Постанова № 70418657, 06.12.2016, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

06.12.2016 Єдиний унікальний номер 205/5869/16-а

Справа № 2а/205/140/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Шавули В.С., за участю секретаря Мікунової К.Ю. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

01 серпня 2016 року позивачка звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Правобережного об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії (а.с. 2-5).

В позовній заяві позивачка просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача у частині винесення неправомірного рішення відповідно о листа від 26.07.2016 року №В82-1/16 стосовно відмови у виплаті їй пенсії; та просить зобов'язати відповідача поновити їй нарахування виплату пенсії у повному обсязі починаючи із 01.04.2015 року та виплачувати пенсію в подальшому.

Позивачка надала до суду письмову заяву, в якій просила справу розглядати без своєї присутності (а.с.29).

Відповідач у письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно чинного законодавства підстави для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 відсутні.

Суд вважає, що повідомлені сторонами обставини та надані ними матеріали є достатніми для ухвалення законного судового рішення в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. Підставою звернення позивача до суду є захист прав на належне пенсійне забезпечення у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу Пенсійного Фонду України, що викликані діями такого органу при здійсненні владних управлінських функцій при здійсненні перерахунку пенсії на користь позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи, та перевіривши надані докази вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивачка з 23 вересня 2004 року перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про державну службу».

Позивачка звернулася до Правобережного об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську із заявою від 19.07.2016 про перерахунок пенсії починаючи із 01.04.2015 року, повернення недоотриманої пенсії та виплати пенсії в подальшому.

Управлінням Правобережного об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську листом від 26.07.2016 позивачці відмовлено у перерахунку пенсії державного службовця, у зв’язку з відсутністю порядку перерахунку пенсії (а.с.7-8).

Згідно з ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Ст. 22, ч. 1 ст. 92 Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до положень ч. 1 ст.8 та ч.1 ст.58 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІП, внесено зміни до ЗУ «Про державну службу», де зазначено, що "тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;

у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цього Закону, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 1 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу)".

Дію вказаного Закону №213- VІІІ від 02.03.2015 року подовжено Законом України №911 від 24.12.2015 року «Про несення змін до деяких законодавчих актів України», на період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є правомірними, законними, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач ОСОБА_1 просить здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2015 року.

Оскільки пенсійні виплати є щомісячними, тому про порушення свого права (якщо позивач вважає його порушеним) позивач могла дізнатись, при черговому отриманні (неотриманні) пенсії кожного місяця.

З вказаним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 01.08.2016 року, пропустивши шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, щодо позовних вимог починаючи з 01.04.2015 року по 29.02.2016 року.

Позивач не просить поновити пропущений строк, тому відсутні підстави для визнання причин пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду, вимоги щодо визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01.04.2015 року по 29.02.2016 року підлягають залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо компенсації понесених судових витрат, суд враховує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку із чим, сплачений позивачкою судовий збір в сумі 551,20 грн. відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 152 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державну службу» № 2262-ХІІ, ст. ст. 3, 6 - 14, 17, 159 – 163, 167, 183-2 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Правобережного об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії за період з 01.04.2015 року по 29.02.2016 року – залишити без розгляду.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Правобережного об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.С. Шавула