Ухвала суду № 70416642, 15.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 року м. Київ К/800/18046/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року

у справі 823/106/17

за позовом ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції від 19 червня 2015 року № 14491-17.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання Інспекції про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року; апеляційну скаргу Інспекції повернуто апелянту.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Інспекція подала апеляційну скаргу на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу Інспекції залишено без руху та надано Інспекції п'ятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали строк для усунення її недоліків, а саме - надання документа про сплату судового збору.

На виконання вимог вказаної ухвали відповідач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті, в якому Інспекція посилалася на відсутність фінансування.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, яку отримано відповідачем 10 квітня 2017 року, відмовлено Інспекції у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року; продовжено Інспекції строк на усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, на десять днів від дня отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог вказаної ухвали відповідач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому Інспекція повторно просила відстрочити сплату судового збору у зв'язку з відсутністю фінансування.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року відмовлено Інспекції у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року; а апеляційну скаргу Інспекції повернуто апелянту у зв'язку із неусуненням її недоліків.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від 23 січня 2015 року № 2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, відстрочення його сплати чи для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З аналізу наведених норм слідує, що в разі невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, така апеляційна скарга повертається особі, що її подала.

Оскільки відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов юридично правильного висновку про повернення апеляційної скарги Інспекції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.