Рішення № 70418686, 07.11.2017, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

07.11.2017 Єдиний унікальний номер 203/86/16-ц

Провадження №2/205/3042/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

за участю секретаря Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 04 січня 2016 року звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом (а.с.2-4).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11 листопада 2012 року з вини відповідача, який керував автомобілем НОМЕР_1, скоєна ДТП, в результаті якої був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності.

Вина відповідача у скоєнні зазначеної ДТП підтверджується постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2012 року.

Згідно висновку експерта розмір завданих збитків автомобілю НОМЕР_2, становить 15 075,98 грн.

На момент вчинення ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Оскільки на час ДТП відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, позивач вимушений був здійснити відшкодування завданої майнової шкоди потерпілій стороні за рахунок коштів фонду захисту у розмірі 12 563,32 грн. Також, позивачем здійснено сплату за послуги аварійного комісара та збір документів в загальній сумі 360,00 грн.

Позивач неодноразово звертався із претензіями до відповідача щодо добровільного відшкодування збитків, але відшкодування збитків так і не здійснив.

Враховуючи вищевикладене, позивач вимушений був звернутися до суду із даним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти в загальній сумі 13 414,96 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2016 року справу передано за підсудністю до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (а.с.54).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2017 року залишено без розгляду позовну дану заяву (а.с.105), яку скасовано ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2017 року (а.с.138-139).

Представник позивача, діючий на підставі довіреності – ОСОБА_4, в судове засідання не з’явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. До суду надіслав письмову заяву, якій просив справу розглядати без своєї присутності. Проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.146).

Відповідач в судове засідання не з’явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи без своєї присутності не надсилав. Крім того, до суду повернувся конверт з відправленням, що направлявся відповідачу із поштовою відміткою «за закінчення строку зберігання» в матеріалах справи.

У відповідності до ст..1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного договору страхування, на вимогу відшкодування шкоди в порядку регресу.

За змістом ст.14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обов’язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Суд, з’ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 листопада 2012 року об 01-10 год. в м. Дніпропетровську водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_3, по пр.. ОСОБА_5 в районі е/о №52, перед зміною напрямку руху праворуч не переконався, що це буде безпечно. Внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_2, який розпочав некерований рух та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 Внаслідок ДТП завдана матеріальна шкода, тілесні ушкодження завдані ОСОБА_6 Водій ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння.

За даним фактом ДТП постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст. 124, 130 КУпАП (а.с.5).

Згідно ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно висновку вартості матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу № 15 від 14.02.2013 року, загальна вартість матеріальної шкоди завданої автомобілю НОМЕР_5, складає 15 075,98 грн. (а.с.8).

У відповідності до ст.41 п.41.1 п.п. «а» Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Встановлено, що на момент ДТП полісом серії АВ №6197310 від 11.04.2012 року, оформленим на автомобіль НОМЕР_6, була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7, який є власником вказаного автомобіля (а.с.33,34).

Відповідач на дату дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно ст. 39.1. Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Тому, 25.12.2012 року ОСОБА_7, скориставшись своїм правом, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем, звернувся із відповідною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України (а.с.70).

На підставі наказу № 3054 від 04.09.2013 року позивач платіжним дорученням №2997 від 05.09.2013 року сплатив на користь ОСОБА_7 страхове відшкодування в сумі 12 563,32 грн. (а.с.11).

Також, скориставшись послугами аварійних комісарів, позивачем була організована оцінка нанесених збитків, збір необхідних документів, про що свідчить акт від 08.06.2013 року та платіжне доручення №69 від 10.06.2015 року на суму 360,00 грн. (а.с.25,30,31).

Згідно ст. 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному розмірі особою, яка її завдала.

За змістом положень ст. 38 п.38.2, п.п. 38.2.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року №1961-ІV, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно частини 1 статті 1191 Цивільного Кодексу України, особа яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до статті 993 Цивільного Кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованим, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають задоволенню, внаслідок чого слід стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача грошову суму у розмірі 12 923,32 грн. (12 563,32 грн. - сума страхового відшкодування, + 360,00 грн. - витрати на послуги аварійного комісара).

Крім того, згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позовної заяви були оплачені судові витрати і його вимоги задоволені, з відповідача належить стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1 218,00 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 993, 1166, 1191 ЦК України, ст. 38 п.38.2, п.п. 38.2.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 10,11, 60, 61, 88, 197, 209, 212, 213-215, 222, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування, – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України грошові кошти в сумі 12 923,32 грн. (дванадцять тисяч дев’ятсот двадцять три грн. 32 коп.), із якої: сума страхового відшкодування – 12 563,32 грн., витрати на послуги аварійного комісара – 360,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати у сумі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: В.С. Шавула