Рішення № 7041813, 07.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" грудня 2009 р. Справа № 9/1315

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Алексєєва М.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Варава Ю.В. дов. від 17.03.2009р. №17-03/09

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (м.Київ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (с.Новобратське Малинський район Житомирська область)

про стягнення 111748,53 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 111748,53грн. з яких: 106216,12 грн. борг з урахуванням індексу інфляції, 4317,60 грн. пеня, 1214,81 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору оренди (фінансового лізингу) від 31.05.2007р. не сплатив передбачені договором лізингові платежі.

23.11.2009р. позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог від 17.11.2009р., за якою просить суд стягнути з відповідача 193032,06 грн. з яких: 168068,25 грн. борг, 8377,20 грн. інфляційні нарахування, 2900,65 грн. 3% річних, 13685,96 грн. пеня.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Отже, судом розглядаються позовні вимоги позивача в редакції заяви про збільшення позовних вимог від 17.11.2009р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2007 року між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль"(Лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Лізингоодержувач) укладений Договір оренди (фінансового лізингу) № L775-05/07 (далі Договір), відповідно до п. 1 якого, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються у Специфікації (додаток № 2 до цього договору) (далі Предмет лізингу), а лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Строк лізингу складається з періодів, зазначених в Графіку платежів (додаток № 1 до договору) та не може бути менше одного року.

На виконання зазначених положень Договору, сторонами погоджений Графік платежів від 31.05.2007 року (додаток № 1 до договору оренди (фінансового лізингу) від 31.05.2007 року № L775-05/07, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до п. 3.1 договору, вартість предмета лізингу становить 273794,84 грн. в тому числі ПДВ 20 %.

Пунктами 4.1 4.6 Договору встановлено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця. Розмір лізингового платежу включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу в розмірі 25 % від вартості предмета лізингу. Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду. Комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та повязані з ним.

Згідно з п. 8.1 Договору, він набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обовязків за цим Договором.

Сторонами погоджено, що Предметом лізингу за Договором № L775-05/07 є сідельний тягач MAN 18.410 (2002 р.в.) у кількості 1 шт. вартістю 273794 грн. з ПДВ, що підтверджується Специфікацією від 31.05.2007 року, яка є додатком № 2 до Договору. Зазначена Специфікація підписана обома сторонами та скріплена печатками.

Сторонами складений та підписаний Акт приймання-передачі предмета лізинга по Договору № L775-05/07 від 31.05.2007 року, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв сідельний тягач MAN18.410 (2002 р.в.) у кількості 1 шт.

Відповідач, в порушення умов Договору, не в повному обсязі виконав свої зобовязання по оплаті лізингових платежів, в результаті чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем за період з вересня 2008 року по листопад 2009 року включно в розмірі 168068,25 грн. (а.с.42)

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду).

Так, статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У звязку з простроченням виконання грошового зобовязання, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 13685,96 грн.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини), лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 року, розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, пеня нарахована позивачем з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, дана вимога підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 2900,65 грн. та інфляційні втрати в сумі 8377,20 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних обґрунтований. Оскільки індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях, вказані вимоги підлягаю задоволенню.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню у сумі 193032,06 грн. з яких: 168068,25 грн. борг, 8377,20 грн. інфляційні нарахування, 2900,65 грн. 3% річних, 13685,96 грн. пеня.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України та керуючись ст. 22, 33, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" 04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, оф. 101, ідентифікаційний код 34480657:

- 168068,25 грн. боргу,

- 8377,20 грн. інфляційних нарахувань,

- 2900,65 грн. 3% річних,

- 13685,96 грн. пені,

- 1930,32 грн. державного мита,

- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Алексєєв М.В.

Дата підписання 11.12.2009р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -