Вирок № 70420457, 20.11.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10439/17

Провадження № 1-кп/344/572/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретаря Караїм Ю.В.,

прокурора Данищука Д.М.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Шахтарськ Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого автомеханіком на СТО «РеспектАвто», неодруженого, на утримані одна неповнолітня дитина, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тяжкі тілесні ушкодження.

Злочини вчинено за наступних обставин.

25.07.2016 близько 00.10 год. водій ОСОБА_5 керував автомобілем марки "OPEL ASCONA" реєстраційний № НОМЕР_2 та рухався по вул. Незалежності в м. Івано- Франківську у напрямку перехрестя із вул. С.Бандери. В той час навпроти будинку № 46 нерегульованим пішохідним переходом, який позначений дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра», проїзну частину вул. Незалежності у напрямку зліва направо відносно напрямку руху автомобіля переходила пішохід ОСОБА_7. Дана ділянка дороги є з двостороннім рухом, по напрямку руху автомобіля має дві смуги для руху, а у зустрічному - три. Протилежні потоки транспорту розділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки 1.3. Проїзна частина достатньо добре освітлена вуличним освітленням. У відповідності до вимог п.4.16 Правил дорожнього руху України пішохід ОСОБА_7 під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, мала перевагу у русі. Однак, водій ОСОБА_5 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7, яка переходила проїзну частину пішохідним переходом. При цьому ОСОБА_5 порушив наступні вимоги пунктів Правил дорожнього руху України:

п. 2.3.6), який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 4.16.а), у відповідності до вимог якого пішохід має право на перевагу у русі під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами;

п. 12.1., відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

У результаті порушення ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи № 67/696/16-Д від 06.04.2017 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя, у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку важкого ступеня, з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, закритий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки, закритий перелом обох кісток правої гомілки в середній третині, розрив ключично-акроміального з'єднання справа.

Крім того, 31.10.2016 близько 22.50 годин водій ОСОБА_5, керував автомобілем марки ВАЗ-111830-110-20 реєстраційний № НОМЕР_3 та рухався по вул. Галицька в м. Івано-Франківську у напрямку перехрестя із вул. Пасічна. Світлофор на перехресті вулиць Галицька та Пасічна працював в режимі миготіння жовтого світла. В той час безпосередньо перед даним перехрестям нерегульованим пішохідним переходом, який позначений дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.2, проїзну частину вул. Галицька у напрямку зліва направо відносно напрямку руху автомобіля переходили пішоходи ОСОБА_2 та ОСОБА_8. Дана ділянка дороги є з двостороннім рухом, по напрямку руху автомобіля має три смуги для руху, а у зустрічному - дві. Протилежні потоки транспорту розділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки 1.3. На перехресті проїзна частина достатньо добре освітлена вуличним освітленням. У відповідності до вимог п. 4.16 Правил дорожнього руху України пішоходи ОСОБА_9 та ОСОБА_8 під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, мали перевагу у русі. Однак, водій ОСОБА_5 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, унаслідок чого вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які переходили проїзну частину пішохідним переходом. При цьому ОСОБА_5 порушив наступні вимоги пунктів Правил дорожнього руху України:

п. 2.3.6), який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 4.16.а), у відповідності до вимог якого пішохід має право на перевагу у русі під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами;

п. 12.1., відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

У результаті порушення ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої ОСОБА_9 згідно висновку судово-медичної експертизи №98 від 29.04.2017 отримав тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, у вигляді відкритого перелому кісток правої гомілки в середній третині зі зміщенням відламків, закритої черепно-мозкової травми з крововиливами в мозкову речовину і забоєм головного мозку середнього ступеня.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, підтвердив обставини вчинених злочинів відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_5 суду показав, що 25.07.2016 після півночі рухався автомобілем марки "OPEL ASCONA", реєстраційний № НОМЕР_2, по вул. Незалежності в м. Івано-Франківську у напрямку вул..Тисменицької. Перед перехрестям з вул.Бандери перелаштувався у ліву смугу. За ним їхав автомобіль, світло фар якого відбивалося у дзеркалі заднього виду та засліплювало його. Внаслідок цього наближаючись до перехрестя, проявив неуважність - не помітив дівчину, що переходила вулицю на пішохідному переході. Вчинив ДТП, збивши її. Намагався надавати їй медичну допомогу, чекаючи приїзду швидкої та поліції. Підтвердив, що частково відшкодував моральні збитки потерпілій в сумі 12 000 грн. Крім того, 31.10.2016 близько 22.50 годин керував автомобілем марки «ВАЗ-111830-110-20», реєстраційний № НОМЕР_3, та рухався по вул. Галицька в м. Івано-Франківську у напрямку перехрестя із вул.Пасічна. Вказав, що були погані дорожні умови - недостатня видимість, накрапав дощ, асфальтне покриття було мокре. Наближаючись до перехрестя нерегульованого пішохідного переходу, відволікся, об'їжджаючи яму. Раптово побачив перед собою дві фігури, які переходили проїзну частину пішохідним переходом, натиснув на гальма, однак зіткнення уникнути не вдалося. Викликав швидку допомогу, до приїзду якої намагався надавати потерпілим медичну допомогу. ОСОБА_2 був госпіталізований з тяжкими тілесними ушкодженнями. Цивільні позови ОКЛ та потерпілої ОСОБА_7 визнав повністю, цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - частково на суму 50000 грн. У вчиненому щиро розкаявся, має намір відшкодувати збитки потерпілим, просив звільнити від відбування призначеного покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки має на утриманні неповнолітню дитину, щодо якої не позбавлений батьківських прав.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежено дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують його особу, підтверджують характер і розмір завданої потерпілим та цивільним позивачам шкоди, а також необхідних для вирішення питання про долю речових доказів та відшкодування процесуальних витрат у справі. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, працює автомеханіком на СТО «РеспектАвто», неодружений, на утриманні одна неповнолітня дитина - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, на обліку ОПНЛ №3 не перебуває, майновий стан обвинуваченого; щире каяття як обставину, що пом'якшує покарання, та вчинення злочину особою повторно як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_5 офіційно працевлаштований, проживає сам, має на утримані неповнолітню дитину, конфліктів із сусідами немає. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення або обмеження його волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб).

За таких обставин, враховуючи позицію прокурора, що просив призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки, та не заперечив щодо застосування ЗУ «Про амністію у 2016 році» та звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання; позицію потерпілих та представників потерпілих, що підтримали прокурора та просили задовольнити їх позови у повному обсязі, позицію обвинуваченого, що просив застосувати щодо нього Закон України "Про амністію у 2016 році", суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 має неповнолітню дитину - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, якій не виповнилося 18 років на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», та щодо якої обвинувачений не позбавлений батьківських прав. Судом також встановлено, що ОСОБА_5 вчинив злочини, передбачені ч.2 ст.286 КК України, до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році». Крім того, дані злочини відноситься до необережних злочинів, і не особливо тяжкими злочинами відповідно до ст.12 КК України.

Таким чином, на обвинуваченого ОСОБА_5 поширюється дія Закону України "Про амністію у 2016 році". Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечив щодо застосування до нього амністії. Перешкод для застосування амністії та звільнення від відбування призначеного покарання з цих підстав ОСОБА_5 - судом не встановлено. За таких обставин, відповідно до ст.86 КК України, на підставі п.в ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_5 слід звільнити від відбування призначеного покарання.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

В даному кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_5 заявлено такі позови:

- обласною клінічною лікарнею про відшкодування матеріальної шкоди (витрати на лікування ОСОБА_7.) на суму 31456 грн. 54 коп. (а.с.8-10);

- обласною клінічною лікарнею про відшкодування матеріальної шкоди (витрати на лікування ОСОБА_2.) на суму 8363 грн. 10 коп ( а.с. 11-12);

- потерпілою ОСОБА_7 з урахуванням уточнених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 у її користь моральної шкоди, що полягала у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала внаслідок спричинення їй тяжких тілесних ушкоджень у розмірі 678515, 84 грн. та 5000 грн. витрат на правову допомогу; з ПАТ «СК «ПЗУ Україна»: 137683,20 грн. як шкоду, пов'язану з лікуванням, 52 200 грн. як шкоду, пов'язану з стійкою втратою працездатності; 9484,15 грн. моральної шкоди ( а.с.34- 140, 225-233);

- ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_5 у його користь моральної шкоди, що полягала у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав внаслідок спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень у розмірі 98 934, 55 грн. та 5 000 грн. витрат на правову допомогу; з ПАТ «СК «АХА Страхування» - 21309,00 грн. як шкоду, пов'язану з лікуванням, 1065,45 грн. моральної шкоди (а.с. 176-204).

Цивільний позивач - Обласна клінічна лікарня просила розглядати справу без її участі, цивільні позови підтримують в повному обсязі (а.с.214)

Цивільним відповідачем - АТ «СК «АХА Страхування» направлено суду письмові заперечення, яким просили відмовити в задоволенні цивільного позову до АТ «СК «АХА Страхування» та просили розглядати справу без участі її представника (а.с. 215-222).

Від цивільного відповідача ПАТ «СК «ПЗУ Україна» заяв про відкладення судового розгляду та заперечення проти позову суду не подано.

Вирішуючи заявлені цивільні позови у даному кримінальному провадженні суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Як вбачається з матеріалів справи, ОКЛ витрачено на лікування потерпілої ОСОБА_7 31456,54 грн, з яких медикаменти - 2740, 10 грн., вартість обстеження - 5774,52 грн та вартість перебування в лікувальному закладі 75 ліжкоднів - 22941,92 грн. Також на лікування потерпілого ОСОБА_2 8363 грн. 10 коп, з яких медикаменти - 29, 47 грн., вартість обстеження - 391,85 грн та вартість перебування в лікувальному закладі 27 ліжкоднів - 7941,78 грн

Зважаючи на повне визнання позовів ОКЛ обвинуваченим, суд вважає за необхідне позови ОКЛ про відшкодування витрат на лікування потерпілих задовольнити у повному обсязі та стягнути з обвинуваченого у користь ОКЛ 31456 грн 54 коп. (витрати на лікування ОСОБА_7.) та 8363 грн. 10 коп (витрати на лікування ОСОБА_2.).

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

На час вчинення ДТП ОСОБА_5 володів (здійснював експлуатацію) автомобілем марки «Opel Ascona», д.н.з. НОМЕР_4 та автомобілем марки «ВАЗ-111830-110-20», д.н.з. НОМЕР_5, що ним визнається та підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Згідно полісу №АЕ/7827409 від 06.04.2016 автомобіль марки «Opel Ascona», д.н.з. НОМЕР_4 застраховано в ПАТ «СК «ПЗУ Україна», строк дії договору - з 07.04.2016 до 06.04.2017, страхова сума на одного потерпілого - 200000 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю.

Аналогічно згідно полісу АС/8140542 від 21.07.2016 автомобіль марки «ВАЗ- 111830-110-20», д.н.з. НОМЕР_5 застраховано в ПАТ «СК «АХА Страхування», строк дії договору - з 22.07.2016 до 21.07.2017, страхова сума на одного потерпілого - 200000 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю.

Потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_2 заявлено цивільні позови з позовними вимогами до страхових компаній ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та ПАТ «СК «АХА Страхування» про відшкодування понесених та підтверджених документально витрат на їх лікування у сумі 137683,20 грн (а.с. 42-140 та а.с.229-233) та 21309 грн (а.с.180-204) відповідно, які слід задовольнити у повному обсязі.

Також відповідно до п.26.2 ст.26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» установлено мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану зі стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок ДТП, у разі встановлення 1 групи інвалідності - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому на дату настання страхового випадку.

Потерпіла ОСОБА_7 внаслідок ДПТ отримала травми, внаслідок яких їй установлено 1 групу інвалідності. З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на дату настання страхового випадку 25.07.2016 у розмірі 1450 грн (ст.8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік»), з ПАТ «СК «ПЗУ Україна» слід стягнути також шкоду, пов'язану з втратою ОСОБА_7 працездатності в сумі 52200 грн (36 місяців х1450 грн).

Що стосується морального відшкодування, то суд виходить з наступного. Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, у тому числі, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Таким чином, з ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та ПАТ «СК «АХА Страхування» слід стягнути моральну шкоду у розмірі 5% від розміру страхового відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю ОСОБА_7 та ОСОБА_2, що відповідно становить 9484,15 грн та 1065,45 грн.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром відшкодування і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Потерпіла ОСОБА_7 оцінила заподіяну їй моральну шкоду в 700000 грн. З урахуванням розміру добровільно відшкодованої їй обвинуваченим моральної шкоди в розмірі 12000 грн та розміру відшкодування, що слід стягнути зі страхової компанії, просила стягнути в її користь з обвинуваченого ОСОБА_5 678515, 84 грн. Вказаний розмір відшкодування визнано обвинуваченим ОСОБА_5, а тому позов ОСОБА_7 у цій частині слід також задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_2 оцінив спричинену йому моральну шкоду у розмірі 100000 грн, з яких з урахуванням розміру відшкодування, що слід стягнути зі страхової компанії, просив стягнути з обвинуваченого в його користь 98934,55 грн. Обвинувачений визнав факт спричинення потерпілому ОСОБА_2 моральної шкоди та вважав за можливе відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 50000 грн. Суд вважає, що вчиненим злочином спричинено потерпілому ОСОБА_2 моральну шкоду: внаслідок одержаних тілесних ушкоджень потерпілий переніс як фізичний біль, так і психологічні страждання через погіршення стану здоров'я, порушення внаслідок травм звичного способу життя. Тому, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, глибину та характер моральних страждань кожного з потерпілих, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок вчинення даного злочину, матеріальний стан обвинуваченого та потерпілих, суд вважає, що заявлений розмір морального відшкодування потерпілим ОСОБА_2 є завеликим та з урахуванням вимог доцільності та розумності вважає, що позов потерпілого ОСОБА_2 у цій частині слід задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_2 60 000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст.118,124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого також документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу представника ОСОБА_4, що відповідно до квитанції № 0446703 від 07.09.2017 становлять 5 000 грн (а.с. 204) та представника ОСОБА_3, що становлять 5 000 грн.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід - домашній арешт обвинуваченого ОСОБА_5 скасувати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 129, 370, 373, 374 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Відповідно до ст.86 КК України, на підставі п.в ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного цим вироком покарання.

Запобіжний захід - домашній арешт обвинуваченого ОСОБА_5 - скасувати.

Цивільний позов Обласної клінічної лікарні задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2, у користь Обласної клінічної лікарні (м.Івано-Франківськ, вул.Федьковича, 91, р/р 35416001019134 ГУДКСУ в Івано-Франківський області, МФО 836014 Код 01993150) - 31456 грн. 54 коп (тридцять одну тисячу чотириста п'ятдесят шість гривень п'ятдесят чотири копійки) на відшкодування матеріальної шкоди - витрат на лікування потерпілої ОСОБА_7

Цивільний позов Обласної клінічної лікарні задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2, у користь Обласної клінічної лікарні (м.Івано-Франківськ, вул.Федьковича, 91, р/р 35416001019134 ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014 Код 01993150) - 8363 грн. 10 коп (вісім тисяч триста шістдесят три гривні десять копійок) на відшкодування матеріальної шкоди - витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312, юридична адреса: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 40) у користь ОСОБА_7, жительки АДРЕСА_3, матеріальну шкоду: 137683,20 грн (сто тридцять сім тисяч шістсот вісімдесят три гривні двадцять копійок) - витрати на лікування потерпілої ОСОБА_7; 52200 (п'ятдесят дві тисячі двісті) грн - шкоду, пов'язану з стійкою втратою працездатності; а також на відшкодування моральної шкоди - 9484,16 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні шістнадцять копійок). Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2, у користь ОСОБА_7, жительки АДРЕСА_3, 678515,84 грн (шістсот сімдесят вісім тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень вісімдесят чотири копійки) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (юридична адреса: 04070, м.Київ, вул.Іллінська, 80) у користь ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_6, матеріальну шкоду у розмірі 21309 (двадцять одну тисячу триста дев'ять) грн - витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2, а також на відшкодування моральної шкоди - 1065,45 (одну тисячу шістдесят п'ять гривень сорок п'ять копійок). Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2, у користь ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_6 - 60000 грн (шістдесят тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Стягнути з ОСОБА_5 у користь ОСОБА_7, жительки АДРЕСА_3 - 5 000 (п'ять тисяч) гривень процесуальних витрат у кримінальному провадженні на правову допомогу та у користь ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_4 - 5000 (п'ять тисяч) гривень процесуальних витрат у кримінальному провадженні на правову допомогу (а.с.204).

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УДКСУ у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 6218 гривень 70 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз: №4.2-769/16 від 15.11.2016; №4.2-960/16 від 22.11.2016; №4.2-959/17 від 27.02.2017; №4.2-963/17 від 27.02.2017; №4.2-243/17 від 12.06.2017; №4.2-490/17 від 26.07.2017; №4.2-506/17 від 28.07.2017.

Речові докази: автомобіль марки "OPEL ASCONA", реєстраційний № НОМЕР_2, згідно постанови від 28.10.2016 - вважати повернутим ОСОБА_11; автомобіль марки ВАЗ-111830-110-20, реєстраційний № НОМЕР_3, згідно постанови від 07.06.2017 - вважати повернутим власнику ОСОБА_12.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко