Ухвала суду № 70421212, 21.11.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1480/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дуковський О. Л.

УХВАЛА

Іменем України

21.11.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Гайсюка О.В., Письменного О.А.

за участю секретаря: Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з липня 2014 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2, шлюб між ними не був зареєстрований. Від спільного проживання з відповідачем у них народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони проживають окремо з жовтня 2016 року, а дитина проживає разом з позивачем і знаходиться на її утриманні.

Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини. Позивач, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років у зв’язку з чим отримує державну соціальну допомогу на дитину.

Просила стягнути аліменти на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% встановленого законодавством прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред’явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4., в розмірі 1/4 частини заробітку ( доходу ) щомісячно, починаючи з 15.03.2017 року і до повноліття доньки ОСОБА_4, тобто до 09 лютого 2034 року, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд, ухвалюючи рішення у справі про задоволення позову, дійшов висновку про те, що відповідач, як батько, зобов’язаний приймати участь в утриманні своєї доньки, шляхом сплати аліментів на користь позивачки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред’явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, просить рішення суду змінити та стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання доньки в розмір 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15.03.2017 року і до її повноліття, але менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В обґрунтування скарги зазначає, що позов визнає частково і згоден сплачувати аліменти на утримання доньки у меншому розмірі – 1/6 частини від всіх видів його заробітку (доходу), оскільки сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 02.03.2017 року. Також зазначає, що його доходом є тимчасові заробітки, а тому надавав матеріальну допомогу за можливості.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України – під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 І-ОЛ № 090263, виданого 23.02.2016 року (а.с 5).

Відповідно до довідки комунального підприємства «Житлогосп» № 1073 від 10.03.2017 року ОСОБА_4 проживає разом з позивачем за адресою АДРЕСА_1.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3О перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Відповідач проживає окремо від позивача та доньки, надає нерегулярну матеріальну допомогу на утримання доньки ОСОБА_4. Також відповідач має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, сплачує аліменти на його утримання згідно рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 02.03.2017 р. у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.02.2015 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.9).

Відповідач на утриманні інших осіб не має, є працездатним. На стан свого здоров`я не скаржився. Доказів про своє тяжке матеріальне становище не надав.

Домовленості між сторонами про форму та розмір участі відповідача в утриманні дитини не досягнуто, договір між ними про сплату аліментів на дитини, в порядку ст. 189 СК України, не було укладено. Підстави для звільнення відповідача від обов’язку утримувати дитину (ст. 188 СК України) відсутні.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення на користь позивача аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред’явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття та врахував вік дитини, її потреби, які не можуть бути меншими визначеного законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, рівність обов’язку обох батьків приймати участь в утриманні дитини до її повноліття, норми сімейного законодавства. Кожна дитина відповідача має право на рівність батьківського забезпечення.

Розмір аліментів не є сталою величиною, та може бути змінений відповідно до ч.1 ст.192 СК України, за якою розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України роз’яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідач є платником аліментів за двома судовими рішеннями, а тому не позбавлений права звернутися з позовом до суду або домовитися з одержувачами аліментів про зменшення розміру аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану.

Апеляційний суд згідно вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 304, 307,308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.Л Дуковський

Суддя: О.В. Гайсюк

Суддя: О.А. Письменний