Вирок № 70419322, 07.11.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4252/17

Провадження № 1-кп/206/317/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" листопада 2017 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Сухоруков А.О.,

при секретаря Панюшкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040700000785 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, має неповну середню освіту, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в останнє засуджений 31.01.2014 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, 11.08.2016 року звільнений з Солонянської ВК№21 по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Дяконова П.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за скоєння умисних злочинів, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, і знову вчинив корисливий злочин.

Так, 05 червня 2017 року, приблизно о 03 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, перебував біля будинку АДРЕСА_2, де на стіні фасаду зазначеного будинку між 1-им та 2-им під'їздами було проведено кабель лінії зв'язку Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком». В цей момент, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного кабелю лінії зв'язку, який він визначив як об'єкт свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1, 05 червня 2017 року, близько о 04 годині 00 хвилин, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди та бажаючи її настання, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, підійшов до під'їздів будинку АДРЕСА_2, де ножем з серейторною заточкою інструменту мультитул, який він приніс з собою, зрізав 25 метрів кабелю зв'язку марки ТПП 50x2x0,4; 50 метрів кабелю зв'язку марки ТПП 20x2x0,5; 75 метрів кабелю зв'язку марки ТПП 10x2x0,5, який знаходиться на балансі та є власністю Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком».

У подальшому, ОСОБА_1, з місця скоєння злочину з викраденим зник, отримавши змогу розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив Дніпропетровській філії ПАТ «Укртелеком», відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №2366 від 22.07.2017 року, матеріальну шкоду на загальну суму 890 гривень 00 копійок (вісімсот дев'яносто гривень).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при вищезазначених обставинах визнав в повному обсязі, при цьому суду показав, що він 05.06.2017 року близько 03 год. 30 хв. знаходячись по АДРЕСА_3 вирізав кабель довжиною близько 25 метрів, який був закріплений між першим та другим поверхом будинку.

Представник потерпілого ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі (а.с. 18).

Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності і логічності його показань про обставини злочину, добровільності та істинності його позиції.

В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчиненого обвинуваченим злочину, які ніким не оспорювалися.

Враховуючи показання обвинуваченого та його бажання не досліджувати інші докази по справі, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні вказаного злочину.

Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості, такими, що вірно відображають фактичні обставини справи, у зв'язку з чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.

А тому, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_1, інші докази за погодженням з учасниками не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.

Підводячи підсумок викладеному, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1. в: вчинені кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При вирішенні питання про вид та міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, маючи не зняту і не погашену судимість, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т. 1 а.п. 99, 102), за місцем мешкання характеризується задовільно (т. 1 а.п. 103), скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середнього ступеню тяжкості, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, є його щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлені.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.

Приймаючи наявність обставин, які пом'якшують покарання, враховуючи ставлення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, суд приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання ОСОБА_1 не може без ізоляції від суспільства.

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експерта документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді трьох місяців арешту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України витрати по проведенню тросологічної судової експертизи, оформлену висновком експерта від 31.07.2017 року № 25/4.2/866 в розмірі 4453,20 гривень, реквізити рахунку: одержувач платежу: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; номер рахунку: 31118115700004; МФО: 805012; код ЄДРПОУ: 37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь експерта ОСОБА_3, документально підтверджені витрати за проведення судової експертизи № 2366 від 22.07.2017 року у розмірі 210,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: А.О. Сухоруков