Постанова № 70421359, 20.10.2017, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/2766/17-а

Провадження № 2-а/408/82/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» жовтня 2017 року смт. Біловодськ

Суддя Біловодського районного суду Луганської області Кускова Т.В. розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що з червня 2015 року вони були вимушені залишити місце свого постійного проживання та з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту переїхати з м. Луганська до смт. Пшеничного Станично-Луганського району Луганської області, де вони мешкають у садовому будинку по теперішній час.

У період з червня 2016 року по грудень 2016 року позивачі отримували призначену щомісячну адресну допомогу. Проте за останнім зверненням до ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської РДА у Луганській області про продовження виплат адресної допомоги ВПО їм було призупинено виплату адресної допомоги та роз’яснено, що у власності ОСОБА_2 є будинок, який розташовано за адресою: вул. Сонячна буд. 545, смт. Пшеничне Станично-Луганського району Луганської області.

Призупинення призначення адресної допомоги було здійснено на підставі того, що внаслідок перевірки 19 січня 2017 року їх фактичного місця проживання співробітниками управління соціального захисту населення було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають у зазначеному власному будинку, який розташований в регіоні, який не відноситься до тимчасово окупованої території.

У зв’язку з чим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд визнати дії ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації з приводу відмови у призначенні їм щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеним особам та зобов’язати управління відновити їм виплати та виплачувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26 грудня 2016 року.

У судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з’явились, просили справу розглядати за їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації надав до суду заперечення проти адміністративного позову, просив справу розглядати за його відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, заперечення подані представником відповідача, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку ст. 183-2 КАС України та обґрунтованості вимог адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: м. Луганськ, кв. КомароваАДРЕСА_1, що підтверджується копіями паспортів серій ЕК №105254, ЕК № 953311 (а.с. 7,13).

Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» №254-VIII від 17.03.2015р., визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких, відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680-VII від 16.09.2014р., запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Місто Луганськ, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р. (зі змінами та доповненнями), є тимчасово окупованою територією, не підконтрольною українській владі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області та отримали довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», що сторонами не оспорюється.

Станом на час розгляду справи позивачі взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідками №905006792 від 07.06.2016 р. та №905006793 від 07.06.2016 р. (а.с.9,15). Місце фактичної реєстрації зазначене: Луганська область, Станично-Луганський район, с/т «Озон», с. Пшеничне, вул. Сонячна, буд.545.

26 грудня 2016 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до відповідача ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Однак, відповідачем було повідомлено позивачів про те, що «згідно витягу з протоколу № 29 від 19.01.2017 року і на підставі п. 12 «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджена постановою КМУ від 08.06.2016 року» їм призупинено призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 10,16).

Як вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с. 17) ОСОБА_2 є власником садового будинку загальною площею 67,4 кв.м., що розташований за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, Вільхівська сільська рада, «Озон» садове товариство Вільхівський дачний масив, вул. Сонячна, буд.545.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно п. п.2, 3 ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Як вбачається з ч.1 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї.

Відповідно до п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», визначено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого, в тому числі, входить м. Луганськ Луганської області та с. Пшеничне (Вільхівська сільська рада) Станично-Луганського району Луганської області.

Тобто, у власності позивачів перебуває будинок, який розташовано в населених пунктах, на території яких здійснюється та здійснювалась антитерористична операція.

На даний час АТО триває, рішення про її припинення не прийнято. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 року, місто Луганськ та с. Пшеничне (Вільхівська сільська рада) включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Таким чином, оскільки на теперішній час м. Луганськ та с. Пшеничне (Вільхівська сільська рада) Луганської області згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, належне позивачу ОСОБА_2 на праві власності житло, що розташоване за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, Вільхівська сільська рада, «Озон» садове товариство Вільхівський дачний масив, вул. Сонячна, буд.545, тобто в районі проведення антитерористичної операції та районі де проводилась антитерористична операція, не є підставою для відмови у призначенні адресної допомоги.

Таким чином, відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачам в наданні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 8 КАС України, суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінивши наявні у матеріалах справи докази за правилами, встановленими ст.86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а саме необхідно визнати протиправними дії ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації з приводу відмови у призначенні позивачам щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг незаконним, а також зобов’язати ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації поновити виплати та виплачувати ОСОБА_1, ОСОБА_2 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26 грудня 2016 року.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.4,8,11,17,86,94,158-163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області з приводу відмови у призначенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг неправомірними.

Зобов’язати ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації відновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виплати щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов’язати ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щомісячну адресну допомогу як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26 грудня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 540 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 100 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

Біловодського районного суду

Луганської області ОСОБА_4