судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/987-205е від 31.08.2017 (а.с. 25 - 29), витрати у сумі 742 гривень 20 копійок (а.с.30) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст.100 КПК України речовий доказ - мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель «GT Е2121В» у корпусі чорного кольору та зарядний пристрій до нього, які знаходяться у потерпілого ОСОБА_4 - підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_4.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити попередній, особисте зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у сумі 742 (сімсот сорок дві) гривні на залучення експертів на проведення судово-товарознавчої експертизи, № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель «GT Е2121В» у корпусі чорного кольору та зарядний пристрій до нього, які знаходяться у потерпілого ОСОБА_4 - повернути потерпілому ОСОБА_4.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко