Ухвала суду № 70415563, 21.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій щодо надання частинам житлового будинку нової адреси, про визнання незаконним та скасування рішення № 15 від 25.01.2008 року, про визнання незаконним та скасування рішення № 776 від 25.03.2008 року,-

ВСТАНВИВ:

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2017 року в якій просить скасувати оскаржену ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 31 травня 2017 року Центральний районний суд м. Миколаєва залишив без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій щодо надання частинам житлового будинку нової адреси, про визнання незаконним та скасування рішення № 15 від 25.01.2008 року, про визнання незаконним та скасування рішення № 776 від 25.03.2008 року.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що вона є співвласником домоволодіння у АДРЕСА_1.

З метою продажу належного апелянту нерухомого майна, апелянт через свого представника, отримавши 04.02.2016 року витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, дізналась про існування оскарженого рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 776 від 25.03.2008 року.

Апелянт зазначає, що після того, як її представник на офіційному сайті Миколаївської міської ради знайшла оскаржене рішення, до виконавчого комітету було направлено звернення з вимогою внести зміни до рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 15 від 25.01.2008 року та № 776 від 25.03.2008 року, в частині надання нової адреси 16/100 частинам житлового будинку по вул.. Нова, 10 та вул. Нова 10-А та скасувати їх в цій частині; скасувати свідоцтва про право власності видане третій особі в цій справі.

Також апелянт зазначає, що відповідь про відмову у задоволенні свої заяви вона отримала від виконавчого комітету Миколаївської міської ради лише у серпні 2016 року, що й обумовило подання зазначеного адміністративного позову.

За таких обставин апелянт вважає, що обставини за яких нею пропущений строк звернення до адміністративного суду є поважними.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції зазначив, що предметом оскарження є рішення виконавчого комітету 2008 року, а тому скасування рішень прийнятих майже вісім років тому, яке є фактично виконаними, призведе до порушення прав інших співвласників нерухомого майна.

Також суд першої інстанції, залишаючи адміністративний позов без розгляду, зазначив, що у разі, якщо позивач вважає порушеним своє право власності, він має право на звернення до суду за захистом цього права в порядку цивільного судочинства.

Відповідач та третя особа у справі письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що 03 серпня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з адміністративним позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, в якому просила суд визнати протиправними дії відповідача щодо надання 16/100 часткам житлового будинку, які належать третій особі у справі, нової адреси: м. Миколаїв, вул. Нова, 10-А; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 15 від 25.01.2008 року та рішення № 776 від 25.03.2008 року, які стосуються зміни адреси часток в житловому будинку.

Ухвалою від 08 серпня 2016 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі (а.с. 19), а 31 травня 2017 року у відкритому судовому засіданні постановив ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду відповідно до ст. 99, 100 КАС України.

Апеляційний суд зазначає про передчасність висновків суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки ці висновки не ґрунтуються на повному дослідженні обставин, за яких позивач пропустила строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 12-13) апелянт, через свого представника ОСОБА_4, 04.02.2016 року дізналась про існування оскаржених рішень виконавчого комітету. При цьому матеріали справи не містять відомостей про те, що апелянт могла знати або повинна була дізнатись про існування оскаржених рішень раніше.

29.06.2016 року представник апелянта ОСОБА_4, з метою надання правової допомоги ОСОБА_1, звернулась до виконавчого комітету Миколаївської міської ради із заявою про внесення змін до оскаржених рішень та скасування виданого третій особі в цій справі, свідоцтва про право власності (а.с. 51).

Відповідь на зазначене звернення датована 22 липня 2016 року, та містить відмову у задоволенні заяви (а.с. 52).

Таким чином, за відсутності достовірних відомостей щодо обізнаності апелянта про існування оскаржених рішень на час їх прийняття або до лютого 2016 року, вжиття представником апелянта ОСОБА_4 заходів щодо скасування оскаржених рішень у позасудовому порядку, враховуючи приписи ст. 21, 26, 55 Конституції України, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені апелянтом підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є поважними, а висновки суду першої інстанції щодо залишення позову без розгляду передчасними.

Також апеляційний суд вважає передчасними висновки суду першої інстанції щодо можливого порушення прав інших осіб при скасуванні оскаржених рішень, оскільки зазначене питання має бути досліджено судом першої інстанції при розгляді адміністративного позову по суті, не при вирішенні питання дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, що призвело до неправильного вирішення питання та помилкового залишення адміністративного позову без розгляду, у зв’язку з чим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 204 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена ухвала – скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскільки стаття 94 КАС України, розподіл судових витрат передбачає у разі вирішення справи по суті спору, а статті 95, 96 КАС України – у разі прийняття судового рішення, яким суд закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду, апеляційний суд зазначає, що питання розподілу судових витрат, понесених апелянтом при оскаржені ухвали суду першої інстанції, має бути вирішено при ухвалені судом першої інстанції судового рішення по суті спору, або при постановленні ним ухвал, якими суд закриває провадження у справі або залишає позовну заяву без розгляду, у випадках, встановлених нормами КАС України.

Керуючись ст. 2, 11, 99, 100, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 1 ч. 1 ст. 204, ст. 206, ч. 2 ст. 211, ч. 6 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2017 року скасувати, а справу № 490/7853/16-а направити для продовження розгляду до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець