Ухвала суду № 70415268, 22.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Справа № 826/6895/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач) про поновлення його на роботі в органах МВС України на посаді начальника штаба УМВС України на Південно-Західній залізниці або на аналогічній посаді, займаній ним до звільнення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року адміністративний позов було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, так як, на його думку, судом було неповно встановлено обставини справи та порушенно норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

У судове засідання 22.11.2017 р. сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач був обізнаний щодо порушення його прав у листопаді 2015 року, однак з даним позовом звернувся до суду у травні 2017 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 99 КАС України, за відсутності поважних причин для його поновлення.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом починається з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що предметом позовних вимог у даній справі є спір щодо звільнення з публічної служби.

18.12.2015 р. позивач дізнався про його звільнення з органів внутрішній справ.

19.12.2015 р. позивач звернувся з позовом про поновлення на роботі до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.03.2016 р. позивачу було відмовлено у відкритті провадження за його позовом /Т.1 а.с.41/.

Зазначена ухвала суду була оскаржена ним в апеляційному порядку та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12.07.2016 р. залишена без змін /Т.1 а.с.44/.

06.08.2016 р. позивач подав касаційну скаргу на заначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2017 року позивачу було відмовлено в задоволенні його касаційної скарги та залишено без змін оскаржувані ним судові рішення /Т.1 а.с.49-50/.

04.05.2017 р. позивачем було отримано копію вказаної ухвали ВССУ.

24.05.2017 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі /Т.1 а.с.51/.

Таким чином, причиною звернення позивача до суду з адміністративним позовом у цій справі у травні 2017 року стало те, що він скористався своїм правом на судовий захист в порядку цивільного судочинства, що слід вважати поважною підставою пропуску строку, визначеного ст. 99 КАС України.

При цьому, з дати отримання позивачем копії вказаної вище ухвали ВССУ позивач звернувся до суду з позовом у цій справі у межах місячного строку, у відповідності до вимог адміністративного процесуального законодавства.

Однак, зазначені обставини помилково не були встановлені судом першої інстанції, що призвело до порушення ст.ст. 99, 100 КАС України та постановлення необґрунтованого і передчасного рішення про залишення позовної заяви без розгляду, що також суперечить й вимогам ст. 159 КАС України.

Приходячи до такого висновку, судова колегія враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 р. по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Крім того, у справі «Іліан проти Туреччини» (рішення від 27.06.2000 р. ) Європейським Судом з прав людини визначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного і передчасного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року - скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення виготовлено 22.11.2017 р.

Головуючий суддя:

Судді: