Рішення № 7042076, 28.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/486 28.08.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»

до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Довіра та Гарантія»

про стягнення 86737, 35 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гордієнко О.В. дов. № 100-01/09 від 26.12.2008 року;

від відповідача : Казак К.І. дов. № б/н від 31.12.2008 року;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Довіра та Гарантія» про стягнення 86735, 35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 1-3048/06 за надані телекомунікаційні послуги не розрахувався.

Ухвалою від 24.12.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.02.2009 року.

В судове засідання 02.02.2009 року, представник позивача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, 02.02.2009 року проти позову заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов, а також надав суду додаткові документ по справі.

У звязку з неявкою представника позивача, ухвалою суду від 02.02.2009 року розгляд справи відкладено на 19.02.2009 року.

В судовому засіданні 19.02.2009 року представник позивача через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засіданні 19.02.2009 року не зявився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У звязку з неявкою представника відповідача, ухвалою суду від 19.02.2009 року розгляд справи відкладено на 27.03.2009 року.

В судовому засіданні 27.03.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити, відповідач проти задоволення позову заперечував.

Крім того, в судовому засіданні 27.03.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/486, яке судом задоволено.

Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору.

У судовому засіданні 27.03.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 24.04.2009 року о 11-40.

В судовому засіданні 24.04.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також у звязку з неподанням витребуваних доказів по справі, розгляд справи відкладено на 22.05.2009 року о 15-30.

В судове засідання 22.05.2009 року, представник позивача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засіданні 22.05.2009 року не зявився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У звязку з неявкою представників сторін, господарський суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 12.06.2009 року.

У судове засідання 12.06.2009 року представники сторін не з'явилися, проте через канцелярію суду подали клопотання про відкладення розгляду справи, які суд задовольнив та відклав розгляд справи на 26.06.2009 року.

В судовому засіданні 26.06.2009 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи для належного виконання вимог ухвали суду від 12.06.2009 року.

У судове засідання 26.06.2009 року представник відповідача не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У звязку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 27.07.2009 року.

В судовому засіданні 27.07.2009 року представники сторін надали усні пояснення по суті спору.

Відповідно до частини 3 статті 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 28.08.2009 року.

В судовому засіданні 28.08.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.08.2009 року проти позову заперечував.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.08.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»(надалі оператор) (позивач) та Закритим акціонерним товариством «СК «Довіра та Гарантія»(надалі абонент) (відповідач) був укладений договір № 1-3048/06 (далі Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) оператор надає телекомунікаційні послуги (надалі послуги), а абонент зобовязується оплачувати їх відповідно до умов Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору сторони погодили, що послуги, які абонент одержує й оплачує відповідно до Договору, їх вартість і характеристики зазначені в Додатках до цього Договору. Абонент може в будь-який час внести зміни в асортимент послуг шляхом підписання нового Додатку до Договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що абонент зобовязується:

?не виконувати модернізацію і/чи програмування свого обладнання, що може будь-яким чином вплинути на тарифікацію послуг у мережі оператора чи на функціонування мережевого обладнання оператора;

?оплачувати рахунки за послуги в повному обсязі та не пізніше дати, вказаної в рахунку оператора;

?інформувати оператора про наступні обставини протягом 10 днів з дня їх настання, зміну назви, місцезнаходження контактного телефону, факсу, та/або банківських реквізитів, зміну керівника підприємства, припинення діяльності чи банкрутство абонента та інше.

Відповідно до пункту 3.2 Договору оператор зобовязується:

?надавати інформацію абоненту про послуги;

?забезпечувати правильність застосування тарифів;

?усувати пошкодження, що виникли з вини оператора та які не дають абоненту можливість користуватися послугами у строки, передбачені нормативними документами у сфері телекомунікації та інші.

Розділом 4 Договору передбачено, що вартість послуг зазначається у додатках до Договору. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунків оператора у строки, вказані в рахунку. при здійсненні оплати рахунку абонент зобовязаний вказати у своєму платіжному дорученні номер цього Договору та/або номер рахунку, який він оплачує. Всі витрати повязані зі сплатою виставленого рахунку, несе абонент. Після відключення абонента від мережі оператора сторони проводять взаємні розрахунки протягом 3 (трьох) тижнів з дня повного відключення абонента від мережі оператора.

Як вбачається з рахунків: № 1448619-О/153316 на суму 82031,54 грн. за розрахунковий період з 01.06.2008 року по 30.06.2008 року, № 1512278-О/153316 на суму 88392,02 грн. за розрахунковий період з 01.07.2008 року по 31.07.2008 року, № 1530274-О/153316 на суму 90999,89 грн. за розрахунковий період з 01.08.2008 року по 31.08.2008 року та № 1571875-О/153316 на суму 80094,31 грн. за період з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року, позивач на виконання умов Договору надав телекомунікаційні послуги за період з 01.06.2008 року по 31.09.2008 року, за які відповідач розрахувався частково внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 80094,31 грн., що засвідчується рахунком за 01.10.2008 року.

Відповідач проти позову заперечує стверджуючи, що сума боргу, яка заявлена позивачем до стягнення виникла внаслідок несанкціонованого втручання невстановлених осіб в його компютерну мережу на протязі червня 2008 року, і що саме зазначені особи скориставшись обладнанням страхової компанії незаконно здійснювали дзвінки за кордон.

На доказ викладеного вище відповідач надав копію заяви про порушення кримінальної справи до Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області № 97 від 25.07.2008 року.

Разом з тим постановою Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області від 23.06.2009 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2. ч.1 ст. 6 КПК України у звязку з відсутністю складу злочину передбаченого ст. 361 КК України.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 статті 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації мереж телекомунікацій, підтримки цілісності та взаємодії мереж телекомунікацій, захисту інформаційної безпеки мереж телекомунікацій, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам.

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про телекомунікації»передбачено, споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

Згідно з абзацами 3, 4, 5, 7 та 10 пункту 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг споживач зобовязаний: не допускати використання свого кінцевого обладнання для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку; не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації телекомунікаційних мереж, підтримки їх цілісності та взаємодії, захисту інформаційної безпеки мереж, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам; не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання телекомунікаційних послуг третім особам; своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги; утримувати абонентську лінію в межах житлового будинку, квартири, приміщення та присадибної ділянки і кінцеве обладнання у справному стані.

Таким чином, на споживача (відповідача) покладено обовязок забезпечувати безпеку експлуатації обладнання та недопускати втручання в його роботу третіх осіб.

Зважаючи на це, господарський суд приходить до висновку, що підстави для звільнення відповідача від сплати фактично спожитих послуг відсутні.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 80094,31 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації»передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5759,34 грн. за весь період прострочення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 1,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 719,60 грн. та 164,10 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат в межах періодів визначених позивачем господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 712,27 грн., а в частині стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню повністю в сумі 164,10 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Довіра та Гарантія»( місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Половецька, 3/42, код ЄДРПОУ 34240804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»( місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 19 А, код ЄДРПОУ 19028202) 80 094 (вісімдесят тисяч девяносто чотири) грн. 31 коп. основного боргу, 1 (одну) грн. 00 коп. пені, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 10 коп. інфляційних витрат, 712 (сімсот дванадцять) грн. 27 коп. 3 % річних, 809 (вісімсот девять) грн. 72 коп. - державного мита та 110 (сто десять) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

09.09.2009 року