Ухвала суду № 70415265, 22.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Справа № 810/2282/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал Компані», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нові технології-Україна» про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал Компані» (далі - відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нові технології-Україна» (далі - відповідач-2) про визнання недійсним правочину, укладеного між відповідачами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року адміністративний позов було залишено без розгляду через не усунення позивачем недоліків його позовної заяви у строки, встановлені ухвалою суду про залишення її без руху.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, так як, на його думку, судом було неповно встановлено обставини справи і оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

У судове засідання 22.11.2017 р. сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліків його позовної заяви у строки, встановлені судом.

Дослідивши обставини справи колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 , 2, п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Частиною 9 статті 103 КАС України передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що подання позивачем відповідних документів на усунення недоліків його позовної заяви, встановлених в ухвалі про залишення її без руху, в останній день строку, визначеного судом, шляхом здання до відділення поштового зв'язку виключає правові підстави вважати такий строк пропущеним.

Виходячи з цього, судова колегія встановила, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року позовну заяву ГУ ДФС у Київській області було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків до 11.08.2017 р. /Т.1 а.с.1-3/.

11.08.2017 р., тобто в останній день строку, встановленого судом, позивач на виконання вимог суду подав відповідні документи (платіжне доручення, пояснення, копію довіреності, наказу про покладення обов'язків, поштову квитанцію), здавши їх до відділення поштового зв'язку.

Таким чином, позивач своєчасно подав документи щодо усунення недоліків його позову, а отже, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про невиконання ним вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Приходячи до такого висновку, судова колегія враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 р. по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Крім того, у справі «Іліан проти Туреччини» (рішення від 27.06.2000 р. ) Європейським Судом з прав людини визначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного і передчасного вирішення питання про повернення позовної заяви.

Відповідно до ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області підлягає задоволенню, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року - скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 22.11.2017 р.

Головуючий суддя:

Судді: