Рішення № 7041662, 08.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.09 р.                     Справа № 15/280                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім нерухомості” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 35020848)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” с. Тетянівка (код ЄДРПОУ 24639066)

про стягнення основного боргу в сумі 482126,99 грн., пені в сумі 20771,09 грн., 3% річних у розмірі 2932,39 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю “Стім-2005” м. Київ (код ЄДРПОУ 33779583)

за участю представників сторін:

від позивача: Воловик М.О. за довіреністю б/н від 17.09.2009 р.

від відповідача: Софіщенко В.А. за довіреністю б/н від 01.04.2009 р.

від третьої особи: Воловик М.О. за довіреністю б/н від 09.11.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім нерухомості” м. Макіївка до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” с. Тетянівка про стягнення основного боргу в сумі 482126,99 грн., пені в сумі 20771,09 грн., 3% річних у розмірі 2932,39 грн.

Ухвалою суду від 21.09.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/280. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача первісного кредитора товариство з обмеженою відповідальністю “Стім-2005”, сторони та третя особа зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 11.11.2009 р. строк вирішення спору продовжено до 19.12.2009 р.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Стім-2005” та товариством з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” був укладений договір поставки № 417, згідно якого постачальник (третя особа) зобов’язався поставити та передати у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити товар згідно з замовленням покупця (додаток № 1 „Бланк замовлення”) та товаросупровідною документацією, що є невід’ємною частиною даного договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами та діючої на дату замовлення, в якій наведено список товарів, що поставляються за цим договором, та ціни. Специфікація є невід’ємною частиною договору (додаток № 2 до договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений в п. 9 даного договору, протягом терміну платежу, зазначеного в п. 1.1 додатку № 3 „Спеціальні умови”, у випадку, якщо сума платежу не менше 50,00 грн., при цьому постачальник надає належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця, яка вказана в п. 9.

Відповідно до п. 1.1 „Спеціальних умов” покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 14 календарних днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця, яка вказана в пункті 9, протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

Відповідно до п. 4 договору спеціальні умови наводяться у додатку № 3, який є невід’ємною частиною даного договору.

До договору сторони підписали додаток № 1 „Лист замовлення”, додаток № 2 „Специфікація на 2008 рік”, додаток № 3 „Спеціальні умови”, додаток № 4 „Паспорт артикула постачальника”, якими передбачили найменування, кількість товару, ціну за одиницю, загальну вартість товару тощо. Завірені копії договору з додатками містяться в матеріалах справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору поставки № 417 від 26.05.2008 р. третьою особою було поставлено відповідачу товар на загальну суму 899609,30 грн. за видатковими накладними: № Стім22876 від 02.06.2008 р. на суму 299877,60 грн., № Стім22881 від 04.06.2008 р. на суму 299988,00 грн., № Стім22885 від 10.06.2008 р. на суму 299743,70 грн. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписами представників відповідача, які фактично отримали товар, на видаткових накладних в графі „Отримав” та відбитками печатки, завірені копії яких додані до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу третьою особою саме на виконання договору поставки № 417 від 26.05.2008 р. суд робить виходячи з того, що характеристики товару, зазначеного у накладних, повністю відповідають тим, що вказані у специфікації до договору. Крім того, з пояснень відповідача вбачається, що будь-яких інших договорів або домовленостей, позадоговірних відносин у спірний період між сторонами не існувало. Позивач та третя особа ствердження відповідача в цій частині не спростували.

Відповідач частково оплатив товар, отриманий згідно спірних видаткових накладних, що підтверджується підсумковою випискою по розрахунковому рахунку за 25.11.2008 р. на суму 37482,31 грн., завірена копія якої міститься в матеріалах справи. Крім того, третя особа та відповідач підписали додаткову угоду № 11 про проведення взаємозаліку від 30.09.2008 р. та акт безбанківського взаємозаліку від 30.09.2008 р., якими погасили заборгованість третьої особи перед відповідачем за маркетингові послуги на суму 380000,00 грн., в результаті чого заборгованість відповідача перед третьою особою за отриманий товар зменшилася на вказану суму та станом на день подачі позову до суду основний борг склав 482126,99 грн. Завірені копії додаткової угоди та акту містяться в матеріалах справи.

Вказані обставини позивач обґрунтовує актами звірки взаєморозрахунків: між третьою особою та відповідачем станом на 30.06.2008 р. та станом на 31.08.2009 р., між позивачем та відповідачем станом на 06.11.2009 р., завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

В акті звірки взаєморозрахунків між третьою особою та відповідачем станом на 30.06.2008 р. зазначено, що заборгованість відповідача перед третьою особою за товар, поставлений по договору № 417 від 26.05.2008 р., складала 899609,30 грн.

Відповідно до акту звірки між третьою особою та відповідачем станом на 31.08.2009 р. відповідач визнав наявність заборгованості перед третьою особою (первісним кредитором) в сумі 482126,99 грн., хоча на момент підписання вказаного акту право вимоги вже належало новому кредитору. Позивач та третя особа надали до суду письмові пояснення від 11.11.2009 р., в яких вказано, що акт звірки станом на 31.08.2009 р. був підписаний помилково та безпідставно у зв’язку з відсутністю відповідних правових знань у працівників підприємств. Третя особа втратила усі права щодо стягнення заборгованості з відповідача у зв’язку з підписанням договору про відступлення права вимоги. За вказаних обставин акт звірки взаєморозрахунків між третьою особою та відповідачем станом на 31.08.2009 р. не приймається судом до уваги.

03.07.2009 р. між позивачем, відповідачем та третьою особою був укладений договір № 03.07.2009 про відступлення права вимоги, згідно якого новий кредитор (позивач) одержав право замість первісного кредитора (третьої особи) вимагати від боржника (відповідача) сплати грошових коштів в розмірі, визначеному в основному договорі, а первісний кредитор відповідно втрачає всі права на вимогу виконання боржником своїх зобов’язань за основним договором.

Пунктом 1.3 цього ж договору передбачено, що до нового кредитора переходить право на стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляції, будь–яких інших санкцій, передбачених законодавством України чи угодами між сторонами за порушення основного договору боржником тощо.

Згідно п. 3.4 даного договору первісний кредитор зобов’язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника в день підписання даного договору.

До договору № 03.07.2009 про відступлення права вимоги сторони підписали додаток № 1, яким передбачили найменування дебітора, дату та номер основного договору, дати, номери та суми накладних, дати та суми оплати. При цьому вказані в додатку дані повністю співпадають з даними, що містяться в наданих до суду документах, які обґрунтовують спірні правовідносини. Крім того, в додатку зазначено, що документи, які підтверджують право вимоги, передані новому кредитору. Боржник підтвердив, що йому своєчасно надавалися рахунки на оплату за основним договором, та той факт, що претензій стосовно якості та кількості товару він не має та заборгованість визнає. Завірені копії договору про відступлення права вимоги з додатком додані до позову.

Позивач неодноразово надсилав відповідачу претензії від 06.07.2009 р., 10.08.2009 р., 03.09.2009 р. з вимогою оплатити основний борг в сумі 482126,99 грн. Факт відправлення вимог позивачем та отримання їх відповідачем підтверджується помітками представників відповідача про отримання даних вимог, що засвідчено підписами та відбитками печатки, а також відповідями № 241/09 від 12.07.2009 р., № 287/09 від 12.08.2009 р. на вказані претензії. Завірені копії претензій та відповідей на претензії додані до позову.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 06.11.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 03.07.2009 від 03.07.2009 р. складає 482126,99 грн. Акт підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача, скріплений їх печатками, тому приймається судом згідно ст. 36 ГПК України як належний доказ у справі.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога на підставі договору № 03.07.2009 про відступлення права вимоги від 03.07.2009 р. позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору поставки № 417 від 26.05.2008 р. Дані договори є підставами для виникнення у їх сторін прав і обов’язків, визначених ними.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 512 ч. 1 п. 1 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в договорі № 417 від 26.05.2008 р. передбачили, що товаросупровідна документація є невід’ємною частиною даного договору. З матеріалів справи вбачається, що істотні умови спірного договору щодо строку оплати сторони додатково погоджували під час підписання видаткових накладних, які підписані представниками постачальника та покупця та скріплені їх печатками.

В кожній спірній видатковій накладній окремо вказаний термін оплати партії товару, що передається за цією накладною. В останній спірній видатковій накладній вказаний термін оплати до 10.06.2008 р., в інших спірних накладних термін оплати наступив раніше (до 02.06.2008 р., до 04.06.2008 р.). Таким чином, строк оплати по всім спірним видатковим накладним наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Третя особа надала до суду відзив на позовну заяву, в якому підтверджує факт укладення договору поставки № 417 від 26.05.2008 р. та договору № 03.07.2009 про відступлення права вимоги від 03.07.2009 р., підтверджує здійснення поставки відповідачу товару за спірними видатковими накладними на загальну суму 899609,30 грн., існування заборгованості відповідача на суму 482126,99 грн., тому вимоги позивача вважає законними та обґрунтованими.

Відповідач надав до суду відзив від 08.12.2009 р. на позовну заяву, яким існуючу заборгованість в сумі 482126,99 грн. визнає, але проти нарахування 3% річних заперечує у зв’язку з тим, що це не передбачено договором поставки № 417 від 26.05.2008 р. Крім того, відповідач вказує на те, що розрахунок пені в сумі 20771,09 грн. та 3% річних позивач здійснив з допущенням помилок, на підставі чого він просить суд здійснити обґрунтований розрахунок пені та 3% річних.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову в частині основного боргу, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити товар в передбачений видатковими накладними з урахуванням умов договору № 417 від 26.05.2008 р. строк в сумі 482126,99 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивач, керуючись п. 3.8 договору, нарахував відповідачу пеню в розмірі 20771,09 грн. (розрахунок доданий до позову).

Згідно п. 3.8 договору за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. в частині того, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

03.07.2009 р. позивач згідно договору № 03.07.2009 про відступлення права вимоги набув право вимагати від відповідача сплати основного боргу, пені, 3% річних, при цьому прострочення виконання грошового зобов’язання у відповідача почалося ще у червні 2008 р.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом або договором не встановлено іншого строку для нарахування пені. Пункт 3.8 договору не передбачає вказівки на незастосування норми ст. 232 п. 6 ГК України або умови нарахування пені до дати фактичного виконання зобов’язання за договором. Нарахування пені за кожний день прострочення означає встановлений порядок такого нарахування, а не період нарахування.

Тобто, передбачений ст. 232 ч. 6 ГК України шестимісячний строк для нарахування пені закінчився у грудні 2008 р.

Позивач нараховує пеню за період з 06.07.2009 р. по 17.09.2009 р. (загальна кількість днів прострочення складає 74 дні).

За вказаних обставин нарахування пені за період з липня по вересень 2009 р. суд вважає безпідставним, тому відхиляє позовні вимоги в цій частині.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних в сумі 2932,39 грн. (розрахунок доданий до позову).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунків суми 3% річних судом встановлено, що дані розрахунки позивача відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймаються судом як належні докази у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2932,39 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача, при відмові у задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” (юридична адреса: 84137, Донецька область, с. Тетянівка, вул. Чкалова; код ЄДРПОУ 24639066; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім нерухомості” (юридична адреса: 86104, Донецька область, м. Макіївка, вул. Панченко, 27–А; код ЄДРПОУ 35020848; рахунок 26001055 в ТОВ „КБ „Арма”, МФО 377379) суму 485059,38 грн. (а саме: основний борг на суму 482126,99 грн., 3% річних в сумі 2932,39 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 4850,59 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226,31 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 20771,09 грн.

У судовому засіданні 08.12.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення підписаний судом 10.12.2009 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя